Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Любові Кирилівни на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2018 року № 570/3дп/15-18,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 20 березня 2018 року надійшла скарга судді Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Л.К. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2018 року № 570/3дп/15-18 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до неї дисциплінарного стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Скарга подана з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Суддя Леонтюк Л.К. та скаржник повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначена інформація оприлюднена на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

5 червня 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшло звернення судді Леонтюк Л.К. з проханням проводити розгляд скарги за її відсутності з огляду на значну завантаженість та участь в колегіальному розгляді раніше призначених на 5 червня 2018 року судових справ.

Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Швецову Л.А., дійшла таких висновків.

Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2018 року № 570/3дп/15-18 суддю Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Л.К. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що у провадженні судді Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Л.К. перебувала цивільна справа № 753/15212/16-ц, в рамках якої суддею було розглянуто подання головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 про тимчасове обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

22 серпня 2016 року ухвалою судді у вказаній справі відкрито провадження, а ухвалою від 23 серпня 2016 року в задоволенні подання головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було відмовлено.

Зазначені ухвали від 22 та 23 серпня 2016 року були надіслані до Єдиного державного реєстру судових рішень лише 6 січня 2017 року, тобто з порушенням встановленого строку для оприлюднення судових рішень.

За результатами розгляду дисциплінарної скарги ОСОБА_2 Третя Дисциплінарна палата дійшла висновку, що на час постановлення вказаних ухвал суддя Леонтюк Л.К. не мала права використання електронного цифрового підпису лише протягом 10 календарних днів, проте в період з 1 по 25 вересня 2016 року (після поновлення строку дії електронного цифрового підпису), а також з 22 жовтня 2016 року (після виходу з відпустки) суддя не була позбавлена можливості надіслати електронні копії зазначених ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень (надалі – ЄДРСР).

В обґрунтуваннях прийнятого Дисциплінарною палатою рішення також зазначено, що суддя Леонтюк Л.К. не змогла належним чином пояснити та обґрунтувати поважність причин, з яких електронні копії ухвал не були надіслані нею до ЄДРСР протягом двох місяців після усунення обставин, які перешкоджали їх своєчасному опублікуванню, у зв’язку з чим посилання судді на закінчення строку дії електронного цифрового підпису та перебування її у відпустці, на думку Третьої Дисциплінарної палати, не могли вважатись об’єктивними причинами та виправданням невчасного надіслання копій судових рішень до ЄДРСР.

На підставі встановленого Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддею Леонтюк Л.К. вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР), внаслідок недбалості.

При визначенні виду стягнення, що має бути застосований до судді Леонтюк Л.К., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала позитивну характеристику судді, а також те, що дисциплінарний проступок допущено нею внаслідок недбалості, а також наявність непогашеного дисциплінарного стягнення, застосованого рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 листопада 2017 року № 3851/3дп/15-17, про застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Суддя Леонтюк Л.К. не погоджується з рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2018 року № 570/3дп/15-18 та вважає, що воно підлягає скасуванню з огляду на те, що зазначені в оскаржуваному рішенні факти не вказують на грубу недбалість чи навмисне порушення закону, а тому не є підставою для притягнення судді до відповідальності. Окрім того, Третьою Дисциплінарною палатою не було враховано, що суддя не наділена повноваженнями самостійно забезпечувати себе умовами праці, а такий обов’язок покладений на Державну судову адміністрацію.

Суддя зазначила, що на її ім’я не надходило запиту з пропозицією надати відомості із долученням відповідних витягів із автоматизованої системи документообігу суду «Д-3», які б підтверджували дату виготовлення та підписання ухвал від 22 та 23 серпня 2016 року, а такі запити надходили лише на ім’я виконувача обов’язків Дарницького районного суду міста Києва ________.

Суддя Леонтюк Л.К. наголосила, що вона виконала всі вимоги, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України щодо внесення ухвали до комп’ютерної програми документообігу суду «Д-3», що було нею здійснено 22 та 23 серпня 2016 року, і справу передано до канцелярії суду 30 серпня 2018 року.

Також, на думку судді, прийняте Дисциплінарною палатою рішення позбавило її права на отримання доплат, що є порушенням її прав, як досвідченого судді.

Дисциплінарною палатою також при ухваленні рішення не було враховано стану здоров’я судді та необхідність невідкладного хірургічного втручання; складні сімейні обставини судді, смерті близьких їй осіб в жовтні та листопаді 2016 року; перебування судді на лікарняному в період з 19 грудня по 26 грудня 2016 року; питання напруженого робочого режиму роботи в суді в жовтні 2016 року та надмірного навантаження на суддю.

Таким чином, суддя Леонтюк Л.К. вважає, що наведені нею підстави свідчать про те, що невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень відбулося через об’єктивні та поважні причини, що вказують на відсутність вини судді у формі умислу або недбалості, як необхідного елементу складу дисциплінарного проступку, що виключає можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Вища рада правосуддя, надаючи оцінку рішенню Третьої Дисциплінарної палати від 21 лютого 2018 року № 570/3дп/15-18 в світлі викладених у скарзі та наданих суддею Леонтюк Л.К. додаткових письмових поясненнях, вважає за необхідне зазначити таке.

