X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
10.04.2017
№
764/2дп/15-17
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Київської області Ігнатченко Н.В.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Капліна Сергія Миколайовича стосовно судді апеляційного суду Київської області Ігнатченко Ніни Володимирівни,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 6 лютого 2017 року за вхідним № К-632/0/7-17 надійшла дисциплінарна скарга Капліна С.М. від 2 лютого 2017 року щодо неправомірних, на його думку, дій судді апеляційного суду Київської області Ігнатченко Н.В. під час розгляду цивільної справи № 359/10611/15-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення про визнання протиправним та скасування наказу.

У поданій скарзі Каплін С.М. посилається на те, що 1 лютого 2017 року в першій половині дня, до початку судового засідання у вказаній справі, на його мобільний номер зателефонувала суддя апеляційного суду Київської області Ігнатченко Н.В., яка під час телефонної розмови намагалася вплинути на нього з метою недопущення його до участі у справі як представника третьої особи – професійної спілки Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, мотивуючи тим, що вказана професійна спілка не є стороною у справі. На думку автора скарги, вказаними діями суддя фактично озвучила своє ставлення до справи, що є недопустимим.

У зв’язку з викладеним Каплін С.М. просить Вищу раду правосуддя притягнути суддю Ігнатченко Н.В. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції від 6 лютого 2017 року зазначену скаргу передано члену Вищої ради юстиції Бойку А.М. для проведення попередньої перевірки.

Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойком А.М. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із вкладенням фактів та обставин, що підтверджують обґрунтування наданої у висновку пропозиції.

Під час розгляду матеріалів перевірки стосовно судді апеляційного суду Київської області Ігнатченко Н.В. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.

У провадженні судді апеляційного суду Київської області Ігнатченко Н.В. перебувала цивільна справа № 359/10611/15-ц за апеляційною скаргою Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення про визнання протиправним та скасування наказу.

Вказана справа надійшла до апеляційного суду Київської області на новий розгляд згідно з ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 листопада 2016 року після скасування ухвали апеляційного суду Київської області від 15 березня 2016 року, якою рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2015 року про задоволення позову залишено без змін.

У поданій скарзі Каплін С.М. посилається на те, що 1 лютого 2017 року в першій половині дня, до початку судового засідання у вказаній вище справі, на його мобільний номер зателефонувала суддя апеляційного суду Київської області Ігнатченко Н.В., яка під час телефонної розмови намагалася вплинути на нього з метою недопущення його до участі у справі як представника третьої особи – професійної спілки Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, мотивуючи тим, що вказана професійна спілка не є стороною у справі. На підтвердження зазначеного він долучив до матеріалів дисциплінарної справи компакт-диск із аудіозаписом телефонної розмови.

Із цього приводу суддя Ігнатченко Н.В. надала письмові пояснення, в яких не заперечувала щодо того, що дійсно між нею та Капліним С.М. 1 лютого 2017 року відбулася телефонна розмова. Зазначила, що під час такої розмови ніякого впливу на Капліна С.М. не здійснювала і не намагалася перешкодити його участі у вказаній справі, а тільки пояснила Капліну С.М., що в матеріалах справи відсутні дані, процесуальний документ, письмова ухвала суду про залучення профспілки Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення до участі у справі в якості третьої особи. Суддя Ігнатченко Н.В. звернула увагу на те, що під час розмови не висловлювала своє ставлення, свою думку щодо результатів розгляду справи.

Суддя в поясненнях вказала, що в судовому засіданні 3 лютого 2017 року від ОСОБА_15 надійшло письмове клопотання про її відвід. З метою уникнення сумнівів в її об’єктивності та неупередженості під час вирішення справи суддею було заявлено самовідвід від участі у вказаній справі, який задоволено ухвалою колегії суддів від 3 лютого 2017 року. Справу передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.

Оцінюючи наявність підстав для відкриття чи відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Київської області Ігнатченко Н.В., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує таке.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 вказаного закону суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України (стаття 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Згідно зі статтею 14 вказаного Кодексу суддя повинен уникати поза процесуальних взаємовідносин з одним із учасників або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу.

Недотримання вказаних вимог може призвести до втрати довіри до суду іншими учасниками судового процесу.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки суддів з метою зміцнення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримання незалежності судових органів (пункт 1.6); поведінка судді в ході засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін по справі до об’єктивності суддів та судових органів (пункт 2.2); суддя по можливості повинен обмежувати себе в здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь в судовому засіданні та виносити рішення по справах (пункт 2.3).

Відповідно до пункту 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) (надалі – Висновок № 3 КРЄС) етичні аспекти поведінки суддів треба проаналізувати з кількох причин. Методи, які використовуються для вирішення спорів, мають завжди викликати довіру. Повноваження, що надані суддям, тісно пов’язані з цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, які застосовуються до суддів, випливають з цих цінностей і є передумовами довіри до здійснення правосуддя.

У пункті 9 Висновку № 3 КРЄС констатовано, що довіра до судової системи є надзвичайно важливою в контексті глобалізації спорів та зростання доступу до судових рішень. Також у державі, що керується верховенством права, громадськість має право очікувати прийняття загальних принципів, які відповідали б вимогам справедливого суду та забезпечували б основоположні права. Обов’язки, покладені на суддів, мають визначатися таким чином, щоб гарантувати неупередженість суддів та їхню ефективну діяльність.

Відповідно до пункту 22 Висновку № 3 КРЄС судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так й інших дій.

Згідно з пунктом 23 Висновку № 3 КРЄС суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.

Пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Оскільки наведені у скарзі відомості можуть свідчити про наявність в діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Київської області Ігнатченко Н.В.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді апеляційного суду Київської області Ігнатченко Ніни Володимирівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                  Т.М. Малашенкова

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                     І.А. Артеменко

                                                                                             Н.О. Волковицька

                                                                                             В.А. Нежура