Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Худика М.П., Швецової Л.А., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою адвоката Калитаєва Володимира Владиславовича стосовно суддів апеляційного суду Одеської області Гончарова Олега Онуфрійовича, Грідіної Наталії Вікторівни, Мандрика Віталія Олександровича,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 24 липня 2017 року та 26 вересня 2017 року надійшли дисциплінарні скарги адвоката Калитаєва В.В. в інтересах Андрієвського В.В. стосовно суддів апеляційного суду Одеської області Гончарова О.О., Грідіної Н.В., Мандрика В.О.

У поданих скаргах адвокат Калитаєв В.В. зазначив, що суддя Гончаров О.О. під час розгляду справи № 522/8590/13-к за обвинуваченням Андрієвського В.В. у вчиненні злочинів, передбачених частиною четвертою статті 296, частиною першою статті 122, частиною першою статті 125, частиною першою статті 121, частиною першою статті 358, пунктами 1, 5, 7 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України (далі – КК України), порушив право обвинуваченого на захист, розглянувши клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого Андрієвського В.В. за відсутності його захисників. Окрім того, на думку скаржника, його заява про відвід судді Гончарова О.О. колегією суддів апеляційного суду Одеської області Гончаровим О.О., Грідіною Н.В., Мандриком В.О. вирішена формально, упереджено та з порушенням норм процесуального законодавства без з’ясування фактичних обставин справи, що також є порушенням права обвинуваченого Андрієвського В.В. на захист.

У зв’язку із цим адвокат Калитаєв В.В. просив притягнути вказаних суддів до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2018 року № 1014/3дп/15-18 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді апеляційного суду Одеської області Гончарова О.О. за ознаками в його діях дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «ґ» та «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та стосовно суддів апеляційного суду Одеської області Грідіної Н.В., Мандрика В.О. за ознаками в їхніх діях дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Заслухавши доповідача, пояснення суддів Гончарова О.О., Грідіної Н.В., Мандрика В.О., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у притягненні суддів апеляційного суду Одеської області Гончарова О.О., Грідіної Н.В., Мандрика В.О. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 27 квітня 2017 року повернуто прокурору Одеської області обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № НОМЕР від 9 грудня 2012 року за обвинуваченням Андрієвського В.В. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 1, 5, 7 частини другої статті 115, частиною першою статті 121, частиною першою статті 122, частиною четвертою статті 296, частиною першою статті 125, частиною першою статті 358 КК України.

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області Гончарова О.О. від 15 травня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Одеської області на зазначену вище ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 27 квітня 2017 року.

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області Гончарова О.О. від 31 травня 2017 року закінчено підготовку зазначеної справи до апеляційного розгляду та призначено судове засідання на 22 червня 2017 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 401 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.

21 червня 2017 року прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого Андрієвського В.В. під вартою.

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області Гончарова О.О. від 22 червня 2017 року обвинуваченому Андрієвському В.В. продовжено строк тримання під вартою на два місяці (до 24 серпня 2017 року), закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду та призначено її розгляд на 11 липня 2017 року.

Зі змісту зазначеної ухвали суду вбачається, що попередньо строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно Андрієвського В.В. ухвалою Приморського районного суду міста Одеси було продовжено до 25 червня 2017 року.

Продовжуючи строк дії запобіжного заходу, суд апеляційної інстанції врахував, що Андрієвський В.В. обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі, що він не має постійного місця проживання на території Одеської області, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснити спробу переховуватися від суду. Крім того, зазначено, що з огляду на характер скоєних злочинів існують достатні підстави вважати, що Андрієвський В.В., перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.

Водночас згідно із частиною четвертою статті 199 КПК України слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Статтею 193 КПК України передбачено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. При цьому слідчий суддя, суд зобов’язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного, обвинуваченого, якщо останній заявив клопотання про залучення захисника, якщо участь захисника є обов’язковою або якщо слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов’язковою, апеляційний розгляд відкладається.

Відповідно до частини першої статті 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Під час розгляду дисциплінарної справи суддя Гончаров О.О. пояснив, що 21 червня 2017 року до апеляційного суду Одеської області надійшло клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого Андрієвського В.В. під вартою, який закінчувався 25 червня 2017 року (у неділю). Того самого дня він особисто повідомив у телефонному режимі адвоката Калитаєва В.В., що розгляд клопотання призначено на 22 червня 2017 року, однак останній сповістив, що не прибуде у зазначений день. Крім того, за його дорученням прокурор ОСОБА_1 21 червня 2017 року повідомив також в телефонному режимі іншого захисника – адвоката ОСОБА_2 про дату розгляду клопотання.

Як вбачається з наведеного вище, суддею Гончаровим О.О. вживались заходи щодо негайного завчасного повідомлення захисників обвинуваченого Андрієвського В.В. в телефонному режимі про розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Враховуючи, що клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою надійшло до суду 21 червня 2017 року, а закінчення строку дії запобіжного заходу припадало на вихідний день (неділю 25 червня 2017 року), якому передував також вихідний день (субота), вказані дії судді Гончарова О.О. були обумовлені об’єктивною необхідністю невідкладного розгляду клопотання та спрямовані на забезпечення участі вказаних захисників у судовому засіданні.

