Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді господарського суду Харківської області Погорелової Олени Вадимівни на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 березня 2018 року № 768/3дп/15-18,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 18 квітня 2018 року (вхідний № 1930/0/6-18) надійшла скарга судді господарського суду Харківської області Погорелової О.В. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Третя Дисциплінарна палата) від 14 березня 2018 року № 768/3дп/15-18 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Скарга судді Погорелової О.В. подана з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя», однак із порушенням строку подання скарги.
5 травня 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшло клопотання судді Погорелової О.В. від 5 травня 2018 року про визнання поважними причин пропуску строку на оскарження зазначеного рішення Третьої Дисциплінарної палати та поновлення строку на його оскарження.
Ухвалою Вищої ради правосуддя від 10 травня 2018 року № 1367/0/15-18 судді Погореловій О.В. поновлено строк для оскарження рішення Третьої Дисциплінарної палати від 14 березня 2018 року № 768/3дп/15-18.
Суддя Погорелова О.В. та скаржники повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначена інформація оприлюднена на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Суддя господарського суду Харківської області Погорелова О.В. у засіданні Вищої ради правосуддя відсутня, у листі від 31 травня 2018 року № 922/2475/16/013213 виклала доводи аналогічні зазначеним у скарзі на рішення Третьої Дисциплінарної палати від 14 березня 2018 року № 768/3дп/15-18, повідомила про неможливість взяти участь у засіданні Вищої ради правосуддя та висловила прохання провести засідання без її участі.
Скаржники ТОВ «Лотівка Еліт» та ОСОБА_1 у засідання Вищої ради правосуддя не з’явилися.
Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Беляневича В.Е., дійшла висновку, що рішення Третьої Дисциплінарної палати від 14 березня 2018 року № 768/3дп/15-18 підлягає залишенню без змін з огляду на таке.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати від 25 жовтня 2017 року № 3424/3дп/15-17 об’єднано в одну дисциплінарну справу дисциплінарні справи стосовно судді господарського суду Харківської області Погорелової О.В., відкриті за дисциплінарною скаргою ТОВ «Лотівка Еліт» та за дисциплінарними скаргами ОСОБА_1.
Рішенням Третьої Дисциплінарної палати від 14 березня 2018 року № 768/3дп/15-18 суддю господарського суду Харківської області Погорелову О.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження. У цьому рішенні Третя Дисциплінарна палата в частині розгляду дисциплінарної справи, відкритої за дисциплінарною скаргою ТОВ «Лотівка Еліт», зазначила, що в діях судді Погорелової О.В. відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Підставою для притягнення судді Погорелової О.В. до дисциплінарної відповідальності стали встановлені Третьою Дисциплінарною палатою факти порушення суддею у зв’язку з очевидною недбалістю прав людини і основоположних свобод за результатами розгляду дисциплінарної скарги ОСОБА_1.
Суддя Погорелова О.В. вважає, що під час розгляду справи № ІНФОРМАЦІЯ-1 нею не вчинено будь-яких діянь, які б могли мати ознаки дисциплінарного проступку, а незгода із судовим рішенням однієї зі сторін не може мати наслідком притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
На думку судді Погорелової О.В., зміст рішення від 14 березня 2018 року свідчить, що Третя Дисциплінарна палата вийшла за межі своїх повноважень, оскільки мотивація оскаржуваного рішення стосується законності та обґрунтованості рішення суду у вказаній вище справі. У скарзі також зазначено, що Третя Дисциплінарна палата фактично дала оцінку судовому рішенню, а не діям судді під час його прийняття.
