Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Бойка А.М., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицької Н.О. за результатами попередньої перевірки скарг громадянина Грецької Республіки Мухаса Владіміроса стосовно суддів Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Ковтуненка Вадима Олексійовича, апеляційного суду Донецької області Зайцевої Світлани Андріївни, Пономарьової Ольги Михайлівни, Попової Світлани Анатоліївни та Гаврилової Галини Леонідівни,
встановила:
7 та 11 листопада 2016 року до Вищої ради юстиції надійшли скарги Мухаса Владіміроса на дії судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Ковтуненка В.О. під час розгляду справи № 263/2404/16-ц за клопотанням Бричака В.С. про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, а саме: рішення № 415/2014 суду першої інстанції м. Козані Грецької Республіки, відповідно до якого з Особа_1, який мешкає у _______, стягнуто грошові кошти у розмірі 42 972,00 Євро, а також судові витрати у розмірі 1700,00 Євро. У скаргах зазначено про порушення суддею Ковтуненком В.О. норм процесуального права під час розгляду вказаної справи та постановлення ухвал від 29 квітня та 5 вересня 2016 року, зокрема неповідомлення його про розгляд справи та ненаправлення копії клопотання за адресою місця проживання боржника у Грецькій Республіці. Скаржник вказує, що за наявності підстав для залишення без розгляду такого клопотання, та незважаючи на те, що він не є боржником за рішенням № 415/2014 суду першої інстанції м. Козані Грецька Республіка, суддею Ковтуненком В.О. відкрито провадження у справі, накладено арешт на належне йому нерухоме майно та надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення іноземного суду, відповідно до якого Особа_2, 24 лютого 1964 року народження, зобов’язаний виплатити Особа_3 грошову суму у розмірі 42 972,00 Євро та судові витрати у розмірі 1700,00 Євро. Мухас Владімірос вважає, що суддею формально розглянуто справу, оскільки у рішенні іноземного суду не зазначено ні дати народження, ні індивідуального податкового номеру платника, ні інших даних про особу боржника, окрім того, адресою його проживання у Грецькій Республіці є Адреса_1, що, на його думку, також свідчить про незаконність судового рішення.
20 і 24 січня та 1 лютого 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшли скарги Мухаса Владіміроса на дії суддів апеляційного суду Донецької області Зайцевої С.А., Пономарьової О.М. та Попової С.А. під час постановлення ухвали від 10 січня 2017 року у справі № 263/2404/16-ц. У скаргах зазначено, що під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2016 року, якою задоволено заяву Особа_3 про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності боржнику Особа_2, та розташоване у місті Маріуполі, судді апеляційної інстанції порушили норми процесуального законодавства, оскільки не перевірили, чи є в матеріалах справи докази щодо необхідності забезпечення позову, не пересвідчилися, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду та постановили необґрунтовану ухвалу, якою залишено без змін ухвалу місцевого суду. Окрім того, представником боржника до суду було подано копію апеляційної скарги Особа_2 з повідомленням апеляційного суду Західної Македонії Грецької Республіки про прийняття апеляційної скарги та призначення справи до розгляду на 20 вересня 2017 року, копію клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції м. Козані № 415/2014 та інші документи, що, на його думку, свідчили про не набрання рішенням суду першої інстанції законної сили. Проте зазначені докази не відображені в описовій частині судового рішення.
Також автор скарги вважає, що апеляційним судом Донецької області безпідставно відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Особа_3 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 20 грудня 2016 року, якою відхилено клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки зазначена ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
27 березня та 10 квітня 2017 року надійшли скарги Мухаса Владіміроса на дії суддів апеляційного суду Донецької області Зайцевої С.А., Пономарьової О.М. та Гаврилової Л.Г. У скаргах зазначено, що вказані судді розглянули апеляційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 20 грудня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, незважаючи на те, що оскарження такої ухвали не передбачено статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України. Крім того, скаржник вважає, що колегія суддів апеляційного суду Донецької області у складі: Зайцевої С.А., Пономарьової О.М. та Гаврилової Л.Г., допустила порушення норм цивільного процесуального законодавства під час постановлення ухвали від 1 березня 2017 року про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Особа_3 – Особа_4 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 22 грудня 2016 року щодо відмови у задоволенні клопотання Особа_3 щодо надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
Відповідно до автоматизованого розподілу матеріалів скарги Мухаса Владіміруса розподілено члену Вищої ради правосуддя Волковицькій Н.О.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицькою Н.О. здійснено попередню перевірку дисциплінарних скарг, за результатами якої складено вмотивований висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Ковтуненка В.О. та відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів апеляційного суду Донецької області Зайцевої С.А., Пономарьової О.М., Попової С.А. та Гаврилової Л.Г.
