Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Говорухи В.І., Комкова В.К., Маловацького О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гусака М.Б. за результатами попередньої перевірки відомостей, викладених у скарзі адвоката адвокатського об’єднання «Адвокатська компанія «Правочин» Римара Сергія Юрійовича на дії судді Галицького районного суду міста Львова Стрельбицького Віталія Вікторовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 5 лютого 2018 року (вх. № Р-924/0/7-18) надійшла скарга адвоката Адвокатського об’єднання «Адвокатська компанія «Правочин» Римара С.Ю. на дії судді Галицького районного суду міста Львова Стрельбицького В.В. під час здійснення правосуддя у справі № 461/2266/17.
Заявник посилається на істотне порушення суддею Стрельбицьким В.В. норм процесуального права під час здійснення правосуддя у вказаній справі, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції; порушення прав людини і основоположних свобод шляхом постановлення необґрунтованих ухвал від 28 квітня 2017 року у вказаній справі про надання детективам та старшим детективам Національного бюро Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні НОМЕР_1 від 15 червня 2016 року, дозволів на проведення обшуків; а також незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору та істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції суду.
З урахуванням викладених обставин, заявник просить притягнути суддю Галицького районного суду міста Львова Стрельбицького В.В. до дисциплінарної відповідальності.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 5 лютого 2018 року скаргу адвоката Римара С.Ю. передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Гусаку М.Б.
За результатами перевірки наведених у скарзі відомостей член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гусак М.Б. запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Стрельбицького В.В.
Розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гусака М.Б. та додані до нього матеріали, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Постановою Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року № 2760-VI Стрельбицького Віталія Вікторовича обрано на посаду судді Галицького районного суду міста Львова безстроково.
28 квітня 2017 року відповідно до протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду в провадження судді Галицького районного суду міста Львова Стрельбицького В.В. надійшли два клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Холодницького Н.І. про надання дозволу на проведення обшуків у кримінальному провадженні за НОМЕР_1 від 15 червня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 362 КК України, автомобіля «Hyundai Accent», який належить ОСОБА_1 і яким фактично користується ОСОБА_2, та за місцем роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, з метою відшукати та вилучити речі та документи, зокрема мобільні телефони, що перебувають у користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, чорнові записи, блокноти, щоденники, ухвали слідчих суддів Солом’янського районного суду міста Києва, постановлені за результатами розгляду клопотань слідчих, прокурорів, видруковані із автоматизованої системи документообігу суду Д-3, комп’ютерну техніку, електронні та комп’ютерні носії, які зберегли на собі сліди вчинення злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У клопотанні зазначено, що під час досудового розслідування було отримано відомості щодо наявності передумов у працівників Солом’янського районного суду міста Києва до розголошення відомостей, які становлять таємницю досудового розслідування, шляхом використання наявного доступу до автоматизованої системи документообігу.
Так, відповідно до доповідної записки старшого детектива Національного бюро від 1 серпня 2016 року працівник Солом’янського районного суду міста Києва ОСОБА_5 має постійний контакт з адвокатом ТОВ «Адвокатська компанія «Правочин» ОСОБА_2, з яким, імовірно, разом навчалися в Міжрегіональній академії управління персоналом.
Згідно із доповідною запискою детектива Національного бюро від 17 лютого 2017 року після надходження до суду клопотань детективів Національного бюро та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні НОМЕР_2, у якому досліджується факт заволодіння державними коштами службовими особами суб’єктів господарювання холдингової компанії «Avangardco IPL», головою якої був ОСОБА_6, та правову допомогу якому надають працівники ТОВ «Адвокатська компанія «Правочин», ОСОБА_5, виконуючи попередню домовленість, повідомляє про ці факти ОСОБА_2 із зазначенням кількості та виду клопотань, а також додаткової інформації, що міститься в обліково-статистичній картці в автоматизованій системі документообігу суду Д-3. Отриману інформацію ОСОБА_2 передає своєму керівнику ОСОБА_3, який, в свою чергу, передає зазначені дані ОСОБА_6. Після постановлення ухвали слідчим суддею її текст стає доступним в автоматизованій системі документообігу суду Д-3, ОСОБА_5 роздруковує та передає їх ОСОБА_2, який, в свою чергу, передає їх керівникові ОСОБА_3, а той – ОСОБА_6, внаслідок чого втрачаються такі обов’язкові для слідства речі, як оперативність, раптовість та ефективність.
