Вища рада правосуддя, розглянувши рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 грудня 2016 року № 1922/дп-16 про застосування дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення Могутової Наталії Григорівни з посади судді апеляційного суду Донецької області,
встановила:
Могутова Наталія Григорівна, _____ року народження. Указом Президента України від 7 березня 2001 року № 165/2001 призначена на посаду судді Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області строком на п’ять років. Указом Президента України № 1305/2005 від 21 вересня 2005 року призначена на посаду судді апеляційного суду Донецької області у межах п’ятирічного строку.
Постановою Верховної Ради України від 16 березня 2006 року № 3564-ІV Могутову Н.Г. обрано на посаду судді апеляційного суду Донецької області безстроково.
До Вищої ради юстиції 3 січня 2017 року надійшло рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – Комісія) від 14 грудня 2016 року № 1922/дп-16 про застосування дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення Могутової Н.Г. з посади судді апеляційного суду Донецької області (далі – рішення Комісії).
За результатами підготовки до розгляду рішення Комісії член Вищої ради правосуддя Малашенкова Т.М. дійшла висновку про наявність підстав для звільнення Могутової Н.Г. з посади судді апеляційного суду Донецької області за вчиненням істотного дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини п’ятої статті 30 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» особа, питання щодо якої має розглядатися Вищою радою правосуддя, повідомляється про такий розгляд не пізніш як за десять календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участь такої особи у засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом.
Через відсутність поштового зв’язку з тимчасово окупованою територією міста Донецька суддя Могутова Н.Г. про дату та час засідання Вищої ради правосуддя була повідомлена всіма можливими засобами, також запрошення судді на засідання опубліковано на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
2 лютого 2017 року на електронну адресу Вищої ради правосуддя надійшов лист від Могутової Н.Г., в якому вона повідомила, що з 1 жовтня 2014 року по теперішній час не вирішено питання про її звільнення за власним бажанням, заробітна плата їй не виплачується, а тому вона не має фінансової можливості прибути на засідання Вищої ради правосуддя. Крім того зазначила, що перебуває в зоні активних бойових дій, які проводять Збройні Сили України щодо населення Донбасу.
На засідання Вищої ради правосуддя суддя не з’явилась.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» суддя, стосовно якого розглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному цим Законом. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
За таких обставин, обговоривши можливість подальшого розгляду рішення Комісії без присутності судді, Вища рада правосуддя вирішила розглядати рішення Комісії за її відсутності.
Заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Малашенкову Т.М., дослідивши рішення Комісії, вивчивши матеріали перевірки та дисциплінарної справи, врахувавши висновок члена Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для звільнення Могутової Н.Г. з посади судді апеляційного суду Донецької області з огляду на таке.
Розглянувши дисциплінарну справу, відкриту стосовно судді Могутової Н.Г. за зверненням Голови Вищої ради юстиції, Комісія 14 грудня 2016 року прийняла рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді апеляційного суду Донецької області Могутової Н.Г. та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади судді апеляційного суду Донецької області.
У зверненні зазначалось, що Могутова Н.Г. є суддею апеляційного суду Донецької області. Втім, з часу відновлення роботи суду 26 травня 2015 року до виконання своїх обов’язків вона не приступила і місцезнаходження її не відоме.
З огляду на зазначене заявник порушував питання щодо можливої наявності у діях судді Могутової Н.Г. складу дисциплінарного проступку відповідно до вимог статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») та порушення присяги.
Відповідно до цього рішення Комісія дійшла висновку, що відомості, які вказують на призначення Могутової Н.Г. суддею самопроголошеної терористичної організації, підривають авторитет правосуддя та порочать звання судді, а тому свідчать про беззаперечне порушення присяги судді, що є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Комісії від 20 вересня 2016 року № 1720/дп-16 стосовно судді Могутової Н.Г. відкрито дисциплінарну справу.
Згідно з пунктом 31 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон № 1402-VIII), якщо на день набрання чинності цим Законом (30 вересня 2016 року) Комісією прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Комісія застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.
Законом України від 12 серпня 2014 року № 1632-VІІ «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» визначено заходи правового реагування в районі проведення антитерористичної операції, спрямовані на забезпечення доступу громадян та юридичних осіб до суду. Частиною першою статті 1 цього Закону встановлено, що у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції територіальна підсудність судових справ, підсудних таким судам, визначається головами відповідних вищих спеціалізованих судів.
Відповідно до розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ (далі – ВССУ) від 21 травня 2014 року № 33/0/38-15 з 26 травня 2015 року відновлено роботу апеляційного суду Донецької області.
Роботу апеляційного суду Донецької області відновлено наказом голови зазначеного суду від 26 травня 2015 року № 29од за адресою: вул. Леніна, 10, місто Артемівськ.
Комісія встановила, що суддя Могутова Н.Г. до виконання своїх обов’язків за новим місцем розташування суду не приступила без поважних причин і місцезнаходження її не відоме. Вказаний факт підтверджується листом голови апеляційного суду Донецької області Агєєва О.В. від 04.11.2015, що міститься в матеріалах дисциплінарної справи.
