Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Бойка А.М., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області стосовно судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Полубана Миколи Петровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 12 грудня 2016 року надійшла дисциплінарна скарга виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області в особі представника Дьоміна М.В. від 6 грудня 2016 року за вх. № 384/0/13-16, в якій скаржник вказує на неналежну поведінку судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Полубана М.П. під час розгляду адміністративної справи № 188/1250/16-а за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області, третя особа – Першотравенська міська організація профспілки працівників освіти і науки України про визнання дій протиправними та скасування розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Автор скарги зазначив, що суддя Полубан М.П. під час розгляду вказаної справи допустив істотне порушення норм процесуального права, неповно з’ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, та відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
10 квітня 2017 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшли доповнення до дисциплінарної скарги за вх. № 325/0/13-17, в яких скаржник зазначає, що постанова суду першої інстанції була скасована судом апеляційної інстанції, що свідчить про порушення суддею Полубаном М.П. вимог процесуального закону.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 12 грудня 2016 року вказану дисциплінарну скаргу передано для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Олійник А.С.
Протоколом повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 7 лютого 2018 року вказана дисциплінарна скарга з доповненням до неї передана члену Вищої ради правосуддя Артеменку І.А. для проведення попередньої перевірки.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), зокрема, вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменко І.А. висновком від 5 березня 2018 року запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Полубана М.П. на підставі пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Артеменка І.А., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Полубана М.П. з огляду на таке.
Полубан Микола Петрович Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року № 524-VI обраний суддею Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області безстроково.
Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області (суддя Полубан М.П.) від 26 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії міського голови міста Першотравенська Дніпропетровської області щодо розпорядження № 301-р від 26 серпня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1» та скасовано вказане розпорядження.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2017 року постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У скарзі представник виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області Дьомін М.В. вказує, що суддею Полубаном М.П. не надано оцінки доводам відповідача про те, що відповідачем у справі визначено виконавчий комітет міської ради, який як суб’єкт владних повноважень не приймав жодного рішення відносно позивача. Позивача ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі розпорядження міського голови, який і повинен бути відповідачем у справі, що не було прийнято судом першої інстанції до уваги, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Також автор скарги зазначив, що суддя Полубан М.П. не звернув увагу на те, що розпорядженням міського голови № 379-р від 20 жовтня 2016 року спірне розпорядження було скасовано, що свідчить про відсутність предмету спору.
Крім того, автор скарги зазначив, що представника відповідача не було повідомлено про розгляд справи на 26 жовтня 2016 року, суд розгляну справу у відсутність відповідача, що свідчить про порушення пункту 1 частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), відповідно до якої, суд відкладає розгляд справи у разі неприбуття у судове засідання сторін, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки.
На думку скаржника, вказані дії судді свідчать про істотне порушення норм процесуального права, та є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, про що також свідчить постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
У своїх поясненнях суддя Полубан М.П. зазначив, що усі доводи, викладені у скарзі, є безпідставними, суб’єктивними, суть скарги зводиться до незгоди із судовим рішенням.
Що стосується посилання скаржника на порушення судом норм статті 128 КАС України суддя зазначив таке. 13 жовтня 2016 року проведено попереднє судове засідання, представник відповідача заявив про порушення судом правил територіальної підсудності. Ухвалою суду клопотання було відхилено, оскільки справа підсудна Петропавлівському районному суду Дніпропетровської області. Також судом розглянуто клопотання представника відповідача щодо виклику в наступне судове засідання свідків з боку відповідача. Розгляд справи було відкладено на 26 жовтня 2017 року, про час, місце та дату судового засідання сторони були повідомлені, виписані судові повістки свідкам. Однак представник відповідача у судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив, тому посилання скаржника на неповідомлення відповідача про судове засідання не відповідає дійсності та спростовується матеріали справи.
Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Виключно законами України визначаються судоустрій та судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.
Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий (рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001).
Вища рада правосуддя діє у межах повноважень, визначених у статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не вправі оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено: є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЄС вказує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Згідно з Бангалорськими принципами поведінки судді, затвердженими резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, незважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їх причини.
У пункті 25 Київських рекомендацій ОБСЄ щодо незалежності судової системи в країнах Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії (від 23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності в юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Як зазначено у пункті 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки (від 17 листопада 2010 року), тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.
З аналізу змісту доводів дисциплінарної скарги убачається, що вони фактично зводиться до заперечень результату судового розгляду справи, яким, як зазначає сам скаржник, надана оцінка судом апеляційної інстанції.
Таким чином, Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що доводи, викладені у скарзі виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області, зводяться лише до незгоди з постановою судді, а тому не свідчать про наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Скарга не містить відомостей про допущення суддею дій, які можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності.
Незгода із судовим рішенням не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Полубана Миколи Петровича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
А.М. Бойко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
