Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Комкова В.К., членів Гусака М.Б., Шапрана В.В. та залученого з Третьої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Худика М.П., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС» щодо неправомірної поведінки судді Приморського районного суду міста Одеси Погрібного Сергія Олексійовича,
встановила:
Погрібний Сергій Олексійович з вересня 2003 року по червень 2009 року обіймав посаду судді Малиновського районного суду міста Одеси, 19 березня 2009 року обраний суддею безстроково, з 1 липня 2009 року по теперішній час обіймає посаду судді Приморського районного суду міста Одеси.
Згідно з характеристикою, наданою головою Приморського районного суду міста Одеси, суддя Погрібний С.О. за період роботи на посаді судді зарекомендував себе позитивно, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, має науковий ступінь доктора юридичних наук і вчене звання професора кафедри медичного права та менеджменту. До дисциплінарної відповідальності не притягувався.
На підставі пункту 31 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до Вищої ради правосуддя передано з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для розгляду дисциплінарну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС» (далі – ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС») щодо неправомірної поведінки судді Приморського районного суду міста Одеси Погрібного С.О. під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» про визнання права власності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 18 травня 2017 року скаргу ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» передано для попереднього розгляду члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В. (матеріал № 514/0/20-17).
У скарзі зазначено, що під час розгляду справи № 522/27105/13-ц суддя Погрібний С.О. допустив порушення законодавства, що викликають сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, вказують на несумлінне виконання суддею своїх обов’язків. Скаржник просив відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Погрібного С.О. та за наявності підстав прийняти рішення про притягнення його до відповідальності.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацький О.В. запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Погрібного С.О.
Ухвалою від 7 вересня 2017 року № 2699/1дп/15-17 Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Погрібного С.О.
Суддя та скаржник повідомлені про розгляд дисциплінарної справи шляхом надіслання запрошень на засідання дисциплінарного органу засобами поштового зв’язку, факсом, передачі телефонограми, а також розміщення на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя запрошень на засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у притягненні судді Приморського районного суду міста Одеси Погрібного С.О. до дисциплінарної відповідальності, виходячи з такого.
У скарзі ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» зазначено, що про відкриття провадження у справі № 522/27105/13-ц ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» стало відомо випадково, оскільки судом не надсилалися на його адресу ані повістки, ані ухвали. Крім того, в подальшому всупереч вимогам статті 74 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суд також належним чином не повідомляв його про день, час та місце розгляду справи, що обмежило ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» можливість належним чином захищати свої права й інтереси. Також у скарзі вказано, що суддею не вживалися дієві заходи щодо розгляду клопотань та заяв ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС», заявлених у судових засіданнях; ці заяви та клопотання (про виклик свідків, призначення експертиз) не долучені до матеріалів справи; у протоколах судових засідань наявні посилання на документи та заяви, відсутні в матеріалах справи. Крім того, ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» вказано, що 13 травня 2014 року ухвалено заочне рішення у справі № 522/27105/13-ц за його відсутності. 17 червня 2014 року ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» звернулося до Приморського районного суду міста Одеси із заявою про перегляд заочного рішення, за результатами розгляду якої 26 червня 2014 року суддею Погрібним С.О. постановлено ухвалу про відмову в її задоволенні, при цьому суд знову не повідомив скаржника про час, місце та дату розгляду заяви всупереч вимогам частини першої статті 230 ЦПК України. Скаржник стверджує, що, задовольняючи позов ОСОБА_1, суддя керувався доказами, наданими позивачем, а саме: копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів, про підроблення яких неодноразово заявляв відповідач.
