Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маловацького О.В., членів Говорухи В.І., Гусака М.Б., Комкова В.К., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В., за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Плесконоса Андрія Аркадійовича стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Вовка Євгена Ігоровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 27 жовтня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга Плесконоса Андрія Аркадійовича про порушення суддею Дарницького районного суду міста Києва Вовком Є.І. норм права під час розгляду цивільної справи № 753/7534/17 за позовом ОСОБА-3, ОСОБА-1 до ОСОБА-2 про усунення перешкод у спілкуванні з онукою та прийняття участі у її вихованні.
У зв’язку з викладеним автор скарги просив притягнути суддю Дарницького районного суду міста Києва Вовка Є.І. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 27 жовтня 2017 року дисциплінарну скаргу Плесконоса А.А. передано члену Вищої ради правосуддя Лесько А.О. для проведення попередньої перевірки.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 29 березня 2018 року дисциплінарну скаргу Плесконоса А.А. передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення попередньої перевірки.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає мотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Плесконоса А.А. член Першої Дисциплінарної палати Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Вовка Є.І.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Вовка Є.І. з огляду на таке.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 травня 2017 року позов ОСОБА-3, ОСОБА-1 до ОСОБА-2, третя особа – служба у справах дітей Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з онукою та прийняття участі у її вихованні залишено без руху з наданням позивачам строку для виправлення недоліків.
Супровідним листом від 10 травня 2017 року копію вказаної ухвали направлено судом на адресу позивача у село ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була вказана позивачем як адреса його фактичного проживання, проте, вказане поштове відправлення було повернуто до суду за закінченням встановленого строку зберігання.
Копія ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 10 травня 2017 року про залишення позову без руху отримана позивачем 18 серпня 2017 року після її повторного надіслання судом за іншою адресою, яка не була визначена позивачем як адреса фактичного проживання, за якою він і отримав вказану ухвалу.
22 серпня 2017 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла заява представника позивачів про усунення недоліків, проте всупереч вимогам частини першої статті 120 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), до вказаного звернення не було долучено його копій для направлення відповідачу та третій особі.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 4 вересня 2017 року позов ОСОБА-3, ОСОБА-1 до ОСОБА-2 про усунення перешкод у спілкуванні з онукою та прийняття участі у її вихованні – повернуто.
Як убачається з мотивувальної частини вказаного судового рішення, підставою для повернення позову був факт неповного усунення стороною позивача недоліків, вказаних судом в ухвалі про залишення позову без руху.
Супровідним листом від 4 вересня 2017 року копію ухвали про повернення позовної заяви направлено позивачу за двома адресами, у тому числі і адресою фактичного проживання, зазначеною ним у позові.
17 жовтня 2017 року позивачем ОСОБА-3 отримано у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва копію ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 4 вересня 2017 року.
У дисциплінарній скарзі автор скарги посилається на безпідставне затягування суддею строку розгляду позовної заяви, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та незабезпечення суддею своєчасного внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій прийнятих в межах цивільної справи № 753/7534/17 ухвал.
Відповідно до частин першої, другої статті 121 ЦПК України (у редакції, чинній на день подання позову) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З урахуванням системного аналізу вказаних норм законодавства, у випадках недотримання позивачем вимог статей 119, 120 ЦПК України, суддя наділений повноваженнями залишити позов без руху, а в подальшому при не усуненні недоліків повернути позов. Саме реалізація цих повноважень була здійснена суддею Дарницького районного суду міста Києва Вовком Є.І. при прийнятті ухвали від 10 травня 2017 року про залишення позову без руху та ухвали від 4 вересня 2017 року про повернення позову без розгляду.
Під час попередньої перевірки встановлено, що суддею Вовком Є.І. вживались заходи для своєчасного повідомлення позивача про прийнятті ним у межах цивільної справи № 753/7534/17 судові рішення, несвоєчасне отримання скаржником прийнятих судових рішень було зумовлене об’єктивними обставинами, зокрема, поверненнями поштових відправлень на адресу суду за закінченням терміну зберігання.
