Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бойка А.М., членів Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Кириленка Миколи Аврамовича стосовно судді Придніпровського районного суду міста Черкас Позарецької Світлани Михайлівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 18 грудня 2017 року за вх. № К-7567/0/7-17 надійшла дисциплінарна скарга Кириленка М.А. від 14 грудня 2017 року щодо неналежної, на його думку, поведінки судді Придніпровського районного суду міста Черкас Позарецької С.М. під час розгляду скарги ОСОБА_1 про скасування постанови слідчого від 31 липня 2017 року про закриття кримінального провадження №____________________ від 27 лютого 2015 року, за результатами розгляду якої 24 жовтня 2017 року постановлено ухвалу про відмову у задоволенні зазначеної скарги.
Автор скарги зазначає, що слідчий суддя Позарецька С.М. порушила розумні строки розгляду вказаної скарги, оскільки її розгляд тривав більше 20 днів.
Крім того, суддею залишено поза увагою доводи скаржника щодо наявності в діях прокурора ОСОБА_2 закінченого складу злочину проти правосуддя у зв’язку з тим, що він відверто проігнорував виконання вказівок слідчого судді Тельнівського районного суду Черкаської області згідно з ухвалою від 16 вересня 2014 року та ухвалами апеляційного суду Черкаської області від 14 листопада 2014 року, 28 квітня 2015 року та 21 січня 2016 року.
Скаржник зазначає, що в ухвалі слідчого судді як і в постанові слідчого про закриття кримінального провадження не йде мова про обставини, пов’язані з розслідуванням справи в частині вчинення злочину проти правосуддя прокурором ОСОБА_3.
Зазначені обставини, на думку Кириленка М.А., є підставою для притягнення судді Придніпровського районного суду міста Черкас Позарецької С.М. до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменком І.А. проведено попередню перевірку скарги Кириленка М.А., за результатами якої складено висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Придніпровського районного суду міста Черкас Позарецької С.М.
Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Позарецька Світлана Михайлівна Указом Президента України від 14 квітня 2008 року № 346/2008 призначена на посаду судді Придніпровського районного суду міста Черкас строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року № 210-VII обрана суддею цього суду безстроково.
З наданих до скарги матеріалів вбачається, що ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкас (слідчий суддя Позарецька С.М.) від 24 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови слідчого від 31 липня 2017 року про закриття кримінального провадження №_______________.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його до апеляційного суду Чернігівської області.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 27 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду міста Черкас від 24 жовтня 2017 року скасовано та постановлено нову, якою задоволено скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови слідчого від 31 липня 2017 року про закриття кримінального провадження №_________________. Скасовано постанову слідчого від 31 липня 2017 року про закриття кримінального провадження №_________________, а матеріли кримінального провадження повернуто для продовження проведення досудового розслідування.
З ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 27 листопада 2017 року вбачається, що постановою слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_4 закрито кримінальне провадження № ________________________ від 27 лютого 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 367, частиною другою статті 382 Кримінального кодексу України, у зв’язку з відсутністю в діях прокурора прокуратури Тальнівського району ОСОБА_2 складу вказаних кримінальних правопорушень.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду міста Черкас від 24 жовтня 2017 року, встановив, що органом досудового розслідування досудове слідство у кримінальному провадженні № __________________ проведено неповною мірою, висновок про закриття провадження є передчасним. Слідчий не встановив всі необхідні обставини, які можуть бути підставами для прийняття постанови про закриття кримінального провадження, не відобразив їх в постанові, не виконав мотивів та обґрунтування прийнятого процесуального рішення.
Крім того, недоліки, які були зазначені в ухвалах апеляційного суду Черкаської області від 24 січня 2017 року, ухвалі Придніпровського районного суду міста Черкас від 8 червня 2017 року, не було належно враховано під час досудового розслідування. Слідчим не опитаний свідок ОСОБА_1 та прокурор Тальнівського відділення Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 щодо невиконання ухвали апеляційного суду Черкаської області, за фактом чого було розпочате кримінальне провадження.
Таким чином, за результатами попередньої перевірки встановлено, що ухвалу, постановлену слідчим суддею Придніпровського районного суду міста Черкас Позарецькою С.М. у справі № 711/8301/17, скасовано судом апеляційної інстанції, яким визнано помилковими висновки слідчого судді щодо оцінки доказів та встановлено факти, які стали підставою для ухвалення відповідного рішення.
Згідно з частиною другою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Не може вважатись умисним порушенням норм права чи неналежним ставленням судді до службових обов’язків тлумачення закону та позиція судді щодо обґрунтування ухваленого ним судового рішення, навіть якщо така позиція визнана судами вищої інстанції помилковою.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження внаслідок безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви.
Важливим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду справи. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду справи, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.
Отже, зі змісту скарги вбачається, що Кириленко М.А. фактично не погоджується з ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкас від 24 жовтня 2017 року та оцінкою доказів, якими керувався суддя під час постановлення ухвали.
Згідно зі статтею 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Як вказано у пункті 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки (від 17 листопада 2010 року), тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Таким чином, враховуючи, що суть скарги Кириленко М.А. зводиться лише до незгоди із ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкас від 24 жовтня 2017 року, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Придніпровського районного суду міста Черкас Позарецької С.М.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Придніпровського районного суду міста Черкас Позарецької Світлани Михайлівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
