Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Лесько А.О. за результатами перевірки повідомлення судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Євгенія Валерійовича про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя з боку Національного антикорупційного бюро України,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 22 лютого 2017 року надійшло повідомлення судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. від 16 лютого 2017 року про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя з боку Національного антикорупційного бюро України (далі – Національне бюро).
На підставі протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 22 лютого 2017 року № 335/0/6-17 повідомлення судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. передано члену Вищої ради правосуддя Лесько А.О. для проведення перевірки.
За результатами перевірки член Вищої ради правосуддя Лесько А.О. дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Лесько А.О., Вища рада правосуддя встановила таке.
У провадженні судді Аблова Є.В. перебувала адміністративна справа № 826/13844/16 за позовом громадської організації «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» до Національного бюро, третя особа – Рада громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, про визнання протиправним та скасування результатів виборів членів до Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України.
5 вересня 2016 року ухвалою судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. відкрито провадження у справі № 826/13844/16 та призначено справу до розгляду на 19 жовтня 2016 року.
Як зазначає у повідомленні суддя Аблов Є.В., 14 лютого 2017 року йому стало відомо, що детективом Національного бюро Панайотовим Є.О. здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № _______________від 9 грудня 2016 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 368-2 Кримінального кодексу України (далі – КК України), а саме щодо його незаконного збагачення як особи, уповноваженої на виконання функцій держави, його малолітнього сина та дружини за період 2015–2016 років.
Суддя Аблов Є.В. вважає, що детектив Національного бюро Панайотов Є.О., зловживаючи владою та службовим становищем, перевищуючи свої службові повноваження, з метою тиску на нього як на суддю незаконно вчинив процесуальні дії з реєстрації кримінального провадження № ____________, оскільки зміни щодо його майнового стану відображені в електронному реєстрі декларацій та заяв про зміну майнового стану. На думку судді, такими діями детектив Національного бюро Панайотов Є.О. намагався змусити його винести рішення в адміністративній справі № 826/13844/16 на користь Національного бюро.
У зв’язку з наведеними вище обставинами суддя Аблов Є.В. 14 лютого 2017 року заявив самовідвід у справі № 826/13844/16.
Ухвалою судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. від 14 лютого 2017 року задоволено заяву судді про самовідвід у справі № 826/13844/16 та передано справу для визначення іншого складу суду згідно з вимогами статей 32 та 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як убачається зі змісту зазначеної ухвали, представник відповідача не заперечував щодо задоволення заяви про самовідвід головуючого судді.
У зв’язку із зазначеними обставинами суддею Абловим Є.В. було заявлено самовідводи у справі № 826/5044/17 за позовом ТОВ «Юридична компанія «Студія права» до Директора Національного бюро Ситника А.С., Національного бюро, третя особа – ОСОБА_1, про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії, а також у справі № 826/7307/17 за позовом ОСОБА_2 до Національного бюро про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення від 30 травня 2017 року. Вказані заяви судді Аблова Є.В. задоволені ухвалами окружного адміністративного суду міста Києва від 7 червня та 10 липня 2017 року.
Згідно з інформацією Головного підрозділу детективів Національного бюро, наданою листом від 17 жовтня 2017 року № 04-179/37194 на запит члена Вищої ради правосуддя, про хід розслідування кримінального провадження № _____________, внесеного 9 грудня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення суддею Абловим Є.В. кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 368-2 КК України, під час досудового розслідування детективами Національного бюро проведено ряд слідчих та процесуальних дій з метою підтвердження або спростування зазначених обставин, у тому числі допитано суддів Аблова Є.В. та Аблову Ю.Ю. щодо обставин кримінального провадження і походження коштів для набуття майна. Наразі в цьому кримінальному провадженні суддям Аблову Є.В. та Абловій Ю.Ю. не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та досудове розслідування триває.
Оцінюючи наведену в повідомленні судді Аблова Є.В. інформацію як таку, що може свідчити про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, слід виходити з такого.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус, права і обов’язки Національного бюро закріплені у Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України» (далі – Закон).
Зокрема, у статті 1 Закону зазначено, що Національне бюро є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.
Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.
Статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) одним із завдань кримінального провадження визначено забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений чи засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З огляду на викладені в повідомленні судді Аблова Є.В. факти та встановлені перевіркою обставини, згідно з якими досудове розслідування у кримінальному провадженні № _____________ за фактом вчинення суддею Абловим Є.В. кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 368-2 КК України, триває майже рік (внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 грудня 2016 року), проте повідомлення про підозру судді Аблову Є.В. та жодній іншій особі не вручено, та той факт, що наявність цього кримінального провадження є підставою для неодноразових самовідводів судді від розгляду справ, визначених шляхом автоматизованого розподілу, стороною в яких є Національне бюро, дає підстави для висновку, що детективи Національного бюро в ході досудового розслідування діють не у спосіб та поза межами повноважень, визначених Конституцією України, Законом та КПК України.
Такі дії детективів Національного бюро можуть бути розцінені як втручання в діяльність судді Аблова Є.В. щодо здійснення правосуддя, оскільки тривалий час унеможливлюють розгляд цим суддею адміністративних справ, стороною в яких є Національне бюро, що негативно позначається на авторитеті судової влади та підриває авторитет правосуддя.
Притягнення судді до кримінальної відповідальності в механізмі стримувань та противаг у системі поділу влади в Україні є однією з форм контролю за діяльністю носіїв судової влади, завданням якої має бути досягнення балансу між засадами незалежності й недоторканності суддів та їх кримінальною відповідальністю в разі вчинення ними кримінально караного протиправного діяння.
Проте процедура притягнення судді до кримінальної відповідальності не може бути використана для здійснення тиску на суддю з метою прийняття ним «потрібного» судового рішення.
Ініціювання кримінального переслідування судді у такому контексті може бути способом незаконного впливу на суд. Така ситуація є загрозливою для засад демократичного устрою, забезпечення прав та свобод людини і громадянина через можливе зниження їх рівня захисту судом. Здійснення тривалого досудового розслідування за фактом вчинення суддею Абловим Є.В. кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 368-2 КК України, в якому судді не повідомлено про підозру, суперечить визначеним у статті 2 КПК України завданням кримінального провадження та містить ознаки втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
За приписами статті 131 Конституції України, статті 3, пункту 8 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Згідно зі статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя.
Статтею 8 Закону визначено, що Директор Національного бюро несе відповідальність за діяльність Національного бюро, зокрема законність здійснюваних Національним бюро оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування, додержання прав і свобод осіб; координує і контролює діяльність його центрального та територіальних управлінь; видає у межах повноважень накази і розпорядження, дає доручення, які є обов’язковими для виконання працівниками Національного бюро; призначає на посади та звільняє з посад працівників Національного бюро; вирішує питання про заохочення та накладення згідно з рішенням Дисциплінарної палати Національного бюро дисциплінарних стягнень на працівників Національного бюро.
З огляду на викладене та керуючись статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
внести Директору Національного антикорупційного бюро України подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено щодо судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Євгенія Валерійовича дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
