Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Овсієнка А.А., Худика М.П., Швецової Л.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченка А.М. за результатами попередньої перевірки скарги Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку на дії судді Козелецького районного суду Чернігівської області Бараненка Сергія Михайловича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 7 грудня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку на дії судді Козелецького районного суду Чернігівської області Бараненка С.М. під час розгляду протоколів про адміністративні правопорушення (вх. № 1308/1/13-17).
У скарзі зазначено, що під час розгляду справ про адміністративні правопорушення суддя Бараненко С.М. допустив умисну або внаслідок недбалості незаконну відмову в доступі до правосуддя, безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, не зазначив у судових рішеннях мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
З огляду на викладене скаржник просив притягнути суддю Козелецького районного суду Чернігівської області Бараненка С.М. до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 8 грудня 2017 року вказану скаргу було передано члену Вищої ради правосуддя Мірошниченку А.М. для проведення перевірки.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченком А.М. проведено попередню перевірку скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.
Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченка А.М. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Козелецького районного суду Чернігівської області Бараненка С.М. з огляду на таке.
Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2637-VI Бараненка Сергія Михайловича обрано на посаду судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області безстроково.
Указом Президента України від 29 квітня 2011 року № 516/2011 Бараненка С.М. переведено на посаду судді Козелецького районного суду Чернігівської області.
У провадженні судді Козелецького районного суду Чернігівської області Бараненка С.М. з 19 серпня 2017 року перебували справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за частиною другою статті 172-14 (Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень) Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 1 листопада 2017 року у справі № 734/2707/17 (суддя Бараненко С.М.) провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-17 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 2 листопада 2017 року у справі № 734/2705/17 (суддя Бараненко С.М.) провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-17 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У доводах дисциплінарної скарги зазначено, що справи розглядалися протягом двох із половиною місяців після їх надходження до провадження судді; висновки суду невмотивовані, а саме у судових рішеннях не наведено аргументів закриття провадження у справі та посилань на докази.
На запит члена Вищої ради правосуддя суддя Бараненко С.М. надав пояснення (вх. № 3672/0/6-17 від 22 грудня 2017 року), у яких зазначив про надмірне навантаження, яке, за його словами, є одним з найбільших у судах Чернігівської області, що, на його переконання, виправдовує тривале провадження у зазначених справах про адміністративне правопорушення. Пояснень стосовно невмотивованості прийнятих постанов суддею не надано.
За результатами розгляду висновку доповідача та доданих до нього матеріалів Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що справи №№ 734/2705/17, 734/2707/17 надійшли до суду 19 серпня 2017 року.
Незважаючи на встановлений статтею 277 КУпАП скорочений добовий строк розгляду зазначених справ та встановлений цією самою статтею загальний строк розгляду будь-якої категорії справ – 15 діб, справу № 734/2705/17 стосовно ОСОБА_1 вперше було призначено до розгляду лише на 12 вересня 2017 року.
Як вбачається з пояснень судді Бараненка С.М., у судовому засіданні у вказаній справі він виявив, що частина матеріалів, які надійшли до суду разом з протоколом про адміністративне правопорушення, неналежної якості, їх неможливо дослідити в повному обсязі. У зв’язку із цим та з метою повного, всебічного й об’єктивного розгляду справи судом було оголошено перерву до 24 жовтня 2017 року для надання відповідних документів належної якості.
Судове засідання у вказаній справі, призначене на 24 жовтня 2017 року, не відбулось через перебування судді Бараненка С.М. у нарадчій кімнаті в іншій справі.
2 листопада 2017 року у справі № 734/2705/17 про адміністративне правопорушення суддя Бараненко С.М. виніс рішення про закриття справи у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-14 КУпАП.
У справі № 734/2707/17 стосовно ОСОБА_2 засідання, призначені на 14 вересня та 31 жовтня 2017 року, відбулись. Судове засідання, призначене на 20 жовтня 2017 року, не відбулось через неможливість прибуття захисника в судове засідання для участі в ньому.
1 листопада 2017 року у справі № 734/2707/17 про адміністративне правопорушення суддя Бараненко С.М. виніс рішення про закриття справи у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-14 КУпАП.
У письмових поясненнях суддя Бараненко С.М. зазначив, що з 2 по 18 жовтня 2017 року він перебував у відпустці. Зазначене частково спростовується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідно до якої суддя Бараненко С.М. 4 жовтня 2017 року виніс постанову у кримінальному провадженні № 734/2485/17, а 18 жовтня 2017 року – 6 постанов у справах про адміністративні правопорушення та 4 ухвали у цивільних справах, що не узгоджується з поясненнями судді.
Відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень підтверджують доводи пояснень судді Бараненка С.М. щодо його значного навантаження. Так, у період з 19 серпня по 2 листопада 2017 року суддею Бараненком С.М. ухвалено 504 судові рішення, що, на думку Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, слід вважати значним навантаженням.