Ковтуненко Вадим Олексійович Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2011 року № 3780-VI обраний на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області безстроково.
Зайцева Світлана Андріївна Постановою Верховної Ради України від 3 березня 2011 року № 3088-VI обрана на посаду судді апеляційного суду Донецької області безстроково.
Пономарьова Ольга Михайлівна Указом Президента України від 2 жовтня 1999 року № 1271/99 переведена на посаду судді Донецького обласного суду (нині – апеляційний суд Донецької області).
Попова Світлана Анатоліївна Постановою Верховної Ради України від 3 лютого 2011 року № 2987-VI обрана на посаду судді апеляційного суду Донецької області безстроково.
Гаврилова Галина Леонідівна Постановою Верховної Ради України від 23 грудня 2010 року № 2869-VI обрана на посаду судді апеляційного суду Донецької області безстроково.
Під час попередньої перевірки встановлено, що 29 лютого 2016 року Особа_3 звернувся до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області із клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, а 2 березня 2016 року – з клопотанням про забезпечення позову, зазначивши, що боржник Особа_2, який мешкає за адресою: Адреса_2, відмовляється добровільно виконувати рішення іноземного суду, має наміри переоформити належне йому майно та виїхати за межі України.
Відповідно до автоматизованого розподіл судових справ між суддями головуючим у справі визначено суддю Ковтуненка В.О.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 1 квітня 2016 року (суддя Ковтуненко В.О.) задоволено клопотання представника заявника про витребування доказів та зобов’язано Державну міграційну службу України надати суду вичерпну інформацію щодо місця проживання Особа_2, ___________ року народження.
Начальник управління юридичного забезпечення Державної міграційної служби України листом від 21 квітня 2016 року (зареєстрований у Жовтневому районному суді міста Маріуполя Донецької області 19 червня 2016 року) повідомив, що за наявними в ДМС України даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами інформація щодо Особа_2 відсутня. Також у листі зазначено, що для отримання актуальної інформації про реєстрацію місця проживання необхідно звернутися до відповідного органу реєстрації (якими з 4 квітня 2016 року є об’єднані територіальні громади, виконавчі органи сільських, селищних або міських рад, сільські голови (у випадку, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено).
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 квітня 2016 року задоволено заяву представника Особа_3 – Особа_5 про забезпечення позову. Накладено арешт на майно, яке належить на праві приватної власності Особа_2, ________ року народження, ІПН________, а саме, на: 1) квартиру № ____, у будинку № ___, по проспекту ______, у місті Маріуполі Донецької області (1/3 частина), реєстраційний номер майна _________; 2) нежиле приміщення № ___, у будинку № ___, по проспекту ________, у місті Маріуполі (1/1 частина), реєстраційний номер майна _________; 3) нежитлове приміщення № __, у будинку № _____, по проспекту __________ у місті Маріуполі (1/1 частина), реєстраційний номер майна - ___________; 4) нежиле приміщення № _____, А/п, у будинку № _____, по проспекту ______, у місті Маріуполі Донецької області (2/100 частина), реєстраційний номер майна - _______.
З фотокопії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо Особа_2 (надіслана скаржником в доповнення до скарги) вбачається, що зазначену довідку сформовано Ковтуненком Вадимом Олексійовичем 10 травня 2016 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 липня 2016 року відкрито провадження у справі за клопотанням Особа_3 про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
Ухвалою суду від 5 вересня 2016 року задоволено клопотання Особа_3 про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на території України. Надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення №415/2014 суду першої інстанції міста Козані Грецької Республіки про стягнення з Особа_2, __________ року народження, ІПН __________, на користь Особа_3, _________ року народження, ІПН ___________, грошової суми у розмірі 42972 Євро, а також сплачених заявником при поданні позовної заяви судових витрат у розмірі 1700 Євро, а всього у загальній сумі – 44672 Євро, що еквівалентно на час постановлення ухвали 1331672,32 гривень.
Як вбачається з тексту ухвали Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 5 вересня 2016 року, судом було подано оголошення, яким повідомлено боржника щодо надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду та запропоновано останньому у місячний строк подати можливі заперечення. Зазначене оголошеня опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» № 95 (5715) від 21 травня 2016 року (оригінал примірника газети знаходиться в матеріалах справи). Також у газеті «Урядовий курєр» № 150 (5770) від 11 серпня 2016 року було опубліковано оголошення про виклик до суду боржника для участі у справі.
