Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Донецького апеляційного господарського суду Москальової Ірини Василівни на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 серпня 2017 року № 2569/1дп/15-17,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 25 вересня 2017 року (вх. № 2482/0/6-17) надійшла скарга судді Донецького апеляційного господарського суду Москальової І.В. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 серпня 2017 року № 2569/1дп/15-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 25 вересня 2017 року доповідачем щодо вказаної справи визначено члена Вищої ради правосуддя Нежуру В.А.
Скаргу на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 серпня 2017 року суддею Москальовою І.В. подано у строки, визначені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Нежуру В.А., дійшла висновку, що скарга судді Донецького апеляційного господарського суду Москальової І.В. підлягає задоволенню з огляду на таке.
До Вищої ради юстиції 4 січня 2017 року надійшла інформація щодо явки на роботу та здійснення правосуддя суддями Донецького апеляційного господарського суду, надана листом голови Донецького апеляційного господарського суду Малашкевича С.А. від 29 грудня 2016 року № 03-17/1106/16.
У вказаному листі зазначено, що на виконання Указу Президента України від 12 листопада 2014 року № 868/2014 «Про внесення змін до мережі господарських судів» місцезнаходженням Донецького апеляційного господарського суду визначено місто Харків. Згідно з розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 9 квітня 2015 року № 19-р «Про відновлення роботи Донецького апеляційного господарського суду» роботу Донецького апеляційного господарського суду відновлено з 14 квітня 2015 року. Станом на 1 січня 2017 року в Донецькому апеляційному господарському суді зайняті 20 штатних посад суддів, фактично здійснюють правосуддя 19 суддів,1 суддя – Москальова І.В. не приступила до виконання своїх обов’язків у суді в місті Харкові.
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 квітня 2017 року відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Донецького апеляційного господарського суду Москальової І.В.
24 квітня 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист за підписом в.о. голови Донецького апеляційного господарського суду Ушенко Л.В. про те, що станом на 20 квітня 2017 року в Донецькому апеляційному господарському суді зайняті 20 штатних посад суддів, фактично здійснюють правосуддя 19 суддів; 1 суддя (Москальова І.В.) приступила до роботи 20 квітня 2017 року.
Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 серпня 2017 року № 2569/1дп/15-17 суддю Донецького апеляційного господарського суду Москальову І.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що суддя Москальова І.В. повідомила голову Донецького апеляційного господарського суду Малашкевича С.А. про неможливість переїзду до міста Харкова за сімейними обставинами, а саме через хворобу близьких. Керівником апарату суду і відділом кадрової роботи та державної служби було складено акт від 14 квітня 2015 року б/н про відсутність на робочому місці судді Москальової І.В. та про ненадання нею згоди на переїзд для продовження роботи у Донецькому апеляційному господарському суді у місті Харкові. На момент складення акта у зв’язку із відсутністю на робочому місці судді Москальової І.В. в табелі обліку використання робочого часу кадровою службою проставлялося «інші причини неявки»; заробітна плата за цей період Москальовій І.В. не нараховувалась та не виплачувалась. Про те, що суддя Москальова І.В. не отримувала суддівської винагороди в період з 1 жовтня 2014 року по 19 квітня 2017 року, надала інформацію і Державна судова адміністрація України (лист від 11 травня 2017 року № 11-4032/17).
Як встановлено із листів голови Донецького апеляційного господарського суду Малашкевича С.А. від 29 грудня 2016 року, 28 лютого та 3 квітня 2017 року, суддя Донецького апеляційного господарського суду Москальова І.В. у період з 14 квітня 2015 року (дата відновлення роботи Донецького апеляційного господарського суду) по 1 квітня 2017 року не приступила до виконання своїх обов’язків у суді в місті Харкові.
16 березня 2017 року суддя Москальова І.В. звернулася до голови Донецького апеляційного господарського суду із заявою про допуск її до виконання службових обов’язків судді Донецького апеляційного господарського суду з 20 квітня 2017 року. Водночас у своїх поясненнях суддя Москальова І.В. зазначила, що ще в жовтні 2016 року зверталася до голови Донецького апеляційного господарського суду з приводу виходу на роботу.