Із рішення від 14 березня 2018 року № 768/3дп/15-18 вбачається, що Третьою Дисциплінарною палатою за результатами розгляду дисциплінарної справи в частині, що стосується перевірки доводів дисциплінарних скарг ОСОБА_1, встановлено:
рішенням господарського суду Харківської області (головуючий суддя Погорелова О.В.) від 3 жовтня 2016 року у справі № ІНФОРМАЦІЯ-1 ОСОБА_1 виключено зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «УКРОСНОВА» (далі – ТОВ НВП «УКРОСНОВА») з виплатою йому вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, після затвердження звіту за 2016 рік, але не пізніше 12 місяців з дня його виключення;
постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23 січня 2017 року, згадане рішення господарського суду Харківської області від 3 жовтня 2016 року скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю;
скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився Вищий господарський суд України, виходив із того, що відповідно до вимог статті 59 Закону України «Про господарські товариства» та статті 145 Цивільного кодексу України виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю належить до компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, а не суду;
колегія суддів також зазначила, що позивачем не надано будь-яких відомостей щодо фактів систематичного невиконання або неналежного виконання обов’язків ОСОБА_1 як учасником товариства, який володіє 50% голосів, а також доказів того, що відповідач своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства, зазначених у його статуті, а тому доводи позивача стосовно систематичного невиконання ОСОБА_1 своїх обов’язків та статуту товариства не відповідають дійсності, а отже, не беруться до уваги;
з огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважав, що висновок місцевого господарського суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція);
залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції від 23 листопада 2016 року, Вищий господарський суд України у постанові від 23 січня 2017 року, з-поміж іншого, зазначив, що виключення учасника з господарського товариства судом не передбачено законом і є втручанням у корпоративні відносини господарського товариства з боку судової влади, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством; суд перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання ним позову про визнання такого рішення недійсним;
згідно із частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права;
наведені обставини вказують на те, що, виключивши рішенням від 3 жовтня 2016 року у справі № ІНФОРМАЦІЯ-1 ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ НВП «УКРОСНОВА» з виплатою йому вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, господарський суд Харківської області неправомірно (всупереч закону) та непропорційно втрутився у мирне володіння ОСОБА_1 його майном (корпоративними правами) і тим самим порушив гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право власності.
В оскаржуваному рішенні Третьої Дисциплінарної палати зазначено, що з огляду на прецедентну практику Європейського суду з прав людини та роз’яснення, надані постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», рекомендаціями Вищого господарського суду України від 28 грудня 2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», які за умови належного ставлення до службових обов’язків мали бути відомі судді, порушення суддею Погореловою О.В. прав людини, допущене у зв’язку з ухваленням нею згаданого судового рішення, виходить за межі простої суддівської помилки і є проявом очевидної недбалості, допущеної суддею при здійсненні правосуддя у вказаній справі.
Третя Дисциплінарна палата дійшла висновку, що суддя господарського суду Харківської області Погорелова О.В. під час розгляду справи № ІНФОРМАЦІЯ-1 у зв’язку з очевидною недбалістю допустила порушення прав людини і основоположних свобод, вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У скарзі на рішення Третьої Дисциплінарної палати суддя Погорелова О.В. зазначила, що під час розгляду справи № ІНФОРМАЦІЯ-1 нею не вчинено будь-яких діянь, які могли б мати ознаки дисциплінарного проступку, а незгода із судовим рішенням однієї зі сторін не може мати наслідком притягнення її до відповідальності. Також суддя вказує, що скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Цей довід судді Погорелової О.В. відхиляється, оскільки посилання у рішенні Третьої Дисциплінарної палати на постанови суду апеляційної інстанції від 23 листопада 2016 року та Вищого господарського суду України від 23 січня 2017 року у справі № ІНФОРМАЦІЯ-1 є лише констатацією факту скасування рішення, ухваленого суддею у цій справі.
З оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати не вбачається, що така обставина слугувала підставою для прийняття рішення про притягнення судді Погорелової О.В. до дисциплінарної відповідальності, не наведено доводів на підтвердження такої позиції суддею і у скарзі на рішення від 14 березня 2018 року № 768/3дп/15-18.