Таким чином, доводи скаржника про безпідставне затягування суддею розгляду позовної заяви, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення не знайшли свого підтвердження під час проведення попередньої перевірки та спростовуються зазначеним вище.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 4 вересня 2017 року не переглядалась судом апеляційної інстанції.
Стосовно доводів автора скарги про порушення суддею строку надіслання електронних копій ухвал Дарницького районного суду міста Києва від 10 травня, 4 вересня 2017 року до Єдиного державного реєстру судових рішень необхідно зазначити таке.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень електронні копії ухвал Дарницького районного суду міста Києва від 10 травня, 4 вересня 2017 року надіслані до Єдиного державного реєстру судових рішень 12 жовтня 2017 року.
Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 із змінами та доповненнями, внесеними відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 401, електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту.
У письмових поясненнях суддею Дарницького районного суду міста Києва Вовком Є.І. зазначено, що на тривалість направлення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій ухвал вплинула неповна штатна чисельність суддів Дарницького районного суду міста Києва, які фактично наділенні повноваженнями здійснювати судочинство, навантаження судді, проблеми у роботі комп’ютерного обладнання внаслідок його тривалого не оновлення.
Відповідно до основних показників здійснення судочинства суддею Дарницького районного суду міста Києва Вовком Є.І. до його провадженні у 2017 році надійшло 534 справи, із них розглянуто у 2017 році – 655 справ (з урахуванням залишку за попередній період), середньомісячне навантаження на суддю складає 62 цивільні справи. Штатна чисельність суддів Дарницького районного суду міста Києва складає 28 суддів, з них фактично здійснюють правосуддя 14 суддів.
Враховуючи, що копії ухвал Дарницького районного суду міста Києва від 10 травня, 4 вересня 2017 року відповідно до супровідних листів були направлені скаржнику судом у строки визначенні законодавством, доводи автора скарги не можуть свідчити про порушення його права на доступ до правосуддя внаслідок незабезпечення суддею своєчасного внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій прийнятих ухвал у межах цивільної справи № 753/7534/17.
Стаття 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містить вичерпний перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у разі допущення умисного або внаслідок недбалості порушення, однак автором скарги не зазначено фактичних даних на підтвердження вчинення суддею умисних чи внаслідок недбалості дій щодо безпідставного затягування або невжиття заходів щодо внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвал Дарницького районного суду міста Києва від 10 травня, 4 вересня 2017 року.
За результатами здійснення попередньої перевірки у діях судді Дарницького районного суду міста Києва Вовка Є.І. не встановлено ознак дисциплінарного проступку, які на думку автора скарги, є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, доводи скарги фактично зводяться до незгоди із прийнятими суддею ухвалами про залишення позову без руху та від 4 вересня 2017 року про повернення позову без розгляду.
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23-25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятою Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено вищою інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
У зв’язку з викладеним, доводи автора скарги стосовно порушення суддею Дарницького районного суду міста Києва Вовком Є.І. норм права при прийнятті 10 травня 2017 року ухвали про залишення позову без руху та 4 вересня 2017 року ухвали про повернення позову без розгляду у межах цивільної справи № 753/7534/17 за позовом ОСОБА-3, ОСОБА-1 до ОСОБА-2 про усунення перешкод у спілкуванні з онукою та прийняття участі у її вихованні, не можуть бути взяті до уваги, оскільки Вища рада правосуддя діє в межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст.
Незгода автора скарги із прийнятими суддею судовими рішеннями не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Оскільки за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Плесконоса А.А. та доданих до неї матеріалів встановлено, що доводи скарги зводяться до незгоди із ухвалами Дарницького районного суду міста Києва від 10 травня, 4 вересня 2017 року, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Вовка Є.І.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Вовка Євгена Ігоровича.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха
М.Б. Гусак
В.К. Комков
