Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, у складі головуючої – Лесько А.О., членів: Комкова В.К., Шапрана В.В., заслухавши доповідача – Гусака М.Б., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за заявою ОСОБА_1 стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Отвіновського Павла Леонідовича,
встановила:
Отвіновський Павло Леонідович, ____ року народження, Указом Президента України від 15 квітня 2008 року № 362/2008 призначений на посаду судді Подільського районного суду міста Києва строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року № 210-VІІ обраний суддею цього ж суду безстроково.
Згідно характеристики, наданої головою Подільського районного суду міста Києва Бородієм В.М., за час роботи на посаді судді Отвіновський П.Л. зарекомендував себе висококваліфікованим суддею, має значний досвід професійної роботи, вивчає нове законодавство та матеріали судової практики, в цілому забезпечує своєчасний та якісний розгляд судових справ. Відповідально ставиться до виконання своїх службових обов’язків, вимогливий до себе та підлеглих, постійно підвищує свій професійний рівень, проявляє тактовність та ввічливість, користується повагою в колективі, з повагою ставиться до громадян. Протягом роботи в Подільському районному суді міста Києва до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Відповідно до Закону України від 8 квітня 2014 року № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (далі – Закон № 1188-VII) до Вищої ради юстиції 12 травня 2016 року з Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК) надійшла заява ОСОБА_ про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Отвіновського П.Л.
У заяві ОСОБА_1 зазначив, що суддя Отвіновський П.Л. прийняв рішення про накладення на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) як на особу, яка була учасникам масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом № 1188-VII. У зв’язку із цим суддя підлягає перевірці на підставі пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 1188-VII.
Пунктом 33 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) визначено, що заяви, якi переданi ТСК Вищiй радi юстицiї вiдповiдно до частини п’ятої статтi 2 Закону № 1188-VII, дисциплiнарнi органи Вищої ради правосуддя розглядають у порядку та строки, встановленi законом для здiйснення дисциплiнарного провадження.
Згідно зі статтею 108 Закону № 1402-VIII, дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 12 травня 2016 року вказана заява за унікальним номером К-3361/0/7-14 була передана для розгляду члену Вищої ради юстиції Гусаку М.Б.
За наслідками розгляду вказаної заяви, 24 лютого 2017 року Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Отвіновського П.Л.
Розглянувши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Гусака М.Б., який запропонував прийняти рішення про застосування до судді Отвіновського П.Л. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, врахувавши пояснення судді, Перша Дисциплінарна палата Вищої рада правосуддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у притягненні судді Подільського районного суду міста Києва Отвіновського П.Л. до дисциплінарної відповідальності, виходячи з наступного.
18 лютого 2014 року суддею Отвіновським П.Л. розглянуто справу № 758/601/14-п, яка надійшла з відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Подільського району та автомобільно-технічної інспекції, підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, і ухвалено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 4 місяці.
Відповідно до зазначеної постанови ОСОБА_1 29 грудня 2013 року на вул. Богатирської, 32 в місті Києві не виконав вимогу працівника міліції про зупинку, подану жезлом та свистком.
За результатами розгляду клопотання заступника прокурора Подільського району м. Києва Старчука М.Ю. від 28 лютого 2014 року про звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відповідно до статті 4 Закону України від 21 лютого 2014 року № 743-VII «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України», суддею Отвіновським П.Л. прийнято постанову про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП.
Звільненню від адміністративної відповідальності за цим Законом підлягали особи, які були учасниками масових акцій протесту, що розпочалися 21 листопада 2013 року, за вчинення в період з 21 листопада 2013 року по день набрання чинності цим Законом включно будь-яких адміністративних правопорушень, за умови, що ці правопорушення пов’язані з масовими акціями протесту.
Постановою апеляційного суду міста Києва від 17 квітня 2014 року постанову Подільського районного суду міста Києва від 18 лютого 2014 року скасовано, провадження у справі закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
При цьому апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції при розгляді адміністративної справи не надав належної оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи, внаслідок чого залишились нез’ясованими обставини, які мають значення для її правильного вирішення; висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, є помилковим.
Згідно зі статтею 122-2 КУпАП, у редакції, що діяла на 29 грудня 2013 року, невиконання водіями вимог працівника міліції, а водіями військових транспортних засобів – вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних силах України про зупинку транспортного засобу, – тягне за собою накладення штрафу від дев’яти до одинадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Із матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення, за яке ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, вчинено 29 грудня 2013 року, водночас, протокол про адмінправопорушення складений 15 січня 2014 року, а не відразу після його вчинення. Вказаний протокол було підписано ОСОБА_1 та на додатковому аркуші додано письмові пояснення.