Не погодившись з ухвалами Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 квітня та 5 вересня 2016 року, представник боржника Особа_2 – Особа_6 оскаржив зазначені ухвали до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16 листопада 2016 року апеляційні скарги задоволені частково. Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 квітня 2016 року про забезпечення позову та ухвалу від 5 вересня 2016 року про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду скасовано і передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як вказав суд апеляційної інстанції, з матеріалів справи вбачається, що згідно офіційного перекладу тексту рішення № 415/2014 суду першої інстанції міста Козані Грецької Республіки відповідачем по справі є Особа_1, син Константиноса. В рішенні суду та довідках, які видав суд першої інстанції міста Козані Грецької Республіки немає посилань на дату народження Особа_1 та адресу його проживання в Україні, проте має місце інформація, що він є мешканцем __________. Оскаржувані ухвали стосуються Особа_2, який не зазначений відповідачем у справі, що розглядалась іноземним судом. Однак, розглядаючи справу, суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені невідповідності та не здійснив заходів для усунення вказаних розбіжностей.
Відповідно до статті 392 Цивільного процесуального кодексу України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, це питання розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.
Всупереч зазначеним вимогам закону судом першої інстанції запити щодо з'ясування місцеперебування та приналежності майна Особа_1, який є боржником за рішенням №415/2014 суду першої інстанції міста Козані Грецької Республіки, компетентним органам не направлялись.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що всупереч вимог статті 394 ЦПК України до клопотання не було додано документів, які свідчать про набрання законної сили рішенням №415/2014 суду першої інстанції м. Козані Грецької Республіки, та документів, які визначають, в якій частині рішення іноземного суду підлягає виконанню.
Скаржник вважає ухвали Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 квітня та 5 вересня 2016 року, постановлені судом під головуванням судді Ковтуненка В.О., незаконними та такими, що порушують його право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Судом не повідомлено боржника про розгляд справи за адресою його місця проживання, зазначеною у рішенні суду Грецької Республіки, не забезпечено можливість реалізувати його право на захист.
22 листопада 2002 року Україною ратифікована Угода між Україною та Грецькою Республікою про правову допомогу в цивільних справах.
Відповідно до статті 20 цієї Угоди кожна Договірна Сторона взаємно визнає та виконує на своїй території судові рішення у цивільних справах, які були постановлені на території іншої Договірної Сторони і набули чинності згідно з законодавством тієї Договірної Сторони.
Статтею 21 зазначеної Угоди встановлено, що до запиту про визнання та виконання судового рішення додається: a) засвідчена копія судового рішення, а також дійсне засвідчення, що це рішення є остаточним та підлягає виконанню повністю або в частині, якщо така інформація не міститься у самому рішенні; b) дійсне засвідчення, що відповідач, проти якого винесено судове рішення і який не з'явився до суду, був належним чином повідомлений відповідно до законодавства Договірної Сторони, на території якої було винесено рішення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.
Відповідно до частини першої статті 27 Цивільного процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справі, мають право зокрема, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до частини дев’ятої статті 395 Цивільного процесуального кодексу України розгляд питання про вжиття передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову здійснюється відповідно до статей 151 - 155 цього Кодексу.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого частиною четвертою статті 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (пункт 1 постанови Пленум Верховного Суду України, від 22.12.2006, № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Водночас, суддею Ковтуненком В.О. постановлено ухвалу про забезпечення заяви Особа_3 та накладення арешту на майно, що належить Особа_2, до відкриття провадження у справі № 263/2404/16-ц.
Відповідно до підпунктів «а», «г» пункту 1 та пункту 4 частини першої статті 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на час постановлення ухвал від 29 квітня та 5 вересня 2016 року (далі – Закон № 2453-VI) суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості: незаконної відмови в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; а також умисного або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.
Оскільки наведені у скаргах відомості можуть свідчити про наявність в діях судді ознак дисциплінарного проступку, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Ковтуненка Вадима Олексійовича.
Під час попередньої перевірки скарг Мухаса Владіміруса на дії суддів апеляційного суду Донецької області Зайцевої С.А., Пономарьової О.М. та Попової С.А. (надійшли 20 і 24 січня та 1 лютого 2017 року) встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2016 року (суддя Шатілова Л.Г.) задоволено заяву Особа_3 про забезпечення позову. Накладено арешт на нерухоме майно, належне на праві власності боржнику Особа_2, __________ року народження, РНОКПП _______, а саме на: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: _______________, реєстраційний номер __________; 2/100 частини нежитлового приміщення, розташованого за адресою: __________, реєстраційний номер ________; 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: ___________, реєстраційний номер _________.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10 січня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого – судді Зайцевої С.А., суддів Пономарьової О.М., Попової С.А.) відхилено апеляційну скаргу представника Особа_2 – Особа_6 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2016 року про забезпечення позову, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
У скаргах Мухас Владімірус зазначає, що в судовому засіданні апеляційного суду 10 січня 2017 року брав участь його представник, який подав клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, зокрема документів, що свідчать про прийняття апеляційним судом Західної Македонії Грецької Республіки до розгляду його апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції м. Козані № 415/2014. Проте судді не звернули уваги на ці обставини та не відобразили їх в мотивувальній частині рішення. Також судді не перевірили, чи є в матеріалах справи докази щодо необхідності забезпечення позову, не пересвідчилися, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду та постановили необґрунтовану ухвалу, якою залишено без змін ухвалу місцевого суду.
