Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Лесько А.О., членів: Гусака М.Б., Маловацького О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Бердишева Вадима Юрійовича стосовно судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Костя Віталія Володимировича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 30 листопада 2017 року з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшли дисциплінарні скарги Бердишева В.Ю. від 21 липня та 4 жовтня 2016 року про порушення суддею Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Костем В.В. норм процесуального права при прийнятті ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі № 303/3829/16-а за позовом Бердишева Вадима Юрійовича до Мукачівської міської ради Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення.
У зв’язку з викладеним автор скарги просив притягнути суддю Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Костя В.В. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 30 листопада 2017 року дисциплінарні скарги Бердишева В.Ю. передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення попередньої перевірки.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає мотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Бердишева В.Ю. член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Костя В.В.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарних скарг, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Костя В.В. з огляду на таке.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2016 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі № 303/3829/16-а за позовом Бердишева В.Ю. до Мукачівської міської ради Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення.
Підставою для відмови у відкритті провадження у справі було те, що, на думку суду, цей спір не є публічно-правовим, а виник із цивільних (земельних) відносин з приводу виділення органом місцевого самоврядування у власність земельної ділянки і підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а не адміністративного.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року апеляційну скаргу Бердишева В.Ю. задоволено повністю. Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі № 303/3829/16-а скасовано, матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Як убачається з ухвали апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність і необґрунтованість постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 199 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
У дисциплінарній скарзі Бердишев В.Ю. стверджує, що суддя Кость В.В., прийнявши 30 червня 2016 року ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі відмовив йому у доступі до правосуддя. Автор скарги зазначив про безпідставне затягування строку направлення скаржнику копії ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2016 року, а також нерозгляд судом клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі № 303/3829/16-а.
Відповідно до частини другої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», чинного на момент подання дисциплінарної скарги від 21 липня 2016 року, дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити, зокрема, конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 92 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, а також посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Аналогічні положення містила стаття 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», чинного на момент подання дисциплінарної скарги від 4 жовтня 2016 року.
Стаття 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», чинного на момент подання дисциплінарної скарги від 21 липня 2016 року, та стаття 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», чинного на момент подання дисциплінарної скарги від 4 жовтня 2016 року, містили вичерпний перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з частиною другою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23–25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятою Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року), закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягуватися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Аналіз наведених вище норм свідчить, що суддя може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності за істотні та очевидні порушення норм процесуального права, а також за порушення прав людини і основоположних свобод, якщо вони вчинені умисно або внаслідок грубої недбалості (мають ознаки свавілля).
Прояви суддівського свавілля необхідно відрізняти від добросовісної суддівської помилки, тобто помилки без ознак умислу або грубої недбалості. Добросовісність вказує на те, що суддя діяв сумлінно – з належним ставленням до своїх обов’язків встановив фактичні обставини, що підлягають правовій оцінці, оцінив докази та тлумачив закон, але припустився помилки, яка не була настільки очевидною й однозначною.
У зв’язку з викладеним доводи автора скарги стосовно порушення суддею Костем В.В. норм процесуального права під час прийняття ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі № 303/3829/16-а не можуть бути взяті до уваги, оскільки Вища рада правосуддя діє в межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» і не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст.
Як убачається з тексту дисциплінарних скарг та доданих до них документів, копія ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2016 року була направлена позивачу (скаржнику) супровідним листом 1 липня 2016 року та отримана ним 7 липня 2016 року.
Скаржником реалізовано право на апеляційне оскарження ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2016 року.
З огляду на викладене під час попередньої перевірки не встановлено обставин, які б свідчили про вчинення суддею Костем В.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», чинного на момент подання дисциплінарної скарги від 21 липня 2016 року, та пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», чинного на момент подання дисциплінарної скарги від 4 жовтня 2016 року, а саме умисного або внаслідок недбалості зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та направлення його копії скаржнику.
Стосовно доводів автора скарги щодо нерозгляду суддею Костем В.В. клопотання скаржника про забезпечення позову необхідно зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
З урахуванням того, що суддею Костем В.В. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі № 303/3829/16-а у зв’язку з необхідністю розгляду спору цієї категорії в порядку цивільного чи господарського судочинства, нерозгляд клопотання про забезпечення позову в межах вказаної справи не може свідчити про відмову скаржнику у доступі до правосуддя.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Оскільки за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги та доданих до неї матеріалів встановлено, що доводи скарги зводяться до незгоди із ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2016 року, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Костя В.В.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Костя Віталія Володимировича.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
А.О. Лесько
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
М.Б. Гусак
О.В. Маловацький
