Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Безсмолого Євгена Борисовича на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 21 липня 2017 року (вх. № 1595/0/6-17) надійшла скарга судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Безсмолого Є.Б. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 21 липня 2017 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Беляневича В.Е.
Скарга судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Безсмолого Є.Б. подана з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
За результатами перевірки член Вищої ради правосуддя Беляневич В.Е. дійшов висновку про задоволення скарги судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Безсмолого Є.Б. та наявність підстав для скасування рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17 (висновок від 6 вересня 2017 року).
Суддя Безсмолий Є.Б., заступник прокурора Кіровоградської області Здоренко Є.В. повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначена інформація оприлюднена на офіційному веб-сайті Ради.
У засідання Вищої ради правосуддя прибув суддя Ленінського районного суду міста Кіровограда Безсмолий Є.Б. та його представники – адвокати Бірюков А.О. та Черниш В.А.
Суддя Безсмолий Є.Б. у засіданні Вищої ради правосуддя надав пояснення, підтримавши доводи своєї скарги, просив скасувати рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та прийняти нове про закриття дисциплінарного провадження щодо нього.
Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Беляневича В.Е., суддю Безсмолого Є.Б., дійшла висновку, що скарга судді Безсмолого Є.Б. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17 застосовано до Безсмолого Є.Б. дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді Ленінського районного суду міста Кіровограда.
Підставою притягнення судді Безсмолого Є.Б. до дисциплінарної відповідальності стали встановлені під час перевірки Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини, які свідчать про порушення присяги суддею Безсмолим Є.Б.
Стверджуючи про необґрунтованість оскаржуваного рішення, суддя Безсмолий Є.Б. посилається на те, що висновок, викладений у рішенні від 22 червня 2017 року про порушення ним присяги, не відповідає фактичним обставинам справи. Суддя Безсмолий Є.Б. вказує на відсутність доказів, які б свідчили про грубу недбалість чи умисне порушення ним закону під час вирішення справ № __________ та № _________.
Суддя Безсмолий Є.Б. наголошує на тому, що заява заступника прокурора Кіровоградської області Здоренка Є.В. від 12 грудня 2014 року подана з порушенням строку, встановленого статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади», а також відсутні докази того, що особи, про яких йдеться у заяві, були учасниками масових акцій.
Адвокатом судді Безсмолого Є.Б. Чернишем В.А. надано пояснення щодо скарги судді та додано заяви ОСОБА_ 1 і ОСОБА_2, в яких вони вказують, що не були учасниками масових акцій. Крім того, ОСОБА_2 наголосив, що дії судді Безсмолого Є.Б. не мали для нього негативних наслідків.
Також до Вищої ради правосуддя надійшло рішення зборів суддів Ленінського районного суду міста Кіровограда від 6 липня 2017 року № 18, яким вирішено звернутися до Вищої ради правосуддя з проханням скасувати рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17 та закрити дисциплінарне провадження.
З оскаржуваного рішення вбачається, що Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи встановлено:
28 січня 2014 року суддя Безсмолий Є.Б. розглянув матеріали адміністративних справ № 405/739/14-п (провадження № 3/405/215/14) та № 405/746/14-п (провадження № 3/405/217/14), які надійшли із Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_ 1 і ОСОБА_2, та виніс постанови, якими визнав їх винними у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), та призначив зазначеним особам адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на п’ятнадцять діб;
постановами апеляційного суду Кіровоградської області від 30 та 31 січня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині накладення адміністративних стягнень стосовно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 змінено, а саме: адміністративні стягнення у виді адміністративного арешту замінено на штраф у розмірі 136 грн;
з матеріалів адміністративної справи № 405/739/14-П, зокрема рапортів працівників міліції Костенка В.А. та Корольова А.В., вбачається, що 28 січня 2014 року, приблизно о 08:00, на перехресті вулиць Пашутіна та Преображенській у місті Кіровограді ними був помічений громадянин, як пізніше стало відомо – ОСОБА_1, який поводив себе підозріло, висловлювався на адресу працівників міліції брудною лайкою та намагався чинити опір, коли останні підійшли до нього та пред’явили службові посвідчення;
ОСОБА_1 доставлено до Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області, де був складений протокол серії КД № 000528 про адміністративне правопорушення;
у письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що 28 січня 2014 року, коли він ішов дорогою до роботи, до нього підійшли 4 чоловіки, які сказали, що є працівниками міліції та хочуть з ним порозмовляти, на що він не погодився. Однак його було доставлено до Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області, бійку він не провокував, брутальною лайкою не висловлювався;
28 січня 2014 року стосовно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії КД № 000558, згідно з яким останній 28 січня 2014 року о 08:00, перебуваючи на вулиці Шевченка, 6 у місті Кіровограді, вів себе підозріло. На вимогу працівників міліції, які підійшли до нього та попросили пред’явити документи, що засвідчують особу, ОСОБА_2 намагався вихопити їх службові посвідчення, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП;
у письмових поясненнях ОСОБА_2, зокрема, вказав, що 28 січня 2014 року він перебував на заняттях. О 08:20 до нього зателефонували співробітники правоохоронних органів та запропонували вийти. Як тільки він вийшов, його забрали до службового приміщення для складення протоколу про адміністративне правопорушення, яке він начебто вчинив, проходячи повз будівлю адміністрації. У постанові суддя зазначає аналогічне пояснення ОСОБА_2, який посилався в судовому засіданні на те, що виходив до працівників міліції з майстром виробничого навчання ОСОБА_3;
крім розгляду двох вказаних вище адміністративних справ, 27 січня 2014 року суддя Безсмолий Є.Б. розглянув матеріали справи № 405/731/14-П (провадження № 3/405/212/14), яка надійшла із Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та виніс постанову, якою визнав останнього винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення і призначив йому адміністративне стягнення у виді арешту строком на п’ятнадцять діб.
