Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Мірошниченка А.М. за результатами перевірки повідомлення судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Макаренко Інни Геннадіївни про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 21 серпня 2017 року відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» надійшло повідомлення судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Макаренко І.Г. про втручання у її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя (вх. № 2022/0/16-17).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 22 серпня 2017 року вказане повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Мірошниченку А.М. для проведення перевірки.
За результатами перевірки член Вищої ради правосуддя Мірошниченко А.М. дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Макаренко І.Г.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Мірошниченка А.М., Вища рада правосуддя вважає за необхідне вжити заходів для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Макаренко І.Г. з огляду на таке.
У повідомленні судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Макаренко І.Г. вказується, що 17 серпня 2017 року під час її перебування у нарадчій кімнаті після проведення підготовчого судового засідання у кримінальній справі № 428/2378/17 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, на особистий номер мобільного телефону Макаренко І.Г. з невідомого їй номера (+_____________) почали надходити дзвінки, на які вона не відповідала, оскільки вважала це порушенням таємниці нарадчої кімнати. Із вказаного номера у той самий час надійшло повідомлення, автор якого представився співробітником УСБУ в Донецькій області та виказав свою зацікавленість у цій справі та у прийнятті рішення щодо затвердження угоди з визнання винуватості, яка надійшла до суду разом з обвинувальним актом.
Як вказує Макаренко І.Г., зі змісту телефонного повідомлення можливо зробити висновок, що особі, яка телефонувала, достеменно було відомо, що суддя в той час знаходилася в нарадчій кімнаті.
Після виходу з нарадчої кімнати та оголошення ухвали про задоволення клопотання захисника про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернення обвинувального акта прокурору Макаренко І.Г. знову виявила пропущені дзвінки із вказаного мобільного номера. Такі дзвінки продовжували надходити і надалі. Під час телефонної розмови абонент вказаного номера, який представився начальником УСБУ в Донецькій області Олександром Володимировичем, став запитувати про причини прийняття такого рішення, а саме відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернення обвинувального акта, яким він був дуже невдоволений, вимагав пояснень та почав відверто погрожувати дисциплінарною та кримінальною відповідальністю, посилаючись на прийняття неправильного та незаконного рішення, порушення прав обвинуваченої (захист якої здійснював захисник та клопотав про прийняття саме такого рішення).
Суддя Макаренко І.Г. у своєму повідомленні також зазначила, що підставою для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості було, зокрема, те, що у підготовчому судовому засіданні під час з’ясування анкетних даних обвинуваченої ОСОБА_1, які були відсутні в обвинувальному акті, було виявлено, що вона тривалий час хворіє на стійке психічне захворювання, у зв’язку із чим з 1998 року є інвалідом III групи та періодично, а саме не менш ніж 2 рази на рік, перебуває на лікуванні у психіатричній лікарні. У час, вказаний в обвинувальному акті як час вчинення злочину, ОСОБА_1 не працювала взагалі (у тому числі на посаді, вказаній в обвинувальному акті).
Під час перевірки угоди на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК України) відповідно до вимог пунктів 6, 7 статті 474 КПК України суддею Макаренко І.Г. як головуючою встановлено, що на час складання обвинувального акта та підписання вказаної угоди про визнання винуватості, місцем складання якої прокурором зазначено місто Краматорськ Донецької області, ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у психіатричній лікарні у місті Харкові, куди до неї приходив слідчий з документами, які вона не читала, але підписала, в місті Краматорську жодного разу не була, зміст пред’явленого їй обвинувачення фактично не розуміє.
На думку судді, встановлені у судовому засіданні обставини свідчили про явну фальсифікацію кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за № _____________, з метою викривлення обставин та усунення від відповідальності осіб, які дійсно вчинили злочини, інкриміновані ОСОБА_1, що стало підставою для втручання у діяльність судді.
Під час попереднього розгляду матеріалів щодо перевірки повідомлення судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Макаренко І.Г. про втручання в діяльність суду щодо здійснення правосуддя членом Вищої ради правосуддя були надіслані запити до Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України.
Листом Генеральної прокуратури України від 1 вересня 2017 року № 5295/0/8-17 повідомлення судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Макаренко І.Г. про втручання в діяльність суду щодо здійснення правосуддя надіслано до прокуратури Донецької області.