Крім того, суддя Москальова І.В. надала до Вищої ради правосуддя пояснення, у яких вказала, що на момент відновлення роботи Донецького апеляційного господарського суду в місті Харкові написала заяву про неможливість переїзду до міста Харкова. Підставою подання такої заяви є тяжка хвороба матері, наявність малолітньої дитини, брата – інваліда ІІ групи і його дружини, яка є опікуном своєї недієздатної матері, та відсутність побутових умов для їх переміщення до міста Харкова. До цього часу проживала на заощадження, одночасно займалася здоров’ям матері та вихованням дитини. Просила врахувати, що документи, надані на підтвердження хвороби та лікування матері, оформлені існуючими медичними закладами і свідчать про стан хвороби матері та часте звернення до медичних установ по допомогу. Залишаючись суддею Донецького апеляційного господарського суду, не отримуючи заробітну плату із жовтня 2014 року та не розглядаючи справ, виконувала обов’язки, пов’язані з її статусом, а саме пройшла люстраційну перевірку та здійснювала декларування протягом 2014–2017 років. 20 квітня 2017 року приступила до роботи згідно з наказом Донецького апеляційного господарського суду від 20 квітня 2017 року № 85-к.
Поважність причин, що унеможливили її прибуття до міста Харкова, у вказаній заяві суддя обґрунтувала тяжкою хворобою матері, на підтвердження чого до заяви було додано копії документів, складених медичними закладами, розташованими на тимчасово не підконтрольній Україні території у місті Донецьку.
Крім того, згідно з інформацією, наданою Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (вих. № 0.64-22964/0/15-17 від 20 липня 2017 року) в період з 19 липня 2012 року громадянка України Москальова І.В. перетинала державний кордон України та лінії розмежування: 2 липня 2014 року (виїзд), 11 листопада 2015 року (в’їзд), 14 листопада 2015 року (виїзд), 25 листопада 2015 року (в’їзд), 28 листопада 2015 року (виїзд), 22 січня 2016 року (в’їзд), 23 січня 2016 року (виїзд), 11 квітня 2016 року (в’їзд), 13 квітня 2016 року (виїзд), 17 травня 2016 року (в’їзд), 19 травня 2016 року (виїзд), 15 липня 2016 року (в’їзд), 15 липня 2016 року (виїзд), 18 жовтня 2016 року (в’їзд), 20 жовтня 2016 року (виїзд), 14 березня 2017 року (в’їзд), 17 березня 2017 року (виїзд), 19 квітня 2017 року (в’їзд), 29 квітня 2017 року (виїзд), 2 травня 2017 року (в’їзд), 6 травня 2017 року (виїзд), 9 травня 2017 року (в’їзд), 20 травня 2017 року (виїзд), 21 травня 2017 року (в’їзд), 25 травня 2017 року (виїзд), 28 травня 2017 (в’їзд), 3 червня 2017 року (виїзд), 5 червня 2017 року (в’їзд), 10 червня 2017 року (виїзд), 11 червня 2017 року (в’їзд), 17 червня 2017 року (виїзд), 18 червня 2017 року (в’їзд), 23 червня 2017 року (виїзд), 25 червня 2017 року (в’їзд), 30 червня 2017 року (виїзд), 2 липня 2017 року (в’їзд), 7 липня 2017 року (виїзд), 9 липня 2017 року (в’їзд), 15 липня 2017 року (виїзд), 16 липня 2017 року (в’їзд). Вказаною інформацією підтверджується, що протягом усього періоду, з початку відновлення роботи Донецького апеляційного господарського суду 14 квітня 2015 року, Москальова І.В. систематично перетинала лінії розмежування (лінії зіткнення) через блокпости та контрольні пункти в’їзду-виїзду Донецької області, перебувала на підконтрольній території України за весь період досить часто, що спростовує її доводи про неможливість виїзду з місця проживання.
Підставою притягнення судді Донецького апеляційного господарського суду Москальової І.В. до дисциплінарної відповідальності стали встановлені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини безпідставного невиконання нею повноважень судді протягом двох років, тобто вчинення суддею дій, які свідчать про систематичне нехтування обов’язками, несумісне зі статусом судді, зокрема допущення поведінки, яка порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, що є підставою для звільнення судді з посади.
