Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Олійник А.С. за результатами перевірки повідомлення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Леонова Андрія Анатолійовича про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
2 грудня 2016 року до Вищої ради юстиції надійшло повідомлення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Леонова А.А. про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, надіслане Радою суддів України (вх. № 3347/0/6-16).
Протоколом автоматизованого розподілу матеріалу від 2 грудня 2016 року члена Вищої ради юстиції Олійник А.С. визначено доповідачем у цій справі.
5 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя».
12 січня 2017 року Вищою радою юстиції прийнято рішення про реорганізацію Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя, набуття членами Вищої ради юстиції статусу членів Вищої ради правосуддя та здійснення повноважень членів Вищої ради правосуддя.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Олійник А.С., Вища рада правосуддя дійшла такого висновку.
У повідомленні суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Леонов А.А. зазначає, що в його провадженні перебуває кримінальна справа № _________________ за обвинуваченням ОСОБА_1 за частинами третьою, четвертою статті 358 Кримінального кодексу України (далі – КК України). Під час розгляду вказаної кримінальної справи присутні у судових засіданнях як вільні слухачі громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 проводили відеозапис судових засідань. У судових засіданнях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не виконували розпоряджень головуючого судді, проявляли неповагу до суду, що призводило до зриву судових засідань. Зазначені особи вривалися до кабінету судді Леонова А.А. та проводили відеозапис.
У зв’язку з такими діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові розпорядники Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська складали протоколи про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Один із таких протоколів автоматизованою системою документообігу суду було розподілено судді Леонову А.А. Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 серпня 2016 року (суддя Леонов А.А.) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-3 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень.
Суддя Леонов А.А. також зауважив, що в його провадження надійшла кримінальна справа № _________________ за обвинуваченням ОСОБА_5 за частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 372, частиною другою статті 264, частиною третьою статті 28, частиною першою статті 203-2 КК України.
11 жовтня 2016 року обвинуваченим ОСОБА_5 було подано заяву про відвід судді Леонова А.А. з огляду на упереджену поведінку судді, порушення норм процесуального права та порядку автоматизованого розподілу справи. Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18 жовтня 2016 року (суддя Шевцова Т.В.) заяву обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді Леонова А.А. задоволено. В ухвалі, зокрема, зазначено, що ОСОБА_4 вчиняє дії, спрямовані на переслідування судді Леонова А.А., в тому числі з використанням відеозаписувальної техніки.
На думку судді Леонова А.А., вилучення з його провадження кримінальної справи № _________________ не відповідає вимогам статті 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), спрямоване на затягування розгляду клопотань прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу та передачу вказаного провадження на розгляд іншому судді.
Крім того, 17 жовтня 2016 року громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до голови Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська із заявами, в яких зазначили неправдиву інформацію щодо судді Леонова А.А., його матері та помічниці, просили провести збори суддів у зв’язку з такими зверненнями.
18 жовтня 2016 року близько 18:00 голова Бабушкінського районного суду Литвиненко І.Ю. провів оперативну нараду із суддями цього суду, зачитав заяви громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зазначив, що вказані обставини є корупцією з боку судді Леонова А.А. та його помічниці. Повідомив, що буде звертатися до відповідних органів з приводу інформації щодо судді Леонова А.А. та його помічниці.
Суддя Леонов А.А. зазначив, що неправдиві відомості, викладені у заявах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, спрямовані на те, щоб зіпсувати репутацію судді та його помічниці з метою схилити суддю до ухвалення певного судового рішення у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проявляють підвищений інтерес до цієї справи, з’являються в кожне судове засідання, спілкуються з обвинуваченим ОСОБА_1 до та після судового засідання.
Суддя Леонов А.А. у своєму повідомленні звертає увагу на те, що з часу його переведення з Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим на роботу до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська голова цього суду Литвиненко І.Ю. ставиться до нього упереджено. Крім того, голова суду Литвиненко І.Ю. чинив перешкоди у його переведенні, звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Державної судової адміністрації України із заявою, яка містить неправдиву інформацію про наявність у провадженні Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська кримінальної справи за обвинуваченням матері судді Леонова А.А., та просив не переводити суддю Леонова А.А. до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська. Протягом восьми місяців йому не нараховували заробітну плату, оскільки голова суду Литвиненко І.Ю. не видавав наказ про прикріплення судді Леонова А.А. до суду. Крім того, голова суду Литвиненко І.Ю. спричинив легкі тілесні ушкодження його матері – ОСОБА_6, що підтверджується висновками судово-медичної експертизи. Ці відомості вносились до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР).
