Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бойка А.М., членів Артеменка І.А., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицької Н.О. за результатами попередньої перевірки скарги Сандуляк Алли Василівни стосовно судді Шевченківського районного суду міста Чернівці Смотрицького Володимира Георгійовича,
встановила:
22 березня 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Сандуляк А.В. (вх. С-1482/2/7-17) на дії судді Шевченківського районного суду міста Чернівці Смотрицького Володимира Георгійовича.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 22 березня 2017 року скарга Сандуляк А.В. передана члену Вищої ради правосуддя Волковицькій Н.О.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицькою Н.О. проведено попередню перевірку скарги, за результатами якої складено висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Чернівці Смотрицького В.Г.
Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицьку Н.О., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
У скарзі автор вказує на порушення, допущені суддею під час розгляду справи № 727/8292/16-ц. Так, Сандуляк А.В. стверджує, що суддя Смотрицький В.Г. долучив до матеріалів справи докази, з порушенням процесуального законодавства, а також порушив таємницю нарадчої кімнати, так як розглядав справу у своєму кабінеті, знімав сторін по справі на свій мобільний телефон та розглянув справу не у строк, передбачений Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК України). Також суддя допустив висловлювання, що підривають авторитет держави та судової гілки влади. У зв’язку із викладеним Сандуляк А.В. просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
У ході попередньої перевірки встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21 листопада 2016 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «Поліграф-сервіс», про визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення № 33 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 23 жовтня 2008 року №721 - закрито.
Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 13 грудня 2016 року скасовано ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21 листопада 2016 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до звіту автоматизованого розподілу справи № 727/8292/16-ц, розміщеному на сайті Шевченківського районного суду міста Чернівці, 20 грудня 2016 року справа передана судді Смотрицькому В.Г.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 17 березня 2017 року в задоволенні позову Сандуляк А.В. відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 22 червня 2017 року рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 17 березня 2017 року залишено без змін.
У своїх поясненнях суддя Смотрицький В.Г. зазначив, що попереднє судове засідання у справі № 727/8292/16-ц було призначено на 10 січня 2017 року, на яке сторони не з'явились. Перше судове засідання було призначено на 7 лютого 2017 року, так як суддя з 19 січня по 2 лютого 2017 року перебував у відпустці. Судові засідання відбувались також 14, 22 лютого та 9, 17 березня 2017 року. Під час засідань оголошувались перерви через ряд об'єктивних причин. Внаслідок звільнення частини суддів, в суді наявне збільшене навантаження справ, які передаються на розгляд. Стосовно тверджень автора скарги про те, що було долучено докази до матеріалів справ з порушенням законодавства, то відповідно до приписів статті 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. У той же час, до матеріалів справ в аналогічних ситуаціях були долучені матеріали які подані як ОСОБА_1, так і представником третьої особи. Крім того, дійсно розгляд справи відбувався в кабінеті судді, у зв'язку з тим, що в приміщенні суду наявні 4 зали судових засідань, при наявності 8 працюючих суддів. У зв'язку із тим, що суд розглядає справи в кабінеті судді, то для прийняття рішення суддя не видаляється до нарадчої кімнати, а залишається в ній. Також у поясненнях суддя зазначив, що не знімав сторін на відеокамеру мобільного телефону.
Стосовно зазначених Савуляк А.В. аргументів щодо дій судді Смотрицького В.Г., то відповідно до частини першої статті 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження внаслідок безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
З матеріалів попередньої перевірки вбачається, що суддею Смотрицьким В.Г. здійснювався розгляд справи № 727/8292/16-ц, проводились судові засідання. Відомостей, які б вказували на безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку скарга та додані матеріали не містять.
Важливим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду заяви. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду заяви, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
З доданого до скарг відеозапису судових засідань у справі № 727/8292/16-ц не вбачається фактичних даних які б вказували на допущення суддею Смотрицьким В.Г. дисциплінарного проступку.
Твердження про те, що суддя залишаючись у своєму кабінеті для прийняття рішення порушив таємницю нарадчої кімнати є безпідставним. Також відсутні підстави стверджувати, що суддя допустив висловлювання, що підривають авторитет держави та судової гілки влади. З відеозапису судового засідання від 9 березня 2017 року вбачається, що суддя лише повідомив сторін про обмеженість наявних вільних приміщень в Шевченківському районному суді міста Чернівці та через це відсутні можливості проводити розгляд справи в залі судового засідання та видалятись до окремої нарадчої кімнати.
Відповідно до чинного законодавства України Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
За таких обставин з огляду на зміст скарги Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що скарга зводиться до незгоди із судовим рішенням, а відомості, які у ній зазначено, не можуть бути підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Чернівці Смотрицького В.Г.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Чернівці Смотрицького Володимира Георгійовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
В.А. Нежура
