Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Овсієнка А.А., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Худика М.П., Швецової Л.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мамонтової І.Ю. та додані до нього матеріали попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Бойчук Надії Миколаївни стосовно судді Шевченківського районного суду міста Чернівці Мамчина Петра Ігоровича,

встановила:

Мамчин Петро Ігорович Постановою Верховної Ради України від 23 березня 2000 року № 1570-ІІІ обраний суддею Садгірського районного суду міста Чернівці безстроково, Указом Президента України від 19 червня 2003 року № 541/2003 переведений на посаду судді Ленінського районного суду міста Чернівці (на цей час – Шевченківський районний суд міста Чернівці).

До Вищої ради правосуддя 2 квітня 2018 року (вх. № Б-2253/1/7-18) надійшла скарга адвоката _________ на дії судді Шевченківського районного суду міста Чернівці Мамчина П.І. під час розгляду в рамках оперативно-розшукової справи № ___ за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України (далі – КК України) клопотання заступника начальника відділу Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області (далі – УСБУ в Чернівецькій області) ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Голови правління ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_2.

На обґрунтування скарги __________ зазначила, що на порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) клопотання заступника начальника відділу УСБУ в Чернівецькій області розглянуто суддею Мамчиним П.І. за відсутності кримінального провадження, оскільки відомості про вчинене правопорушення не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також вказує на те, що слідчий суддя, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, не вжив заходів щодо захисту прав ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС».

У зв’язку з викладеним просить притягнути суддю Шевченківського районного суду міста Чернівці Мамчина П.І. до дисциплінарної відповідальності.

На підставі автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 2 квітня 2018 року матеріали за вказаною скаргою передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мамонтовій І.Ю.

Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мамонтовою І.Ю. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.

Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мамонтової І.Ю. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про необхідність відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Чернівці Мамчина П.І. з огляду на таке.

Заступник начальника відділу УСБУ в Чернівецькій області ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Чернівці з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні відділу УСБУ в Чернівецькій області перебуває оперативно-розшукова справа № ___ з класифікацією ІНФОРМАЦІЯ_1 за частиною п’ятою статті 191 КК України.

Встановлено, що у 2016 році ПрАТ «Нижньодніпровська ГЕС» уклало з ТОВ «КВК Електрик» договори на виконання робіт, пов’язаних з реконструкцією та модернізацією гідроелектростанції. Вартість договорів складала ____ гривень. При цьому фактично роботи виконувало ТОВ «Подільський енергоконсалтинг» на підставі договорів субпідряду вартістю ______ гривні.

Відповідно до повідомлення ГУ ДФС у Чернівецькій області від 22 листопада 2017 року № ___ для здійснення операцій з грошовими коштами посадові особи ПрАТ «Нижньодніпровська ГЕС» використовують рахунки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ІНФОРМАЦІЯ_2.

У рамках роботи у оперативно-розшуковій справі № ___ виникла необхідність в інформації про рух коштів на банківських рахунках ПрАТ «Нижньодніпровська ГЕС», які використовувались для здійснення операцій з готівкою.

Посилається на те, що інформація про рух коштів на рахунках ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» характеризує діяльність ПрАТ «Нижньодніпровська ГЕС» та має істотне значення для вжиття подальших оперативно-розшукових заходів із своєчасного попередження і виявлення злочину, а також викриття причин і умов, які сприяють вчиненню протиправної діяльності.

У зв’язку з цим заступник начальника відділу УСБУ в Чернівецькій області просив надати тимчасовий доступ до предметів і документів, які перебувають у володінні Голови правління ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_2 і містять інформацію про деталізований рух коштів (регулярних платежів) на рахунках ІНФОРМАЦІЯ_2, із зазначенням їх власників (найменування юридичної особи, місце реєстрації, ПІБ, дата народження), контрагентів, фінансових мобільних номерів телефонів, з яких приходило підтвердження щодо руху коштів на цих рахунках у період з 1 січня 2015 року і до цього часу.

Згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді 5 лютого 2018 року клопотання передано на розгляд слідчого судді Шевченківського районного суду міста Чернівці Мамчину П.І.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Чернівці Мамчина П.І. від 5 лютого 2018 року клопотання задоволено.

Надано заступнику начальника відділу УСБУ у Чернівецькій області ОСОБА_1 тимчасовий доступ до документів з можливістю отримання їх копій, у тому числі електронних, які перебувають у володінні Голови правління ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) і містять інформацію про деталізований рух коштів (регулярних платежів) на рахунках ІНФОРМАЦІЯ_2, із зазначенням їх власників (найменування юридичної особи, місце реєстрації, ПІБ, дата народження), контрагентів, фінансових мобільних номерів телефонів, з яких приходило підтвердження щодо руху коштів на цих рахунках у період з 1 січня 2015 року по 5 лютого 2018 року.

Визначено строк пред’явлення ухвали до виконання – тридцять днів, який обраховується з дня постановлення цієї ухвали.

Ухвала слідчого судді Мамчина П.І. мотивована тим, що клопотання та додані до нього матеріали містять достатні підстави вважати, що інформація, яка зберігається у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», має суттєве значення для встановлення важливих обставин у справі, а також обставин, що підлягають доказуванню.