Як зазначено у рішенні Третьої Дисциплінарної палати, ухваливши рішення від 3 жовтня 2016 року у справі № ІНФОРМАЦІЯ-1 про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства з виплатою йому вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, суддя Погорелова О.В. неправомірно (всупереч закону) та непропорційно втрутилась у мирне володіння ОСОБА_1 його майном (корпоративними правами) і тим самим порушила гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право власності.
Отже, у мотивувальній частині рішення Третьої Дисциплінарної палати зроблено висновок, що у діях судді Погорелової О.В. наявний склад дисциплінарного проступку, який полягає у допущенні у зв’язку з очевидною недбалістю суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод. Тобто рішення Третьої Дисциплінарної палати про притягнення судді Погорелової О.В. до дисциплінарної відповідальності ухвалено не у зв’язку із незгодою скаржника із судовим рішенням.
Суддя Погорелова О.В. вважає, що скаржник ОСОБА_1 скористався правом на оскарження рішення господарського суду Харківської області від 3 жовтня 2016 року в апеляційному та касаційному порядку, а тому правова оцінка цьому рішенню надана відповідними судами.
Однак доводи судді є безпідставними з огляду на таке.
Законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя» визначені підстави дисциплінарної відповідальності судді та порядок здійснення дисциплінарного провадження. Оскарження ОСОБА_1 рішення господарського суду Харківської області від 3 жовтня 2016 року в апеляційному та касаційному порядку, так само як і результати таких оскаржень, не мають значення для здійснення перевірки наявності в діях судді ознак дисциплінарного проступку.
Отже, скарги ОСОБА_1 на дії судді Погорелової О.В., за результатами розгляду яких Третьою Дисциплінарною палатою ухвалено рішення від 14 березня 2018 року № 768/3дп/15-18, ґрунтуються на нормах закону та розглянуті відповідно до вимог чинного законодавства.
На думку судді Погорелової О.В., під час винесення рішення у справі № ІНФОРМАЦІЯ-1 нею враховано законодавчо закріплену можливість відступити від правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», і такі дії не можуть свідчити про очевидну недбалість судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод та вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Оцінюючи це твердження судді, слід зважити на таке.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на час ухвалення суддею рішення у справі № ІНФОРМАЦІЯ-1) Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (пункт 6 частини другої цієї статті).
Як вбачається зі змісту преамбули вказаної вище постанови, Пленум Верховного Суду України надав судам роз’яснення з метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства, яке регулює корпоративні відносини, формування єдиної судової практики у цій сфері, здійснення належного захисту судами прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб та держави, які пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням і припиненням діяльності господарських товариств.
Слід погодитися з посиланням судді Погорелової О.В. на те, що постанови Пленуму Верховного Суду України не мають сили нормативно-правового акта. Також не викликає заперечень посилання на пункт 49 Висновку КРЄС № 11 (2008) «Щодо якості судових рішень», що судді повинні в цілому послідовно застосовувати закон, однак суддя має право відійти від попередньої практики, про що слід вказати в його рішенні.
Водночас поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов’язки їхніх учасників та засновників визначає Закон України «Про господарські товариства». Так, пунктом «в» частини першої статті 59 цього Закону встановлено, що виключення учасника з товариства належить до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю. Положення аналогічного змісту містить пункт 7 частини четвертої статті 145 Цивільного кодексу України.
Зважаючи на вказані законодавчі приписи, суддя Погорелова О.В. не мала правових підстав для незастосування вимог закону, які чітко регулюють порядок виключення учасника з товариства. Посилання на постанову Пленуму Верховного Суду України в цьому контексті має на меті продемонструвати загальноприйняту позицію судової практики, яку суддя мусить знати, що закон не наділяє суд повноваженням вирішення питання про виключення учасника з товариства.
