Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Швецової Л.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. за результатами попередньої перевірки скарги Клєцової Надії Віталіївни стосовно судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Продана Бориса Георгійовича,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 11 грудня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга Клєцової Н.В. на дії судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Продана Б.Г. під час розгляду цивільної справи про поділ майна подружжя (вхідний № К-7430/0/7-17).

У доводах скарги зазначено, що під час розгляду цивільної справи про поділ майна подружжя суддею Проданом Б.Г. допущено істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав. Крім того, у судовому рішенні не зазначено мотивів прийняття або відхилення всіх аргументів сторін щодо суті спору.

З огляду на викладене скаржник просить притягнути суддю Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Продана Б.Г. до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюється за правилами та у строки, що встановлені главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Дисциплінарне провадження щодо суддів включає попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), зокрема, вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи; за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2017 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення перевірки.

Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худиком М.П. проведено попередню перевірку скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у ньому пропозицію.

Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.

У провадженні судді Продана Г.Б. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя (№ 431/6123/16-ц).

Ухвалами від 6 та 13 вересня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотань ОСОБА_2 про проведення судових засідань в режимі відео-конференції у зв’язку з їх необґрунтованістю.

Рішенням від 11 жовтня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що сторонами не досягнуто згоди про поділ спільного майна та позивач просить стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію належної їй частки автомобіля Geely Emgrand ЕС7 у розмірі 104000 грн та стягнути 50000 грн, які знаходяться на депозитному рахунку відповідача, і судові витрати у справі. У судовому засіданні встановлено, що 7 червня 2016 року відповідно до договору купівлі-продажу вказаний транспортний засіб було відчужено. Відповідно до довідки, виданої публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк», сума на депозитному рахунку відповідача станом на 27 травня 2016 року становила 0,00 гривень. Оскільки шлюб між сторонами було розірвано 28 листопада 2016 року, вказаний автомобіль відчужено за період перебування сторін у шлюбі та на дату розірвання шлюбу відсутні кошти на депозитному рахунку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 15 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано, та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 138327,65 грн грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно та 4701,18 грн судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені на початку травня 2016 року, тобто до продажу вказаного автомобіля відповідачем. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 11 липня 2017 року № 2037 вартість вказаного автомобіля станом на 30 листопада 2016 року становить 176655,30 гривень. Згідно з виписками по банківських рахунках і квитанціями (копії яких наявні в матеріалах справи) після припинення шлюбних відносин і до їх розірвання у встановленому законом порядку відповідач одержав у банку 111610,20 грн коштів за договорами банківського вкладу. За таких обставин автомобіль і грошові кошти банківського вкладу підлягають поділу між сторонами шляхом присудження Клєцовій Н.В. грошової компенсації вартості половини спірного майна.

У доводах дисциплінарної скарги зазначено, що під час ухвалення судового рішення суддя Продан Б.Г. не встановив фактичну дату припинення шлюбних відносин і, як наслідок, не повною мірою дослідив рух коштів по банківському депозитному рахунку відповідача. Крім того, вказаний суддя безпідставно відмовив у задоволенні клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. У судовому рішенні не зазначено мотивів прийняття або відхилення всіх аргументів Клєцової Н.В. про те, що автомобіль було продано під час перебування у шлюбних відносинах та вона просить про поділ коштів, отриманих від реалізації вказаного транспортного засобу, а не визнання права спільної сумісної власності на транспортний засіб, що не було враховано суддею Проданом Б.Г. Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що судове рішення є немотивованим та постановленим без повного з’ясування обставин, що мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

У письмових поясненнях суддя Продан Б.Г. зазначає, що ним вживались всі необхідні заходи для повного та всебічного дослідження обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору. У задоволенні клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції було відмовлено з технічних причин.

Вивчивши зазначену скаргу, письмові пояснення судді, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи необхідно відмовити з огляду на таке.

Не погоджуючись із рішеннями, постановленими суддею Проданом Б.Г., скаржник вказує на можливі допущені суддею помилки застосування норм процесуального права та намагається здійснити переоцінку доказів, якими керувався суддя при ухваленні рішень.

Переоцінка доказів не належить до повноважень Вищої ради правосуддя, яка згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом правосуддя.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Підстави для дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, які здійснюють дисциплінарні провадження щодо суддів, не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їх рішень.

Незгода скаржника з висновками та мотивами суду, викладеними в ухвалах 6 та 13 вересня 2017 року, а також рішенні від 11 жовтня 2017 року, не може бути достатньою підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Продана Б.Г., оскільки судові помилки, допущені вказаним суддею під час розгляду справи, виправлені судом апеляційної інстанції, що дало змогу учасникам судового процесу, зокрема позивачу, реалізувати свої процесуальні права.

Відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

При цьому під час попередньої перевірки не встановлено умисного порушення суддею Проданом Б.Г. норм матеріального і процесуального права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Крім того, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Втім, це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, параграфи 29-30).

Зі змісту рішення від 11 жовтня 2017 року вбачається, що воно містить аналіз доводів скаржника та правову оцінку досліджених доказів, якими ці доводи обґрунтовані, а також мотиви відмови у задоволенні позовних вимог. Вказані обставини свідчать про відсутність в діях судді Продана Б.Г. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Інших посилань на конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку та фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості, як того вимагає вказаний Закон, скарга не містить.

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

З огляду на зазначене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що доводи дисциплінарної скарги Клєцової Н.В. зводяться виключно до незгоди із судовими рішеннями, що постановлені суддею Проданом Б.Г.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.

Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Продана Бориса Георгійовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.