Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Лесько А.О., членів Гусака М.Б., Комкова В.К., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Марченко Наталії Миколаївни, поданої в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна», стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Тетяни Олександрівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 2 жовтня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга адвоката Марченко Н.М., подана в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна» (далі – ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна»), від 9 вересня 2015 року (єдиний унікальний номер 1107/0/20-17), стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., надіслана Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі пункту 31 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У дисциплінарній скарзі адвоката вказано, що суддею Скочок Т.О. було відмовлено ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна» у доступі до правосуддя, не зазначено в судовому рішенні мотивів відхилення аргументів представника ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна» щодо суті спору, порушено засади рівності учасників судового процесу перед законом і судом, а також порушено права людини і основоположні свободи.
У зв’язку з викладеним автор скарги просить притягнути суддю окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 2 жовтня 2017 року дисциплінарну скаргу адвоката передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката член Першої Дисциплінарної палати Шапран В.В. вніс пропозицію про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О. з огляду на таке.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». Відповідно до внесених змін в Україні діє Вища рада правосуддя (стаття 131 Конституції України).
5 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року цей закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
Згідно з вимогами пункту 31 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Відповідно до пункту 19 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, передані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України Вищій раді правосуддя, розглядаються Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому цим Законом. Перевірка заяви (скарги) на відповідність вимогам, визначеним на день її подання, здійснюється членом Вищої ради правосуддя одноособово.
Пунктом 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» регламентовано, що член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), зокрема, за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Перевіркою встановлено, що постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2015 року, ухваленою під головуванням судді Скочок Т.О. у справі № 826/17322/14, у задоволенні позову ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року було задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна» та скасовано постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2015 року й ухвалено нову – про задоволення позову.
Зазначена постанова вмотивована тим, що на момент проведення перевірки у ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна» були наявні всі необхідні документи, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до складу витрат сум, сплачених позивачем контрагентові, а аналіз наданих позивачем видаткових та податкових накладних, інших первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум витрат за операціями з _______________.
Як зауважено апеляційною інстанцією, судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв’язку із цим презюмувалося, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, – достовірними. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.
Крім того, апеляційна інстанція зауважила, що доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Однак у зазначеній справі контролюючим органом не доведено існування таких обставин.
Згідно з висновками апеляційної інстанції окремі недоліки у первинних документах не були підставою для позбавлення платника податку права на формування витрат у разі, якщо останній виконав увесь перелік умов щодо їх формування та мав належні підтвердження розміру понесених витрат.
У постанові Київського апеляційного адміністративного суду також зазначено, що обставини щодо виконання спірної господарської операції між позивачем та ТОВ «Грин Лайн» не досліджувалися у кримінальній справі № _____________, а отже, саме собою придбання ним вказаного товариства за винагороду, установлене у зазначеній кримінальній справі, за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість податкової вигоди, були безпідставно визнані судом першої інстанції як доказ безтоварності спірної господарської операції.
Таким чином, враховуючи вказану постанову Київського апеляційного адміністративного суду, всі вказані скаржником у дисциплінарній скарзі порушення норм процесуального права були предметом перевірки судом апеляційної інстанції.
При цьому апеляційна інстанція не встановила відмови у доступі до правосуддя, порушення засад рівності учасників судового процесу перед законом і судом, а також порушення прав людини і основоположних свобод.
Крім того, частиною другою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2015 року) визначено, що скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Водночас не може вважатися умисним порушенням чи неналежним ставленням до службових обов’язків позиція судді щодо обґрунтування ухваленого ним судового рішення.
Оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція доходить до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, здійснюється за внутрішнім переконанням суду і їх перевірка може відбуватись лише шляхом перегляду судових актів, прийнятих у справі, судами вищих інстанцій в процесуальному порядку.
Крім того, постанова окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2015 року була мотивована суддею з урахуванням встановлених обставин справи, за внутрішнім переконанням суду, а тому твердження автора скарги не можуть бути взяті до уваги, оскільки Вища рада правосуддя діє в межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності і обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Як вбачається з пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону.
Згідно зі статтею 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23–25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятою Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року), закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Незгода автора скарги із постановленим суддею процесуальним актом не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
У пункті 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» зазначено, що у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Оскільки підстав для притягнення судді окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О. до дисциплінарної відповідальності не встановлено, а доводи скарги зводяться до незгоди із судовим рішенням, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаної судді слід відмовити.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені обставини, керуючись статтями 44, 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Тетяни Олександрівни.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.О. Лесько
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
В.К. Комков
