Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Комкова В.К., членів: Гусака М.Б., Шапрана В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лесько А.О., за результатами перевірки заяви Середи Максима Леонідовича стосовно судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної Олександри Євгенівни,
встановила:
Брагіна Олександра Євгенівна, Указом Президента України від 23 квітня 2008 року № 392/2008 призначена на посаду судді Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим строком на п'ять років, Указом Президента України від 18 червня 2010 року № 713/2010 призначена суддею Київського окружного адміністративного суду у межах п’ятирічного строку, Постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року № 211-VІІ обрана на посаду судді безстроково.
Згідно з характеристикою, наданою головою Київського окружного адміністративного суду Басаєм О.В., за час роботи у Київському окружному адміністративному суддя Брагіна О.Є. зарекомендувала себе як сумлінна та принципова суддя; набула професійного досвіду з розгляду адміністративних справ, постійно приділяє увагу підвищенню рівня теоретичних та практичних знань, слідкує за змінами в законодавстві. Застосовує на практиці здобутий професійний досвід та теоретичні знання. Приймає активну участь у семінарах для суддів. Дисциплінарних стягнень не має.
До Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції 31 липня 2014 року надійшла заява Середи М.Л. від 30 липня 2014 року про проведення спеціальної перевірки судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної О.Є. відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
У заяві Середа М.Л. зазначав, що суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є. постановами від 10 січня 2014 року у справах № № П/810/106/14-а, П/810/110/14-а прийняла рішення про обмеження прав громадян на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій в Україні у період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, що є підставою для здійснення перевірки відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону.
Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 8 квітня 2014 року № 1188-VII визначено правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції.
Для реалізації цього Закону була утворена Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК, Комісія).
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» перевірка суддів проводиться протягом одного року з дня формування складу ТСК, що утворюється у порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, а заяви про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів) згідно зі статтею 3 цього Закону подаються юридичними або фізичними особами у письмовій формі до ТСК протягом шести місяців з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення про її утворення. Відповідне повідомлення опубліковане у газеті «Голос України» № 111 (5861) 12 червня 2014 року.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 4 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» діяльність ТСК припиняється після закінчення строку, визначеного у статті 2 цього Закону, тобто 12 червня 2015 року.
Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» заяви, щодо яких ТСК не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, передаються до Вищої ради юстиції для продовження їх розгляду за загальною процедурою.
Листами секретаря ТСК Соловйової М.М. заява Середи М.Л. разом із матеріалами стосовно судді Брагіної О.Є. направлена для розгляду за загальною процедурою до Вищої ради юстиції, оскільки ТСК не встигла прийняти рішення щодо них до закінчення своїх повноважень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 14 квітня 2016 року № С-2284/0/7-14 заяву Середи М.Л. передано для проведення перевірки члену Вищої ради юстиції Бенедисюку І.М.
За результатами розгляду заяви Середи М.Л. член Вищої ради юстиції Бенедисюк І.М. запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної О.Є.
2 серпня 2016 року розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної О.Є. було відкладено.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» і Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ.
Відповідно до пункту 33 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року заяви, які передані Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції Вищій раді юстиції відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя розглядають у порядку та строки, встановлені законом для здійснення дисциплінарного провадження. За результатами розгляду таких заяв застосовуються дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.
5 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради правосуддя від 13 березня 2017 року № С-2284/0/7-14 заяву Середи М.Л. передано для здійснення перевірки члену Вищої ради правосуддя Лесько А.О.
За результатами перевірки заяви Середи М.Л. член Першої Дисциплінарної палати Лесько А.О. внесла пропозицію відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної О.Є.
Здійснивши вивчення та перевірку заяви, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Лесько А.О., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної О.Є. з огляду на таке.
Справа № П/810/110/14-а
До Вишгородської міської ради Київської області 10 січня 2014 року надійшло повідомлення Київської обласної організації Демократична партія угорців України про проведення з 11 січня 2014 року громадянської кампанії «Ні політрепресіям!». У повідомленні зазначалось, що акція буде проводитись на площі Шевченка, алеї Семена Поташника та по вулиці Мазепи, 9, м. Вишгорода. Орієнтовна кількість учасників акції становить приблизно 350 осіб. Під час проведення акції використовуватиметься звукопідсилююча апаратура, транспаранти, плакати, прапори та інша символіка, туристичні та агітаційні намети, тощо.
