Вища рада правосуддя, розглянувши клопотання заступника Генерального прокурора України Столярчука Юрія Васильовича про тимчасове відсторонення судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющука Олега Сергійовича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності та копії матеріалів, якими обґрунтовано доводи клопотання,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 13 квітня 2017 року (вх. № 2319/0/8-17) надійшло клопотання заступника Генерального прокурора України Столярчука Ю.В. про тимчасове відсторонення судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющука Олега Сергійовича, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 375 Кримінального кодексу України (далі – КК України), від здійснення правосуддя строком на два місяці у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. До клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовано його доводи.
Протоколом автоматизованого розподілу матеріалу від 13 квітня 2017 року доповідачем у цій справі визначено члена Вищої ради правосуддя Артеменка І.А.
Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності подане із дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющук О.С., заступник Генерального прокурора України Столярчук Ю.В., голова Луцького міськрайонного суду Волинської області Квятковський М.С. повідомлені про дату, час і місце розгляду клопотання. Зазначена інформація оприлюднена на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Вища рада правосуддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., представника Генеральної прокуратури України Бакаєву А.М., дійшла висновку, що клопотання заступника Генерального прокурора України Столярчука Ю.В. про тимчасове відсторонення судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющука О.С. від здійснення правосуддя не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Статтею 131 Конституції України передбачено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, до повноважень якої, з-поміж іншого, віднесено ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.
Частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя ухвалюється Вищою радою правосуддя.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника.
Ющук Олег Сергійович, ____ року народження, Указом Президента України від 13 серпня 2002 року № 712/2002 призначений на посаду судді Луцького міського суду Волинської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 23 березня 2004 року № 358/2004 переведений на посаду судді до новоутвореного Луцького міськрайонного суду Волинської області. Постановою Верховної Ради України від 10 квітня 2008 року № 261-VI обраний на посаду судді цього суду безстроково.
У клопотанні про тимчасове відсторонення судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющука О.С. від здійснення правосуддя заступник Генерального прокурора України Столярчук Ю.В. зазначає, що прокуратурою Волинської області розслідується кримінальне провадження № НОМЕР_1 від ДАТА_1 стосовно вказаного судді за частиною першою статті 375 КК України. Суддя Ющук О.С., будучи службовою особою і носієм судової влади, маючи відповідну фахову підготовку та значний досвід роботи, знехтував вимогами законодавства і постановив завідомо неправосудну ухвалу, якою звільнив з-під варти особу, що вчинила злочин за межами України та перебувала у зв’язку із цим у розшуку.
Так, суддя Ющук О.С. розглядав клопотання прокурора м. Луцька про застосування до ОСОБА_1 – громадянина Республіки Білорусь, який вчинив злочин, передбачений частиною третьою статті 207 Кримінального кодексу Республіки Білорусь (розбій, поєднаний з проникненням, з метою заволодіння майном в особливо великому розмірі), тимчасового арешту строком на 40 діб до надходження запиту про його видачу. При цьому суду було надано всі наявні документи та матеріали, які могли бути використані як докази у справі.
12 жовтня 2015 року, розглядаючи клопотання прокурора, суддя Ющук О.С. знехтував загальними положеннями законодавства, яке регулює розгляд справ у судах, проігнорував вимоги глави 44 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), незважаючи на те, що прокурор категорично заперечував проти незаконних та надуманих доводів захисників затриманого ОСОБА_1 про відсутність ризиків, які б давали достатні підстави вважати, що затриманий може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, або, перебуваючи на волі, ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та продовжувати займатися злочинною діяльністю, не вжив визначених законом заходів, необхідних для з’ясування всіх обставин, усвідомлюючи, що будь-які підстави для звільнення ОСОБА_1 відсутні, не врахував вимог розділу IX КПК України «Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження», не вийшов до нарадчої кімнати та постановив неправосудну ухвалу, якою прокурору в задоволенні клопотання відмовлено, а ОСОБА_1 звільнено з-під варти негайно в залі суду. Вказана ухвала прямо суперечить положенням розділу 4 частини першої Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року, та Протоколу до Конвенції від 28 березня 1997 року, ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року.