До відкриття дисциплінарної справи суддя Погрібний С.О. надавав пояснення, у яких зазначив, що відповідачу надсилалася копія позову з усіма доданими до нього документами, а його доводи щодо неповідомлення про судове засідання спростовуються тим, що в перше судове засідання, призначене на 27 листопада 2013 року, представник відповідача прибув, брав у ньому участь, заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю належної підготовки до судового засідання, яке суд задовольнив. Суддя звернув увагу, що в поданому клопотанні про перенесення розгляду справи ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» від 21 листопада 2013 року, наявному в матеріалах справи, скаржник зазначив, що про відкриття провадження йому стало відомо випадково, оскільки судом надіслано повістку на адресу за старим місцезнаходженням відповідача. Вказав, що за загальним правилом, встановленим частиною п’ятою статті 74 ЦПК України, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом із копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі, та що застосування правила сповіщення юридичної особи, на яке посилається відповідач, можливе лише в тому разі, коли особами, які беруть участь у справі, не надано інформації щодо їх адрес, що вбачається зі змісту абзацу другого частини п’ятої статті 74 ЦПК України. Враховуючи, що адреса відповідача була зазначена стороною позивача у своєму позові, а також з огляду на те, що суд обмежений у доступі до відповідної інформації, яка міститься у спеціальних реєстрах, суд надсилав документи за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, яка вказана також як місцезнаходження відповідача і в договорі про дольову участь у будівництві житла від 6 січня 2006 року, укладеному з відповідачем – ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС». Просив врахувати, що в перше судове засідання й наступні представник відповідача ОСОБА_2, незважаючи на твердження щодо неповідомлення про судові засідання, з’являлася своєчасно, що свідчить про належне повідомлення про такі засідання. Стосовно засідання, яке відбулося 13 травня 2014 року, пояснив, що воно було призначене на 13 травня 2014 року на 15:00, а роботу суду повністю було відновлено о 12:35 того самого дня після перевірки повідомлення про замінування, тому наведені в його скарзі доводи не відповідають дійсності. Щодо непризначення у справі експертиз суддя вказав, що він не уповноважений процесуальним законом на здійснення таких дій за власною ініціативою та що відповідач не заявляв відповідних клопотань. У матеріалах справи вони відсутні.
Відкриваючи дисциплінарну справу стосовно судді Погрібного С.О., Дисциплінарна палата виходила з того, що попереднім розглядом дисциплінарної скарги були встановлені обставини, які можуть свідчити про те, що суддя Приморського районного суду міста Одеси Погрібний С.О. під час розгляду справи № 522/27105/13-ц допустив істотні порушення норм процесуального права, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, у зв’язку з неповідомленням відповідача – ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» про розгляд справи та ненадісланням йому у встановленому процесуальним законом порядку документів і викликів до суду; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом у зв’язку із прийняттям до провадження позову, до якого не було додано квитанції про сплату судового збору, без вирішення питання про відстрочення його сплати, а також у зв’язку з долученням до матеріалів справи документів із порушенням встановленого законом порядку.
Під час розгляду дисциплінарної справи обставини щодо порушення суддею Приморського районного суду міста Одеси Погрібним С.О. норм процесуального права під час розгляду справи № 522/27105/13-ц підтвердилися.
Так, Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що 24 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду міста Одеси із позовом до ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА серії _______ від 31 жовтня 2012 року, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради на користь ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС», просив визнати за ним право власності на вказану квартиру. До позову було додано, зокрема, заяву про відстрочення сплати судового збору з посиланням на скрутне матеріальне становище і його інвалідність, однак відповідних доказів на підтвердження зазначених у заяві відомостей не додано.
Ухвалою від 25 жовтня 2013 року суддя Погрібний С.О. відкрив провадження у справі № 522/27105/13-ц та призначив її до розгляду на 27 листопада 2013 року. У цій ухвалі суд зазначив, що позовну заяву подано із додержанням вимог, встановлених статтями 119, 120 ЦПК України.
У додаткових поясненнях від 18 жовтня 2017 року суддя Погрібний С.О. зазначив, що у цих правовідносинах позивач виступає як споживач – фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника, а ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» є виконавцем – суб’єктом господарювання, який виконує роботи або надає послуги. За правилами пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», частини третьої статті 22 України «Про захист прав споживачів» (у поясненнях суддя, ймовірно, помилково посилався на статтю 22 Закону України «Про судовий збір») споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їхніх прав. Зазначена позиція відповідає висновкам Верховного Суду України, що містяться в узагальненні «Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009–2012 рр.)-1» від 1 лютого 2013 року, відповідно до яких договори громадян з організаціями, що залучають грошові кошти для будівництва житла, хоча й мають різні найменування, проте предмет договору й умови у них практично однакові: замовлення на будівництво житла для власних потреб.
Так, у вказаному узагальненні Верховний Суд України зазначив, що Законом України «Про захист прав споживачів» не визначено певних меж його дії, але з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та виходячи з демократичних принципів цивільного судочинства і наявності в цивільних правовідносинах такої «слабкої сторони», як фізична особа – споживач, можна зробити висновок, що цим Законом регулюються відносини, які виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг, тощо. Такі відносини можуть виникати з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать закону. Від правильного вирішення цього питання залежить не тільки підсудність справ, а й застосування положень частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо звільнення споживачів за позовами, що пов’язані з порушенням їхніх прав, від сплати судового збору.
