Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Лесько А.О., членів: Комкова В.К., Маловацького О.В. та залученого з Третьої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Худика М.П., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В., за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Бесклинського Віталія Миколайовича, Бесклинської Тамари Анатоліївни, Бесклинського Андрія Миколайовича стосовно судді Харківського районного суду Харківської області Березовської Ірини Валеріївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 4 травня 2017 року від потерпілих Бесклинського Віталія Миколайовича, Бесклинської Тамари Анатоліївни, Бесклинського Андрія Миколайовича надійшла дисциплінарна скарга у формі єдиного документу про порушення суддею Харківського районного суду Харківської області Березовською Іриною Валеріївною норм права при прийнятті 13 квітня 2017 року ухвали про зміну Бухалову П.О. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт у кримінальній справі №635/993/17-к (провадження №1-кп/635/478/2017) за обвинуваченням ОСОБА-1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.135, ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, ОСОБА-2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 136 Кримінального кодексу України.
На думку авторів дисциплінарної скарги, суддею Березовською І.В. в межах однієї кримінальної справи №635/993/17-к (провадження №1-кп/635/478/2017) під час підготовчого судового засідання прийнято протилежні судові рішення, зокрема, ухвалою від 24 лютого 2017 року суддею прийнято ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА-1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, разом з цим, ухвалою від 13 квітня 2017 року суддею Березовською І.В. було прийнято ухвалу про зміну раніше обраного обвинуваченому ОСОБА-1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Як вбачається із дисциплінарної скарги, автори скарги зазначають про прийняття 13 квітня 2017 року суддею Березовською І.В. ухвали про зміну запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА-1 не на підставі та у порядку норм Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, а під впливом інших корупційних факторів.
У зв’язку з викладеним автори скарги просять притягнути суддю Харківського районного суду Харківської області Березовську І.В. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради правосуддя від 5 травня 2017 року дисциплінарну скаргу Бесклинського Віталія Миколайовича, Бесклинської Тамари Анатоліївни, Бесклинського Андрія Миколайовича передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Бесклинського Віталія Миколайовича, Бесклинської Тамари Анатоліївни, Бесклинського Андрія Миколайовича, член Першої Дисциплінарної палати Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Харківського районного суду Харківської області Березовської І.В.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Харківського районного суду Харківської області Березовської І.В. з огляду на наступне.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 лютого 2017 року, прийнятою суддею Березовською І.В., обвинуваченому ОСОБА-1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 квітня 2017 року.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 лютого 2017 року, суддею Березовською І.В. відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА-1 та змінено останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт строком дії до 11 червня 2017 року.
У дисциплінарній скарзі автори Бесклинський В.М., Бесклинська Т.А., Бесклинський А.М. посилаються на те, що суддею Харківського районного суду Харківської області Березовською І.В. 13 квітня 2017 року неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Харківської області про продовжено строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА-1 та змінено обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт строком дії до 11 червня 2017 року.
Частинами 1, 2 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Однак, як убачається з ухвали Харківського районного суду Харківської області від 13 квітня 2017 року, суддею Березовською І.В. при прийнятті ухвали про зміну обвинуваченому ОСОБА-1 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт,
не обґрунтовано, в чому саме полягала зміна ризиків та обставин, що враховувались суддею Березовською І.В. при прийнятті 24 лютого 2017 року ухвали про продовження обвинуваченому ОСОБА-1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Стаття 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містить вичерпний перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Як вбачається з ухвали Харківського районного суду Харківської області від 24 лютого 2017 року, суддею Березовською І.В. при прийнятті рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА-1 було оцінено в сукупності дані про особу обвинуваченого, тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, обставини вчинення злочину, зокрема, дані про його дії по приховуванню наслідків дорожньо-транспортної пригоди. При прийнятті вищевказаної ухвали суддею було взято до уваги посилання прокурора на те, що обвинувачений в разі зміни запобіжного заходу може переховуватися від суду, незаконно чинити вплив на свідків, які є його близькими родичами та зазначено про продовження існування ризиків передбачених статтями 177, 178 Кримінального процесуального кодексу України, які стали підставою для застосування відносно ОСОБА-1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також при вирішенні клопотання про продовження строку тримання під вартою суддею Березовською І.В. було враховано практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для тримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
При цьому, на думку судді Березовської І.В., наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, родини, відсутність судимостей, суттєво ризики у кримінальному провадженні, на думку суду, не зменшували. З огляду на наведене, суд вважав доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА-1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Проте, відповідно до ухвали Харківського районного суду Харківської області від 13 квітня 2017 року про зміну обвинуваченому ОСОБА-1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, суддею Березовською І.В. було висловлено абсолютно протилежну позицію стосовно наявності ризиків, передбачених статтями 177, 178 Кримінального процесуального кодексу України, що були підставою для продовження обвинуваченому ОСОБА-1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та знайшли своє відображення в ухвалі Харківського районного суду Харківської області від 24 лютого 2017 року.
Встановлені попередньою перевіркою обставини дають підстави для висновку, що доводи скарги Бесклинського В.М., Бесклинської Т.А., Бесклинського А.М. щодо порушення суддею Харківського районного суду Харківської області Березовською І.В. норм права при прийнятті 13 квітня 2017 року ухвали про зміну обвинуваченому ОСОБА-1 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт у кримінальній справі №635/993/17-к (провадження №1-кп/635/478/2017), можуть свідчити про вчинення суддею Березовською І.В. дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктами а), б) пункту 1 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме щодо допущення умисного або внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, що полягало у безпідставному прийнятті рішенні про зміну обвинуваченому виду запобіжного заходу та незазначенні у судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя та незазначення у судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, чітко визначені законодавцем як дисциплінарний проступок.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» і Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ.
Згідно частини 2 статті 42 Закону України «Про вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Відповідно до частини 11 статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Таким чином, за результатами попередньої перевірки скарги Бесклинського В.М., Бесклинської Т.А., Бесклинського А.М., Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя були встановлені обставини, що можуть свідчити про вчинення суддею Харківського районного суду Харківської області Березовською І.В. дисциплінарного проступку і бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи викладені вище обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені вище обставини, керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,-
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Харківського районного суду Харківської області Березовської Ірини Валеріївни.
Ухвала про відкриття дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.О. Лесько
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.К. Комков
О.В. Маловацький
Член Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.П. Худик
