Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Лесько А.О., членів Гусака М.Б., Комкова В.К., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Кота Сергія Феодосійовича стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка Андрія Ярославовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 19 вересня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга Кота С.Ф. на дії судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я., а саме порушення норм права при постановленні ухвал про відкриття провадження та про забезпечення позову у цивільній справі № 369/2237/17 за позовом ОСОБА-1 до ОСОБА-2, Кота С.Ф., третя особа – приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА-3, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.
У зв’язку з викладеним автор скарги просив притягнути суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 19 вересня 2017 року дисциплінарну скаргу Кота С.Ф. передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення попередньої перевірки.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Кота С.Ф., член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. з огляду на таке.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 березня 2017 року заяву ОСОБА-1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА-1 до ОСОБА-2, Кота С.Ф., третя особа – приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА-3, про визнання недійсними договорів задоволено. Накладено арешт на житловий будинок та земельну ділянку. Заборонено Коту С.Ф. вчиняти дії з позбавлення житла, виселення ОСОБА-2 із житлового будинку та зі зняття її з реєстраційного обліку.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 24 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА-2 та Кота С.Ф. задоволено частково, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 березня 2017 року про забезпечення позову скасовано частково. У частині забезпечення позову шляхом заборони Коту С.Ф. вчиняти дії з позбавлення житла, виселення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА-1 відмовлено. У решті ухвалу суду першої інстанції від 3 березня 2017 року залишено без змін.
У дисциплінарній скарзі Кот С.Ф. стверджує про те, що суддя Волчко А.Я. 3 березня 2017 року безпідставно та свавільно задовольнив заяву позивача про забезпечення позову. На думку автора скарги, при прийнятті ухвали про забезпечення позову суддею порушено норму процесуального права, передбачену статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), а саме не здійснено оцінки доказів, не забезпечено всебічного, повного та безпосереднього їх дослідження, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мали значення для правильного розгляду заяви про забезпечення позову. Як зазначає скаржник, суддею постановлено ухвалу без обґрунтування необхідності арешту житлового будинку, що перебуває у приватній власності.
Як на підстави дисциплінарної відповідальності судді автор скарги вказав на порушення вимог статей 74, 75 ЦПК України щодо завчасного повідомлення скаржника про дату, час і місце розгляду справи та надіслання копії позовної заяви з додатками із зазначенням про це у судовій повістці. На думку автора скарги, суддею вчинено умисні дії щодо зазначення у процесуальних документах неналежної адреси скаржника, зокрема вказано назву вулиці «Заньковецька» замість «Замковецька», за якою фактично проживає скаржник.
Як убачається з ухвали апеляційного суду Київської області від 24 травня 2017 року, підставою часткового скасування ухвали суду першої інстанції був факт передчасного задоволення судом першої інстанції заяви про забезпечення позову в частині забезпечення позову шляхом заборони Коту С.Ф. вчиняти дії з позбавлення житла, виселення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА-1, чим порушено порядок вирішення цього питання, оскільки забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії не відповідало позовним вимогам про визнання правочину недійсним.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що місцевий суд при постановленні ухвали про забезпечення позову не врахував того, що такий вид забезпечення позову, як обмеження компетентних органів у вчиненні певних дій, не відповідає цілям забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити, зокрема, конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, а також посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Стаття 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містить вичерпний перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Під час попередньої перевірки встановлено, що розгляд заяви позивача про забезпечення позову було здійснено за відсутності сторін та третьої особи, що не суперечить вимогам частини другої статті 135 та частини першої статті 153 ЦПК України.
У письмових поясненнях суддею Волчком А.Я. зазначено, що відповідно до вимог статті 153 ЦПК України ним було постановлено ухвалу, якою задоволено заяву ОСОБА-2 про забезпечення позову. Під час розгляду вказаної заяви суддею були враховані докази, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, з’ясовано обсяг позовних вимог, відповідність і співмірність способу забезпечення позову обсягу позовних вимог, а також враховано, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити виконання рішення суду неможливим.
Стосовно доводів автора скарги про порушення суддею вимог статей 74, 75 ЦПК України щодо завчасного повідомлення скаржника про дату, час і місце розгляду справи, надіслання копії позовної заяви з додатками із зазначенням про це у судовій повістці необхідно зазначити таке.
Відповідачу Коту С.Ф. було надіслано копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками та судову повістку за єдиною відомою суду адресою: АДРЕСА-1. Ця адреса вказана у позовній заяві позивачем. Інших відомостей щодо адреси відповідача Кота С.Ф. на час відкриття провадження у справі у суду відомо не було.
6 квітня 2017 року через канцелярію суду надійшла відповідь від відділу адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві щодо відомостей про реєстрацію місця проживання відповідачів, якою було підтверджено відомості про реєстрацію відповідача Кота С.Ф. за адресою: АДРЕСА-2.
Під час попередньої перевірки не встановлено умисних або внаслідок недбалості дій судді щодо надіслання процесуальних документів за неналежною адресою відповідача.
Стосовно доводів автора скарги про порушення строку надіслання судом копії вказаної ухвали скаржнику та до Єдиного державного реєстру судових рішень необхідно зазначити таке.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Києво-Святошинського районного суду від 3 березня 2017 року у справі № 369/2237/17 до цього реєстру судом надіслана 24 березня 2017 року.
Згідно із пунктом 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 із змінами та доповненнями, внесеними відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 401, електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту.
Статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у разі допущення умисного або внаслідок недбалості порушення, однак в цьому конкретному випадку автором скарги не зазначено фактичних даних на підтвердження вчинення суддею Волчком А.Я. умисних чи внаслідок недбалості дій щодо безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали суду від 3 березня 2017 року та надіслання її копії скаржнику.
Враховуючи, що скаржником було реалізовано право на апеляційне оскарження ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 березня 2017 року про забезпечення позову, доводи автора скарги не можуть свідчити про порушення прав скаржника щодо доступу до правосуддя.
Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено вищою інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23–25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятою Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріоні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року), закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
У зв’язку з викладеним доводи автора скарги стосовно порушення суддею Волчком А.Я. норм права при постановленні 1 березня 2017 року ухвали про відкриття провадження та 3 березня 2017 року ухвали про забезпечення позову у цивільній справі № 369/2237/17 не можуть бути взяті до уваги, оскільки Вища рада правосуддя діє в межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст.
Незгода автора скарги із прийнятими суддею ухвалами не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Оскільки за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Кота С.Ф. та доданих до неї матеріалів встановлено, що доводи скарги зводяться до незгоди з ухвалами Києво-Святошинського районного суду Київської області від 1 та 3 березня 2017 року, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка Андрія Ярославовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.О. Лесько
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
В.К. Комков