Із зазначених пояснень вбачається, що він дійсно 29 грудня 2013 року приблизно о 14 годині перебував за кермом власного автомобіля та їхав по вул. Богатирській м. Києві до свого дачного будинку, що розташований у селі НАЗВА_1.
Під час розгляду вказаної справи в судах першої та другої інстанції ОСОБА_1 також не заперечував факту перебування за кермом власного автомобіля 29 грудня 2013 року, проте не визнавав невиконання ним вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу.
У постанові суду від 18 лютого 2014 року суддя Отвіновський П.Л. зазначав, що вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбачений статтею 122-2 КУпАП, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення доведена повністю і підтверджується сукупністю доказів у справі.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з приписами пункту 2 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В порушення наведених норм закону, суддя не надав належної оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи, внаслідок чого залишились нез’ясованими обставини, які мають значення для її правильного вирішення, відповідно дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП.
У постанові також та не наведено мотивів, з яких виходив суд, застосувавши найсуворіший вид стягнення за вчинення правопорушення.
Так, згідно наявної в матеріалах дисциплінарної справи інформації, у провадженні судді Отвіновського П.Л. в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», тобто у період загострення соціального конфлікту та масових акцій протесту, перебували і інші матеріали про притягнення осіб до відповідальності відповідно до статті 122-2 КУпАП, складення протоколів про адміністративне правопорушення стосовно яких можна пов’язати із участю цих осіб у «автопробігу».
При цьому, із відповідних судових рішень та матеріалів вбачається, що за наслідками їх розгляду суддею Отвіновським П.Л. приймалися рішення як про застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на три місяці (постанови від 17 січня, 7, 10, 18 лютого у справах № № 758/324/14-п, 758/225/14-п, 758/894/14-п, 758/891/14-п, 758/599/14-п, 758/649/14-п, 758/896/14-п), так і про застосування стягнення у виді штрафу в дохід держави (постанови від 17 січня, 7 лютого, 20 березня, 29 вересня, 28 листопада, 1 грудня 2014 року у справах № № 758/323/14-п, 758/887/14-п, 758/1488/14-п, 758/10083/14-п, 758/13595/14-п, 758/11379/14-п), про закриття провадження в адміністративній справі (постанови від 5 та 26 лютого 2014 року у справах № 758/603/14-п, 758/1133/14-п).
З урахуванням викладеного Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя приходить до висновку, що допущені суддею Отвіновським П.Л. порушення вказують на вчинення ним дій, які можуть бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, однак не вказують на грубу недбалість чи навмисне порушення закону, а тому не є підставою для звільнення з посади у зв’язку з порушенням присяги судді.
Такі дії судді Подільського районного суду міста Києва Отвіновського П.Л. під час розгляду справи № 758/601/14-п, на день їх вчинення могли би бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відповідно до пункту 1 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Разом з тим, відповідно до пункту 33 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року заяви, які передані Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції Вищій раді юстиції відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя розглядають у порядку та строки, встановлені законом для здійснення дисциплінарного провадження. За результатами розгляду таких заяв застосовуються дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.
Чинна редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також визначає таку підставу дисциплінарної відповідальності судді як умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасникам судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106).
Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року встановлено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Водночас згідно із частиною четвертою статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на час вчинення дисциплінарного проступку суддею Отвіновським П.Л. дисциплінарне стягнення до судді могло бути застосоване не пізніше шести місяців із дня відкриття провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Виходячи із зазначеної норми Конституції України, приписи частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими збільшено строк для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, не підлягають застосуванню до правовідносин (момент вчинення дисциплінарного проступку), що виникли до набрання чинності вказаним нормативним актом.
Однак, як встановлено перевіркою, сплинув уже трирічний строк притягнення судді Отвіновського П.Л. до дисциплінарної відповідальності на підставі відомостей, викладених у заяві ОСОБА_1.
Відповідно до пункту 12.37 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Пунктом 12.38 цього Регламенту передбачено, що якщо дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
При ухваленні рішення Дисциплінарна палата може надати дозвіл скаржнику на оскарження рішення палати, зокрема у разі, якщо рішення прийнято не одноголосно та/або якщо прийняте рішення не співпадає з позицією доповідача (пункт 12.39 Регламенту).
Врахувавши встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Подільського районного суду міста Києва Отвіновського П.Л. слід відмовити, дисциплінарне провадження стосовно судді припинити та надати скаржнику дозвіл на оскарження даного рішення.
З огляду на викладене вище, керуючись статтями 58, 126 Конституції України, статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 12.22 – 12.40 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Подільського районного суду міста Києва Отвіновського Павла Леонідовича.
Дисциплінарне провадження стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Отвіновського Павла Леонідовича припинити.
Рішення Дисциплінарної палати може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів з дня його ухвалення.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя А.О. Лесько
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.К. Комков
В.В. Шапран