На підставі викладеного, заступник Генерального прокурора України дійшов висновку про те, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можуть зберігати за місцем роботи зазначені вище предмети, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
До клопотань заступника Генерального прокурора України додано:
витяг з ЄРДР;
постанову керівника Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_7 від 25 квітня 2017 року про призначення слідчої групи та старшого слідчої групи, відповідно до якої керівником Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_7 визначено слідчу групу, яка здійснюватиме досудове розслідування у кримінальному провадженні НОМЕР_1, та місцем здійснення досудового розслідування визначено місце розташування Львівського територіального управління НАБУ – м. Львів;
постанову заступника Генерального прокурора України Холодницького Н.І. від 16 червня 2016 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні;
постанову заступника Генерального прокурора України Холодницького Н.І. від 17 червня 2016 року про визначення підслідності кримінального правопорушення за детективами НАБУ;
копію заяви ОСОБА_5 про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади»;
доповідну записку старшого детектива Національного бюро від 1 серпня 2016 року;
доповідну записку детектива Національного бюро від 17 лютого 2017 року;
доповідні записки детектива Національного бюро від 16 березня 2017 року;
інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
роздруківки з сайту Адвокатської компанії «Правочин»;
реєстраційна картка ТЗ щодо права власності на автомобіль «Hyundai Accent»;
актовий запис про народження ОСОБА_2.
Ухвалами слідчого судді Галицького районного суду міста Львова Стрельбицького В.В. від 28 квітня 2017 року у вказаній справі (провадження № 1-кс/461/2870/17, № 1-кс/461/2874/17) клопотання заступника Генерального прокурора України Холодницького Н.І. задоволено, надано дозвіл детективам НАБУ на проведення обшуку автомобіля «Hyundai Accent», який належить ОСОБА_1 і яким фактично користується ОСОБА_2; та проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, з метою відшукати та вилучити речі та документи, зокрема, мобільні телефони, що перебувають у користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, чорнові записи, блокноти, щоденники, ухвали слідчих суддів Солом’янського районного суду міста Києва, постановлені за результатами розгляду клопотань слідчих, прокурорів, видруковані із автоматизованої системи документообігу суду Д-3, комп’ютерну техніку, електронні та комп’ютерні носії, які зберегли на собі сліди вчинення злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Зазначені ухвали мотивовані тим, що доводи, викладені у клопотаннях, на думку судді, достатньо обґрунтовують необхідність проведення обшуків із метою виявлення зазначених документів та предметів.
Оцінюючи дії слідчого судді Стрельбицького В.В. як такі, що містять ознаки дисциплінарного проступку, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла такого.
Згідно із частиною першою статті 234 КПК України метою проведення обшуку є виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
За змістом наведеної норми закону слідча дія може бути санкціонована слідчим суддею виключно у разі наявності достатніх відомостей про те, що шляхом її реалізації буде досягнуто мети слідчої дії.
Відповідно до частини другої статті 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованість рішення означає, що в ньому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
При цьому ухвала слідчого судді має містити посилання на конкретні матеріали кримінального провадження, дослідження яких дало слідчому судді підстави для надання дозволу на обшук.
Відповідно до частини п’ятої статті 234 КПК України слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
1) було вчинено кримінальне правопорушення;
2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.
Проте ухвали слідчого судді Стрельбицького В.В. від 28 квітня 2017 року про надання дозволу на обшук не містять мотивів із посиланням на конкретні матеріали кримінального провадження та надані прокурором докази (без розкриття їх змісту), з яких слідчий суддя вважав доведеними обставини, передбачені частиною п’ятою статті 234 КПК України.
