Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Овсієнка А.А., Олійник А.С., Худика М.П., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченка А.М. за результатами попередньої перевірки скарги Петренка Миколи Миколайовича щодо дій судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Антонюка Олександра Андрійовича,
встановила:
до Вищої ради юстиції 12 вересня 2016 року надійшла скарга Петренка Миколи Миколайовича (вх. № П-1607/1/7-16) щодо дій судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Антонюка Олександра Андрійовича при постановленні ухвал суду від 10 травня та 2 вересня 2016 року (справи № 201/6635/16-к та № 201/12426/16-к відповідно) про задоволення клопотань слідчих із ВС ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 (від 10 травня 2016 року) та ОСОБА_2 (від 1 вересня 2016 року) про арешт майна.
У скарзі ставиться питання про притягнення зазначеного судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки, на думку автора скарги, «суддя Антонюк О.А. свавільно, зловживаючи своїми повноваженнями судді з метою «покриття» протиправних дій окремих працівників правоохоронних органів, та незважаючи на норми чинного законодавства і судове рішення суду вищого рівня, прийняв рішення, виходячи зі своїх особистих міркувань, жодним чином не пов’язаних зі здійсненням правосуддя».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції від 12 вересня 2016 року зазначену скаргу було передано члену Вищої ради юстиції Мірошниченку А.М. для проведення перевірки.
5 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя».
12 січня 2017 року Вищою радою юстиції прийнято рішення про реорганізацію Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя, набуття членами Вищої ради юстиції статусу членів Вищої ради правосуддя та здійснення повноважень членів Вищої ради правосуддя.
Пунктом 21 розділу ІІІ Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що заяви та скарги, передані на розгляд члену Вищої ради юстиції за результатами автоматизованого розподілу до створення дисциплінарних органів Вищої ради правосуддя, залишаються в такого члена та можуть бути розглянуті дисциплінарним органом, до якого входить такий член, у випадках, встановлених цим Законом.
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року та частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченком А.М. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.
Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченка А.М. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Антонюка О.А. з огляду на таке.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 10 травня 2016 року суддя Антонюк О.А. задовольнив клопотання старшого слідчого ОСОБА_1 і наклав арешт на гроші та предмети, вилучені 6 травня 2016 року під час огляду речей ОСОБА_3 у службовому приміщенні Межівського відділення поліції Синельниківського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, а саме: чорний поліетиленовий пакет із грошима в сумі ІНФОРМАЦІЯ_1, накладна ІНФОРМАЦІЯ_2 від 4 травня 2016 року, товарно-транспортна накладна ІНФОРМАЦІЯ_3.
Ухвалою від 15 серпня 2016 року апеляційний суд Дніпропетровської області частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_5, ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 10 травня 2016 року скасував, постановив нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого ОСОБА_1 повернув для виконання вимог статті 171 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).
1 вересня 2016 року старший слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області майор податкової міліції ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська з клопотанням про накладення арешту на гроші та предмети, вилучені 6 травня 2016 року під час огляду речей ОСОБА_3 у службовому приміщенні Межівського відділення поліції Синельниківського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, а саме: чорний поліетиленовий пакет із грошима в сумі ІНФОРМАЦІЯ_4, накладна ІНФОРМАЦІЯ_5 від 4 травня 2016 року, товарно-транспортна накладна ІНФОРМАЦІЯ_6. Зміст клопотання та докази, якими обґрунтовувалися наведені у ньому обставини, були ідентичними в порівнянні із клопотанням від 10 травня 2016 року, що згадувалося вище.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 2 вересня 2016 року суддя Антонюк О.А. задовольнив клопотання слідчого ОСОБА_2 та наклав арешт на вказані у клопотанні гроші та предмети. При цьому суддя навів мотиви, ідентичні тим, що були використані в ухвалі від 10 травня 2016 року.
7 вересня 2016 року адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернулась до апеляційного суду Дніпропетровської області з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 2 вересня 2016 року.
Ухвалою від 23 вересня 2016 року апеляційний суд Дніпропетровської області частково задовольнив апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5, ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 2 вересня 2016 року скасував та постановив нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого ОСОБА_2 повернув прокурору для належного виконання вимог статті 171 КПК України.
На думку Третьої Дисциплінарної палати, при розгляді вказаних клопотань суддею Антонюком О.А. допущено низку істотних порушень норм матеріального та процесуального законодавства, які свідчать про наявність у його діях ознак дисциплінарних проступків.
Як вбачається зі змісту ухвал від 10 травня та 1 вересня 2016 року, суддя Антонюк О.А. не зазначив жодних мотивів, з яких він погодився з аргументами слідчого. Таким чином, у діях судді вбачається наявність ознак проступку, передбаченого на момент його вчинення підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року у відповідній редакції, а саме незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Крім того, обставини справи вказують, що дії судді Антонюка О.А. призвели до порушення основоположного права людини, гарантованого статтею 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 41 Конституції України, а саме права власності скаржника на вилучені гроші та предмети.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено вичерпний перелік підстав, з яких суд може накладати арешт на майно. Так, відповідно до вказаної норми арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З матеріалів справи вбачається, що арешт майна ОСОБА_5 не переслідував жодну із зазначених цілей.
Також арешт майна ОСОБА_5 було здійснено з порушенням строків, встановлених частиною п’ятою статті 171 КПК України, яка передбачає, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Невмотивованість судового рішення також може свідчити про порушення права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод.
Порушенням права на справедливий суд слід вважати також повне ігнорування суддею змісту ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2016 року, чим по суті зведено нанівець значення цього судового рішення, що набрало законної сили.
Іншим порушенням права на справедливий суд слід вважати неповідомлення власника вилученого майна про час та місце судового засідання, чим порушено вимоги статей 134 та 172 КПК України.
З огляду на це Третя Дисциплінарна палата вважає, що в діях судді Антонюка О.А. при винесенні ухвал від 10 травня та 1 вересня 2016 року містяться ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року в редакції, що була чинною на час вчинення відповідних дій, а саме умисне допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.
На думку Третьої Дисциплінарної палати, дії судді Антонюка О.А. також можуть свідчити про наявність ознак порушення присяги в розумінні частини другої статті 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року у відповідній редакції.
Характер наслідків, передбачених законом для таких порушень, не змінився після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року та новим Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року.
Зокрема, підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачена дисциплінарна відповідальність за незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Дисциплінарний проступок у вигляді умисного допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод передбачений пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року.
Також дії судді містять ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, а також істотного дисциплінарного проступку в розумінні частини дев’ятої статті 109 Закону, що відповідає передбаченому раніше чинним законодавством поняттю «порушення присяги».
Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Антонюка Олександра Андрійовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
А.А. Овсієнко
А.С. Олійник
М.П. Худик