До Вищої ради правосуддя 18 вересня 2017 року № 5722/0/8-17 надійшов лист прокуратури Донецької області від 13 вересня 2017 року № 17/1-3200вих-17, підписаний першим заступником прокурора Донецької області Лівочкою О.В., в якому зазначено, що під час судових засідань у справі за звинуваченням ОСОБА_1 тиск на суддю з боку державного обвинувачення та співробітників УСБУ в Донецькій області не здійснювався. Як зазначено у листі, зі змісту поданої Макаренко І.Г. заяви «не вбачається достатніх об’єктивних даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення працівниками прокуратури Донецької області та працівниками УСБУ в Донецькій області, тому підстави для внесення відомостей до ЄРДР відсутні».
На запит члена Вищої ради правосуддя від 28 серпня 2017 року № 15521/0/9-17 від Служби безпеки України отримано відповідь (лист від 19 жовтня 2017 року № 9/10638), з якої вбачається, що за результатами проведення службової перевірки, призначеної Головою Служби безпеки України Грицаком В.С. 1 вересня 2017 року щодо втручання в діяльність судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Макаренко І.Г., в діях співробітників УСБУ в Донецькій області порушень чинного законодавства України не встановлено.
Оцінюючи факти та обставини, встановлені під час розгляду повідомлення судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Макаренко І.Г., Вища рада правосуддя виходить із того, що незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126, 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя є незалежними та керуються верховенством права.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора. Водночас цей припис може бути дієвою гарантією незалежності суддів лише у разі, якщо відповідні органи будуть вживати належних заходів у межах своєю компетенції для розслідування випадків можливого втручання в діяльність судді та адекватної реакції на таке втручання.
Частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення.
Відповідно до вимог статті 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Ну думку Вищої ради правосуддя, повідомлення судді Макаренко І.Г. містило відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України.
Дії співробітників Генеральної прокуратури, якими в порушення вимог статті 214 Кримінального процесуального кодексу України відомості за повідомленням Макаренко І.Г. не внесено до ЄРДР, а саме повідомлення направлено до прокуратури Донецької області, не можуть вважатися належною реакцією на повідомлення судді Макаренко І.Г. Такі дії не сприяють утвердженню незалежності суддів і порушують законодавчо встановлені гарантії такої незалежності.
Вища рада правосуддя відзначає, що під час розгляду повідомлень суддів, що здійснюється відповідно до статті 48 Закону України від 2 червня 2017 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», подібні порушення допускаються співробітниками Генеральної прокуратури України систематично.
Не відповідають закону, зокрема вимогам статті 214 КПК України, і дії співробітників прокуратури Донецької області, зокрема першого заступника прокурора Донецької області Лівочки О.В., який повідомив про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР за повідомленням Макаренко І.Г. Більш того, такі дії можуть містити ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 43 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (неналежне виконання службових обов’язків та вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури).
Статтею 131 Конституції України визначено, що Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів.
Згідно зі статтею 3 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя. Пунктом 8 цієї частини передбачено можливість вжиття Вищою радою правосуддя й інших заходів, не передбачених цією нормою, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Статтею 44 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що дисциплінарне провадження стосовно прокурорів здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів. Частиною другою статті 45 вказаного Закону встановлено, що право на звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.
Враховуючи наведене, Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із дисциплінарною скаргою стосовно дій першого заступника прокурора Донецької області Лівочки О.В. та для внесення до Генеральної прокуратури України подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності інших осіб, якими вчинено дії, що порушують гарантії незалежності суддів в частині неналежного розгляду повідомлення судді Макаренко І.Г.
З огляду на викладене та керуючись статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 23.1 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
1) звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із дисциплінарною скаргою стосовно дій першого заступника прокурора Донецької області Лівочки О.В., що порушують гарантії незалежності суддів в частині неналежного розгляду повідомлення судді Макаренко І.Г.;
2) внести до Генеральної прокуратури України подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності інших осіб, якими вчинено дії, що порушують гарантії незалежності суддів в частині неналежного розгляду повідомлення судді Макаренко І.Г.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