Комісія відзначила, що головою апеляційного суду Донецької області акцентовано увагу, що за інформацією інтернет-видання http:today/doc/, указами так званої «ДНР», суддю Могутову Н.Г. призначено суддею ДНР.
Комісією також встановлено, що в інтернеті розміщено указ голови так званого ДНР від 17 березня 2016 року № 71 про призначення Могутової Н.Г. на посаду судді Верховного суду ДНР (http://dnr-online.ru/ukazy/).
Під час розгляду дисциплінарної справи Комісією оцінено і той факт, що 3 жовтня 2014 року до Вищої ради юстиції надійшла заява судді Могутової Н.Г. від 29 вересня 2014 року про звільнення з посади за власним бажанням та рішенням Вищої ради юстиції від 3 грудня 2015 року № 939/0/15-15 зупинено розгляд матеріалів про звільнення Могутової Н.Г. з посади судді апеляційного суду Донецької області за власним бажанням до закінчення Комісією перевірки щодо наявності в її діях дисциплінарного проступку та порушення присяги.
Відповідно до частини 4 статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ (далі – Закон № 2453-VІ) у редакції, чинній на час припинення Могутовою Н.Г. виконання функцій судді, суддя продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.
Аналогічні положення містяться в статті 120 Закону України «Про
судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».
Подання Могутовою Н.Г. заяви про звільнення з посади за власним бажанням не звільняє її від покладених на неї обов’язків судді. Отже, наявність заяви про звільнення судді без остаточного прийняття рішення стосовно неї уповноваженим органом не дає правових підстав для нез’явлення на роботі та припинення виконання функцій зі здійснення правосуддя.
Вища рада правосуддя погоджується з висновком Комісії, що Могутова Н.Г. станом на сьогодні не звільнена з посади та перебуває у статусі судді.
Також Вища рада правосуддя погоджується з висновком Комісії, що не будучи у встановленому законом порядку звільненою з посади судді України, Могутова Н.Г. призначена суддею самопроголошеної терористичної організації.
Згідно зі статтею 6 Конституції України державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Носіями судової влади в Україні є професійні судді.
Особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права та законності.
У статті 51 Закону № 2453-VI зазначено, що суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному із судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час припинення виконання Могутовою Н.Г. функцій судді) суддя зобов’язаний, з-поміж іншого, дотримуватися правил суддівської етики та присяги судді.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус судців» (у редакції від 12 лютого 2015 року № 192-VIII) суддя повинен додержуватися присяги.
Зміст присяги судді визначено статтею 56 цього Закону, згідно з якою суддя присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011 додержання присяги є обов’язком судді, що передбачено пунктом 4 частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та кореспондується з пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України. Зазначене дає підстави вважати, що дотримання суддею присяги – його конституційно визначений обов’язок.
Цим самим рішенням Конституційного Суду України наголошено, що присяга судді має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового, конституційного зобов’язання судді. Дотримання суддею своїх обов’язків є необхідною умовою довіри до суду та правосуддя з боку суспільства.
У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Професійна етика суддів ґрунтується передусім на визнаних у соціумі нормах моралі, що набула законодавчого визначення як система етичних норм, правил поведінки, які склались у суспільстві на підставі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов’язок, совість, справедливість.
Етичні стандарти поведінки суддів є важливим інструментом забезпечення підзвітності й доброчесності суддівського корпусу, які активують внутрішні механізми саморегулювання й самоконтролю кожного з них.
Встановлені Комісією факти щодо безпідставної відсутності Могутової Н.Г. на роботі та невиконання нею обов’язків судді, а також відомості, які вказують на призначення її суддею самопроголошеної терористичної організації, підривають авторитет правосуддя, порочать звання судді та беззаперечно є істотним дисциплінарним проступком, що несумісний зі статусом судді.
Такі дії судді Могутової Н.Г. підірвали довіру до неї як носія судової влади.
Вища рада правосуддя дійшла висновку, що встановлені Комісією факти свідчать про свідоме нехтування суддею Могутовою Н.Г. обов’язками та присягою судді, порушення морально-етичних принципів поведінки судді та вчинення нею дій, що порочать звання судді.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (у редакції, яка діяла на момент вчинення проступку) порушенням суддею присяги, з-поміж іншого, є: вчинення дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумніви у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів; порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
Відповідно до статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII) суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав систематичного або грубого одноразового порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, у тому числі прояву неповаги під час здійснення судочинства до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Комісія також вважала, що допущені суддею порушення законодавства складають порушення присяги судді в розумінні частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції», чинного до 5 січня 2017 року.
За правилами частини першої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4–6 частини п’ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), Вища рада юстиції розглядає після надання Комісією відповідного висновку або за власною ініціативою.
Пункт 3 частини шостої статті 126 Конституції України передбачає, що підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Відповідно до частини третьої статті 106 Закону № 1402-VIII суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення ним поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Згідно з положеннями частини шостої статті 109 Закону № 1402-VIII одним із видів дисциплінарного стягнення є подання про звільнення судді з посади, що, зі змісту пункту 1 частини восьмої цієї ж статті, застосовується у разі вчинення суддею названих проступків, якими можуть бути визнанні, зокрема, факти допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду (пункт 1 частини дев’ятої статті 109 згаданого Закону).