Постановляючи таке рішення, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала необґрунтованими доводи судді про неможливість переїзду до міста Харкова, у якому з 14 квітня 2015 року відновив роботу Донецький апеляційний господарський суд, а документи, які суддею долучено до заяви на підтвердження стану здоров’я матері, видані закладами, підконтрольними терористичній організації «Донецька Народна Республіка», містять інформацію про перебування на лікуванні Москальової Н.М. у відповідний період у проміжки часу з 16 червня по 1 липня 2016 року, з 11 по 25 серпня 2016 року, з 17 лютого по 3 березня 2017 року, і не вказують на неможливість Москальової І.В. приступити до роботи з 14 квітня 2015 року по 16 березня 2017 року. Інші судді, перебуваючи у відносно рівних умовах із Москальовою І.В., здійснили переїзд та приступили до роботи у Донецькому апеляційному господарському суді у місті Харкові.
У скарзі на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Москальова І.В. стверджує, що воно ухвалене всупереч фактичним обставинам дисциплінарної справи, оскільки Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя проігнорувала причини невиконання нею повноважень судді з 14 квітня 2015 року по 1 квітня 2017 року, викладені в поданій голові Донецького апеляційного господарського суду заяві від 27 листопада 2014 року, до якої додано підтвердні документи про неможливість прибуття до міста Харкова у зв’язку з хворобою матері, наявністю малолітньої дитини, брата – інваліда ІІ групи та його дружини, яка є опікуном своєї недієздатної матері. Вважає, що згідно з пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України вказані у заяві обставини не є дисциплінарним порушенням та підставою для дисциплінарної відповідальності, оскільки вона не відмовлялася від переїзду, а лише вказувала на наявність об’єктивних і непереборних для цього перешкод. Наявність намірів після усунення таких перешкод повернутися до виконання посадових обов’язків демонструє вжиттям заходів з проходження люстраційної перевірки та здійснення декларування у встановленому порядку впродовж зазначеного періоду.
Також суддя Москальова І.В. зазначає про необґрунтованість висновків Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя щодо неналежних доказів – документів, складених медичними закладами, які розташовані на тимчасово не підконтрольній Україні території у місті Донецьку, ненаведення аргументів для спростування викладених суддею у письмових поясненнях від 23 серпня 2017 року доводів щодо їх прийнятності як доказів, ухилення від належного встановлення обставин, які впливають на саме існування підстав для дисциплінарної відповідальності та можливості застосування відповідних заходів.
Москальова І.В. вважає, що вибір нею поведінки в ситуації, яка склалася, по відношенню до рідних людей був правомірним та відповідав нормам моралі. Також, на її думку, є суперечливим формулювання у прийнятому рішенні щодо доказів перешкод для переїзду до міста Харкова на роботу, які дисциплінарним органом не були взяті до уваги, проте рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності обґрунтовано ненаданням суддею даних про припинення існування обставин, що перешкоджали переїзду для роботи на посаді судді. Суддя повідомляє, що фактичне прибуття до міста Харкова для здійснення повноважень з виконання функцій судді зумовлено отриманням у 2016 році пенсійних виплат на користь матері і брата (які до того всупереч нормам статті 46 Конституції України тривалий час не здійснювалися), проведенням у 2016 році більш ефективного лікування матері, що певною мірою покращило стан її здоров’я, проте, враховуючи характер захворювання та вік, жодною мірою не усунуло ризиків її транспортування.
Москальова І.В. вважає, що забезпечення особистої безпеки судді та членів його сім’ї є безпосереднім конституційним обов’язком держави, однак попри зобов’язання держави стосовно неї як судді і громадянина, а також членів її родини державою в особі її уповноважених органів не було запропоновано та не надано допомогу з евакуації у безпечні умови перебування, із 1 жовтня 2014 року припинено виплату заробітної плати, не забезпечено можливості скористатися медичною допомогою на території перебування, із 1 серпня 2014 року зупинено виплату сум пенсій за віком та інвалідністю матері і брату відповідно.
Дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Вища рада правосуддя вважає висновок Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про вчинення суддею Москальовою І.В. дій, які свідчать про систематичне нехтування обов’язками судді, помилковим з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини п’ятої статті 126 Конституції України та статтею 115 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIIІ) підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Відповідно до пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону № 1402-VIIІ істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Вища рада правосуддя вважає, що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Москальової І.В. мала б виходити з того, що обставини, які мали наслідком тривалий непереїзд судді до нового місця розташування суду, є екстраординарними, а причини, внаслідок яких вона не приступила до виконання своїх службових обов’язків, – поважними. З матеріалів дисциплінарної справи і пояснень судді Москальової І.В. вбачається, що нею не були вчинені дії, які б свідчили про порушення присяги або навмисне ухилення від виконання своїх професійних обов’язків. Зокрема, вона вживала заходи з проходження люстраційної перевірки та подала усі декларації у встановленому порядку, а невиконання повноважень судді протягом двох років за встановлених обставин можна визнати вимушеним, крім того, грошове забезпечення судді не виплачувалося.
Вказане підтверджується наявними у матеріалах дисциплінарної справи копіями документів, а саме:
довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», від 18 листопада 2015 року, підписаної головою Донецького апеляційного господарського суду Малашкевичем С.А., в якій зазначено, що до Москальової І.В. не застосовуються заборони, передбачені частинами третьою, четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади»;
листа Державної судової адміністрації України від 11 травня 2017 року № 11-4032/17, в якому повідомлено, що у період з 1 жовтня 2014 року по 19 квітня 2017 року судді Москальовій І.В. суддівська винагорода не нараховувалась.
Факт подання Москальовою І.В. у встановленому порядку декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2017 роки підтверджується наявністю цих декларацій у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Необхідно взяти до уваги ту обставину, що суддя була допущена до роботи після її тривалої відсутності та здійснювала повноваження більше чотирьох місяців.
У зв’язку з викладеним не можна погодитись із висновком Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про вчинення суддею Москальовою І.В. дій, які свідчать про систематичне нехтування обов’язками, несумісне зі статусом судді, зокрема, допущення поведінки, яка порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя (пункт 1 частини дев’ятої статті 109 Закону № 1402-VIII).
Вищою радою правосуддя не встановлено фактів, які порочать звання судді, підривають авторитет правосуддя, інших обставин, наведених у зазначеній вище нормі Закону № 1402-VIII.
Суддя Москальова І.В. характеризується позитивно, тривалий час працює на посаді судді, за час роботи до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
Крім того, Вищою радою правосуддя враховано звернення зборів суддів Донецького апеляційного господарського суду від 15 травня 2017 року у зв’язку із порушенням дисциплінарного провадження стосовно судді цього суду Москальової І.В., у якому зазначено, що суддя Москальова І.В. не мала можливості приступити до роботи у місті Харкові за сімейними обставинами, про що нею надано вмотивовану заяву, та що колективу суддів Донецького апеляційного господарського суду не відомо про наявність будь-яких обставин, які перешкоджають продовженню виконання Москальовою І.В. обов’язків судді, а також фактів, які б свідчили про порушення нею присяги судді або вчинення недоброчесних дій.
Відповідно до частин дев’ятої та десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» розгляд скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді здійснюється в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.
За результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право:
1) скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження;
2) скасувати частково рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
3) скасувати повністю або частково рішення Дисциплінарної палати про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
4) змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення;
5) залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.
Враховуючи наведене, Вища рада правосуддя за результатами розгляду скарги судді Москальової І.В. дійшла висновку, що на підставі частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 серпня 2017 року № 2569/1дп/15-17 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у притягненні судді Донецького апеляційного господарського суду Москальової І.В. до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя,
вирішила:
рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 серпня 2017 року № 2569/1дп/15-17 про притягнення судді Донецького апеляційного господарського суду Москальової Ірини Василівни скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Донецького апеляційного господарського суду Москальової Ірини Василівни.
Дисциплінарне провадження стосовно судді Донецького апеляційного господарського суду Москальової Ірини Василівни припинити.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
Члени Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
В.Е. Беляневич
А.М. Бойко
Н.О. Волковицька
В.І. Говоруха
П.М. Гречківський
В.І. Данішевська
В.К. Комков
Т.М. Малашенкова
І.Ю. Мамонтова
А.М. Мірошниченко
В.А. Нежура
А.А. Овсієнко
М.П. Худик
Л.А. Швецова
