X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
29.01.2018
225/2дп/15-18
Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого адміністративного суду України Олендера І.Я. (нині – суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду), Приходько І.В.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М. за результатами попередньої перевірки скарг Яцун Надії Дмитрівни стосовно суддів Вищого адміністративного суду України Олендера Ігоря Ярославовича (нині – суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду), Приходько Ірини Віталіївни,

 

встановила:

 

до Вищої ради юстиції 21 липня 2015 року за вхідним № Я-1443/0/7-15 надійшла скарга Яцун Н.Д. від 18 липня 2015 року, до якої приєднана скарга Яцун Н.Д. від 22 вересня 2015 року (вх. № Я-1443/1/7-15), на дії суддів Вищого адміністративного суду України Олендера І.Я. (нині – суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду), Приходько І.В., Рибченка А.О. під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 вересня 2013 року, постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 4 жовтня 2013 року, ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21 жовтня 2013 року, додаткову постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21 жовтня 2013 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року (№ 876/13354/13, № 876/13352/13, № 876/13359/13, № 876/13401/13) у справі № 1323/1548/12 за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Стрийська міжрайонна прокуратура Львівської області, Головне управління юстиції у Львівській області, про визнання дій державного виконавця неправомірними, визнання акта державного виконавця недійсним (К/800/23534/14).

Ухвалою члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М. від 29 січня 2018 року скаргу Яцун Н.Д. від 22 вересня 2015 року залишено без розгляду в частині стосовно судді Вищого адміністративного суду України Рибченка А.О. у зв’язку зі звільненням вказаного судді із займаної посади.

Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойком А.М. проведено попередню перевірку скарг Яцун Н.Д., за результатами якої складено висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого адміністративного суду України Олендера І.Я. (нині – суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду), Приходько І.В.

Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаних суддів слід відмовити з огляду на таке.

Перевіркою встановлено, що 29 квітня 2014 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 вересня 2013 року, постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 4 жовтня 2013 року, ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21 жовтня 2013 року, додаткову постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21 жовтня 2013 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року (№ 876/13354/13, № 876/13352/13, № 876/13359/13, № 876/13401/13) у справі № 1323/1548/12 за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Стрийська міжрайонна прокуратура Львівської області, Головне управління юстиції у Львівській області, про визнання дій державного виконавця неправомірними, визнання акта державного виконавця недійсним.

Вказану касаційну скаргу зареєстровано за номером К/800/23534/14 та за результатами автоматизованого розподілу передано судді-доповідачу Олендеру І.Я.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Олендера І.Я. від 5 травня 2014 року ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у редакції, чинній на час розгляду касаційної скарги, відмовлено у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року (№ 876/13354/13) у справі № 1323/1548/12.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Олендера І.Я. від 5 травня 2014 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено частково, відстрочено сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 4 жовтня 2014 року, ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21 жовтня 2013 року, додаткову постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21 жовтня 2013 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року (№ 876/13352/13, № 876/13359/13, № 876/13401/13) у вказаній вище справі; витребувано із суду першої інстанції адміністративну справу № 1323/1548/12.

Витребувана адміністративна справа надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України 16 червня 2014 року.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Олендера І.Я. від 23 червня 2015 року підготовчі дії у справі закінчено та призначено її до касаційного розгляду у судовому засіданні на 20 серпня 2015 року.

15 липня 2015 року до Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції про розгляд справи без їхнього представника.

21 липня 2015 року до Вищого адміністративного суду України надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Вищого адміністративного суду України Олендера І.Я.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2015 року (судді Олендер І.Я., Приходько І.В., Рибченко А.О.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Олендера І.Я. відмовлено.

За результатами розгляду вказаної касаційної скарги в порядку письмового провадження колегією суддів Вищого адміністративного суду України (у складі суддів Олендера І.Я., Приходько І.В., Рибченка А.О.) 20 серпня 2015 року постановлено ухвалу, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 4 жовтня 2013 року, ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21 жовтня 2013 року, додаткову постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21 жовтня 2013 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року (№ 876/13352/13, № 876/13359/13, № 876/13401/13) – без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 4 грудня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у допуску до провадження Верховного Суду України вказаної справи для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2015 року.