Отже, із внесенням змін до законодавства підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та/чи пом’якшення або скасування відповідальності за таку поведінку в цій частині не змінились.
Вища рада правосуддя також враховує, що вчинені Могутовою Н.Г. порушення є тривалими і не усунуті до цього часу.
Тому Вища рада правосуддя погоджується з висновком Комісії, що дії судді Могутової Н.Г. свідчать про вчинення нею істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді, наслідком якого є звільнення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Таким чином, викладені в рішенні Комісії відомості знайшли своє підтвердження під час розгляду рішення.
З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що дисциплінарне провадження стосовно судді Могутової Н.Г. проведено Комісією із суворим дотриманням процедури, встановленої Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Комісією вжито всіх необхідних заходів, щоб забезпечити дотримання процесуальних гарантій судді Могутової Н.Г. та дотримання права судді ефективно вибудовувати свій захист.
Матеріали дисциплінарної справи містять докази завчасного повідомлення судді Могутової Н.Г. про відкриття дисциплінарної справи стосовно неї, а також про дату, час і місце проведення засідання Комісії.
За інформацією офіційного веб-сайту Вищого адміністративного суду України, станом на час проведення перевірки позовна заява Могутової Н.Г. щодо оскарження рішення Комісії до суду не надходила.
Таким чином, рішення Комісії на момент його розгляду є чинним та підлягає розгляду Вищою радою правосуддя.
Під час розгляду рішення Комісією та Вищою радою правосуддя враховано особу судді Могутової Н.Г., зокрема відомості, які вказують на призначення її суддею самопроголошеної терористичної організації та самоусунення від виконання конституційних функцій професійного судді без поважних причин протягом тривалого часу, а також безпідставне нехтування повноваженнями зі здійснення судочинства іменем України.
З огляду на наслідки, враховуючи дані про особу судді, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що застосування до судді Могутової Н.Г. відповідальності у виді звільнення з посади є виправданим.
Пунктом 8 Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 і 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року) встановлено, що відповідно до Загальної декларації прав людини члени судових органів, як і інші громадяни, користуються свободою слова, віровизнання, асоціацій та зборів. Однак, керуючись такими правами, судді повинні завжди поводитись таким чином, щоб забезпечити повагу до своєї посади і зберегти неупередженість та незалежність судових органів.
Відповідно до пункту 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) (далі – Висновок № 3 КРЄС) етичні аспекти поведінки суддів треба проаналізувати з кількох причин. Методи, які використовуються для вирішення спорів, повинні завжди викликати довіру. Повноваження, що надані суддям, тісно пов’язані з цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, які застосовуються до суддів, випливають з цих цінностей і є передумовами довіри до здійснення правосуддя.
У пункті 9 Висновку № 3 КРЄС констатовано, що довіра до судової системи є надзвичайно важливою в контексті глобалізації спорів та зростання доступу до судових рішень. Також у державі, що керується верховенством права, громадськість очікує прийняття загальних принципів, які відповідали б вимогам справедливого суду та забезпечували б основоположні права. Обов’язки, покладені на суддів, мають визначатися таким чином, щоб гарантувати неупередженість суддів та їхню ефективну діяльність.
Згідно з пунктом 22 Висновку № 3 КРЄС суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності судової системи: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.
Отже, у висновках щодо стандартів поведінки КРЄС зазначає, з-поміж іншого, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки й утримуватися від будь-якої політичної діяльності, що може підірвати їхню незалежність та зашкодити їхній неупередженості.
Своїми діями суддя Могутова Н.Г. як носій судової влади в досить скрутний і складний час для держави Україна грубо порушила принципи професійної та етичної поведінки судді, що стало ще одним чинником зневіри суспільства у судовій владі України загалом.
Встановлені Комісією наведені обставини та факти підтверджені матеріалами дисциплінарної справи, у зв’язку з чим Вища рада правосуддя дійшла висновку про звільнення Могутової Н.Г. з посади судді апеляційного суду Донецької області за вчинення істотного дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 16-1 розділу ХV Конституції України, пунктів 4, 5 розділу ІІІ Закону України «Про Вищу раду правосуддя» утворено Вищу раду правосуддя, члени Вищої ради юстиції набули статусу членів Вищої ради правосуддя.
На підставі викладеного Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 3 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 106, 109 та пунктом 31 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
вирішила:
звільнити Могутову Наталію Григорівну з посади судді апеляційного суду Донецької області за вчинення істотного дисциплінарного проступку на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Головуючий на засіданні
заступник Голови Вищої ради
правосуддя В.Е. Беляневич
Члени Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
Н.О. Волковицька
М.Б. Гусак
П.М. Гречківський
В.К. Комков
А.О. Лесько
Т.М. Малашенкова
О.В. Маловацький
І.Ю. Мамонтова
А.М. Мірошниченко
В.А. Нежура
А.С. Олійник
Я.М. Романюк