Надані на запит копії матеріалів справи № ___ свідчать про те, що розгляд вказаного клопотання відбувся без повідомлення та відповідно участі слідчого, прокурора, а також особи, у володінні якої перебувають документи, до яких необхідно надати доступ.

Із пояснень судді Мамчина П.І. вбачається, що ним під час розгляду клопотання було встановлено його відповідність вимогам статті 160 КПК України, заслухано думку заступника начальника відділу УСБУ у Чернівецькій області, досліджено матеріали оперативно-розшукової справи № ___ та у зв’язку з наявністю підстав, визначених частиною п’ятою та шостою статті 163 КПК України, постановлено ухвалу про його задоволення.

У поясненнях суддя Мамчин П.І. посилається, зокрема, і на проведене Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 7 лютого 2014 року «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження», де висловлюється думка, що з урахуванням вимог частини шостої статті 9 КПК України оперативні підрозділи мають право звертатися до слідчих суддів суду першої інстанції з клопотанням про тимчасовий доступ до таких документів згідно з правилами, встановленими статтями 159–166 КПК України.

Відповідно до статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Статтею 3 КПК України передбачено, що саме до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Також цією статтею визначено, що сторонами кримінального провадження є – з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

У статті 7 КПК України зазначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості тощо.

Відповідно до положень статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно зі статтею 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Статтею 163 КПК України, якою регламентовано порядок розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, визначено, що після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, за винятком випадку, встановленого частиною другою цієї статті.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

У частині четвертій цієї статті вказано, що слідчий суддя розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.

За змістом наведених норм закону слідчий суддя розглядає клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, подане в порядку глави 15 КПК України, виключно за участі сторони кримінального провадження з обов’язковим повідомленням особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, якщо слідчим або прокурором не наведено достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів.

Враховуючи викладене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що слідчим суддею Мамчиним П.І. під час розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів не дотримано вимог статті 163 КПК України, зокрема розглянуто клопотання за відсутності прокурора та особи, у володінні якої знаходяться документи, до яких необхідно надати доступ, яких не було повідомлено про час та дату судового засідання.

Такі дії судді Шевченківського районного суду міста Чернівці Мамчина П.І. можуть свідчити про вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пунктом 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Також ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Чернівці Мамчина П.І. мотивована з посиланням на статтю 248 КПК України та статтю 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», що вказує на розгляд клопотання з урахуванням також положень глави 21 КПК України.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Главою 21 КПК України визначено підстави та порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до статті 247 КПК України розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Статтею 248 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання.

            Згідно з пунктом 20 частини першої статті 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» подання та розгляд відповідних клопотань, проведення оперативно-розшукових заходів, фіксація та використання їх результатів, проведення цих заходів до постановлення ухвали слідчого судді та інші питання їх проведення регулюються згідно з положеннями глави 21 Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Таким чином, зазначені норми законодавства передбачають виключні повноваження слідчого судді апеляційного суду області щодо розгляду клопотань в порядку, передбаченому главою 21 КПК України, і не можуть здійснюватись слідчим суддею місцевого суду, який, як зазначалось вище, вирішує питання, віднесені до його компетенції, у межах кримінального провадження.

Доводи судді Мамчина П.І., наведені ним у письмових поясненнях, а саме посилання на роз’яснення, яке міститься в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 7 лютого 2014 року, не ґрунтуються на вимогах закону та не заслуговують на увагу, оскільки порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України.

Крім того, моніторингом ухвал, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, постановлених слідчим суддею Мамчиним П.І. у 2017–2018 роках, було встановлено, що ним систематично приймались рішення за клопотаннями оперативних підрозділів в межах оперативно-розшукових справ (наприклад, справи №№ 727/34/17; 727/49/17; 727/2431/17; 727/5353/17; 727/6276/17; 727/6179/17; 727/6181/17; 727/6346/17; 727/6349/17; 727/6345/17; 727/3080/18; 727/222/18; 727/241/18; 727/223/18; 727/943/18; 727/469/18; 727/1109/18; 727/709/18; 727/2523/18; 727/2363/18).

Відповідно до статті 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим, вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Згідно із приписами частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

З огляду на зазначене, враховуючи чітке законодавче розмежування повноважень слідчих суддів місцевих та апеляційних судів, а також системність дій судді, є підстави вважати, що дії судді Мамчина П.І. щодо постановлення вказаної ухвали мали умисний характер.

На підставі викладеного Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що дії судді Шевченківського районного суду міста Чернівці Мамчина П.І. можуть свідчити про вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: умисне допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.

Посилання ___________ на такі підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Шевченківського районного суду міста Чернівці Мамчина П.І., як незаконна відмова у доступі до правосуддя, незазначення в судовому рішення мотивів прийняття, порушення засад гласності і відкритості судового процесу не підтвердилися.

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не вбачається передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Шевченківського районного суду міста Чернівці Мамчина Петра Ігоровича.

Ухвала оскарженню не підлягає.