Як зазначено в дисциплінарній скарзі адвоката Римара С.Ю., детективи НАБУ 24 травня 2017 року, здійснюючи слідчу дію на підставі зазначених ухвал судді Стрельбицького В.В., які не було мотивовано належним чином, проводили обшук також на робочих місцях адвокатів Пащенка О.О. та Римара С.Ю., які також знаходяться у вказаному приміщенні. При цьому, незважаючи на заперечення адвокатів, детективами НАБУ оглядалися адвокатські досьє, що перебувають в провадженні цих адвокатів, чим створено передумови для розголошення адвокатської таємниці, що захищається законом.
Відповідно до частини другої статті 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали. При цьому необхідно враховувати, що наведена норма КПК України встановлює лише максимальний строк дії ухвали про обшук, водночас визначений слідчим суддею строк має бути належним чином обґрунтований на підставі дослідження доводів клопотання та матеріалів кримінального провадження.
В ухвалі слідчого судді Стрельбицького В.В. не наведено мотивів, з яких суддя виходив встановлюючи максимальний строк дії ухвал про обшук, та не зазначено, які доводи клопотання і матеріали кримінального провадження підтверджували необхідність встановлення такого строку дії ухвал.
Крім цього, скаржник вказав на порушення суддею Стрельбицьким В.В. правил територіальної юрисдикції розгляду вказаної справи, встановлених статтею 132 КПК України щодо розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Враховуючи те, що місцем розташування НАБУ є місто Київ, вул. Сурикова, 3, на думку скаржника, суддею Галицького районного суду міста Львова вказане клопотання було прийнято до розгляду з порушенням правил територіальної юрисдикції.
Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність в ухвалах слідчого судді Стрельбицького В.В. від 28 квітня 2017 року у вказаній справі належного обґрунтування підсудності відповідних клопотань заступника Генерального прокурора Холодницького Н.І. Галицькому районному суду міста Львова та наявності підстав для їх розгляду із урахуванням приписів статті 132 КПК України.
Відповідно до пояснень судді Стрельбицького В.В. рішення про надання дозволів на проведення обшуків прийняті ним на підставі постанови керівника Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_7 від 25 квітня 2017 року про призначення слідчої групи та старшого слідчої групи і визначення місця здійснення досудового розслідування за місцем розташування Львівського територіального управління НАБУ – місто Львів.
Водночас у зазначених ухвалах суддею не наведено мотиви та законодавчі норми щодо підсудності, якими він керувався, приймаючи до розгляду вказані клопотання прокурора, отже, судові рішення в цій частині є невмотивованими.
Крім цього, суддя вказав на те, що частиною першою статті 222 КПК України передбачено заборону розголошувати відомості досудового розслідування без дозволу слідчого або прокурора. Відповідно до вказаної норми поставлені ним ухвали не містили деталізованих посилань на встановлені підстави для проведення обшуку та надані прокурором докази. Така позиція судді, на його думку, узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначено про те, що обов’язок суду обґрунтовувати свої рішення неможна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент; міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Проте встановлені під час попередньої перевірки обставини дають підстави для висновку, що слідчим суддею Стрельбицьким В.В. неналежно виконано покладені на нього статтею 3 КПК України повноваження щодо здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене встановлено, що в діях судді Галицького районного суду міста Львова Стрельбицького В.В. мають місце порушення норм процесуального права, які можуть свідчити про наявність ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття аргументів сторони щодо суті спору, вчинене внаслідок недбалості.
Таким чином, за результатами перевірки скарги адвоката Римара С.Ю. Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлені обставини, що можуть свідчити про вчинення суддею Стрельбицьким В.В. дисциплінарного проступку і бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені обставини, керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Стрельбицького Віталія Вікторовича.
Ухвала про відкриття дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха
В.К. Комков
О.В. Маловацький
