Вища рада правосуддя, розглянувши матеріали провадження щодо порушення суддею Харцизького міського суду Донецької області Нікіфоровим Максимом Юрійовичем вимог законодавства про несумісність, відкритого за зверненням Міністерства юстиції України,
встановила:
Нікіфоров Максим Юрійович Указом Президента України від 2 серпня 2006 року № 663/2006 призначений суддею Харцизького міського суду Донецької області. Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2011 року № 3783-VI обраний на посаду судді Харцизького міського суду Донецької області безстроково.
До Вищої ради юстиції 11 серпня 2015 року надійшло подання Міністерства юстиції України (далі – Мін’юст) за підписом заступника Міністра юстиції – керівника апарату Іванченко О.П. про визнання порушення суддею Харцизького міського суду Донецької області Нікіфоровим М.Ю. вимог щодо несумісності з підстав, визначених Законом України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади» (далі – Закон № 1682-VII), та про звернення до Верховної Ради України з поданням про звільнення його із займаної посади.
Вищою радою юстиції 23 листопада 2015 року отримано аналогічне за змістом подання Мін’юсту за підписом Міністра юстиції України Петренка П.Д.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції від 7 вересня 2015 року зазначене подання та додані до нього матеріали було передано члену Вищої ради юстиції Гусаку М.Б. для подальшого розгляду та проведення перевірки.
За результатами перевірки член Вищої ради юстиції Гусак М.Б. дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження щодо порушення вимог законодавства про несумісність суддею Харцизького міського суду Донецької області Нікіфоровим М.Ю.
З обґрунтованістю такого висновку погодилася на засіданні 26 січня 2016 року і дисциплінарна секція Вищої ради юстиції, яка дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про відмову у відкритті провадження за поданням Мін’юсту стосовно порушення суддею Харцизького міського суду Донецької області Нікіфоровим М.Ю. вимог щодо несумісності.
Водночас Вища рада юстиції 2 березня 2016 року ухвалила рішення про відкриття провадження щодо порушення законодавства про несумісність суддею Харцизького міського суду Донецької області Нікіфоровим М.Ю.
На підставі статті 18, пунктів 4, 5 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» утворена Вища рада правосуддя.
Відповідно до пункту 15 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» провадження про порушення вимог законодавства щодо несумісності, відкриті Вищою радою юстиції до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», рішення стосовно яких не прийнято, передаються Вищій раді правосуддя для розгляду та прийняття рішень у порядку, визначеному цим Законом для розгляду справ щодо несумісності.
Заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Гусака М.Б., дослідивши матеріали за поданням Мін’юсту, Вища рада правосуддя дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення подання Мін’юсту про звільнення судді Харцизького міського суду Донецької області Нікіфорова М.Ю., оскільки ним не допущено порушень вимог щодо несумісності.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є порушення ним вимог щодо несумісності.
З метою визначення правових та організаційних засад проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні був прийнятий Закон № 1682-VII, який набрав чинності 16 жовтня 2014 року.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються, зокрема, щодо професійних суддів.
Як передбачено статтею 5 Закону № 1682-VII, Мін’юст для цілей цього Закону є суб’єктом звернення щодо подання про звільнення суддів.
Згідно з абзацом 2 частини четвертої статті 5 Закону № 1682-VII організація проведення перевірки професійних суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» перебування на посаді судді несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, передбаченому Законом № 1682-VII.
Частиною першою статті 4 Закону № 1682-VII встановлено, що особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1–10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.
У листі голови Харцизького міського суду Донецької області від 25 грудня 2014 року № 104 зазначається, що його наказом від 10 грудня 2014 року № 26-А встановлено дату початку проведення перевірки, передбаченої Законом № 1682-VII, 12 грудня 2014 року.
Зі змісту зазначеного листа вбачається, що заяву, передбачену частиною першою статті 4 Закону, суддею Нікіфоровим М.Ю. подано не було.
