Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Худика М.П., Швецової Л.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М. та додані до нього матеріали попередньої перевірки дисциплінарної скарги Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області стосовно судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегея Романа Івановича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 11 січня 2017 року (вхідний № 20/0/13-17) надійшли скарга Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в особі начальника ОСОБА_1 на дії судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегея Р.І. та 6 лютого 2017 року (вхідний № 20/1/13-17) доповнення до вказаної скарги.
Автор скарги зазначає про порушення суддею Брегеєм Р.І. норм процесуального права під час розгляду адміністративної справи № П/811/1084/16 за позовом ОСОБА_2 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправними дій щодо проведення оцінки майна та зобов’язання утриматись від вчинення дій щодо використання висновку суб’єкта оціночної діяльності.
7 листопада 2016 року суддя Брегей Р.І. постановив окрему ухвалу у вказаній справі, яку у цей день надіслав безпосередньо Міністерству юстиції України до відома, чим, на думку автора скарги, дискредитував Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області. Скаржник вважає, що ухвала після набрання законної сили мала бути надіслана до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, якому безпосередньо підпорядковане управління державної виконавчої служби.
Також скаржник зазначає про порушення засад рівності учасників судового процесу перед законом і судом, порушення принципів змагальності сторін у судовому процесі та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості під час розгляду вказаним суддею адміністративних справ №№ П/811/2557/15, П/811/1865/15 за участю Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області. Просить притягнути суддю Брегея Р.І. до дисциплінарної відповідальності, посилаючись на підстави, визначені підпунктами «б», «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
На підставі автоматизованого розподілу скаргу передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківському П.М.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківським П.М. проведено попередню перевірку вказаної скарги, за результатами якої складено висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.
Дослідивши висновок члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М. та додані до нього матеріали попередньої перевірки, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегея Р.І. слід відмовити з огляду на таке.
Під час розгляду у письмовому провадженні адміністративної справи № П/811/1084/16 за позовом ОСОБА_2 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправними дій щодо проведення оцінки майна та зобов’язання утриматись від вчинення дій з використання висновку суб’єкта оціночної діяльності суддею Брегеєм Р.І. постановлено окрему ухвалу від 7 листопада 2016 року. Цією ухвалою повідомлено Міністерство юстиції України про неналежне виконання обов’язків управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Ухвала мотивована тим, що виконавча служба проігнорувала сукупність приписів законів України «Про виконавче провадження» та «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» і самостійно провела конкурс на підставі правил, визначених Головним територіальним управлінням юстиції у Кіровоградській області у листі від 5 жовтня 2015 року. Отже, виявлені судом протиправні дії, відображені в постановах державних виконавців про призначення суб’єктів оціночної діяльності, є системною помилкою, суть якої полягає в ігноруванні приписів чинного законодавства.
Статтею 166 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року задоволено апеляційну скаргу управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області та скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2016 року у справі № П/811/1084/16, прийнято нову постанову у справі, якою відмовлено у задоволенні позову.
Також ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року задоволено апеляційну скаргу управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області та скасовано окрему ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2016 року у справі № П/811/1084/16.
Скасовуючи судові рішення, апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції при постановленні окремої ухвали та постанови у справі порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання та є підставою для скасування вказаних рішень.
Крім того, у справі № П/811/2557/15 ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року, провадження у вказаній справі закрито.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року апеляційну скаргу управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у справі № П/811/1865/15 задоволено, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 2 липня 2015 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Судом апеляційної інстанції не встановлено умисного порушення норм права суддею Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегеєм Р.І. чи його неналежного ставлення до службових обов’язків.
Зі змісту скарги вбачається, що доводи автора зводяться до незгоди із судовими рішеннями, ухваленими вказаним суддею у справах №№ П/811/1084/16, П/811/2557/15, П/811/1865/15.
Не погоджуючись із рішеннями суду, скаржник намагається здійснити переоцінку доводів та мотивів, якими керувався суддя при їх ухваленні, а також вказує на помилки, які, як він вважає, допустив суддя.
Незгода скаржника із доводами та мотивами судді, наведеними ним у судових рішеннях, не може бути достатньою підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий (рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001).
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
У пункті 25 Київських рекомендацій щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Центральній Азії (від 23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності в юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Крім того, у письмових поясненнях суддя Брегей Р.І. вказав, що підставою скасування рішень у справах №№ 811/2557/15, 811/1084/16, 811/722/15, 811/1865/15, на думку суду апеляційної інстанції, є неправильне застосування норм матеріального права. Судом не встановлено порушень процесуальних прав сторін під час розгляду вказаних справ, недбалості чи умисної помилки. Вважає, що скарга містить загальні звинувачення, оскільки судові рішення мотивовані належним чином, судом задоволені усі обґрунтовані клопотання та не порушено принципу рівності сторін.
Щодо постановлення окремої ухвали та надіслання її для виконання у справі № 811/1084/16 суддя вказав, що окрема ухвала надіслана до Міністерства юстиції України, оскільки виконавча служба керувалась листом керівника управління державної виконавчої служби, а помилка, яку встановив суд, стосувалась усіх підрозділів виконавчої служби. В окремій ухвалі суд дійшов висновку про системність такої помилки.
Надіслання копії окремої ухвали не свідчить про зобов’язання щодо негайного її виконання до набрання чинності. 25 листопада 2016 року Міністерство юстиції України надіслало до суду повідомлення про оскарження до суду апеляційної інстанції постанови і окремої ухвали у справі.
Суддя Брегей Р.І. зазначив, що, на його думку, непроведення належним чином конкурсних процедур із визначення оцінювача майна не тільки порушувало права сторін виконавчого провадження, а й містило ознаки корупційного діяння.
Постанова і окрема ухвала були надіслані також і сторонам у справі, а оскільки Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області, на думку суду, було причетним до порушення, яке допустила виконавча служба, ухвалу було надіслано і Міністерству юстиції України.
Як убачається із доданих до пояснень копій супровідних листів від 7 листопада 2016 року за підписом помічника судді ОСОБА_3, вказана окрема ухвала надіслана до Міністерства юстиції України. Із доданої до скарги копії окремої ухвали вбачається, що її надіслано з відміткою секретаря судового засідання про те, що станом на 7 листопада 2016 року ухвала не набрала законної сили.
З урахуванням викладених обставин Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено у діях судді Брегея Р.І. ознак дисциплінарного проступку, який може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Суддя Брегей Р.І. діяв у межах повноважень, передбачених законом, а наведені у скарзі доводи зводяться до власної оцінки її автором обставин справ і відповідних норм матеріального права та незгоди із судовими рішеннями у зазначених справах.
Вища рада правосуддя згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом, який здійснює правосуддя, та не має повноважень оцінювати докази у справі, надавати правову оцінку судовим рішенням.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегея Романа Івановича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.М. Мірошниченко
А.А. Овсієнко
М.П. Худик
Л.А. Швецова