Суддя Леонов А.А. також зазначив, що, розпочавши роботу в Бабушкінському районному суді міста Дніпропетровська, він виявив численні порушення чинного законодавства України в організації роботи суду, зокрема після звільнення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_7 за порушення присяги вже понад рік у приймальні голови суду перебуває більше 1000 цивільних та 100 кримінальних справ. Справи між суддями не розподіляються. Про вказані порушення він та його помічник протягом двох років письмово доповідали голові суду та керівнику апарату суду. На свої численні звернення отримали лише одну відповідь.
На думку судді Леонова А.А., зазначені вище обставини є втручанням в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя в окремих кримінальних справах з боку громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4, голови Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Литвиненка І.Ю. та судді цього суду ОСОБА_7.
З огляду на викладене та на виконання вимог пункту 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Леонов А.А. звернувся до Вищої ради правосуддя із повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя. Із повідомлення судді Леонова А.А. вбачається, що його копію було також направлено Директору Національного антикорупційного бюро України Ситнику А.С.
14 листопада 2016 року суддя Леонов А.А. звернувся до Генерального прокурора з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, просив внести відомості про цей факт до ЄРДР та провести досудове розслідування щодо викладених у зверненні фактів.
На запит члена Вищої ради правосуддя Олійник А.С. Національне антикорупційне бюро України листом від 31 липня 2017 року № 11-179/26852 повідомило, що розгляд питань, викладених у заяві судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Леонова А.А., не належить до компетенції Національного антикорупційного бюро України, а тому заяву судді Леонова А.А. було надіслано до Генеральної прокуратури України.
Генеральна прокуратура України на запит члена Вищої ради правосуддя Олійник А.С. повідомила, що 23 листопада 2016 року до Генеральної прокуратури України надійшло повідомлення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Леонова А.А. про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.
Згідно зі статтею 218 КПК України та Інструкцією про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені правопорушення повідомлення судді Леонова А.А. було надіслано до прокуратури Дніпропетровської області, під юрисдикцією якої знаходиться місце можливого вчинення кримінального правопорушення.
За результатами розгляду повідомлення судді Леонова А.А. про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя прокуратурою Дніпропетровської області відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР, про що поінформовано суддю Леонова А.А. Зазначене рішення було обґрунтовано відсутністю у повідомленні обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а його зміст зведено до незгоди з позицією прокурора про відвід судді.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126, 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
За приписами частин першої–п’ятої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.
Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання.
Статтею 321 КПК України визначено, що головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Згідно із частиною другою статті 329 КПК України сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
Для протидії зазначеним негативним явищам у судовому засіданні, з метою забезпечення дотримання вимог процесуального закону, забезпечення авторитету судової влади КПК України та КУпАП визначено можливість застосування до порушників відповідних заходів процесуального примусу.
За приписами частин третьої та четвертої статті 330 КПК України, у разі невиконання розпорядження головуючого іншими особами, присутніми у судовому засіданні, головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх за ухвалою суду може бути видалено із зали судового засідання та притягнуто до відповідальності, встановленої законом. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.
Відповідальність за неповагу до суду, що виразилась у непідкоренні інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, передбачено статтею 185-3 КУпАП.
Із матеріалів повідомлення судді Леонова А.А. про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя вбачається, що розпорядниками Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська неодноразово складалися протоколи про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 185-3 КУпАП («Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України») стосовно громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 серпня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-3 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.
Порядок реалізації права зацікавленої особи на проведення в залі судового засідання відеозапису врегульовано чинним законодавством України.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.
Частиною шостою статті 27 КПК України визначено, що кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.
Вищою радою правосуддя не встановлено ознак втручання в діяльність судді Леонова А.А. щодо здійснення правосуддя громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки їхні дії під час судового засідання свідчать лише про порушення порядку в судовому засіданні, а проведення відеозапису в судовому засіданні без застосування стаціонарної апаратури здійснювалось ними відповідно до вимог закону.
Вказані вище дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не свідчать про здійснення впливу на суддю Леонова А.А. з метою схилити його до ухвалення певного судового рішення.