Після отримання повідомлення 10 січня 2014 року о 15 годині 40 хвилин Вишгородська міська рада Київської області звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської обласної організації Демократична партія угорців України про обмеження права на мирні зібрання шляхом заборони останній та іншим суб’єктам, які реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів на площі Шевченка, алеї Семена Поташника та по вулиці Мазепи, 9, з 11 січня 2014 року.
Позов мотивовано тим, що відповідачем порушено строк повідомлення про проведення мирного заходу, визначений Тимчасовим положенням про порядок організації та проведення мирних зібрань на території міста Вишгорода, затвердженого рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 15 серпня 2012 року № 208. Позивач зазначав, що проведення акції на площі Шевченка, алеї Семена Поташника та по вул. Мазепи, 9, у місті Вишгороді є неможливим, оскільки за вказаними адресами наявна численна кількість житлових будинків зі значною кількістю їх мешканців, а також розташовані адміністративні будівлі, що суперечить цілям, зазначеним у заяві-повідомленні, а тому проведення мирного зібрання призведе до порушень прав людей на особисте життя, їх недоторканість, відпочинок, що закріпленні Конституцією України, може створити перешкоди на дорозі. У зв’язку з цим існує реальна небезпека порушення громадського порядку, заподіяння шкоди здоров’ю як самих пікетувальників так і населенню, тобто існує реальна небезпека порушення прав і свобод інших людей.
Також Вишгородська міська рада зазначала, що Вишгородським районним відділом ГУ МВС в Київській області повідомлено про вищевказані негативні наслідки у разі проведення цього заходу. Крім цього, Вишгородський РВ ГУ ДСНС України у Київській області сповістив, що з 11 по 19 січня 2014 року на території області буде спостерігатися туман, обмежена видимість 200-250 метрів, ймовірно, місцями ожеледиця. Комунальне підприємство житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради повідомило, що з 11 січня по 11 лютого 2014 року планується проведення святкових заходів, облаштування площ для проведення святкування Водохреща, Дня Соборності, Масляної.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 року (суддя Брагіна О.Є.) позов Вишгородської міської ради Київської області задоволено частково. Встановлено обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання Київській обласній організації демократичної партії угорців України шляхом заборони проведення заходів масового характеру у період з 11 січня 2014 року на площі Шевченка, алеї Семена Поташника та по вулиці Мазепи, буд. 9, у місті Вишгороді Київської області, відповідно до повідомлення Київської обласної організації демократичної партії угорців України від 9 січня 2014 року № 23 про проведення громадянської кампанії. В частині позовних вимог про встановлення даних обмежень іншим особам судом було відмовлено. Постанову в цій частині допущено до негайного виконання. У задоволені решти позовних вимог – відмовлено.
Постанова обґрунтована тим, що мирні заходи слід обмежити шляхом заборони їх проведення у вказаний період та визначених місцях, оскільки скупчення значної маси людей, використання звукопідсилюючої апаратури призведе до порушення громадського спокою, прав мешканців прилеглих житлових будинків на відпочинок та безпеку, створюватиме перешкоди дорожньому руху, орган місцевого самоврядування отримав інформацію про проведення мирного заходу напередодні дня, на який призначено захід, тому об'єктивно не зможе забезпечити громадський порядок та безпеку його учасників в місцях, вказаних організаторами, оскільки згідно з інформацією Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області, яка міститься в листі № 81 від 10 січня 2014 року, забезпечити якісну охорону громадського порядку під час проведення масового заходу працівники управління не мають можливості.
Крім цього, суд пов'язував інтереси національної безпеки та громадського порядку зі створенням умов, які виключатимуть порушення прав, свобод та законних інтересів громадян, які проживають у житлових будинках, прилеглих до місць, в яких відповідач планує проведення мирного заходу зі скупченням значної кількості людей, з використанням звукопідсилюючої апаратури та враховував положення Конвенції з прав людини, інші правові джерела, які потрібно брати до уваги при розгляді справ даної категорії, зокрема і стандарти ООН: принципи ефективного запобігання свавільним діям, які можуть створити небезпеку значному колу осіб; принципи розсудливого обмеження проявів екстремізму та насилля, тощо.
В апеляційному порядку постанова оскаржена не була.
Як убачається з матеріалів перевірки, у березні 2014 року Всеукраїнська громадська організація «Асоціація правників України» звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККС України) з повідомленням про неправомірні дії судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної О.Є. при винесені постанови у справі П/810/110/14-а.
За результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Брагіної О.Є. 24 березня 2015 року ВККС України прийнято рішення № 377/дп-15 про припинення дисциплінарного провадження стосовно згаданої судді.
При цьому ВККС України виходила з того, що під час прийняття постанови від 10 січня 2014 року в адміністративній справі № 810/110/14-а за адміністративним позовом Вишгородської міської ради Київської області до Київської обласної організації Демократичної партії угорців України про обмеження права на мирні зібрання на площі Шевченка, алеї Семена Поташника, та по вулиці Мазепи у місті Вишгороді з 11 січня 2014 року шляхом заборони проведення громадянської кампанії «Ні - політрепресіям» суддею Брагіною О.Є. було допущено порушення приписів статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у зв’язку з чим в її діях вбачаються ознаки дисциплінарного проступку. З дня вчинення суддею Брагіною О.Є. вказаного проступку, без урахування часу її тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці, минуло більше року, а відтак, відповідно до частини четвертої статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення щодо неї застосовано бути не може, а відкрите стосовно судді Брагіної О.Є. дисциплінарне провадження підлягає припиненню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо факти неналежної поведінки судді, що повідомляються у дисциплінарній скарзі, вже були предметом перевірки та розгляду і щодо них відмовлено у відкритті дисциплінарної справи або ухвалено рішення у дисциплінарній справі.
Оскільки факти неналежної поведінки судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної О.Є. при розгляді справи № П/810/110/14-а, що повідомляються у заяві Середи М.Л., вже були предметом перевірки та розгляду і щодо них ухвалено рішення у дисциплінарній справі, доводи заяви Середи М.Л. у цій частині не можуть бути предметом перевірки.
Справа № П/810/106/14-а
До виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області 10 січня 2014 року надійшло повідомлення Київської обласної партійної організації Зеленої екологічної партії України «Райдуга» про проведення з 11 січня 2014 року громадсько-політичної акції під гаслом «Свободу політв’язням». У повідомленні зазначалось, що акція буде проводитися по вул. Київський Шлях, 72, орієнтовна кількість учасників акції становить приблизно 450 осіб. Під час проведення акції використовуватиметься звукопідсилююча апаратура, транспаранти, плакати, прапори та інша символіка, туристичні та агітаційні намети, тощо.
Після отримання повідомлення 10 січня 2014 року о 15 годині 05 хвилин виконавчий комітет Бориспільської міської ради Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської обласної партійної організації Зеленої екологічної партії України «Райдуга» про обмеження права на мирні зібрання шляхом заборони останній та іншим суб’єктам, які реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів біля будівлі по вул. Київський Шлях, 72, у м. Бориспіль з 11 січня по 11 лютого 2014 року.
Позов мотивовано тим, що встановлення відповідачами наметів не лише негативно вплине на вигляд міста, а й порушить правила благоустрою, створить незручності для громадян міста і несприятливі умови для роботи державних установ, підприємств, установ, організацій (що нанесе державі прямих економічних втрат та погіршення репутації), може створити перепони руху пасажирського транспорту, вимагатиме щоденної присутності значної кількості працівників міліції для забезпечення належного правопорядку, призвести до порушення громадського порядку. Крім цього, акція планується проводитись на площі перед виконавчим комітетом Бориспільської міської ради, на якій з 11 січня по 11 лютого 2014 року заплановано підготовку та проведення святкування Водохреща, Дня Соборності та Масляної, і проведення цієї акції може зірвати проведення загальноміських заходів. Також виконавчий комітет Бориспільської міської ради вказував, що відповідно до повідомлення Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області від 10 січня 2014 року № 5/324 вказані заходи Київської обласної партійної організації Зеленої екологічної партії України «Райдуга» можуть призвести до значного скупчення людей, що буде створювати перешкоди для вільного проходу громадян, проїзду громадського транспорту, порушення громадського порядку та ускладнення оперативної обстановки в місті.
Сторони по справі були повідомленні про судовий розгляд адміністративної справи шляхом надсилання телефонограм.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної О.Є. від 10 січня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 18 годину 00 хвилин цього ж дня, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Бориспільський міський відділ ГУ МВС України в Київській області та Головне управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області, запропоновано відповідачу у строк до 18 години 10 січня 2014 року подати письмові заперечення проти позову та докази на їх підтвердження.