Зважаючи на тривалий судовий стаж, позицію прокурора Турчинської О.Є., яка наполягала на застосуванні правильної норми закону, суддя Ющук О.С. не міг не знати про необхідність розгляду вказаного клопотання згідно з вимогами глави 44 КПК України. Однак, діючи умисно, в інтересах особи, яка підлягала тимчасовому арешту та подальшій екстрадиції до Республіки Білорусь, постановив завідомо неправосудну ухвалу від 12 жовтня 2015 року, в результаті чого надав такій особі можливість уникнути кримінального переслідування та подальшої відповідальності.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 20 жовтня 2015 року задоволено апеляційну скаргу прокурора прокуратури м. Луцька, а винесену суддею Ющуком О.С. ухвалу скасовано.
Цією ж ухвалою клопотання прокуратури м. Луцька задоволено та застосовано до ОСОБА_1 тимчасовий арешт на 40 діб до надходження запиту про його видачу від компетентних органів Республіки Білорусь.
У своїй ухвалі від 20 жовтня 2015 року апеляційний суд констатував безпідставність застосування Ющуком О.С. положень глави 18 розділу II КПК України, порушення вимог Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах.
При цьому згідно з мотивувальною частиною зазначеної ухвали при розгляді клопотання слідчим суддею Ющуком О.С. було встановлено особу, перевірено документи, що містять дані про вчинення ОСОБА_1 злочину на території Республіки Білорусь, та документи про обрання щодо нього запобіжного заходу, санкціонованого заступником прокурора Брестської області, що свідчить про наявність підстав для тимчасового арешту, однак безпідставно відмовлено у застосуванні до ОСОБА_1 тимчасового арешту.
У клопотанні заступника Генерального прокурора України Столярчука Ю.В. зазначено, що умисні злочинні дії, пов’язані з постановленням завідомо неправосудної ухвали суддею Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющуком О.С., призвели до прогнозованого подальшого переховування ОСОБА_1 від правоохоронних органів Республіки Білорусь та підриву авторитету правоохоронних і судових органів України в галузі міжнародного співробітництва у кримінальних справах.
Вища рада правосуддя, вивчивши матеріали, які додані до клопотання, встановила наступне.
До Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 27 жовтня 2015 року внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 375 КК України, за фактом постановлення слідчим суддею Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющуком О.С. завідомо неправосудного рішення (ухвала від 12 жовтня 2015 року) .
Пунктом 5 частини третьої статті 3 КПК України передбачено, що досудове розслідування – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Частиною другою статті 214 КПК України встановлено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених статтею 7 КПК України, є розумність строків, яким повинно відповідати кримінальне провадження.
Статтею 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування, тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Із матеріалів, доданих до клопотання заступника Генерального прокурора України Столярчука Ю.В., вбачається, що 14 листопада 2016 року Ющуку О.С. (тобто через 1 рік і 1 місяць з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань – дата внесення 27 жовтня 2015 року) повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 375 КК України, у кримінальному провадженні № НОМЕР_2 від ДАТА_2. Постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Польовим С.В. 14 грудня 2016 року матеріали досудових розслідувань у кримінальному провадженні за № НОМЕР_2 від ДАТА_2 за частиною першою статті 375 КК України та № НОМЕР_1 від ДАТА_1 за частиною першою статті 375 КК України об’єднані в одне кримінальне провадження за № НОМЕР_1.
При цьому слід зазначити, що з витягу з кримінального провадження № НОМЕР_1 вбачається, що кримінальне провадження щодо епізоду від 10 січня 2014 року закрито майже через три роки – 3 лютого 2017 року на підставі частини першої статті 284 КПК України.
Із доданих до клопотання заступника Генерального прокурора України документів вбачається, що Ющука О.С. 16 лютого 2016 року було допитано як свідка щодо обставин постановлення ухвали від 12 жовтня 2015 року та було попереджено про кримінальну відповідальність за статтею 384 КК України (завідомо неправдиві показання) та за статтею 385 КК України (відмова свідка від давання показань) і лише 14 листопада 2016 року його повідомили про підозру та допитали як підозрюваного.
А через три місяці, 16 лютого 2017 року, було проведено одночасний допит між свідком Турчинською О.Є. (прокурором прокуратури м. Луцька), яка брала участь у розгляді клопотання 12 жовтня 2015 року, та підозрюваним Ющуком О.С.
Зазначені обставини можуть свідчити про порушення органами досудового слідства розумних строків його проведення.
Статтею 219 КПК України встановлені строки досудового розслідування. Згідно з пунктом 2 частини першої цієї статті досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до частини другої статті 294 КПК України, якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу.
