Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Швецової Л.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. та додані до нього матеріали попередньої перевірки дисциплінарної скарги Асланової Алли Іванівни стосовно судді Жовтневого районного суду міста Харкова Єрмоленко Вікторії Борисівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 3 березня 2018 року за вхідним номером 1392/0/20-18 з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла скарга Асланової Алли Іванівни від 22 липня 2016 року на дії судді Жовтневого районного суду міста Харкова Єрмоленко В.Б. під час розгляду цивільної справи № 639/700/15-ц.
Автор скарги вказує, що суддею Єрмоленко В.Б. не вживаються заходи щодо розгляду позовної заяви протягом строку, встановленого законом, що у відповідності до положень пункту 2 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (на час вчинення суддею дій) є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 3 березня 2018 року № 1392/0/20-18 скаргу Асланової Алли Іванівни передано для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Худику М.П.
Відповідно до пункту 19 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, передані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України Вищій раді правосуддя, розглядаються Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі статтею 108 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худиком М.П. проведено попередню перевірку скарги Асланової Алли Іванівни, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.
Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Жовтневого районного суду міста Харкова Єрмоленко В.Б. з огляду на таке.
Зі змісту скарги та доданих матеріалів вбачається, що 30 січня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду міста Харкова з позовною заявою до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарної експертизи про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ головуючим суддею у справі визначено суддю Єрмоленко В.Б.
Ухвалою судді Єрмоленко В.Б. від 2 лютого 2015 року відкрито провадження у зазначеній справі та призначено до розгляду в судове засідання на 9 лютого 2015 року.
9 лютого 2015 року розгляд справи відкладено на 16 березня 2015 року.
16 березня 2015 року справа була відкладена на 30 квітня 2015 року.
30 квітня 2015 року за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинено до розгляду та набрання законної сили судовим рішенням окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України про скасування наказу № ____ від 25 вересня 2014 року «Про припинення діяльності Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини».
Після поновлення провадження у справі ухвалою від 12 серпня 2015 року її розгляд неодноразово відкладався, а саме 19 серпня, 28 вересня, 9 жовтня, 8 грудня 2015 року, 29 січня, 31 березня, 22 квітня, 12 травня, 15 липня 2016 року. Згідно з довідкою про рух справи, підставою для відкладення справи слугували неявка відповідачів, зміна представника відповідача, третьої особи, перебування судді у відпустці.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 27 липня 2016 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Скаржник ОСОБА_1 скористалась правом апеляційного та касаційного оскарження вказаного рішення.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 1 грудня 2016 року рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 27 липня 2016 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 23 січня 2018 року рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 27 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 1 грудня 2016 року залишено без змін.
Відповідно до статті 157 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі – одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п’ятнадцять днів.
Отже, рішення по суті позовної заяви ОСОБА_1 прийнято з порушенням строків розгляду справи, встановлених законом.
Однак у письмових поясненнях суддя Єрмоленко В.Б. щодо недотримання строків розгляду зазначеної справи вказала, що розгляд справи відкладався із об’єктивних причин та з урахуванням думки і інтересів усіх сторін у справі. Також суддя пояснила, що тривалість призначення наступних судових засідань пов’язана з тим, що у провадженні судді одночасно перебувало понад 300 цивільних справ.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, яка діяла на час вчинення суддею дій) суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Ключовим елементом при встановленні Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду справи (заяви). Проте лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду справи, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.
Встановлені під час попередньої перевірки обставини не свідчать про безпідставне затягування або невжиття суддею Єрмоленко В.Б. заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Із матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що порушення строків розгляду страви, її відкладення із значними інтервалами зумовлено об’єктивними причинами, зокрема надмірним навантаженням судді, і не є умисними чи такими, що допущені внаслідок недбалості.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини керується тим, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке перебуває на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Бараона проти Португалії»; «Хосе проти Нідерландів»; «Бухкольц проти Німеччини»; «Бочан проти України»).
У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.
Також у пункті 5 Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні в сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) вказано, що відповідна дисциплінарна справа щодо судді може бути відкрита тільки у випадках, коли мала місце негідна звання судді поведінка і її наслідки є такими серйозними і жахливими, що потребують накладання дисциплінарних стягнень.
Встановлені перевіркою обставини не дають підстав для висновку про наявність факту умисного порушення суддею Єрмоленко В.Б. норм процесуального права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
З огляду на зазначене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Жовтневого районного суду міста Харкова Єрмоленко В.Б.
Керуючись статтями 43, 44, 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Жовтневого районного суду міста Харкова Єрмоленко Вікторії Борисівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
А.М. Мірошниченко
А.А. Овсієнко
Л.А. Швецова