Крім того, суддя Гончаров О.О. у своїх поясненнях визнав, що обвинувачений Андрієвський В.В. під час судового засідання 22 червня 2017 року заперечував проти розгляду клопотання про продовження строку тримання його під вартою за відсутності захисників і цей факт об’єктивно підтверджується технічним записом судового засідання від 22 червня 2017 року.

Згідно з пунктом «с» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення щонайменше має право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або – за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника – одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Зазначене положення Конвенції гарантує, щоб провадження проти обвинуваченого не здійснювалося без його належного представництва з метою захисту, і охоплює право використовувати допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або – за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника – одержувати таку допомогу безоплатно.

Відповідно до частини першої статті 52 КПК України участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини гарантії підпункту «с» пункту 3 статті 6 Конвенції не припиняють своєї дії після закінчення провадження у суді першої інстанції (рішення у справах «Максименко проти України», «Мефта та інші проти Франції»).

Враховуючи, що Андрієвський В.В. обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, частина з яких є особливо тяжкими, участь захисника під час розгляду клопотання про продовження строку тримання його під вартою була обов’язковою.

Розглянувши всупереч вимогам статей 52, 193, 199, 405 КПК України клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого Андрієвського В.В. під вартою за відсутності захисників обвинуваченого, участь яких є обов’язковою, суддя Гончаров О.О. тим самим порушив право обвинуваченого Андрієвського В.В. на захист.

При цьому, згідно з положенням статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Єчюс проти Литви»).

У порядку, передбаченому пунктом 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності з підстав умисного або внаслідок недбалості: істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового розгляду реалізацію наданих їм процесуальних прав (підпункт «а»), незабезпечення обвинуваченому права на захист (підпункт «ґ»).

Відповідно до змісту наведеної норми закону суб’єктивна сторона дисциплінарних проступків, відповідальність за які передбачена підпунктами «а» та «ґ» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», характеризується умислом або недбалістю.

Наведені обставини, на думку Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, вказують на відсутність у діях судді Гончарова О.О. умислу або недбалості щодо допущеного порушення норм КПК України та дають підстави для висновку про відсутність у його діях складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а» та «ґ» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Під час розгляду дисциплінарної справи також встановлено, що 25 липня 2017 року адвокат Калитаєв В.В. в інтересах Андрієвського В.В. звернувся до апеляційного суду Одеської області із заявою про відвід судді Гончарова О.О.

Заява вмотивована тим, що розгляд суддею Гончаровим О.О. клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого Андрієвського В.В. під вартою за відсутності його захисників викликає обґрунтований сумнів у неупередженості судді щодо розгляду справи № 522/8590/13-к.

За змістом частини п’ятої статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Під час розгляду відводу має бути вислухано особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів (частина третя статті 81 КПК України).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 липня 2017 року (судді Гончаров О.О., Грідіна Н.В., Мандрик В.О.) відмовлено в задоволенні відводу, заявленого захисником Калитаєвим В.В. судді Гончарову О.О.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відвід, суд апеляційної інстанції, з’ясувавши думку осіб, які брали участь в апеляційному провадженні, дослідивши доводи та підстави заяви про відвід, дійшов висновку, що обставини, за яких клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого Андрієвського В.В. під вартою розглянуто суддею Гончаровим О.О. за відсутності захисників обвинуваченого, не свідчать про його упередженість.

З огляду на зазначене та враховуючи, що розгляд питання про відвід судді Гончарова О.О. вирішувався більшістю голосів, що відповідає вимогам статті 81 КПК України, доводи скаржника щодо формального упередженого розгляду заяви про відвід, порушення норм процесуального законодавства суддями Гончаровим О.О., Грідіною Н.В., Мандриком В.О., на думку Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, не знайшли свого підтвердження під час розгляду дисциплінарної справи та зводяться до незгоди з ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 липня 2017 року.

Відповідно до статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя та її дисциплінарні органи не наділені повноваженнями встановлювати обставини справи, оцінювати докази, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень.

У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

Під час розгляду дисциплінарної справи Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено фактів, які б свідчили про допущення суддями апеляційного суду Одеської області Гончаровим О.О., Грідіною Н.В., Мандриком В.О. грубої недбалості чи навмисного порушення закону під час розгляду заяви про відвід.

З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у діях судді апеляційного суду Одеської області Гончарова О.О. відсутній склад дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «ґ» та «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а у діях суддів апеляційного суду Одеської області Грідіної Н.В., Мандрика В.О. відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у зв’язку із чим слід відмовити у притягненні їх до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частини шостої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

відмовити у притягненні суддів апеляційного суду Одеської області Гончарова Олега Онуфрійовича, Грідіної Наталії Вікторівни, Мандрика Віталія Олександровича до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження стосовно суддів апеляційного суду Одеської області Гончарова Олега Онуфрійовича, Грідіної Наталії Вікторівни, Мандрика Віталія Олександровича припинити.

Надати адвокату Калитаєву Володимиру Владиславовичу дозвіл на оскарження рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів з дня його ухвалення.