Оцінюючи дії судді Безсмолого Є.Б. при винесенні вказаних постанов, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненні правопорушення не визнали. Пояснення свідків, які б підтвердили чи спростували факт вчинення ними цього правопорушення, в матеріалах справи відсутні;
на порушення статей 245, 252 КУпАП щодо всебічного, повного та об’єктивного з’ясування обставин кожної справи та оцінки доказів, суддя Безсмолий Є.Б. взяв до уваги лише протоколи та рапорти працівників органів внутрішніх справ;
дії судді при винесенні постанов не були об’єктивними, суперечили положенням статей 278, 280 КУпАП, оскільки не були перевірені доводи, якими особи, що притягалися до відповідальності, заперечували викладені у протоколах обставини;
у вказаних постановах від 28 січня 2014 року суддею Безсмолим Є.Б. належно не мотивовано, з яких обставин виходив суд, вважаючи доведеним вчинення особами злісної непокори законним вимогам працівників міліції, та не зазначено, у чому полягали вимоги працівників міліції та з якого приводу були пред’явлені;
на порушення вимог статті 33 КУпАП суддею Безсмолим Є.Б. не зазначено підстав та даних, що характеризують особу, для обрання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 найсуворішого виду адміністративного стягнення – адміністративного арешту строком на 15 діб.
Встановлені під час перевірки обставини за висновком Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя свідчать, що суддя Ленінського районного суду міста Кіровограда Безсмолий Є.Б. не дотримався присяги, яка зобов’язує суддю об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.
Посилання судді Безсмолого Є.Б. на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були учасниками масових акцій протесту, не впливає ні на кваліфікацію дій судді Безсмолого Є.Б. під час ухвалення судових рішень, ні на процедуру здійснення дисциплінарного провадження після передачі заяви стосовно судді Безсмолого Є.Б. на розгляд до Вищої ради юстиції.
Твердження судді Безсмолого Є.Б. про встановлення ним під час розгляду вказаних справ даних про осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності, не беруться до уваги, оскільки у винесених постановах відсутні мотиви обрання виду стягнення з урахуванням таких даних.
Доводи скарги не спростовують встановлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини та кваліфікацію дій судді Безсмолого Є.Б. як грубого порушення законодавства, яке свідчить про необ’єктивний та упереджений розгляд справи, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
Після набрання чинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» істотне порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, вчинене внаслідок умислу або недбалості, також визнавалося дисциплінарним проступком (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), а у разі, коли воно могло розглядатися як «дії, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя», також розглядалося як порушення присяги судді і було підставою для його звільнення (пункт 1 частини другої статті 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року зі змінами, внесеними Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд»).
Не змінився характер наслідків, передбачених законом для подібних грубих порушень, і після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року.
Так, підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за умисне або внаслідок недбалості порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.
Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України (у новій редакції) передбачено звільнення судді з підстав «вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді». При цьому істотним дисциплінарним проступком згідно з пунктом 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визнається «грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду».
Редакційні зміни в описі діянь суддів, що є підставою для звільнення їх з посади, не призвели до пом’якшення відповідальності за такі діяння. При цьому всі досліджені редакції опису таких діянь повністю охоплюють дії, вчинені суддею Безсмолим Є.Б. Ураховуючи наведене, перешкод для кваліфікації дій судді за правилами, що існували на момент вчинення нею відповідних діянь, немає.
Відповідальність за дії, вчинені суддею Безсмолим Є.Б., не скасовано та не пом’якшено, а тому суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за дії, які чинною редакцією Закону України «Про судоустрій та статус суддів» кваліфікуються як істотний дисциплінарний проступок.
Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» запроваджено правове регулювання, згідно з яким притягнення до відповідальності за порушення присяги можливе за правилами, встановленими для дисциплінарної відповідальності суддів (частина друга статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» зі змінами). Водночас новою редакцією статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що такий строк не може бути більшим ніж три роки із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці (частина четверта цієї статті).
Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла правильного висновку, що оскільки строки застосування дисциплінарного стягнення, встановлені Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» і Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року, відрізняються у частині збільшення такого строку на час здійснення відповідного дисциплінарного провадження, застосовуванню підлягає закон, який поліпшує становище особи, тобто строк, передбачений частиною четвертою статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».
Розглянувши скаргу судді Безсмолого Є.Б. та дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Вища рада правосуддя погоджується з висновком Першої Дисциплінарної палати, що порушення законодавства, допущені суддею, є істотним дисциплінарним проступком і, як наслідок, – підставою застосування дисциплінарного стягнення у вигляді внесення подання про звільнення судді із займаної посади.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя за результатами розгляду скарги судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Безсмолого Є.Б. дійшла висновку, що на підставі пункту 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вищи рада правосуддя
вирішила:
залишити без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Безсмолого Євгена Борисовича.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
Члени Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
В.Е. Беляневич
А.М. Бойко
Н.О. Волковицька
П.М. Гречківський
Т.М. Малашенкова
І.Ю. Мамонтова
А.М. Мірошниченко
В.А. Нежура
А.А. Овсієнко
А.С. Олійник
М.П. Худик