Під час судового розгляду позовної заяви суддею Брагіною О.Є. встановлено, що позовна заява підписана особою ОСОБА_1 як міським головою, проте доказів на підтвердження його повноважень суду не надано. Крім цього позивачем, в порушення частини третьої статті 106 КАС України, не надано доказу направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. У зв’язку з цим ухвалою від 10 січня 2014 року суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Ю. позовну заяву виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області до Київської обласної партійної організації Зеленої екологічної партії України «Райдуга» залишила без руху та встановила строк для усунення недоліків позовної заяви до 20 години 30 хвилин цього ж дня.
Розгляд адміністративної справи суд продовжив 10 січня 2014 року о 20 годині 50 хвилин. На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем засобами факсимільного зв’язку надано документи на підтвердження повноважень міського голови м. Бориспіль ОСОБА_1 та підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.
З урахуванням того, що сторони та треті особи, належним чином повідомлені про місце, дату та час судового розгляду, у судове засідання не з’явились, а від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд, на підставі частини шостої статті 128 КАС України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
За результатами розгляду справи судом о 22 годині 30 хвилин 10 січня 2014 року прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Встановлено обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання Київській обласній партійній організації Зеленої екологічної партії України «Райдуга» шляхом заборони проведення заходів масового характеру у період з 11 січня 2014 року по 11 лютого 1014 року на вул. Київський Шлях, 72, у м. Бориспіль Київської області. Постанову в цій частині допущено до негайного виконання. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Постанова обґрунтована тим, що скупчення значної маси людей, використання звукопідсилюючої апаратури призведе до порушення громадського спокою, прав мешканців прилеглих житлових будинків на відпочинок та безпеку, створюватиме перешкоди дорожньому руху.
Судом також враховано лист Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області від 10 січня 2014 року № 5/324 про неспроможність працівників управління забезпечити якісну охорону громадського порядку під час проведення масового заходу, що в свою чергу може призвести до виникнення масових правопорушень.
Суд пов’язав інтереси національної безпеки та громадського порядку зі створенням умов, які виключатимуть порушення прав, свобод та законних інтересів громадян, які проживають у житлових будинках, прилеглих до місць, в яких відповідач планує проведення мирного заходу зі скупченням значної кількості людей, з використанням звукопідсилюючої апаратури та послався на положення Конвенції з прав людини, інші правові джерела, які вважав необхідним брати до уваги при розгляді справ даної категорії, зокрема і стандарти ООН: принципи ефективного запобігання свавільним діям, які можуть створити небезпеку значному колу осіб; принципи розсудливого обмеження проявів екстремізму та насилля, тощо.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року виправлені допущені описки в тексті постанови від 10 січня 2014 року, винесеної у адміністративній справі № 810/106/14-а, зокрема, зазначено про те, що проведення вказаних у постанові заходів заборонено у період із 11 січня 2014 року по 11 лютого 2014 року.
В апеляційному порядку постанова оскаржена не була.
Надаючи оцінку діям судді Брагіної О.Є., вчиненим під час розгляду справи № П/810/106/14-а, Дисциплінарна палата враховує наступне.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року, чинного на момент розгляду суддею вказаної вище справи, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 вказаного Закону суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Статтею 39 Конституції України гарантовано право громадянам збиратися мирно, без зброї, і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Частиною другою статті 39 Конституції України встановлено, що обмеження щодо реалізації цього права (права на мирні зібрання) може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб’єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання регламентуються Кодексом адміністративного судочинства України.
За приписами частини першої статті 182 КАС України органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо). Відповідно до частини другої статті 182 цього Кодексу позовна заява, яка надійшла в день проведення заходів, визначених частиною першою цієї статті, або після цього, залишається без розгляду.
Згідно з частиною п’ятою статті 182 КАС України суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду зазначається спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
Завдання суду в даній категорії справ – забезпечити громадянам можливість реалізувати право збиратися мирно без шкоди їхнім та інших осіб правам та свободам.
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) роз’яснено, що положення частини першої статті 39 Конституції України щодо завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій в аспекті конституційного подання треба розуміти так, що організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.
Як убачається з матеріалів перевірки, повідомлення Київської обласної партійної організації Зеленої екологічної партії України «Райдуга» про проведення з 11 січня 2014 року громадсько-політичної акції під гаслом «Свободу політв’язням» надійшло до Бориспільської міської ради 10 січня 2014 року о 13 годині 13 хвилин, тобто за півдня до запланованого початку проведення заходів.
