X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
12.02.2018
431/1дп/15-18
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Овідіопольського районного суду Одеського області Кочка В.К.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Лесько А.О., членів: Гусака М.Б., Комкова В.К., Маловацького О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Майданюк Олени Борисівни та Обертуна Сергія Михайловича стосовно судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кочка Володимира Костянтиновича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 2 і 3 жовтня 2017 року надійшли дисциплінарні скарги Обертуна С.М. та Майданюк О.Б. про порушення суддею Овідіопольського районного суду Одеської області Кочком В.К. норм права під час розгляду справи № 509/3106/17 за адміністративним позовом ОСОБА-1 до Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа – Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, про визнання незаконним та скасування рішення.

У зв’язку з викладеним автори скарг просили притягнути суддю Овідіопольського районного суду Одеської області Кочка В.К. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 2 і 3 жовтня 2017 року дисциплінарні скарги Обертуна С.М. та Майданюк О.Б. передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення попередньої перевірки.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає мотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Обертуна С.М. та Майданюк О.Б. член Першої Дисциплінарної палати Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кочка В.К.

Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарних скарг, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Овідіопольского районного суду Одеської області Кочка В.К. з огляду на таке.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 серпня 2017 року адміністративний позов ОСОБА-1 задоволено. Визнано противоправним та скасовано рішення Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 6 червня 2017 року № 392-VІІ «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Обертуна С.М. задоволено частково. Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 серпня 2017 року у справі № 509/3106/17 скасовано. Постановлено ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі у зв’язку з поданням позивачем відмови у позові на стадії апеляційного перегляду.

Як убачається з мотивувальної частини вказаної ухвали, підставою для скасування постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 серпня 2017 року у справі № 509/3106/17 був той факт, що позивач обрав неправильний спосіб захисту, у зв’язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні зазначеного адміністративного позову слід відмовити.

Стосовно доводів Обертуна С.М. про порушення суддею Кочком В.К. норми процесуального права під час вирішення питання щодо його залучення до участі у справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, під час попередньої перевірки встановлено таке.

У дисциплінарній скарзі Обертун С.М. вказує, що матеріали адміністративної справи не містять клопотань позивача стосовно залучення до справи третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, – Таїровської селищної ради, ухвали суду про залучення вказаної ради до справи та ухвали про відмову в залученні до участі у справі Обертуна С.М. як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

На думку автора скарги, зазначення певних осіб як третіх осіб безпосередньо у тексті позовної заяви не є процесуальним приводом для залучення третьої особи з ініціативи позивача. Обертун С.М. посилається на те, що суддею порушено норми процесуального права під час вирішення питання щодо його залучення до участі у справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

На думку скаржника, вказані дії судді є умисним або внаслідок недбалості істотним порушенням норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, порушенням засад рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.

Згідно з частиною четвертою статті 160 КАС України ухвала про відмову у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не належить до числа ухвал, що викладаються окремим процесуальним документом.

Частинами шостою та сьомою статті 160 КАС України передбачено, що ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання у журнал судового засідання та проголошуються негайно після їх постановлення.

Як убачається з журналу судового засідання від 28 серпня 2017 року та підтверджено технічною фіксацією за допомогою звукозаписувального пристрою, суддею Кочком В.К. здійснено розгляд клопотання Обертуна С.М. про залучення його до справи як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та з урахування думки сторін у справі прийнято рішення про відмову у його задоволенні.

Таким чином, під час проведення попередньої перевірки встановлено, що вказані дії вчинені суддею в межах повноважень, наданих статтями 133, 160 КАС України, та не є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Доводи Обертуна С.М. про умисне порушення суддею Кочком В.К. рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що полягало у незалученні його до участі у справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не знайшли підтвердження під час попередньої перевірки, оскільки, як убачається з матеріалів адміністративної справи № 509/3106/17, вказане клопотання розглянуто суддею та за результатами розгляду прийнято рішення про відмову у його задоволенні.

У дисциплінарній скарзі Майданюк О.Б. посилається на те, що суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Кочко В.К. при прийнятті 15 серпня 2017 року ухвали про забезпечення позову безпідставно зупинив дію рішення Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району від 6 червня 2017 року «Про добровільне об’єднання територіальних громад». На думку автора скарги, наведені обставини є підставою для притягнення судді Овідіопольсьского районного суду Одеської області Кочка В.К. до дисциплінарної відповідальності.

Під час проведення попередньої перевірки встановлено таке.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 серпня 2017 року заяву представника ОСОБА-1 – ОСОБА-2 про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дію рішення Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 6 червня 2017 року «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Відповідно до статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо є очевидними ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Проте під час попередньої перевірки встановлено, що на порушення вимог статті 117 КАС України суддею в ухвалі про забезпечення позову не зазначено мотивів прийняття такого рішення, не обґрунтовано, в чому полягала очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 5 вересня 2017 року апеляційну скаргу Майданюк О.Б. задоволено. Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 серпня 2017 року у справі № 509/3106/17 скасовано та постановлено у справі нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА-1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА-1 до Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа – Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, про визнання незаконним та скасування рішення відмовлено.

Як убачається з мотивувальної частини вказаної ухвали, підставою для скасування ухвали суду першої інстанції був факт ненаведення судом мотивів, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних усиль та витрат, а також незазначення ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень. Апеляційним судом вказано, що твердження позивача про очевидну протиправність рішення неможливо підтвердити в межах розгляду клопотання про забезпечення позову.

Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постановою пленуму Вищого адміністративного Суду України від 6 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх тверджень, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Під час проведення попередньої перевірки встановлено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову в загальному порядку в межах адміністративної справи, як зазначено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції неправильно кваліфікував спірне рішення органу місцевого самоврядування як нормативно-правовий акт локальної дії та зупинив його дію.

Стаття 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містить вичерпний перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Згідно зі статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний, зокрема, своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

З викладеного вбачається, що вчинені під час розгляду адміністративної справи № 509/3106/17 дії судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кочка В.К. можуть свідчити про наявність ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктами «а», «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.

Стосовно доводів автора скарги про допущення суддею Кочком В.К. поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, необхідно зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент розгляду суддею справи) питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України.

Авторами дисциплінарних скарг не зазначено, які саме норми Кодексу суддівської етики порушив суддя Кочко В.К.

За результатами попередньої перевірки скарг Майданюк О.Б. та Обертуна С.М. Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено обставин, як б свідчили про вчинення суддею Овідіопольського районного суду Одеської області Кочком В.К. дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «г» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», проте були встановлені обставини, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисного або внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, що може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені вище обставини, керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кочка Володимира Костянтиновича.

Ухвала про відкриття дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                    А.О. Лесько

 

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                    М.Б. Гусак

                                                                             О.В. Маловацький

                                                                             В.К. Комков