У скаргах Яцун Н.Д. вказує на те, що судом касаційної інстанції під час розгляду вказаної справи допущено порушення норм процесуального права, пов’язані, зокрема, із автоматизованим розподілом справ; тривалим розглядом касаційної скарги; правилами щодо відводу; направленням копій рішень суду касаційної інстанції із запізненням та без належного оформлення; неправильним зазначенням в ухвалі про відкриття касаційного провадження дати оскаржуваної постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

Крім того, автор скарг висловлює незгоду з ухвалами Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2015 року та вказує на неправомірність розгляду справи у письмовому провадженні.

Стосовно розгляду справи судом касаційної інстанції у порядку письмового провадження слід зазначити, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 222 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду касаційної скарги) суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Як вбачається з доданих до пояснень судді Олендера І.Я. копій повістки-повідомлення та списку згрупованих рекомендованих відправлень, осіб, які брали участь у справі, повідомлено про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 20 серпня 2015 року.

Згідно із наданою в.о. Голови Вищого адміністративного суду України Загороднім А.Ф. довідкою про рух вказаної касаційної скарги на адресу Вищого адміністративного суду України 15 липня 2015 року надійшло клопотання відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції про розгляд справи без участі їхнього представника, а 21 липня 2015 року ‒ клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Олендера І.Я.

Як вбачається зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2015 року, учасники судового процесу у судове засідання, призначене на 20 серпня 2015 року, не з’явилися.

Отже, здійснюючи розгляд справи у письмовому провадженні за наведених обставин, судді Олендер І.Я. та Приходько І.В. діяли у межах повноважень, передбачених КАС України.

Посилання автора скарги на те, що суддю-доповідача для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 визначено без застосування автоматизованої системи документообігу суду, а склад колегії суддів сформовано з порушенням Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Положення про порядок формування колегій суддів у Вищому адміністративному суді України, також є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час розгляду касаційної скарги) визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Згідно із частиною третьою статті 15-1 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду касаційної скарги) визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

Частиною другою статті 26 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду касаційної скарги) передбачено, що у разі неможливості продовження розгляду адміністративної справи одним із суддів до розгляду залучається інший суддя, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Автоматизована система документообігу суду не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально) для розгляду конкретної справи виключно у разі настання обставин, які об’єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад п’ять робочих днів (частина десята статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на час розгляду касаційної скарги).

Частиною одинадцятою статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на час розгляду касаційної скарги, передбачено, що Рада суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України затверджує Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

На виконання вказаних норм Рада суддів України рішенням від 26 листопада 2010 року № 30 затвердила Положення про автоматизовану систему документообігу суду, погоджене Державною судовою адміністрацією України 26 листопада 2010 року (далі ‒ Положення).

Відповідно до підпункту 3.1.6 пункту 3.1 Положення (у редакції, чинній на час надходження касаційної скарги), якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматичному розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді призначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій ‒ суддя-доповідач з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Справа розглядається колегією суддів, до складу якої входить призначений автоматизованою системою головуючий суддя або суддя-доповідач. Засади формування колегії суддів визначаються зборами суддів відповідного суду з унеможливленням впливу на формування осіб, зацікавлених у результатах судового розгляду справи.

Підпунктом 3.1.7 пункту 3.1 Положення (у редакції, чинній на час надходження касаційної скарги) встановлено, що збори суддів відповідного суду визначають засади формування колегії суддів без здійснення повторного автоматизованого розподілу справ також у випадках необхідності внесення змін до складу колегії суддів у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді (суддів), його (їх) відпусткою, відрядженням.

У разі неможливості виконання суддею, який входить до складу колегії суддів, обов’язків судді (тимчасова непрацездатність, відрядження, відпустка тощо), який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі, повторний автоматичний розподіл судових справ не здійснюється. Заміна відсутнього судді, який входить до складу колегії суддів, здійснюється відповідно до встановлених засад формування складу колегій суддів (підпункт 3.1.12 пункту 3.1 Положення у редакції, чинній на час надходження касаційної скарги).