Водночас із копій матеріалів справи № 522/27105/13-ц, зокрема позовної заяви, убачається, що ОСОБА_1 звертався до суду із позовом про визнання права власності та не посилався на наявність обставин, відповідно до яких він звільняється від сплати судового збору відповідно до закону. Натомість у позовній заяві зазначено, що до неї додано заяву про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п’ятою статті 119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов’язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, який підтверджує сплату судового збору (частина п’ята статті 119 ЦПК України), не буде поданий у строк, установлений судом, – визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК України) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК України). Водночас якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно до статті 82 ЦПК України, то наслідки, передбачені статтею 121 ЦПК, застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.
В ухвалі судді Погрібного С.О. про відкриття провадження у справі № 522/27105/13-ц від 25 жовтня 2013 року не міститься ані висновку суду про те, що суддя під час вирішення питання про відкриття провадження у справі дійшов висновку про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, ані результатів вирішення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Також встановлено, що матеріали судової справи не містять відомостей на підтвердження того, що відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання, призначене на 27 листопада 2013 року.
Так, 27 листопада 2013 року до суду надійшло клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, у якому вказано, що ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» стало відомо про те, що Приморським районним судом міста Одеси було порушено провадження у справі № 522/27105/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС»; про відкриття провадження у справі № 522/27105/13-ц ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» дізналося випадково 26 листопада 2013 року (зі слів колишнього співробітника), адже на порушення вимог частини п’ятої статті 74 ЦПК України судом було надіслано судову повістку на неправильну адресу. Вказано, що з 15 березня 2013 року змінено юридичну адресу ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» на нову, а саме АДРЕСА, та що його співробітників за старою адресою немає. У клопотанні висловлено прохання до суду надсилати процесуальні документи на нову адресу ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС». За клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено на 12 грудня 2013 року.
Відповідно до статті 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом із копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам – підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином (частини п’ята). Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв’язку з їх діяльністю (частина восьма).
Аналіз вказаних норм статті 74 ЦПК України дає підстави для висновку, що судова повістка юридичній особі, яка не надавала суду інформації щодо своєї адреси, надсилається за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
З огляду на викладене повідомлення відповідача – юридичної особи про судове засідання і надіслання йому документів на адресу, яка зазначена позивачем у позовній заяві та не співпадає із зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців місцезнаходженням юридичної особи, не може вважатись належним повідомленням такої особи про судове засідання.
У додаткових поясненнях суддя Погрібний С.О. вказав, що на той час у Приморському районному суді міста Одеси належним чином не було забезпечено безперешкодного та швидкісного доступу суддів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, не зареєстровано користувачів у реєстраційному порталі, з огляду на що судом надіслано повістку про виклик до суду разом із копією позовної заяви та копією ухвали про відкриття провадження за адресою, зазначеною позивачем у позові, яка також відповідала адресі ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС», зазначеній у договорі про дольову участь в будівництві житла. На переконання судді, наведене свідчить про те, що порядок отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 25 жовтня 2013 року не був загальнодоступним та передбачав певну процедуру задля отримання необхідних відомостей з нього. Також вказав, що адреса, на яку надіслана позовна заява з доданими до неї документами й повісткою, є саме тією адресою, що зазначена в позові, й за якою вони були отримані уповноваженою особою відповідача.
Такі пояснення судді не спростовують встановлених порушень щодо порядку повідомлення відповідача про розгляд справи, оскільки необхідність вчинення судом певних додаткових дій з метою перевірки інформації щодо місцезнаходження юридичної особи, яка є відповідачем у справі, не може виправдати порушення процесуальних прав відповідача, зокрема права бути вчасно і належним чином повідомленим про розгляд справи. При цьому той факт, що відповідачу – ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» стало відомо про засідання зі слів колишнього співробітника, свідчить не про отримання уповноваженою особою відповідача позовної заяви з доданими до неї документами й повісткою, а лише про фактичне ненастання негативних наслідків у зв’язку з його неналежним повідомленням.
Щодо розгляду справи слід зазначити, що з копій матеріалів справи встановлено, що 3 грудня 2013 року до суду надійшли заперечення на позов, у яких було вказано, що у відповідача зобов’язання передати квартиру позивачу не виникло, адже позивачем порушено істотні умови договору (здійснення розрахунків), у зв’язку із чим договір було розірвано в односторонньому порядку.
12 грудня 2013 року позивач у судовому засіданні подав уточнений позов та клопотання про забезпечення позову. За результатами їх розгляду суд постановив ухвалу від 12 грудня 2013 року, якою клопотання про забезпечення позову задовольнив, наклав арешт на квартиру АДРЕСА, що належить ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» на праві власності.