Позовна заява виконавчого комітету про Бориспільської міської ради про обмеження права на мирні зібрання шляхом заборони Київській обласній партійній організації Зеленої екологічної партії України «Райдуга» та іншим суб’єктам, які реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів біля будівлі по вул. Київський Шлях, 72, у м. Бориспіль з 11 січня по 11 лютого 2014 року, надійшла до Київського окружного адміністративного суду 10 січня 2014 року о 15 годині 05 хвилин.
Відповідно до Загальної декларації прав людини та статті 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права кожен має право бути почутим та вносити свій вклад у рішення, що стосуються суспільства.
Відповідно до статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини) кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об’єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати в них. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або захисту прав і свобод інших осіб.
Разом з цим, під час розгляду справи № П/810/106/14-а суддею Брагіною О.Є. було обмежено реалізацію права на мирні зібрання без належного обґрунтування та при відсутності допустимих доказів того, що таку заборону слід застосувати, тобто без встановлення підстав, які з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчили б про те, що невстановлення цієї заборони могло створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей; допущено порушення приписів статті 39 Конституції України.
Суддею не було обґрунтовано, з посиланням на фактичні обставини справи чи будь-які докази, висновки щодо необхідності встановлення заборони на проведення мирних зібрань саме на період з 11 січня по 11 лютого 2014 року.
У письмових поясненнях суддя Брагіна О.Є. посилалась на те, що єдиною правовою підставою для задоволення вимог обмежити право на мирне зібрання в той час, і на теперішній час є визнання судом того факту, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших заходів може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей, основним критерієм при вирішені справ даної категорії є правосвідомість суду (усвідомлення можливості створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров’ю населення або правам і свободам інших людей), при цьому небезпека як така, не підлягає доказуванню. Суддя вказала, що нею ретельно досліджено всі обставини справи, враховано положення національного законодавства щодо обмеження прав на мирні зібрання, так і міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, практику Європейського суду з прав людини, а також правозастосовну практику інших країн при вирішенні справ цієї категорії. На її думку, чинна на той час влада Київської області вирішила використати суди, як інструмент для вжиття заходів превентивного характеру на той випадок, якщо народні протести та хвилювання перекинуться на Київську область. Також зазначала про сумнів дійсності наміру проведення відповідачами акцій. Крім того, вказувала, що норма статті 39 Конституції України є практично єдиною правовою нормою, яка регулює відносини у цій сфері. Спеціальний закон, який регулював би дані правовідносини відсутній, що фактично унеможливлює вирішення багатьох питань при розгляді справ цієї категорії, позбавляє суди можливості ухвалювати рішення, які не можна було б поставити під сумнів з точки зору як законності, так і обґрунтованості. Також відсутність спеціального закону позбавляє суди можливості напрацювати єдину практику застосування норм матеріального права у цій сфері. Суддя вважає, що обмеження права на проведення мирного заходу певними часовими рамками та місцем було обґрунтоване, тому що суд своїми рішеннями не заборонив, а лише обмежив певними часовими рамками та місцем проведення масового заходу. Крім того, на думку судді, обмеження у справі № 810/106/14-а застосовано до проведення акції по вул. Київський шлях, буд. 72, у м. Борисполі Київської області з 11 січня по 11 лютого 2014 року, а по справі № 810/110/14-а лише 11 січня 2014 року, не перешкоджало організаторам акції реалізовувати своє право на проведення мирного зібрання в цей же час в іншому місці.
Також зазначила, що вказані адміністративні справи є частиною відпрацьованої технології по використанню суду як політичного інструменту для вжиття заходів превентивного характеру. Під час підготовки до розгляду справ нею було встановлено відсутність наміру у політичних осередків Демократичної партії угорців України та Зеленої економічної партії України «Райдуга» на проведення заходів масового характеру, в тому числі політичних у січні 2014 року.
Крім того вказувала, що під час підготовки справ до розгляду нею особисто встановлено, що Київська обласна організація демократичної партії угорців України та Київська обласна партійна організація Зеленої екологічної партії України «Райдуга» не мали наміру на проведення будь-яких політичних заходів масового характеру та не звертались із відповідними заявками до органів місцевого самоврядування. Вказані обставини виявлені: по-перше - під час спілкування з лідерами вказаних політичних сил у телефонному режимі, а по-друге - шляхом особистого відвідування офісів обласних організацій, зазначених у позовних заявах, поданих до суду. Ретельність перевірки інформації позову на стадії підготовчого провадження зумовлена особливим політичним положенням в країні на той час. Суд при вирішені справи по суті врахував повідомлення правоохоронних органів про неможливість забезпечити в повному обсязі якісну охорону громадського порядку під час проведення акцій, строк повідомлення організаторами позивачів, який, на його думку, не є достатнім для забезпечення належної підготовки органів державної влади та правоохоронних органів. Просила звернути увагу на той факт, що оскаржувані заявником рішення суду не забороняли, як вказує скаржник, а лише обмежували особам, які діяли під виглядом певних політичних сил, проводити масові заходи у визначеному місці та на певний час. Вказані обмеження були обґрунтовані та забезпечували відносний правопорядок у цій місцевості.