Під час дослідження матеріалів дисциплінарного провадження рішення Третьої Дисциплінарної палати та поданої суддею Леонтюк Л.К. скарги встановлено, що суддею Леонтюк Л.К. не заперечується факт неподання нею у встановлений законодавством строк електронного судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень, натомість суддя у своїх поясненнях посилається на те, що невідповідність її дій вимогам законодавства була допущена не внаслідок грубої недбалості чи навмисного порушення закону, а тому відсутні обґрунтовані підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

У поданій скарзі на рішення Третьої Дисциплінарної палати суддя Леонтюк Л.К. розкриває окремі обставини з особистого життя, що, на її думку мають вагоме значення при вирішення питання про наявність ознак дисциплінарного проступку в її діях. Зокрема, повідомляється про смерть близьких осіб, надмірне навантаження на роботі та інші обставини, від детального опису яких Вища рада правосуддя утримується в цьому рішенні з огляду на необхідність дотримання права судді на конфіденційність інформації про обставин її приватного життя, що за своїм змістом не може становити суспільного інтересу в розголошенні.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу III Інструкції з підготовки та надсилання, приймання та обробки, оприлюднення та зберігання електронних копій судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 16 січня 2016 року № 9 (далі – Інструкція), електронна копія судового рішення (тип документа: «Ухвала», «Окрема Ухвала», «Рішення», «Вирок», «Постанова», «Судовий Наказ») переводиться суддею в стан «Оригінал», засвідчується електронним цифровим підписом судді та надсилається до Реєстру згідно з вимогами Інструкції користувача автоматизованої системи документообігу суду.

Електронні копії документів, зазначених у пункті 1 розділу III Інструкції, надсилаються до Реєстру не пізніше наступного дня після виготовлення й підписання цих документів.

У разі надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень, що виносилися суддями, які на момент настання необхідності надсилання до Реєстру електронної копії судового рішення втратили можливість їх підписання власним електронним цифровим підписом (звільнення судді з посади, припинення повноважень судді, хвороба, відпустка тощо), голова суду визначає суддів (працівників апарату суду), які будуть наділені повноваженнями підписувати власним електронним цифровим підписом електронні копії судових рішень зазначених вище суддів (відсутні повноваження), та надсилає адміністраторові Реєстру копії відповідних наказів із зазначенням прізвищ, імен, по батькові та контактних телефонів таких осіб, їх електронних адрес.

Підпунктом 2.9.1 пункту 2.9 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (у редакції від 2 квітня 2015 року № 25) (далі – Положення), визначено, що електронний примірник кожного документа зберігається в автоматизованій системі в стані «Оригінал» та засвідчується електронним цифровим підписом особи, яка підписала цей документ.

Згідно з підпунктом 2.10.1 пункту 2.10 Положення оригінали електронних судових рішень, засвідчені електронним цифровим підписом, направляються до ЄДРСР у порядку, визначеному Порядком ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Встановлені Третьою дисциплінарною палатою факти свідчать про те, що в період з 1 по 25 вересня 2016 року (після поновлення строку дії електронного цифрового підпису), а також з 22 жовтня 2016 року (після виходу з відпустки) суддя не була позбавлена можливості надіслати електронні копії ухвал до ЄДРСР, однак, надаючи оцінку встановленому факту, Вища рада правосуддя вважає за необхідне звернути увагу на таке.

У Висновку № 3 (2002) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено: для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.

У пункті 5 Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні в сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) вказано, що відповідна дисциплінарна справа щодо судді може бути відкрита тільки у випадках, коли мала місце не гідна звання судді поведінка і її наслідки є такими серйозними і жахливими, що потребують накладання дисциплінарних стягнень.

Надаючи оцінку діям судді Леонтюк Л.К. в світлі обставин справи, Вища рада правосуддя бере до уваги:

об’єктивну неможливість подачі суддею копії рішення для опублікування невідкладно після його ухвалення з огляду на відсутність у судді електронного підпису саме на момент ухвалення рішення та під час встановленого строку на подачу копії рішення для опублікування;

своєчасне внесення відомостей у справі та прийнятим ухвалам до комп’ютерної програми документообігу суду «Д–3» та передачу справи до канцелярії суду у встановлені законодавством строки;

специфіку роботи судді, в провадженні якого перебуває значна кількість справ;

обставини приватного життя судді, значний досвід роботи та позитивну характеристику судді;

зміст невчасно опублікованого рішення суду, яким існуючі правовідносини сторін змінено не було, оскільки в задоволенні подання державного виконавця про обмеження боржника в праві виїзду за кордон було відмовлено;

враховуючи ту обставину, що судом на адресу скаржника ОСОБА_2 копія ухваленого рішення від 23 серпня 2018 року надсилалася;

сумніви у відповідності мотивів скаржника ОСОБА_2 щодо поданої дисциплінарної скарги цілям дисциплінарного провадження з огляду на невідповідність ухваленого суддею Леонтюк Л.К. рішення інтересам скаржника як кредитора;

недопущення використання формальних підстав для створення неправомірного тиску на суддю через незгоду сторони з постановленим рішенням,

Вища рада правосуддя дійшла висновку про відсутність в діях судді Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Л.К. ознак дисциплінарного правопорушення, зважаючи на те, що в цій конкретній справі суддя, з урахуванням обставин її приватного та суспільного життя на час оскаржуваних дій, здійснила всі залежні від неї та, на переконання Вищої ради правосуддя, достатні дії для переконання стороннього спостерігача у наявності збігу обставин, що формально і дає підстави для констатації наявності порушення, однак, таке порушення є настільки незначним в світлі встановлених обставин, що все наведене вище не дає Вищій раді правосуддя обгрунтованих та розумних підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, що в іншому разі суперечило б авторитету судової влади та високому статусу судді.

Ураховуючи викладене, Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2018 року № 570/3дп/15-18 про притягнення судді Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Любові Кирилівни до дисциплінарної відповідальності скасувати та закрити дисциплінарне провадження.