Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Лесько А.О., членів: Гусака М.Б., Комкова В.К., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В., за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Юркова Максима Олександровича стосовно суддів Вищого господарського суду України Могила Сергія Костянтиновича, Грека Бориса Миколайовича та Стратієнко Людмили Василівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 18 травня 2017 року від адвоката Юркова Максима Олександровича надійшла дисциплінарна скарга про порушення суддями Вищого господарського суду України Могилом С.К., Греком Б.М. та Стратієнко Л.В. норм права при касаційному перегляді господарської справи № 924/374/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймастер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід", агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" про визнання біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28 травня 2009 року недійсною.
На думку автора дисциплінарної скарги, судді Вищого господарського суду України Могил С.К., Грек Б.М., та Стратієнко Л.В. при касаційному перегляді вищевказаної господарської справи вийшла за межі своїх повноважень, передбачених законодавством, порушили вимоги статей 2, 6 7,9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 4,42, 43,1117, 11110 Господарського процесуального кодексу України, статей 8,19,41,68,129 Конституції України. Разом з цим, в поданій дисциплінарній скарзі підставами для дисциплінарної відповідальності вищевказаних суддів зазначено: умисну або внаслідок недбалості незаконну відмову у доступі до правосуддя, незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, допущення суддями поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддями порушення прав людини і основоположних свобод, допущення суддями недоброчесної поведінки.
У зв’язку з викладеним автор скарги просить притягнути суддів Вищого господарського суду України Могила С.К., Грека Б.М., та Стратієнко Л.В. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради правосуддя від 18 травня 2017 року дисциплінарну скаргу адвоката Юркова Максима Олександровича передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Юркова М.О., член Першої Дисциплінарної палати Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Могила С.К., Грека Б.М. та Стратієнко Л.В.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Могила С.К., Грека Б.М. та Стратієнко Л.В. з огляду на наступне.
У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Строймастер" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід" та агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" про визнання недійсною біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28 травня 2009 року, укладеною між відповідачами.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15 червня 2016 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2016 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Визнано недійсною біржову угоду купівлі-продажу нерухомого майна від 28 травня 2009 року, укладену між відповідачами.
Постановою Вищого господарського суду України від 7 березня 2017 року касаційну скаргу агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2016 року та рішення господарського суду Хмельницької області від 15 червня 2016 року у справі № 924/374/16 скасовано. Справу № 924/374/16 передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області в іншому складі суду.
У дисциплінарній скарзі адвокат Юрков Максим Олександрович посилається на те, що судді Вищого господарського суду України при касаційному перегляді господарської справи №924/374/16, приймаючи судове рішення про направлення вищевказаної господарської справи на новий розгляд, не обґрунтували, яким чином встановлені під час касаційного перегляду обставини вплинуть на прийняття рішення. Автором скарги зазначено, що судді касаційної інстанції не навели жодних аргументів та доводів про порушення норм матеріального та процесуального права Рівненським апеляційним господарським судом при апеляційному перегляді справи №924/374/16, безпідставно скасували рішення попередніх інстанцій та направили справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для зміни або скасування рішення місцевого або апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З урахуванням системного аналізу вищенаведених норм законодавства, у випадках коли судом касаційної інстанції за результатами перевірки касаційної скарги буде встановлено, що судом першої або апеляційної інстанції неповно з’ясовані фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору і прийняте судове рішення у зв’язку з цим недостатньо обґрунтовано, суд касаційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і постанову апеляційної інстанції та передає справу на новий розгляд до суду першої інстанції. У постанові касаційної інстанції мають бути обов’язково зазначені дії, що їх повинні виконати сторони та суд першої інстанції у разі скасування рішення, постанови і передачі справи на новий розгляд. Ці дії мають бути спрямовані виключно на встановлення обставин, що входять до предмету доказування у справі і не були з’ясовані у рішенні або постанові господарського суду.
Як убачається з постанови Вищого господарського суду України від 7 березня 2017 року, підставою для скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2016 року, рішення господарського суду Хмельницької області від 15 червня 2016 року та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції було те, що апеляційним господарським судом не встановлено жодних правовстановлюючих документів, які б свідчили про належність майна, зазначеного у спірній біржовій угоді, як позивачу, так і особам, які за твердженням останнього відчужували йому під'їзну залізничну колію. На думку колегії суддів касаційної інстанції, місцевим господарським судом не було досліджено належним чином весь ланцюг правовідносин щодо відчуження майна, яке було включено до спірної біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28 травня 2009 року, зокрема не встановлено форму власності майна на момент його передання Фондом державного майна України та правомірності такого передання, а також наступних його відчужень до виникнення, як зазначав позивач, у нього права власності на зазначене майно. Разом з цим, касаційний суд вважав, що дослідження зазначених обставин у даній справі є важливим для правильного вирішення спору. Судом касаційної інстанції у постанові від 7 березня 2017 року вказано про необхідність суду під час нового розгляду справи врахувати вищевикладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, встановити форму власності майна на момент його передання Фондом державного майна України та правомірності такого передання, а також наступних його відчужень, і в залежності від установлених обставин, вирішити спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Згідно частини 2 статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити, зокрема, конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, а також посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
В свою чергу, стаття 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містить вичерпний перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, встановлені попередньою перевіркою обставини дають підстави для висновку, що доводи автора скарги стосовно неправомірності дій суддів Вищого господарського суду України Могила С.К., Грека Б.М. та Стратієнко Л.В. щодо безпідставного направлення господарської справи № 924/374/16 на новий розгляд до суду першої інстанції, не можуть свідчити про вчинення суддями дисциплінарних проступків.
Автором скарги не зазначено, якими саме діями судді Вищого господарського суду України Могил С.К., Грек Б.М. та Стратієнко Л.В. допустили поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, а також в чому проявилась їх недоброчесна поведінка.
Незгода автора скарги із прийнятим суддями судовим рішенням не може бути підставою для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23-25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Оскільки за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Юркова Максима Олександровича та доданих до неї матеріалів встановлено, що доводи скарги зводяться до незгоди з постановою Вищого господарського суду України від 7 березня 2017 року, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Могила С.К., Грека Б.М. та Стратієнко Л.В.
Враховуючи викладені вище обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,-
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Могила Сергія Костянтиновича, Грека Бориса Миколайовича та Стратієнко Людмили Василівни.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.О. Лесько
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
В.К. Комков