Суддя зазначала, що використання невідомими особами підроблених документів політичних сил, які не мали намір на проведення масових заходів, утворює протиправність таких дій, але вказану протиправність суд не мав юридичної можливості зазначити у своєму рішенні, оскільки даний факт не був встановлений вироком суду, який набрав законної сили, проте ці обставини були прийняті судом до уваги на момент прийняття постанови.
У зв’язку з тим, що їй стало відомо про вищевказані протиправні дії, вона неодноразово зверталась до правоохоронних органів із заявами про вчинення злочину.
Разом з цим, як вбачається з наданих суддею матеріалів, відомості, на які суддя Брагіна О.Є. посилається у своїх поясненнях, були здобуті нею самостійно, у позапроцесуальний спосіб та значно пізніше після прийняття постанов у вищенаведених справах.
У постанові від 10 січня 2014 року суддя Брагіна О.Є., задовольняючи частково позов, не зазначила тих підстав, на які вона посилається у своїх письмових поясненнях.
Таким чином за результатом розгляду заяви Середи М.Л. встановлено, що суддею Брагіною О.Є. не було належним чином досліджено всіх обставини справи, не забезпечено повний, всебічний та об’єктивний її розгляд у порядку, встановленому процесуальним законом. При цьому суддя, як вбачається із її письмових пояснень, в повній мірі усвідомлювала, що в справі за позовом Київської обласної партійної організації «Райдуга» спір фактично відсутній, та при фактичній відсутності спору ухвалила рішення про задоволення позову.
За таких обставин Дисциплінарна палата приходить до висновку, що при розгляді справи № П/810/106/14-а суддею були допущені дії, що можуть вказувати на порушення присяги судді, та виходить зі змісту статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (у редакції, чинній на час вчинення суддею дій, які підлягають перевірці), згідно якої порушенням суддею присяги є вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів.
Зазначені обставини знайшли своє підтвердження, оскільки при проведенні перевірки встановлені факти, які свідчать про те, що при розгляді справи в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України», суддя Брагіна О.Є. при фактичній відсутності спору між сторонами в справі № П/810/106/14-а, усвідомлюючи зміст дій органу виконавчої влади – виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області як таких, що спрямовані на перешкоджання проведенню мирних зібрань громадян, з грубими порушеннями норм процесуального права встановила заборону проведення мирних зібрань.
Відповідно до статей 54, 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, що діяла на час розгляду суддею справи № П/810/106/14-а ) суддя зобов’язаний додержуватися присяги судді.
Суддя присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.
Відповідно до пункту 33 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року заяви, які передані Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції Вищій раді юстиції відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя розглядають у порядку та строки, встановлені законом для здійснення дисциплінарного провадження. За результатами розгляду таких заяв застосовуються дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.
Чинна редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не визначає таку підставу для звільнення судді як порушення присяги.
Разом з тим відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 вказаного Закону підставою дисциплінарної відповідальності судді є допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Згідно з пунктом 1 частини восьмої статті 109 цього Закону дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року строк застосування такого виду відповідальності, як звільнення судді з посади у зв’язку з порушенням ним присяги, не був визначений.
Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
За таких обставин підлягає застосуванню строк, передбачений частиною одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції, як такий, що пом’якшує або скасовує відповідальність особи, тобто три роки.
Таким чином за результатами перевірки заяви Середи М.Л. Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя були встановлені обставини, що можуть свідчити про вчинення суддею Київського окружного адміністративного суду Брагіною О.Є. істотного дисциплінарного проступку і бути підставою для її звільнення.
На момент вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Брагіної О.Є. даний строк не сплинув, оскільки згідно інформації, наданої Київським окружним адміністративним судом у період з листопада 2013 року по лютий 2017 року суддя Брагіна О.Є. 159 календарних днів перебувала у відпустках і на лікарняних.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені вище обставини, керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної Олександри Євгенівни.
Ухвала про відкриття дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.К. Комков
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
В.В. Шапран