Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бойка А.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Т.М. за результатами попередньої перевірки скарги Шпиталенко Галіни Павлівни стосовно судді апеляційного суду Одеської області Мандрика Віталія Олександровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 24 січня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга Шпиталенко Г.П. від 19 січня 2017 року з проханням притягнути суддю апеляційного суду Одеської області Мандрика В.О. до дисциплінарної відповідальності за дії, вчинені під час розгляду апеляційної скарги Особа_1 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду міста Одеси від 9 листопада 2016 року про накладення арешту на майно (справа № 521/20640/16-к).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року скаргу Шпиталенко Г.П. передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Малашенковій Т.М.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенковою Т.М. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно зазначеної судді на підставі пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги стосовно судді апеляційного суду Одеської області Мандрика В.О., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Малашенкову Т.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
Мандрик Віталій Олександрович Постановою Верховної Ради України від 19 лютого 2004 року № 1524-IV обраний суддею апеляційного суду Одеської області безстроково.
Як вбачається зі змісту скарги та встановлено під час попередньої перевірки, ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 9 листопада 2016 року накладено арешт на майно Особа_1 у межах кримінального провадження за № ___________ від 26 квітня 2016 року за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, а саме: автомобіль «_________», з забороною користування та розпорядженням ним з метою збереження речових доказів та забезпечення відшкодування завданої злочином шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 січня 2017 року (судді Мандрик В.О., Гончаров О.А., Потанін О.О.) апеляційну скаргу Особа_1 залишено без задоволення, а ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 9 листопада 2016 року без змін.
Як зазначено в ухвалі апеляційного суду від 13 січня 2017 року, відповідно до вимог частини другої статті 167 Кримінального кодексу України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, а також майно, в яке було повністю або частково перетворено.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження відповідно до частини другої статті 170 Кримінального кодексу України накладає арешт на майно, якщо є підстави вважати, що воно відповідає вищезгаданим у частині другій статті 167 Кримінального кодексу України.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що задовольняючи клопотання представника цивільного позивача та накладаючи арешт на автомобіль, слідчий суддя посилався на те, що цей автомобіль відповідно до вимог статті 98 Кримінального процесуального кодексу України має доказове значення по кримінальному провадженню, у зв'язку з чим підлягає арешту.
На думку суддів апеляційного суду Одеської області Мандрика В.О., Гончарова О.А., Потаніна О.О., яка викладена в ухвалі суду від 13 січня 2017 року, слідчий суддя Малиновського районного суду міста Одеси обґрунтовано погодився з доводами клопотання про необхідність накладення арешту з метою забезпечення відшкодування завданої правопорушенням шкоди потерпілій.
Необхідно зазначити, що розгляд апеляційної скарги Особа_1 на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 9 листопада 2016 року відбувався згідно з вимогами частини четвертої статті 31 Кримінального процесуального кодексу України колегією у складі трьох суддів – Мандрика В.О., Гончарова О.А., Потаніна О.О.
Разом з тим, скаржниця просить притягнути саме суддю апеляційного суду Одеської області Мандрика В.А., обґрунтовуючи наявність порушення не врахованими суддею правовими аргументами, які наявні в апеляційній скарзі.
На думку Шпиталенко Г.П., суддя апеляційного суду Одеської області Мандрик В.О. не вжив заходів щодо повного та неупередженого розгляду її апеляційної скарги на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 9 листопада 2016 року у справі № 521/20640/16-к., оскільки суддею не враховано висловлену нею в апеляційній скарзі правову позицію.
Тобто зі змісту скарги вбачається, що Шпиталенко Г.П. фактично не погоджується з ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 січня 2017 року у справі № 521/20640/16-к.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено: до уваги Комітету Міністрів Ради Європи є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна ради європейських суддів підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Таким чином, враховуючи, що суть скарги Шпиталенко Г.П. від 19 січня 2017 року зводиться лише до незгоди із ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 січня 2017 року у справі № 521/20640/16-к, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Одеської області Мандрика В.О.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Одеської області Мандрика Віталія Олександровича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
