Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маловацького О.В., членів Говорухи В.І., Гусака М.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Цокура Віталія Володимировича, Громадської організації «Центр протидії корупції» в особі адвоката Щербан Олени Юріївни стосовно суддів окружного адміністративного суду міста Києва Келеберди Володимира Івановича, Качура Ігоря Анатолійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 2, 27 березня 2018 року надійшли дисциплінарні скарги Цокура В.В., ГО «Центр протидії корупції» в особі адвоката Щербан О.Ю. (вх. № 261/0/13-18, № Ц-2134/0/7-18) на дії суддів окружного адміністративного суду міста Києва Келеберди В.І., Качура І.А. під час здійснення правосуддя.
У зв’язку з викладеним автори скарг просять притягнути суддів окружного адміністративного суду міста Києва Келеберду В.І., Качура І.А. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 2, 27 березня 2018 року вказані дисциплінарні скарги передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг член Першої Дисциплінарної палати Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів окружного адміністративного суду міста Києва Келеберди В.І., Качура І.А.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарних скарг, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів окружного адміністративного суду міста Києва Келеберди В.І., Качура І.А. з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок із пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
11 червня 2017 року до провадження судді окружного адміністративного суду міста Києва Келеберди В.І. надійшла адміністративна справа № 826/6985/17 за позовом Громадської організації «Центр протидії корупції» до Заступника Генерального прокурора України – Головного військового прокурора ОСОБА_1, Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії.
Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 19 липня 2017 року.
Протоколом автоматизованого розподілу визначено членів колегії у складі трьох суддів: Келеберду В.І., Качура І.А., Федорчука А.Б.
У судовому засіданні 19 липня 2017 року задоволено клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів. Судове засідання перенесено на 6 вересня 2017 року.
У судовому засіданні 6 вересня 2017 року задоволено клопотання представника позивача щодо залучення Державного підприємства «Українські спеціалізовані системи» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Розгляд справи відкладено на 22 листопада 2017 року, яке у подальшому було перенесено на 6, 20 грудня 2017 року.
Рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні позову ГО «Центр протидії корупції».
У дисциплінарних скаргах вказано на зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддями копії судового рішення для його внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) (у редакції, чинній на час подання позову) у виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п’ять днів із дня закінчення розгляду справи, однак суд має проголосити у тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступну та резолютивну частини постанови. Постанова суду, яка містить вступну та резолютивну частини, перед оголошенням має бути підписана всім складом суду і приєднана до справи.
Під час попередньої перевірки встановлено, що повний текст рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року у справі № 826/6985/17 складено та підписано 17 січня 2018 року з урахуванням об’єктивних обставин, а саме – того, що суддя Качур І.А. (один суддя із колегії суддів, який розглядав матеріали справи) перебував у відпустці тривалістю 20 календарних днів, починаючи з 2 січня 2018 року по 21 січня 2018 року, що підтверджується відповідною копією наказу голови суду від 29 грудня 2017 року, а 17 січня 2018 року наказом голови суду суддю Качура І.А. було відкликано з відпустки для виконання невідкладної роботи.
17 січня 2018 року зазначене рішення було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень, цього ж дня зареєстровано та оприлюднено.
У письмових поясненнях судді Келеберда В.І., Качур І.А. вказали, що затримка оформлення належним чином завіреної копії рішення суду від 27 грудня 2017 року та, відповідно, її вручення представникам сторін, несвоєчасне його внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень було зумовлено відпусткою судді Качура І.А.
З огляду на викладене, повний текст рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року у справі № 826/6985/17 було підписано з незначним перевищенням строку, встановленого частиною третьою статті 160 КАС України у редакції, чинній на час подання позову, після чого одразу внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року апеляційну скаргу ГО «Центр протидії корупції» залишено без задоволення, а рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року – без змін.
Згідно зі статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у випадку допущення умисного або внаслідок недбалості порушення норм права під час здійснення правосуддя при розгляді справи, а в цьому конкретному випадку авторами скарг не зазначено фактичних даних на підтвердження вчинення суддями умисних чи внаслідок недбалості дії щодо зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та невчасного його внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Стосовно безпідставного затягування суддями Келебердою В.І., Качуром І.А. строку розгляду справи № 826/6985/17 необхідно зазначити, що за приписами частини першої статті 122 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Встановлено, що під час розгляду справи № 826/6985/17 суддями окружного адміністративного суду міста Києва Келебердою В.І., Качуром І.А. не було дотримано строків розгляду справи, передбачених статтею 122 КАС України з урахуванням об’єктивних обставин.
Частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачені підстави дисциплінарної відповідальності судді, зокрема суддів може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття ними заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
У письмових поясненнях судді Келеберда В.І., Качур І.А. вказують, що тривалий розгляд справи № 826/6985/17 зумовлений необхідністю витребування додаткових доказів, залученням третьої особи, а також тимчасовою непрацездатністю суддів, їх перебуванням у відпустках та надмірним навантаженням.
Відповідно до основних показників здійснення судочинства за період з 1 червня 2017 року по 31 грудня 2017 року у провадженні судді Келеберди В.І. перебувало на розгляді 2157 справ (за вказаний період часу до провадження судді надійшло – 1749 справ, розглянуто – 1165); у провадженні судді Качура І.А. перебувало на розгляді 2028 справ (за вказаний період часу до провадження судді надійшло – 1307 справ, розглянуто – 932).
Згідно з інформацією, яка міститься у табелі обліку робочого часу окружного адміністративного суду міста Києва:
- суддя Келеберда В.І. у період: з 29 по 30 червня 2017 року, з 11 по 12 серпня 2017 року, з 28 по 29 серпня 2017 року, з 26 по 29 жовтня 2017 року – перебував у відпустці, у період: з 26 по 29 липня 2017 року, з 14 по 15 листопада 2017 року – на лікарняному;
- суддя Качур І.А. у період: з 2 по 16 січня 2018 року – перебував у відпустці.
Із матеріалів перевірки вбачається, що станом на квітень 2017 року штатна кількість суддів окружного адміністративного суду міста Києва становила 51, фактична – 49, з повноваженнями – 17; станом на вересень штатна кількість суддів окружного адміністративного суду міста Києва становила – 49, фактична – 49, з повноваженнями – 34, станом на листопад – грудень 2017 року штатна кількість суддів окружного адміністративного суду міста Києва становила – 49, фактична – 49, з повноваженнями – 38.
Важливим елементом для встановлення відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду справи. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду справи, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності суддів.
Досліджуючи зібрані під час проведення попередньої перевірки матеріали, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що на тривалість розгляду справи вплинули значна навантаженість суддів, їх перебування у відпустці та на лікарняному.
Встановлені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини не дають підстав для висновку про наявність факту безпідставного затягування суддями розгляду або невжиття ними заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
У дисциплінарних скаргах також зазначено про незаконну відмову в доступі до правосуддя, порушення суддями порядку вирішення справи, дослідження доказів, порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав шляхом створення перешкод у витребуванні повного тексту оскаржуваної постанови Головного військового прокурора та ненадання можливості позивачу ознайомитись із повним текстом даної постанови.
Як вбачається із матеріалів перевірки, матеріалам справи № 826/6985/17 присвоєно гриф «Для службового користування».
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 85 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів і інших матеріальних носіїв інформації, що містить службову інформацію, затвердженої Постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736, заборонено використання службової інформації для відкритих виступів або опублікування у засобах масової інформації та демонстрування таких документів на стендах, у вітринах на відкритих виставках або в інших громадських місцях, отже, дана постанова має обмежений доступ та специфічні умови щодо дослідження, а також обов’язок щодо нерозголошення інформації.
У судовому засіданні, яке відбулося 27 грудня 2017 року, постановлено протокольну ухвалу про здійснення розгляду справи у закритому режимі на підставі частини восьмої статті 10 КАС України та статті 18 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», якою передбачені права та обов'язки органів, які забезпечують безпеку осіб, взятих під захист.
З аналізу змісту доводів дисциплінарної скарги убачається, що вони фактично зводиться до незгоди з процесуальними діями суддів за результатом розгляду справи.
Відповідно до чинного законодавства України Вища рада правосуддя, як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність суддів, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їх рішень.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
У пункті 25 Київських рекомендацій щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Центральній Азії (від 23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності в юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Крім того, як встановлено попередньою перевіркою, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року Київським апеляційним адміністративним судом ухвалено 27 березня 2018 року постанову про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення – без змін, оскільки судом першої інстанції ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи.
Таким чином, в діях суддів Келеберди В.І., Качура І.А. відсутні ознаки дисциплінарного проступку, які полягають у незаконній відмові у доступі до правосуддя або іншому істотному порушенні норм процесуального права під час здійснення правосуддя.
Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків суддів Келеберди В.І., Качура І.А., доводи скарги зводяться лише до незгоди із судовим рішенням, тому не свідчать про наявність підстав для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Незгода із судовим рішенням не має наслідком дисциплінарну відповідальність суддів, які брали участь у його ухваленні.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів окружного адміністративного суду міста Києва Келеберди Володимира Івановича, Качура Ігоря Анатолійовича.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха
М.Б. Гусак