Зі змісту вказаних скарг Мухаса Вдадіміруса вбачається, що наведені у них відомості стосуються оцінки доказів судом апеляційної інстанції та не можуть бути перевірені Вищою радою правосуддя, яка не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про належність та допустимість доказів, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень.
Під час попередньої перевірки скарг Мухаса Владіміроса на дії суддів апеляційного суду Донецької області Зайцевої С.А., Пономарьової О.М. та Гаврилової Л.Г., що надійшли до Вищої ради правосуддя 27 березня та 10 квітня 2017 року, встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 грудня 2016 року (суддя Шатілова Л.Г.) відмовлено у задоволенні клопотання представника Особа_3 про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 грудня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання Особа_3 про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду. Скасовано арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2016 року на нерухоме майно, належне на праві власності боржнику Особа_2.
26 грудня 2016 року та 11 січня 2017 року Особа_3, від імені та в інтересах якого на підставі нотаріально посвідченої довіреності діяв Особа_4, подав апеляційні скарги на ухвали Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 та 22 грудня 2016 року відповідно.
Ухвалою судді апеляційного суду Донецької області Пономарьової О.М. від 16 січня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Особа_3 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 грудня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою судді апеляційного суду Донецької області Пономарьової О.М. від 16 січня 2017 року апеляційну скаргу Особа_3 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 грудня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання Особа_3 про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду та скасування арешту майна, залишено без руху. Скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги: в частині приведення тексту апеляційної скарги у відповідність до вимог статті 295 ЦПК України – п’ять днів з моменту отримання ухвали суду, в частині надання інформації про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження – тридцять днів – з моменту отримання ухвали суду.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого – судді Пономарьової О.М., суддів Гаврилової Г.Л., Зайцевої С.А.) апеляційну скаргу Особа_3 відхилено, ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 грудня 2016 року залишено без змін.
Ухвалою судді апеляційного суду Донецької області Пономарьової О.М. від 1 березня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Особа_3 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 грудня 2016 року про відмову у задоволенні його клопотання про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду та скасування арешту майна.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 4 квітня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого – Пономарьової О.М., суддів Зайцевої С.А., Ткаченко Т.Б.) апеляційну скаргу Особа_3 відхилено, ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 грудня 2016 року залишено без змін.
Автор скарг на дії суддів вважає, що вказані судді всупереч вимогам процесуального законодавства розглянули апеляційну скаргу на ухвалу суду про відмову у задоволенні клопотання щодо зупинення провадження у справі та безпідставно відкрили апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Особа_3 – Особа_4 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 22 грудня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання Особа_3 щодо надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
Відповідно до чинного законодавства України Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не вправі перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень, у тому числі ухвали про відкриття провадження у справі. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їх рішень.
Також слід звернути увагу, що Конституційний Суд України у рішеннях від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010, від 28 квітня 2010 року № 12-рп/2010, від 8 липня 2010 року № 18-рп/2010, якими надано офіційне тлумачення пунктів 2, 12, 18 частини 1 статті 293 ЦПК України, неодноразово зазначав, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли закон містить пряму заборону на таке оскарження.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
З огляду на встановлені під час перевірки обставини, Друга Дисциплінарна палата дійшла висновку, що доводи скарг Мухаса Владіміруса стосовно дій суддів апеляційного суду Донецької області Зайцевої Світлани Андріївни, Пономарьової Ольги Михайлівни, Попової Світлани Анатоліївни, Гаврилової Галини Леонідівни фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями, ухваленими вказаними суддями у справі № 263/2402/16-ц.
Керуючись статтями 45, 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.12, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
- відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Ковтуненка Вадима Олексійовича;
- відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів апеляційного суду Донецької області Зайцевої Світлани Андріївни, Пономарьової Ольги Михайлівни, Попової Світлани Анатоліївни, Гаврилової Галини Леонідівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
А.М. Бойко
В.А. Нежура