Відповідно до пункту 9 Положення про порядок формування колегій суддів у Вищому адміністративному суді України, затвердженого рішенням зборів суддів Вищого адміністративного суду України від 27 грудня 2010 року № 20 (чинного на час розгляду касаційної скарги), у разі неможливості участі судді, який не є суддею-доповідачем, у розгляді справи (тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження, припинення повноважень судді щодо здійснення ним правосуддя, звільнення з посади судді, відвід, самовідвід тощо), секретар судової палати своїм письмовим розпорядженням здійснює заміну судді у складі колегії суддів іншим суддею з числа суддів відповідної палати.

З наданої Вищим адміністративним судом України інформації вбачається, що за результатами автоматизованого розподілу касаційної скарги ОСОБА_1 суддею-доповідачем визначено суддю Олендера І.Я. Станом на день призначення вказаної касаційної скарги до розгляду суддя Олендер І.Я. входив до третього складу постійної колегії суддів другої судової палати Вищого адміністративного суду України для розгляду справ в апеляційному та касаційному порядку, до якого також входили судді Карась О.В. та Рибченко А.О. (рішення зборів суддів Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 3 «Про внесення змін до персонального складу постійних колегій суддів Вищого адміністративного суду України», наказ Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2015 року № 32/а «Про персональний склад постійних колегій суддів Вищого адміністративного суду України»). Відповідно до Положення про порядок формування колегій суддів у Вищому адміністративному суді України, затвердженого рішенням зборів суддів Вищого адміністративного суду України від 27 грудня 2010 року № 20, розпорядженням в.о. секретаря другої судової палати Вищого адміністративного суду України Сіроша М.В. від 14 серпня 2015 року № 432 у зв’язку з перебуванням судді Карася О.В. у відпустці вказаного суддю замінено суддею Приходько І.В. для розгляду адміністративних справ, призначених суддями-доповідачами Рибченком А.О. та Олендером І.Я. на 20 серпня 2015 року.

Отже, з викладеного вбачається, що суддю-доповідача Олендера І.Я. визначено автоматизованою системою документообігу суду, а постійний склад колегії суддів змінювався відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції, чинній на час надходження касаційної скарги до суду) та Положення про порядок формування колегій суддів у Вищому адміністративному суді України, затвердженого рішенням зборів суддів Вищого адміністративного суду України від 27 грудня 2010 року № 20 (чинного на час розгляду касаційної скарги).

Встановлені перевіркою обставини не дають підстав вважати, що суддями Олендером І.Я. та Приходько І.В. умисно або внаслідок недбалості порушено норми процесуального права, пов’язані з правилами автоматизованого розподілу справ.

Аргументи автора скарги щодо направлення на її адресу копій рішень суду касаційної інстанції із запізненням та без належного оформлення не стосуються дій суддів, стосовно яких проводиться перевірка, оскільки оформлення копій рішень суду та направлення кореспонденції покладено на працівників апарату суду та не належить до обов’язків судді.

Стосовно доводів Яцун Н.Д. щодо неправильного зазначення в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 5 травня 2014 року дати оскаржуваної постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області слід зазначити, що факт допущення суддею такої описки не може слугувати підставою для дисциплінарної відповідальності судді, адже відповідно до норм КАС України допущені в судовому рішенні описки можуть бути виправлені судом з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Посилання скаржника на порушення судом касаційної інстанції правил відводу є також безпідставними, оскільки з матеріалів перевірки вбачається, що колегією суддів Вищого адміністративного суду України (судді Олендер І.Я., Приходько І.В., Рибченко А.О.) відповідно до норм КАС України 20 серпня 2015 року розглянуто заяву ОСОБА_1 про відвід судді Олендера І.Я. та постановлено вмотивовану ухвалу про відмову у задоволенні вказаної заяви.

Доводи автора скарги не свідчать про упереджені дії суддів Олендера І.Я. та Приходько І.В.

Щодо тверджень Яцун Н.Д. про порушення судом касаційної інстанції строків розгляду касаційної скарги слід зазначити таке.

Оскільки питання призначення справи до касаційного розгляду вирішуються суддею-доповідачем, предметом розгляду скарги в цій частині мають бути дії, вчинені суддею Олендером І.Я. як суддею-доповідачем.