У наступні судові засідання, які відбувалися до 8 квітня 2014 року, представник відповідача з’являвся. 2 квітня 2014 року розгляд справи було відкладено на 8 квітня 2014 року. 4 квітня 2014 року до суду надійшла уточнена позовна заява, а 7 квітня 2014 року – клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. 8 квітня 2014 року сторони в судове засідання не прибули. Згідно із довідкою, складеною секретарем судового засідання, наступне судове засідання було призначене на 13 травня 2014 року.
Згідно із заявою представника позивача ОСОБА_3 від 13 травня 2014 року (не містить відміток про отримання судом) остання просила розгляд справи здійснити за її відсутності, позов підтримала в повному обсязі. У справі містяться розписки про отримання повісток про виклик виконавчим комітетом Одеської міської ради та Одеською міською радою. Відомості щодо повідомлення про засідання відповідача – ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» у матеріалах справи відсутні.
13 травня 2014 року судом було ухвалено заочне рішення у справі, яким позов задоволено. Питання щодо судових витрат вказаним рішенням вирішено не було.
6 червня 2014 року представник позивача отримала копії рішення для відправлення відповідачам.
18 червня 2014 року до суду надійшла заява відповідача – ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» про перегляд заочного рішення Приморського районного суду міста Одеси від 13 травня 2014 року у справі № 522/27105/13-ц.
Позивач подав до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення від 24 червня 2014 року (не містить відміток про отримання судом).
23 травня 2014 року секретарем судового засідання складено довідку про те, що судове засідання у цивільній справі № 522/27105/13-ц призначене на 24 червня 2014 року на 15:15. Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Водночас у матеріалах справі відсутні відомості щодо повідомлення про судове засідання відповідача – ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС».
Ухвалою суду від 24 червня 2014 року заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Вказану ухвалу обґрунтовано тим, що судом не встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки з поважних причин та не надав жодного нового доказу, що міг би істотно вплинути на розгляд справи та на рішення суду в цілому.
Водночас, як убачається із копій матеріалів справи, ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» не було повідомлено про розгляд його заяви про перегляд заочного рішення суду відповідно до вимог статей 74, 230 ЦПК України.
У додаткових поясненнях суддя Погрібний С.О. зазначив, що представник відповідача з’являвся у призначені судові засідання, за винятком двох останніх; про призначені судом судові засідання 8 квітня та 13 травня 2014 року був повідомлений своєчасно та належним чином за встановленою адресою; у матеріалах судової справи наявні докази належного сповіщення представника відповідача про судове засідання, призначене на 8 квітня 2014 року. Докази сповіщення відповідача про судове засідання 13 травня 2014 року були втрачені секретарем судового засідання, яка формувала та оформляла цю справу, проте це не свідчить, що цей учасник не був повідомлений про час та дату судового розгляду.
Крім того, під час розгляду дисциплінарної справи на засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя надав документи на підтвердження того, що 13 травня 2014 року судове засідання дійсно відбулося, зокрема копію звукозапису судового засідання.
Хоча матеріали справи і не містять доказів належного повідомлення ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» про судове засідання 13 травня 2014 року, із його заяви про перегляд заочного рішення вбачається, що про це засідання його було повідомлено, і, як свідчать матеріали дисциплінарної справи, неявка ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» на призначений час слухання справи не була пов’язана із «замінуванням суду».
Водночас встановлених Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставин про те, що ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» не було належним чином повідомлено про розгляд заяви про перегляд заочного рішення суду відповідно до вимог статей 74, 230 ЦПК України, суддею не спростовано. Про таке неповідомлення ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» наполягало і у своїй апеляційній скарзі.
Поінформованість осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду, є однією із суттєвих гарантій реалізації ними права на особисту участь у процесі. З цією метою законодавець передбачив різні форми повідомлення особи про час і місце судового засідання та способи їх доставки: поштою – рекомендованим листом з повідомленням про вручення, через кур’єрів, через сторону або її представника, безпосередньо в суді, телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, через оголошення у пресі.
Щодо долучення до матеріалів справи документів із порушенням встановленого законом порядку суддя Погрібний С.О. пояснив, що відсутність відміток суду про отримання документів (заяви представника позивача про розгляд справи за відсутністю сторони позивача, заперечень проти заяви про переогляд заочного рішення) зумовлене неістотною помилкою секретаря судового засідання, якою «вшито у справу той примірник заперечень, на якому відсутня певна відмітка канцелярії суду». Однак на підтвердження цього суддя не додав будь-яких документів, зокрема висновків за результатами службової перевірки, тощо.
