Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бойка А.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкову Т.М., розглянувши матеріали дисциплінарної справи, відкритої за скаргою Михальченко Світлани Вікторівни стосовно судді апеляційного суду Одеської області Погорєлової Світлани Олегівни,
встановила:
Погорєлова Світлана Олегівна Постановою Верховної Ради України від 22 травня 2008 року № 297-VІ обрана на посаду судді апеляційного суду Одеської області безстроково.
Із характеристики, наданої до Вищої ради правосуддя головою апеляційного суду Одеської області Колесніковим Г.Я., вбачається, що суддя Погорєлова С.О. за час роботи на посаді судді зарекомендувала себе грамотним спеціалістом, сумлінним працівником та висококваліфікованим суддею. Ввічлива, енергійна, самокритична, уважна до людей, доброзичлива, користується повагою серед колег по роботі. До дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
8 листопада 2016 року (вх. № М-2060/0/7-16) надійшла скарга Михальченко С.В. від 2 листопада 2016 року щодо неправомірних, на її думку, дій судді апеляційного суду Одеської області Погорєлової С.О. під час здійснення судочинства у справі № 522/18281/14-ц із проханням притягнути її до дисциплінарної відповідальності.
Автор скарги стверджує, що суддя Погорєлова С.О. безпідставно затягувала розгляд зазначеної справи, неодноразово відкладаючи судові засідання без поважних на те причин.
Як зазначає скаржник, справу № 522/18281/14-ц суддя Погорєлова С.О. розглянула з перевищенням строків, визначених статтею 303-1 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).
Крім того, Михальченко С.В. посилається на незаконність постановленого суддею Погорєловою С.О. рішення від 16 лютого 2016 року, скасованого ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 вересня 2016 року з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 6 листопада 2017 року № 3579/2дп/15-17 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді апеляційного суду Одеської області Погорєлової С.О. на підставі пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Скаржник та суддя у засідання Другої Дисциплінарної палати не з’явилися.
Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.
Від судді Погорєлової С.О. надійшла заява з проханням розглядати дисциплінарну справу за її відсутності.
Заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкову Т.М., врахувавши надані суддею Погорєловою С.О. письмові пояснення, вивчивши матеріали дисциплінарної справи та копії матеріалів судової справи № 522/18281/14-ц, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
З надісланих до Вищої ради правосуддя копій матеріалів судової справи № 522/18281/14-ц вбачається, що у провадженні Приморського районного суду міста Одеси перебувала цивільна справа за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі – ПАТ «Укрсоцбанк») до ОСОБА1, третя особа – ОСОБА2, про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 15 липня 2015 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк».
Це рішення ПАТ «Укрсоцбанк» оскаржило в апеляційному порядку.
Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області Погорєлової С.О. від 12 серпня 2015 року відкрито апеляційне провадження у справі № 522/18281/14-ц за апеляційною скаргою ПАТ «Укрсоцбанк».
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 серпня 2015 року призначено розгляд справи на 22 вересня 2015 року.
22 вересня 2015 року розгляд справи не відбувся у зв’язку із неналежним повідомленням третьої особи – ОСОБА2, у судовому засіданні були присутні ОСОБА1 та представник ПАТ «Укрсоцбанк», слухання справи відкладено на 20 жовтня 2015 року.
З журналу судового засідання від 20 жовтня 2015 року вбачається, що розгляд справи розпочато по суті та оголошено перерву до 10 листопада 2015 року. У судовому засіданні були присутні ОСОБА1 та представник ПАТ «Укрсоцбанк».
Слухання справи, призначене на 10 листопада 2015 року, не відбулось у зв’язку із перебуванням головуючого судді Погорєлової С.О. на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 1 грудня 2015 року.
1 грудня 2015 року у судовому засіданні розглянуті клопотання сторін та оголошено перерву у справі до 18 грудня 2015 року.
