Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Лесько А.О., членів Гусака М.Б., Комкова В.К., Маловацького О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Рафальського Євгена Яковича стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Малинникова Олега Федоровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 19 грудня 2017 року з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла дисциплінарна скарга Рафальського Є.Я. від 4 лютого 2016 року (єдиний унікальний номер 3292/0/20-17) на неправомірну поведінку судді Шевченківського районного суду міста Києва Малинникова О.Ф.
У дисциплінарній скарзі Рафальський Є.Я. зазначає, що суддею Малинниковим О.Ф. не вжито заходів щодо розгляду його справи протягом строку, встановленого законом.
З огляду на викладене автор скарги просить притягнути суддю Шевченківського районного суду міста Києва Малинникова О.Ф. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2017 року вказану дисциплінарну скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Рафальського Є.Я. член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапран В.В. вніс пропозицію про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Малинникова О.Ф.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Малинникова О.Ф. з огляду на таке.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». Відповідно до внесених змін в Україні діє Вища рада правосуддя (стаття 131 Конституції України).
5 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
Згідно з вимогами пункту 31 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), зокрема, за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
З матеріалів дисциплінарної скарги та витребуваних матеріалів справи вбачається, що 17 березня 2014 року до провадження Шевченківського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа № 761/7983/14-ц за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (далі – ПАТ) про стягнення страхового відшкодування та пені.
19 березня 2014 року справу передано до провадження судді Малинникова О.Ф.
Відповідно до статті 122 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.
Частиною четвертою статті 122 ЦПК України встановлено, що питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 8 травня 2014 року вказану заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після виконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху 26 травня 2014 року Шевченківським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено до розгляду на 28 липня 2014 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28 липня 2014 року призначено судову автотоварознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Після повернення справи з експертної установи 2 квітня 2015 року Шевченківським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відновлення провадження у справі та призначено розгляд справи на 18 травня 2015 року.
18 травня 2015 року розгляд справи відкладено з метою надання представником відповідача додаткових документів для вирішення питання щодо призначення додаткової експертизи, 18 червня 2015 року – у зв’язку з перебуванням судді Малинникова О.Ф. у нарадчій кімнаті у справі № 761/10404/15-ц.
18 червня і 20 липня 2015 року відповідачем були надані пояснення у справі щодо призначення експертизи та заяви про витребування доказів у справі.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 липня 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів у справі.
Ухвалами Шевченківського районного суду міста Києва від 22 липня 2015 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів у справі. Розгляд справи призначено на 8 жовтня 2015 року.
8 жовтня 2015 року розгляд справи відкладено у зв’язку з перебуванням судді Малинникова О.Ф. у нарадчій кімнаті в іншій справі – № 2-о/761/143/2015; 10 грудня 2015 року та 16 березня 2016 року – у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді.
16 березня 2016 року відповідачем подано заяву про витребування доказів у справі.
У судовому засіданні 5 квітня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів у справі.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 5 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва від 23 серпня 2016 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 17 593 гривні 79 копійок. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Відповідно до статті 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – одного місяця.
Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення» передбачено, що при здійсненні правосуддя судам необхідно брати до уваги те, що відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведене свідчить про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.
З результатів перевірки вбачається, що строк розгляду цивільної справи під головуванням судді Малинникова О.Ф. перевищує визначений законом, адже з моменту відкриття провадження у справі, тобто з 26 травня 2014 року, до ухвалення судового рішення 5 квітня 2016 року минув 1 рік 10 місяців. Водночас розгляд справи зупинявся на 8 місяців з 28 липня 2014 року по 2 квітня 2015 року у зв’язку з проведенням експертизи.
Зібрані під час перевірки відомості вказують на те, що перевищення строків розгляду справи, тривалі перерви між судовими засіданнями пов’язані з тимчасовою непрацездатністю судді Малинникова О.Ф. та його перебуванням у відпустках протягом тривалого часу, а також надмірним навантаженням судді та призначенням у справі експертизи.
Зокрема, загальний строк тимчасової непрацездатності судді Малинникова О.Ф. становить близько трьох місяців, а загальних строк перебування у відпустках – понад чотири місяці.
Суддею розглянуто: протягом 2014 року – 749 кримінальних справ, 641 цивільну справу, 27 адміністративних справ, 64 справи про адміністративні правопорушення; протягом 2015 року – 935 кримінальних справ, 615 цивільних справ, 36 адміністративних справ, 105 справ про адміністративні правопорушення; протягом 2016 року – 904 кримінальних справи, 670 цивільних справ, 33 адміністративних справи, 363 справи про адміністративні правопорушення.
Згідно з наданою головою Шевченківського районного суду міста Києва інформацією штатна чисельність суддів Шевченківського районного суду міста Києва становить 42 одиниці (до жовтня 2014 року – 41 посада судді). У 2014 році у штаті суду перебувало 40 суддів, з яких повноваження щодо здійснення правосуддя мало 35 суддів. У 2015 році у штаті суду перебувало 42 судді, з яких повноваження щодо здійснення правосуддя мало 24 судді. У 2016 році у штаті суду перебувало 36 суддів, з яких повноваження щодо здійснення правосуддя мав 21 суддя.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року тощо).
Оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що ускладнюють розгляд справи; кількість співпозивачів, співвідповідачів та інших учасників процесу; необхідність проведення експертиз та їх складність; необхідність допиту значної кількості свідків.
Суддя Малинников О.Ф. у поясненнях зазначає, що ним було вжито всіх заходів з метою своєчасного розгляду матеріалів справи, а тому твердження скаржника вважає некоректними.
Отже, зважаючи на викладене, у діях судді Шевченківського районного суду міста Києва Малинникова О.Ф. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, що полягає у безпідставному затягуванні строку розгляду справи.
Відповідно до вимог частини п’ятої статті 93 Закону України № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
У пункті 6 статті 107 Закону України № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Малинникова О.Ф., оскільки дисциплінарна скарга на його дії не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Перша Дисциплінарна палата Вищої рада правосуддя, враховуючи викладені обставини, керуючись пунктом 31 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (зі змінами), статтями 93 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (зі змінами), пунктом 19 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Малинникова Олега Федоровича.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.О. Лесько
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
В.К. Комков
О.В. Маловацький