Як вбачається із постанови заступника прокурора Волинської області Єфремова С.О. від 10 березня 2017 року про продовження строку досудового розслідування, доданої до клопотання про тимчасове відсторонення судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющука О.С. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № НОМЕР_1від ДАТА_1 продовжено до шести місяців, тобто до 14 травня 2017 року.
Також із зазначеної постанови вбачається, що до обставин, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше, слід віднести те, що за клопотанням сторони захисту необхідно встановити та допитати як свідків осіб, які здійснювали конвоювання затриманого ОСОБА_1 ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 28 лютого 2017 року слідчого зобов’язано одержати дані щодо процедури та підстав отримання ОСОБА_1 паспорта громадянина України, встановлення та допиту як свідків осіб, які приймали у ОСОБА_1 документи на отримання паспорта громадянина України та його видачу. Для проведення необхідних слідчих дій та виконання вимог статті 290 КПК України, а також для надання достатнього часу Ющуку О.С. для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, виготовлення з них копій необхідно додатковий термін.
Вища рада правосуддя вважає непереконливими доводи клопотання про те, що подальше здійснення правосуддя суддею Ющуком О.С. може призвести до настання негативних наслідків, а саме те, що він може впливати на свідків у справі – секретаря судових засідань ОСОБА_2 та помічника судді ОСОБА_3, які на час проведення досудового розслідування працюють у суді і підпорядковуються безпосередньо Ющуку О.С., яким також відомі обставини розгляду, підготовки та проголошення ухвали суду і які в силу службової підпорядкованості та залежності, а також шляхом здійснення на них впливу Ющуком О.С. можуть певною мірою змінювати показання про дійсні обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, оскільки з постанови заступника прокурора Волинської області Єфремова С.О. від 10 березня 2017 року про продовження строку досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже були допитані як свідки.
Крім того, переконливих доказів того, що Ющук О.С. як суддя володіє широким колом знайомств серед працівників правоохоронних та судових органів, інших органів державної влади, зв’язки з якими може використовувати для створення перешкод досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні, та може вчинити інші аналогічні правопорушення, оскільки вчиненню вказаного кримінального правопорушення сприяло саме обіймання ним посади судді Луцького міськрайонного суду Волинської області, заступником Генеральної прокуратури України не надано.
Посилання в клопотанні на те, що здійснення Ющуком О.С. правосуддя може використовуватись ним для ухилення від органу досудового розслідування, оскільки розгляд призначених судових справ (викликані свідки та сторони судових проваджень) не може бути відкладено у зв’язку із проведенням процесуальних та слідчих дій, також не підтвердилися.
Звертаємо увагу, що з моменту внесення відомостей до ЄРДР та до звернення заступника Генерального прокурора України з зазначеним клопотанням пройшло близько півтора року, до клопотання не було надано жодного доказу, які би свідчили про те, що Ющук О.С. ухиляється від органів досудового розслідування, тому посилання прокурора на відсторонення судді Ющука О.С. від здійснення правосуддя за вказаними обставинами є також необґрунтованим.
Крім того, за час проведення досудового розслідування до Ющука О.С. не обирався запобіжний захід.
Також у клопотанні зазначено, що за наявною інформацією суддя Ющук О.С. відряджається до Національної школи суддів України для проходження підготовки з підтримання кваліфікації та вдосконалення знань, вмінь і навичок, що, у свою чергу, унеможливлює проведення із ним слідчих та процесуальних дій для закінчення досудового розслідування.
Проте з повідомлення голови Луцького міськрайонного суду Волинської області Квятковського М.С. від 18 квітня 2017 року вбачається, що суддя Ющук О.С. перебував у відрядженні з 10 по 14 квітня 2017 року у Львівському регіональному відділенні Національної школи суддів України з метою проходження підготовки для підтримання кваліфікації, а з 18 квітня по 12 травня 2017 року включно суддя Ющук О.С. перебуває у щорічній основній відпустці.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання заступника Генерального прокурора України Столярчука Ю.В. про тимчасове відсторонення судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющука О.С. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
Керуючись статтею 131 Конституції України, частиною п’ятою статті 49, статтями 62, 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 19.3–19.18 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
відмовити у задоволенні клопотання заступника Генерального прокурора України Столярчука Юрія Васильовича про тимчасове відсторонення судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ющука Олега Сергійовича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
Члени Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
А.М. Бойко
Н.О. Волковицька
П.М. Гречківський
А.О. Лесько
І.Ю. Мамонтова
А.М. Мірошниченко
Я.М. Романюк
М.П. Худик
В.В. Шапран