Відповідно до вимог статті 214-1 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду касаційної скарги) касаційна скарга має бути розглянута протягом одного місяця з дня одержання судом касаційної інстанції адміністративної справи.

Як встановлено, витребувана суддею Олендером І.Я. адміністративна справа надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України 16 червня 2014 року, а розглянута в касаційному порядку 20 серпня 2015 року.

З викладеного вбачається, що касаційну скаргу розглянуто з порушенням процесуального строку, передбаченого статтею 214-1 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду касаційної скарги).

Водночас матеріали перевірки свідчать, що вказане порушення вчинено суддею через об’єктивні і незалежні від його волі причини, а саме у зв’язку з надмірним навантаженням.

Так, листом від 18 грудня 2017 року в.о. Голови Вищого адміністративного суду України Загородній А.Ф. надіслав інформацію про показники роботи судді Олендера І.Я. упродовж 2014–2015 років, згідно з якою упродовж червня ‒ грудня 2014 року до провадження судді Олендера І.Я. надійшли 621 справа та матеріал, упродовж січня ‒ серпня 2015 року – 685 справ і матеріалів. Серед них – позовні заяви, касаційні скарги, заяви про допуск справи до провадження Верховного Суду України, інші матеріали, для яких КАС України передбачає окремі строки вирішення питання про відкриття провадження/допуску справи до провадження та розгляду.

З урахуванням справ і матеріалів, не розглянутих на початок року, упродовж червня ‒ грудня 2014 року у провадженні судді Олендера І.Я. перебувало 803 справи та матеріали, упродовж січня ‒ серпня 2015 року – 953 справи та матеріали, із них упродовж червня ‒ грудня 2014 року розглянуто 592 справи та матеріали, упродовж січня ‒ серпня 2015 року – 598 справ і матеріалів. Ці показники щодо розглянутих справ і матеріалів перевищували середні показники у суді з розрахунку на одного суддю упродовж червня ‒ грудня 2014 року на 25 одиниць, упродовж січня ‒ серпня 2015 року ‒ на 17 одиниць.

Статистичні показники роботи судді Олендера І.Я. упродовж вказаного періоду свідчать про високу інтенсивність розгляду справ.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на час розгляду касаційної скарги, суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Важливим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду заяви. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду заяви, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

У скаргах Яцун Н.Д. посилається на порушення судом касаційної інстанції строків розгляду касаційної скарги ОСОБА_1, проте не зазначає у них конкретних відомостей та посилань на фактичні дані (докази, свідчення), які вказують на безпідставне затягування зазначеними суддями розгляду справи.

Подібним є твердження скаржника, що судом касаційної інстанції не розглянуто її клопотань, оскільки подана скарга не містить конкретних відомостей та посилань на фактичні дані (докази, свідчення) з цього приводу.

Згідно з частиною третьою статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, що діяла на час подання Яцун Н.Д. скарг) скарга подається у письмовій формі та повинна містити конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного правопорушення, що відповідно до частини першої статті 92 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені заявником відомості.

Інші доводи автора скарг не свідчать про наявність у діях суддів Вищого адміністративного суду України Олендера І.Я., Приходько І.В. ознак дисциплінарного проступку та зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями суду касаційної інстанції та висновками цього суду, викладеними у постанові від 20 серпня 2015 року під час розгляду справи № 1323/1548/12.

Переоцінка мотивів та доводів не належить до повноважень Вищої ради правосуддя, яка згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом правосуддя.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Незгода скаржника із доводами та мотивами суддів, наведеними у судових рішеннях, не може бути підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи.

Оскільки підстав для притягнення суддів Олендера І.Я. та Приходько І.В. до дисциплінарної відповідальності не встановлено, а доводи скарг зводяться до незгоди із судовими рішеннями, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаних суддів необхідно відмовити.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.

На підставі викладеного, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого адміністративного суду України Олендера Ігоря Ярославовича (нині – суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду), Приходько Ірини Віталіївни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Т.М. Малашенкова

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

І.А. Артеменко

Н.О. Волковицька

В.А. Нежура