Водночас значне навантаження судді та його перебування у відпустці не можуть виправдати настільки істотне порушення суддею строків розгляду відповідних справ (два з половиною місяці замість однієї доби).
Матеріали справ не містять будь-яких доказів того, що в цьому випадку тривалий розгляд справ та розгляд їх у кількох судових засіданнях можуть вважатися такими, що здійснені протягом розумного строку.
Мотивувальні частини постанов, ухвалених за результатами розгляду матеріалів, по суті зводяться до майже дослівного цитування протоколів про адміністративне правопорушення, короткого викладу змісту пояснень осіб, що притягалися до адміністративної відповідальності, та не містять вмотивованого висновку суду.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Статтею 280 КУпАП визначено обов’язок органу (посадової особи) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення з’ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В аспекті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд має забезпечувати належне вивчення та оцінку доказів і аргументів, представлених сторонами.
Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення суддя Бараненко С.М. вказаних вимог закону не дотримався.
У постановах Козелецького районного суду Чернігівської області від 1 та 2 листопада 2017 року мотивувальні частини мають досить значний обсяг, однак їх основну частину становить майже дослівне викладення змісту протоколів у справах про адміністративні правопорушення, у яких послідовно викладаються обставини, що вказують на вчинення особами, які притягаються до адміністративної відповідальності, відповідних правопорушень.
Так, у постанові стосовно ОСОБА_2 викладенню змісту присвячено 15 абзаців. Виклад змісту протоколу наводиться після слів «у судовому засіданні встановлено» і завершується висновком «ОСОБА_2 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-14 КУпАП, тобто перевищення військовою службовою особою влади, вчинене в умовах особливого періоду».
В одному абзаці викладено узагальнений зміст пояснень ОСОБА_2, після чого в наступному абзаці зроблено висновок про необхідність закриття провадження у справі. Постанова стосовно ОСОБА_1 має аналогічну структуру.
При цьому обґрунтування висновків про необхідність закриття провадження у справі в обох випадках зводиться до формальної фрази про те, що при судовому розгляді справи про адміністративне правопорушення не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 як військовими службовими особами допущене перевищення влади, вчинене в умовах особливого періоду.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що протоколи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (а враховуючи відображення їх змісту у постановах, – також і постанови) детально описують механізм вчинення, на думку посадової особи Військової служби правопорядку, відповідних проступків.
У протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 зазначається, зокрема, що ОСОБА_3 під час несення служби з власної необережності отримав ІНФОРМАЦІЯ_1 сокирою, яка злетіла з топорища, був доставлений двома офіцерами (у тому числі ОСОБА_2) до лікарні, де вони видали його за цивільну особу, переодягли у цивільний одяг, назвали племінником, який приїхав в гості до дядька і при рубанні дров отримав травму. Після надання солдату первинної медичної допомоги у лікарні він був доставлений офіцерами (у тому числі ОСОБА_2) до медпункту військової частини, в якому його розмістили без відображення вказаного в облікових документах, де він і перебував до 4 серпня 2017 року, коли факт отримання травми було виявлено представником Військової служби правопорядку. Таким чином, на думку посадової особи Військової служби правопорядку, ОСОБА_2 в період 3–4 серпня 2017 року не було забезпечено належних умов лікування травмованого солдата. Крім цього, 4 серпня 2017 року ОСОБА_2 були вилучені матеріали перевірки обставин травмування солдата, проведеної 3 серпня 2017 року посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того, у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення наведена детальна правова оцінка дій ОСОБА_2.
У протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 також детально викладено як фактичні обставини діяння, яке ставиться особі у вину, так і правове обґрунтування кваліфікації його дій як відповідного адміністративного правопорушення.
При цьому протоколи містять посилання на відповідні докази. Так, протокол, складений стосовно ОСОБА_2, містить 31 додаток, у тому числі пояснення 16 осіб, медичні документи тощо.
Таким чином, посадовою особою Військової служби правопорядку у відповідних протоколах викладені істотні аргументи щодо вчинення особами, які притягалися до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, які підлягали прийняттю або відхиленню судом із наведенням відповідного мотивування.
Враховуючи наведене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у постановах, ухвалених судом під головуванням судді Бараненка С.М., не зазначено будь-яких мотивів відхилення наданих органом Військової служби правопорядку доказів винуватості осіб, які притягалися до відповідальності. Із постанов не вбачається, чому саме всі надані докази виявилися неналежними та недопустимими, та які саме з них є неналежними, а які – недопустимими.
Враховуючи викладене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Бараненка С.М. вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, наслідком яких може бути притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисного або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Викладене свідчить про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Козелецького районного суду Чернігівської області Бараненка С.М.
Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Козелецького районного суду Чернігівської області Бараненка С.М.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Козелецького районного суду Чернігівської області Бараненка Сергія Михайловича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
А.А. Овсієнко
М.П. Худик
Л.А. Швецова