У судовому засіданні, призначеному на 18 грудня 2015 року, оголошено перерву до 19 січня 2016 року у зв’язку із повторною неявкою у судове засідання нотаріуса Поведьонкової І.І. та ненаданням нею витребуваних документів.
Також встановлено, що ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 грудня 2015 року витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Поведьонкової І.І. додаткові докази у справі.
Згідно з довідкою, складеної секретарем судового засідання Колмаковим В.І., 19 січня 2016 року слухання справи не відбулось у зв’язку із поганими погодними умовами. Розгляд справи відкладено на 5 лютого 2016 року.
Слухання справи, призначене на 5 лютого 2016 року, не відбулося у зв’язку із відставкою судді Оверіної О.В. Судове засідання відкладено на 11 лютого 2016 року.
11 лютого 2016 року до апеляційного суду Одеської області надійшла заява приватного нотаріуса Поведьонкової І.І. про відкладення розгляду справи.
З довідки, складеної секретарем судового засідання Колмаковим В.І., вбачається, що 11 лютого 2016 року особи, які беруть участь у справі, не з’явилися. Розгляд справи відкладено на 16 лютого 2016 року.
16 лютого 2016 року справу № 522/18281/14-ц розглянуто по суті та ухвалено рішення, яким скасовано рішення Приморського районного суду міста Одеси від 15 липня 2015 року та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
У письмових поясненнях, надісланих до Вищої ради правосуддя, суддя Погорєлова С.О. надала розгорнуту інформацію про рух цивільної справи № 522/18281/14-ц, причини відкладення судових засідань та дії, вчинені нею під час здійснення судочинства у цій справі.
Суддя зазначає, що вважає скаргу Михальченко С.В. безпідставною, оскільки розгляд справи відкладався з об’єктивних причин. Особи, які брали участь у розгляді справи, погоджувались щодо необхідності допиту нотаріуса Поведьонкової І.І. у судовому засіданні та надання нею потрібних документів. Допущення судом першої інстанції неповного встановлення обставин справи та формальний, поверховий розгляд справи у суді першої інстанції призвів до необхідності усунення цих недоліків судом апеляційної інстанції, що, у свою чергу, призвело до збільшення часу розгляду справи, а саме необхідності витребування всіх документів, що стали підставою для укладання іпотечного договору та не були витребувані судом першої інстанції і обов’язково мали бути предметом судового дослідження.
Суддя Погорєлова С.О. звертає увагу, що постановлені судом ухвали про витребування додаткових документів, зафіксовані як журналом судового засідання, так і у вигляді окремого процесуального документа, відповідно до приписів статті 137 ЦПК України є обов’язковими для виконання, проте вказані ухвали не були вчасно виконані нотаріусом Поведьонковою І.І. Нотаріус до судового засідання не з’являлась, документи не надавала, у зв’язку із чим апеляційний суд був змушений повторно витребовувати зазначені документи, що стало об’єктивною причиною для оголошення перерви під час розгляду цієї справи.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відзначає, що у пункті 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено про обов’язок судді справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Згідно із частиною першою статті 3031 ЦПК України (у редакції на час надходження справи до провадження судді Погорєлової С.О.) апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом двох місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції – протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Як встановлено перевіркою, апеляційне провадження у справі № 522/18281/14-ц відкрито 12 серпня 2015 року, а рішення у цій справі ухвалено 16 лютого 2016 року.
За таких обставин Друга Дисциплінарна палата встановила, що цивільна справа № 522/18281/14-ц перебувала у провадженні судді Погорєлової С.О. понад шість місяців, тобто з перевищенням строків, визначених статтею 3031 ЦПК України (у редакції на час надходження справи до провадження судді Погорєлової С.О.).
Таким чином, Другою Дисциплінарною палатою встановлено порушення суддею Погорєловою С.О. процесуальних строків розгляду зазначеної справи.