Відповідно до пунктів 28.9, 28.10 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (далі – Інструкція), матеріали цивільної чи адміністративної справи підшиваються в хронологічному порядку їх надходження до суду чи формування в суді з дотриманням визначеної Інструкцією послідовності. Зокрема, пунктом 28.10 Інструкції передбачено підшивання до матеріалів справи повного тексту рішення/постанови суду. Відповідно до пункту 1.9 Інструкції усі працівники суду зобов’язані виконувати вимоги Інструкції та є відповідальними за збереження процесуальних та інших документів.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що під час розгляду справи № 522/27105/13-ц суддя Погрібний С.О. повинен був виявити порушення, допущені при формуванні справи (відсутність доказів належного повідомлення відповідача про розгляд справи та його заяви про перегляд заочного рішення; відсутність оригіналів документів, оскільки відмітка канцелярії суду про отримання документа проставляється саме на його оригіналі), і був зобов’язаний вжити заходів для їх виправлення, однак невжиття суддею заходів реагування на ці порушення слід оцінювати в сукупності з іншими обставинами дисциплінарної справи, оскільки такі дії судді не можуть бути окремою підставою дисциплінарної відповідальності.
Підсумовуючи наведене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що матеріалами дисциплінарної справи, зокрема копіями матеріалів судової справи № 522/27105/13-ц, підтверджується, що під час її розгляду суддею Приморського районного суду міста Одеси Погрібним С.О. не було вчинено дій, які б мали наслідком позбавлення ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» можливості реалізувати право на захист, з огляду на те, що його представник майже у всіх судових засіданнях брав участь, подавав заперечення на позов і, як було встановлено під час розгляду дисциплінарної справи, був поінформований про розгляд справи 13 травня 2014 року, та не з’явився в судове засідання з причин, незалежних від суду. Допущені суддею Погрібним С.О. порушення вимог процесуального закону щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи 27 листопада 2013 року не мало наслідком позбавлення останнього можливості реалізувати своє право на захист.
Водночас суддею Погрібним С.О. не було вчинено дій з метою забезпечення гарантій щодо реалізації відповідачем права на особисту участь у процесі під час розгляду його заяви про перегляд заочного рішення суду, що мало місце саме у зв’язку із неповідомленням про таким розгляд. Крім того, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суддя Погрібний С.О. не вчинив усіх необхідних процесуальних дій, передбачених для такого випадку вимогами ЦПК України. Отже, мали місце порушення вимог статей 74, 119, 121, 207, 230 ЦПК України.
З огляду на зазначене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що за результатами розгляду дисциплінарної справи були встановлені обставини, які свідчать про те, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі № 522/27105/13-ц та під час її розгляду суддею Погрібним С.О. допущено порушення норм процесуального права.
Вказані порушення суддею Погрібним С.О. допущені внаслідок недбалості, оскільки під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено відомостей, на підставі яких можна зробити висновок про те, що суддя діяв умисно. Крім того, такі дії судді не мали наслідком позбавлення скаржника можливості реалізувати своє право на захист.
Також врахуванню підлягає те, що суддя Погрібний С.О. має позитивну характеристику, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
З огляду на зазначене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддею Погрібним С.О. під час розгляду справи № 522/27105/13-ц були допущені порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, які не містять ознак істотного дисциплінарного проступку, несумісного зі статусом судді.
Вказані дії судді Погрібного С.О. на момент їх вчинення могли бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відповідно до пункту 1 частини першої статті 83 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
На момент розгляду дисциплінарної справи підстави для дисциплінарної відповідальності судді визначені статтею 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIІІ «Про судоустрій і статус суддів».
Чинна редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також визначає таку підставу дисциплінарної відповідальності судді, як умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106).
Частиною одинадцятою статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIІІ «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Водночас згідно із частиною четвертою статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на час вчинення дисциплінарного проступку суддею Погрібним С.О., дисциплінарне стягнення до судді могло бути застосоване не пізніше шести місяців із дня відкриття провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Виходячи із зазначеної норми Конституції України, приписи частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими збільшено строк для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, не підлягають застосуванню до правовідносин (момент вчинення дисциплінарного проступку), що виникли до набрання чинності вказаним нормативним актом.
Отже, строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Погрібного С.О. закінчився.
Відповідно до пункту 12.37 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Пунктом 12.38 цього Регламенту передбачено, що якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладене, керуючись статтею 126 Конституції України, статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 12.22–12.40 Регламенту Вищої ради правосуддя,
вирішила:
відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Приморського районного суду міста Одеси Погрібного Сергія Олексійовича.
Дисциплінарне провадження стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Погрібного Сергія Олексійовича припинити.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку і строки, визначені законом.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.К. Комков
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
В.В. Шапран
Член Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.П.Худик
