Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Нежури В.А. за результатами перевірки дисциплінарної скарги адвоката Абрамчука Дмитра Віталійовича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-КОСМЕТИК УКРАЇНА» стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Тарасюк Кристини Едуардівни та додані до нього матеріали,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 3 квітня 2017 року за вхідним № 225/5/13-17 надійшла дисциплінарна скарга адвоката Абрамчука Д.В., подана в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-КОСМЕТИК УКРАЇНА» (далі – ТОВ «АРТ-КОСМЕТИК УКРАЇНА»), щодо неправомірних, на його думку, дій судді Печерського районного суду міста Києва Тарасюк К.Е. під час постановлення ухвали від 16 лютого 2017 року у справі № 757/64205/16-к про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
У дисциплінарній скарзі адвокат Абрамчук Д.В., висловлюючи незгоду із зазначеним судовим рішенням, вказує на те, що суддя Тарасюк К.Е. без зазначення мотивів відхилення аргументів сторони скаржника необґрунтовано відмовила у задоволенні клопотання ТОВ «АРТ-КОСМЕТИК УКРАЇНА» про скасування арешту майна. При цьому адвокат посилається на неоднакове застосування норм процесуального права, надавши для порівняння копії судових рішень, ухвалених за результатами розгляду аналогічних клопотань, зокрема суддею Тарасюк К.Е., а також стверджує про особисту зацікавленість судді під час розгляду справи.
На підставі викладеного скаржник просить притягнути суддю Печерського районного суду міста Києва Тарасюк К.Е. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктами «б», «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу від 3 квітня 2017 року дисциплінарну скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Нежурі В.А. для проведення попередньої перевірки.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Нежурою В.А. здійснено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали попередньої перевірки щодо наявності чи відсутності підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Тарасюк К.Е., встановила таке.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 7 вересня 2016 року за клопотанням слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_1 в порядку забезпечення заходів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ______ від _______ року, накладено арешт на грошові кошти, які в безготівковому вигляді знаходяться на банківських рахунках: ПАТ «ІНВЕСТИЦІЙНА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «APT КАПІТАЛ» (33308667), № _________ (українська гривня), відкритий __________ року; ТОВ «АРТ-КАПІТАЛ КАСТОДІ» (30784585), № ___________ (долар США, українська гривня), відкритий _________року; ТОВ «АРТ-КОСМЕТИК УКРАЇНА» (38137987), № ___________ (англійський фунт стерлінгів, українська гривня, долар США, Євро), відкритий ___________ року; ТОВ «ЕДЕН ГРУП» (35920378), № ______________ (українська гривня), відкритий ________ року у ПАТ «ДІВІ БАНК» (МФО 380827), юридична адреса: ______________, в частині зупинення видаткових операцій з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, за винятком видаткових операцій, пов’язаних із перерахуванням грошових коштів зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджету або державних цільових фондів, зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов’язаних із виплатою заробітної плати.
26 грудня 2016 року ТОВ «АРТ-КОСМЕТИК УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 38137987) в особі директора ОСОБА_2 звернулось до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням в порядку статті 174 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) про скасування арешту майна.
Статтею 174 КПК України встановлено порядок скасування арешту майна, згідно з яким підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2017 року (слідчий суддя Тарасюк К.Е.) відмовлено у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
На обґрунтування відмови у задоволенні клопотання ТОВ «АРТ-КОСМЕТИК УКРАЇНА» у судовому рішенні зазначено, що доводи клопотання не містять належного обґрунтування, що спростовувало висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 7 вересня 2016 року, та надало слідчому судді підстави вважати, що необхідність накладення арешту на грошові кошти наразі відпала, оскільки обставини, на які посилається заявник на обґрунтування клопотання, підлягають з’ясуванню під час досудового розслідування.
В ухвалі також зазначено, що за своїм змістом клопотання ТОВ «АРТ-КОСМЕТИК УКРАЇНА» про скасування арешту майна є апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 7 вересня 2016 року. Під час розгляду клопотання, поданого у порядку статті 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Крім того, під час попередньої перевірки встановлено, що ухвалою апеляційного суду міста Києва від 25 січня 2017 року залишено без змін ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 7 вересня 2016 року про накладення арешту на грошові кошти суб’єктів господарської діяльності, зокрема, які знаходяться на рахунках ТОВ «АРТ-КОСМЕТИК УКРАЇНА» (38137987), № __________ (англійський фунт стерлінгів, українська гривня, долар США, євро), відкритих ___________ року в ПАТ «ДIВI БАНК» (МФО 380827), юридична адреса: ___________.
Суд апеляційної інстанції під час перевірки законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 7 вересня 2016 року про накладення арешту на грошові кошти суб’єктів господарювання погодився з висновками суду щодо існування достатніх правових підстав для накладення арешту на грошові кошти з огляду на те, що предметом кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, п’ятою статті 191, частинами другою, третьою статті 212, частиною другою статті 364-1, частиною другою статті 205, частиною четвертою статті 220-1, частиною першою статті 218-1 Кримінального кодексу України, є, зокрема, і грошові кошти ТОВ «АРТ-КОСМЕТИК УКРАЇНИ».
Крім того, апеляційним судом перевірено доводи щодо повноважень капітана поліції ОСОБА_1, яка постановою заступника Голови Національної поліції України від 7 червня 2016 року включена до складу слідчої групи, якій доручено здійснювати досудове розслідування цього кримінального провадження.
Таким чином, під час попередньої перевірки скарги адвоката Абрамчука Д.В. в інтересах ТОВ «АРТ-КОСМЕТИК УКРАЇНА» встановлено, що слідчий суддя Тарасюк К.Е. перевірила доводи клопотання про скасування арешту майна та дійшла висновку про їх необґрунтованість.
З урахуванням зазначеного ухвала суду від 16 лютого 2017 року є такою, що містить доводи та мотиви, з яких суд виходив, відмовляючи у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення йде своїм корінням у більш загальний принцип, втілений у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29, 30). Втім, це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Скаржник фактично намагається здійснити переоцінку доводів та мотивів, якими керувався суддя при постановленні ухвали, а також вказує на можливі помилки, які, як він вважає, допустив суддя. Незгода скаржника із доводами та мотивами суду, наведеними у судовому рішенні, не може бути підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи.
Відповідно до чинного законодавства України Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень.
Доводи дисциплінарної скарги адвоката Абрамчука Д.В. щодо прийняття суддею Тарасюк К.Е. рішення, протилежного за змістом судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду аналогічних клопотань суддею Тарасюк К.Е. та іншими суддями, не підлягають перевірці, оскільки Вища рада правосуддя не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Зі змісту скарги адвоката на дії судді Печерського районного суду міста Києва Тарасюк К.Е. вбачається, що скаржник не погоджується із постановленою суддею ухвалою та не наводить жодних конкретних фактів порушень норм чинного законодавства вказаною суддею, що не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що доводи скарги адвоката Абрамчука Д.В., поданої в інтересах ТОВ «АРТ-КОСМЕТИК УКРАЇНА» щодо дисциплінарного проступку судді Тарасюк К.Е. під час ухвалення рішення у справі, а саме умисного або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів відхилення аргументів представника ТОВ «АРТ-КОСМЕТИК УКРАЇНА», не підтвердилися. Також не встановлено фактів порушення суддею засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (підпункти «б», «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У пункті 25 Київських рекомендацій ОБСЄ щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами.
Незгода скаржника з доводами та мотивами судді, що наведені в судовому рішенні, не може бути підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді, який брав участь у його ухваленні.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Тарасюк Кристини Едуардівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