Водночас Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне зазначити, що сам факт порушення строку розгляду справи не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, оскільки згідно з пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» такою підставою є безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Важливим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду заяви. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду заяви, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини керується тим, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і мають певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке перебуває на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Доводи судді Погорєлової С.О. з приводу того, що тривалий розгляд справи № 522/18281/14-ц зумовлений об’єктивними причинами, а саме неодноразовими викликами у судові засідання для надання пояснень та додаткових доказів у справі приватного нотаріуса Поведьонкової І.І., яка не з’являлася до суду, узгоджуються із встановленими Другою Дисциплінарною палатою обставинами під час дослідження копій матеріалів цивільної справи.
Встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини не дають підстав для висновку, що суддею Погорєловою С.О. не вживались заходи щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Тривалий її розгляд пов’язаний з об’єктивними обставинами, зокрема складністю справи та поведінкою осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши зібрані під час перевірки матеріали, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді Погорєлової С.О. має місце порушення, що полягає в розгляді справи № 522/18281/14-ц понад передбачені законом строки, однак встановлені перевіркою обставини не дають підстав для висновку про наявність факту умисного або внаслідок недбалості порушення суддею норм права чи її неналежного ставлення до службових обов’язків, а тому такі дії судді не можна кваліфікувати за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено: для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.
З приводу доводів скарги Михальченко С.В. щодо незаконності ухваленого суддею Погорєловою С.О. рішення від 16 лютого 2016 року, скасованого судом касаційної інстанції з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне зазначити таке.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюється з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону (пункт 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року).
Засоби для виправлення суддівських помилок слід передбачити відповідною системою апеляційного оскарження. Виправлення будь-яких інших помилок в адмініструванні правосуддя є виключною відповідальністю держави (пункт 21 Великої хартії суддів (Основоположні принципи)).
Як встановлено матеріалами перевірки, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 вересня 2016 року скасовано рішення апеляційного суду Одеської області від 16 лютого 2016 року в частині вирішення позову ПАТ «Укрсоцбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не встановив фактичних обставин справи, від яких залежить правильне вирішення справи, та норм права, які регулюють ці правовідносини, не перевірив доводів та наданих сторонами доказів, належним чином не перевірив правильності і справедливості рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне зазначити, що питання помилок щодо фактів та права, які начебто були допущені судом, не належать до компетенції дисциплінарного органу доти, доки такі помилки не вчинені умисно або внаслідок недбалості та/чи не порушують прав та свобод, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Прояви суддівського свавілля необхідно відрізняти від добросовісної суддівської помилки, тобто помилки без ознак умислу або грубої недбалості. Добросовісність вказує на те, що суддя діяв сумлінно – з належним ставленням до своїх обов’язків встановив фактичні обставини, які підлягають правовій оцінці, оцінив докази та тлумачив закон, але припустився помилки, яка не була настільки очевидною й однозначною.
Рішення апеляційного суду Одеської області від 16 лютого 2016 року хоч і скасовано судом касаційної інстанції, однак це не є підставою для дисциплінарної відповідальності судді Погорєлової С.О., оскільки зазначене рішення містить мотиви і аргументи, з яких виходив суд, приймаючи відповідне рішення, а помилкове тлумачення закону не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності суддів.
Допущені апеляційним судом Одеської області порушення виправлені судом касаційної інстанції, який скасував рішення суду і повернув зазначену справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Таким чином, оцінюючи зібрані під час проведення перевірки матеріали та враховуючи встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях судді апеляційного суду Одеської області Погорєлової С.О. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та відмову у притягненні її до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 12.37 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Згідно із частиною шостою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.38 Регламенту Вищої ради правосуддя, якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
З огляду на викладене, керуючись статтею 58 Конституції України, статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.22 – 12.40 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді апеляційного суду Одеської області Погорєлової Світлани Олегівни.
Дисциплінарне провадження стосовно судді апеляційного суду Одеської області Погорєлової Світлани Олегівни припинити.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