Водночас до Вищої ради юстиції ще 4 листопада 2014 року надійшла заява судді Нікіфорова М.Ю. про звільнення з посади за власним бажанням, датована 21 жовтня 2014 року.
Частинами другою і третьою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент отримання заяви про звільнення судді Нікіфорова М.Ю. за власним бажанням) передбачено право судді на подання заяви про звільнення за власним бажанням безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.
На підставі пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» з дня набрання чинності цим Законом (11 квітня 2014 року) повноваження членів Вищої ради юстиції, крім тих, які перебували у цьому органі за посадою, були припинені. Новий повноважний склад Вищої ради юстиції сформовано лише 4 червня 2015 року.
Отже, заява Нікіфорова М.Ю. про звільнення його з посади судді за власним бажанням на підставі пункту 9 частини п’ятої статті 126 Конституції України не була своєчасно розглянута з незалежних від судді причин.
Набрання чинності Законом № 1682-VII не позбавляло суддів права на звільнення за власним бажанням або у відставку, зокрема у разі подання заяв про звільнення до початку проведення перевірки у суді.
Законом № 1682-VII не встановлено прямого обов’язку судді, яким подано заяву на звільнення за загальними підставами, проходити процедуру відповідної перевірки до прийняття рішення про звільнення компетентним органом.
Суддею Нікіфоровим М.Ю. відповідно до вимог чинного законодавства використано право подання заяви на звільнення за власним бажанням, що є його особистим волевиявленням щодо подальшого перебування на посаді судді.
Причиною неподання заяви, передбаченої частиною першою статті 4 Закону № 1682-VII, є подання суддею Нікіфоровим М.Ю. заяви про звільнення за власним бажанням. Таке «неподання» виключає наслідок, передбачений частиною третьою статті 1 цього Закону.
Секцією Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад 19 жовтня 2015 року прийнято висновок про відкладення розгляду матеріалів про звільнення судді Нікіфорова М.Ю. з посади за власним бажанням до вирішення питання про порушення ним вимог щодо несумісності.
Відповідно до статті 1 Закону № 1682-VII очищення влади (люстрація) – це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
Враховуючи Закон № 1682-VII та його мету, добровільне волевиявлення судді щодо звільнення його з посади за власним бажанням та подання відповідної заяви є правомірною поведінкою судді щодо відмови від подальшого зайняття посади судді.
Порушенням суддею вимог щодо несумісності, передбаченим частиною першою статті 4 Закону № 1682-VII, можна було б вважати таку його поведінку, коли б суддя, за умови не подання ним відповідної заяви про проходження перевірки, перебуваючи на посаді судді та продовжуючи здійснювати правосуддя, не подавав заяву про звільнення за власним бажанням чи у відставку.
Нікіфоров М.Ю. не має наміру продовжувати здійснювати правосуддя, що підтверджується поданням заяви до Вищої ради юстиції про звільнення його з посади судді за власним бажанням до початку перевірки, встановленої наказом голови Харцизького міського суду Донецької області від 10 грудня 2014 року № 26-А, свою заяву він не відкликав.
Отже, якщо особа не вчиняла своїми рішеннями (діями чи бездіяльністю) заходів, спрямованих на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправні порушення прав і свобод людини, відповідно, така особа не підпадає під критерії люстрації, визначені Законом № 1682-VII, та мету очищення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 126, 131 Конституції України, статтями 40, 41 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
визнати відсутність порушень суддею Харцизького міського суду Донецької області Нікіфоровим Максимом Юрійовичем вимог щодо несумісності.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
Члени Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
В.Е. Беляневич
А.М. Бойко
Н.О. Волковицька
П.М. Гречківський
В.К. Комков
А.О. Лесько
О.В. Маловацький
І.Ю. Мамонтова
А.М. Мірошниченко
В.А. Нежура
А.А. Овсієнко
А.С. Олійник
М.П. Худик
В.В. Шапран
Т. М. Малашенкова