Крім того, Вищий господарський суд України у постанові від 23 січня 2017 року, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції від 23 листопада 2016 року, з-поміж іншого, зазначив, що виключення учасника з господарського товариства судом не передбачено законом і є втручанням у корпоративні відносини господарського товариства з боку судової влади, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством; суд перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання ним позову про визнання такого рішення недійсним.
Суддя Погорелова О.В. вважає, що Третя Дисциплінарна палата вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки мотивація оскаржуваного рішення стосується законності та обґрунтованості прийнятого судом рішення у справі № ІНФОРМАЦІЯ-1, та фактично дала оцінку вказаному судовому рішенню, а не діям судді під час його ухвалення.
Однак на підтвердження таких доводів суддею у скарзі будь-яких аргументів не наведено.
Третя Дисциплінарна палата в оскаржуваному рішенні дала оцінку діям судді Погорелової О.В., зазначивши про неналежне її ставлення до службових обов’язків, порушення суддею прав людини у зв’язку з ухваленням нею згаданого судового рішення та вказавши, що дії судді виходять за межі простої суддівської помилки і є проявом очевидної недбалості, допущеної при здійсненні правосуддя у справі № ІНФОРМАЦІЯ-1. Мотивація вказаного рішення не стосується законності чи обґрунтованості ухваленого суддею Погореловою О.В. судового рішення, про яке йдеться у дисциплінарних скаргах ОСОБА_1.
У скарзі суддя Погорелова О.В. посилається на ті обставини, що Третя Дисциплінарна палата розглянула дисциплінарну справу стосовно неї з порушенням установленого строку, оскільки справу за скаргами ОСОБА_1. відкрито 11 жовтня 2017 року (25 жовтня 2017 року ця дисциплінарна справа об’єднана з дисциплінарною справою, відкритою 23 серпня 2017 року за скаргою ТОВ «Лотівка Еліт», поданою адвокатом Вознюком Р.П.), а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності постановлено лише 14 березня 2018 року.
З матеріалів перевірки дійсно вбачається, що дисциплінарну справу стосовно судді Погорелової О.В. розглянуто після спливу строку, визначеного законом для її розгляду, проте у скарзі не обґрунтовано і під час її перевірки не виявлено, що така обставина вплинула на встановлення Третьою Дисциплінарною палатою ознак дисциплінарного проступку в діяннях судді, стосовно якої розглядалась справа.
Щодо висловленого суддею Погореловою О.В. прохання при розгляді скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати врахувати її позитивну характеристику та позицію скаржника ОСОБА_1, який у подальшому відкликав свої скарги та просив їх повернути без розгляду, слід зауважити таке.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що позитивна характеристика судді Погорелової О.В., надана виконувачем обов’язків голови господарського суду Харківської області, була врахована Третьою Дисциплінарною палатою під час визначення застосованого до судді виду дисциплінарного стягнення.
Відповідно до пункту 12.10 Регламенту Вищої ради правосуддя відмова скаржника від скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження, тому факт відкликання скаржником ОСОБА_1 поданих дисциплінарних скарг не має будь-якого правового значення для вирішення питання про притягнення судді Погорелової О.В. до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на зазначене та враховуючи вимоги частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя дійшла висновку, що, зважаючи на характер вчиненого суддею господарського суду Харківської області Погореловою О.В. дисциплінарного проступку, ступінь її вини, позитивну характеристику судді, відсутність у неї дисциплінарних стягнень, Третя Дисциплінарна палата дійшла правомірного висновку про притягнення її до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому проступку.
Пунктом 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 березня 2018 року № 768/3дп/15-18 про притягнення судді господарського суду Харківської області Погорелової Олени Вадимівни до дисциплінарної відповідальності.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
Члени Вищої ради правосуддя В.Е. Беляневич
І.А. Артеменко
А.М. Бойко
Н.О. Волковицька
В.І. Говоруха
М.Б. Гусак
В.К. Комков
Т.М. Малашенкова
О.В. Маловацький
В.А. Нежура
В.В. Шапран
Л.А. Швецова