Постановлення суддею Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_7 ухвали від 18 жовтня 2016 року про задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Леонова А.А. у кримінальному провадженні № _________________ та передачу вказаного кримінального провадження апарату суду для виконання вимог статті 35 КПК України не свідчить про втручання в діяльність судді Леонова А.А. щодо здійснення правосуддя з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75–79 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
У разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду) (частини перша, третя статті 81 КПК України).
За приписами частин другої, четвертої статті 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначаються у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Вища рада правосуддя не може давати оцінку судовому рішенню та мотивам, з яких суддею Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_7 було задоволено заяву про відвід судді Леонова А.А. відповідно до вимог КПК України, а інших відомостей, які можуть свідчити про втручання судді ОСОБА_7 в діяльність судді Леонова А.А. щодо здійснення правосуддя, в повідомленні не зазначено.
Зі змісту копій звернень ОСОБА_3 та ОСОБА_4, доданих до повідомлення судді Леонова А.А. про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя, вбачається, що вони були подані відповідно до статті 40 Конституції України та статті 20 Закону України «Про звернення громадян».
Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Гарантії вказаної статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюються і на висловлення поглядів чи критики, озвучення певних припущень.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Українська прес-група проти України» від 29 березня 2005 року висловлено позицію, що при дотриманні умов § 2 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право вільно передавати інформацію поширюється не лише на «інформацію» та «ідеї», які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, а й такі, які ображають, шокують чи викликають стурбованість. Такі є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає «демократичного суспільства».
Судді, які ухвалюють рішення іменем України та є публічними особами, при виконанні своїх обов’язків повинні враховувати інтерес до них з боку суспільства та право інших осіб висловлювати свої оціночні судження стосовно здійснення правосуддя, а також розрізняти спроби втручання в їхню діяльність із здійснення правосуддя та вираження іншими особами своїх думок, припущень, критики на адресу суддів.
Як зазначено у Висновку Консультативної ради європейських суддів № 18 (2015) «Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії», довіру й повагу потрібно постійно завойовувати і зберігати за допомогою відмінної роботи судів на основі найвищих стандартів. Судді повинні визнати, що вони є публічними особами і їм не слід бути занадто чутливими.
Вищою радою правосуддя не встановлено ознак втручання в діяльність судді Леонова А.А. щодо здійснення правосуддя з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки зміст поданих ними заяв є відображенням їхніх точок зору щодо поведінки, етики судді, а також розгляду ним судових справ.
З огляду на наведене викладені у повідомленні судді Леонова А.А. інші обставини не можуть бути підставою для вжиття заходів, передбачених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки не свідчать про здійснення впливу на суддю Леонова А.А. з метою схилити його до ухвалення певного судового рішення.
Згідно із частинами першою, другою, четвертою, сьомою статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» звернув увагу, що визначений частиною першою статті 214 КПК України обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
За змістом статті 214 КПК України відомості за повідомленням судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Леонова А.А. мали бути внесені до ЄРДР. Проте на порушення вимог статті 214 КПК України прокуратурою Дніпропетровської області відмовлено у внесенні відомостей за вказаним повідомленням до ЄРДР. До внесення відомостей про кримінальне правопорушення прокуратурою зроблено оцінку повідомлення судді на предмет наявності ознак складу злочину.
Згідно із частиною першою статті 8 та пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України «Про прокуратуру» Генеральна прокуратура України організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури. Генеральний прокурор організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Генеральної прокуратури України, регіональної та місцевих прокуратур в частині виконання конституційних функцій.
За приписами статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя вживає заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
З урахуванням змісту листа Генеральної прокуратури України Вища рада правосуддя дійшла висновку про необхідність звернути увагу Генеральної прокуратури України на дотримання приписів статті 19 Конституції України, статті 214 Кримінального процесуального кодексу України щодо обов’язку уповноважених органів здійснювати фіксацію наданих відомостей про кримінальні правопорушення.
З огляду на викладене, керуючись статтями 19, 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
звернути увагу Генеральної прокуратури України на дотримання приписів статті 19 Конституції України, статті 214 Кримінального процесуального кодексу України щодо обов’язку уповноважених органів здійснювати фіксацію наданих відомостей про кримінальні правопорушення.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
