Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Приморського районного суду міста Одеси Попревича Віктора Михайловича на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 жовтня 2017 року № 3112/3дп/15-17,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 7 листопада 2017 року надійшла скарга (вх. 2966/0/6-17) судді Приморського районного суду міста Одеси Попревича В.М. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 жовтня 2017 року № 3112/3дп/15-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

За результатами автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 7 листопада 2017 року доповідачем щодо вказаної справи визначено члена Вищої ради правосуддя Бенедисюка І.М.

Скаргу судді Приморського районного суду міста Одеси Попревича В.М. подано з пропуском строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати, встановленого частиною другою статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Суддя Попревич В.М. просить Вищу раду правосуддя поновити строк на оскарження рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 жовтня 2017 року № 3112/3дп/15-17 з мотивів, наведених у скарзі.

Вища рада правосуддя вирішила поновити судді Попревичу В.М. строк на оскарження рішення відповідно до пунктів 13.7, 13.8 Регламенту Вищої ради правосуддя.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Попревича В.М. стало те, що, як було з’ясовано Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя, до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР, Реєстр) постанову Приморського районного суду міста Одеси від 29 травня 2017 року у справі № 522/2865/17 було внесено 30 червня 2017 року. Несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Реєстру відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є підставою дисциплінарної відповідальності суддів. За результатами розгляду дисциплінарної справи рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 жовтня 2017 року № 3112/3дп/15-17 суддю Попревича В.М. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Не погоджуючись із таким рішенням дисциплінарного органу, суддя Попревич В.М. звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою, в якій просить рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 жовтня 2017 року № 3112/3дп/15-17 скасувати повністю та закрити дисциплінарне провадження.

Суддя Попревич В.М. вважає, що при ухваленні рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення Дисциплінарною палатою не в повній мірі з’ясовано обставини справи, зібраним у справі доказам надано неправильну юридичну оцінку, внаслідок чого Дисциплінарна палата дійшла помилкового висновку про наявність в його діях вини у формі недбалості щодо несвоєчасного надання копії судового рішення для його внесення до ЄДРСР і, як наслідок, безпідставно наклала дисциплінарне стягнення.

Вища рада правосуддя, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження в контексті доводів скарги, дійшла висновку, що допущені суддею Попревичем В.М. порушення вказують на вчинення ним дій, які є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

У скарзі суддя Попревич В.М. зазначає, що Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що постанова про відмову в накладенні адміністративного стягнення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) на Особа_1 була виготовлена 29 травня 2017 року та внесена до комп’ютерної програми діловодства «Д-3» 31 травня 2017 року о 17:28:56. Зазначена обставина, як вважає суддя Попревич В.М., підтверджується також листом державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 23 серпня 2017 року № 3249/17-вих. Проте наведена у скарзі інформація є такою, що не відповідає обставинам, викладеним у рішенні Дисциплінарної палати, та матеріалам дисциплінарної справи.

Третьою Дисциплінарною палатою встановлено та зазначено у рішенні, що згідно з інформацією, наданою державним підприємством «Інформаційні судові системи» (лист № 3249/17-вих від 23 серпня 2017 року, вх. № 5174/0/8-17 від 23 серпня 2017 року), постанова від 29 травня 2017 року у справі № 522/2865/17, номер провадження 3/522/1393/17, Приморського районного суду міста Одеси створена в системі 31 травня 2017 року о 17:28 під логіном користувача «POPREVUCH», який закріплено за співробітником Попревичем Віктором Михайловичем. 30 червня 2017 року о 09:26 під тим самим логіном вказане судове рішення було підписано електронним цифровим підписом, йому було надано статус «Оригінал», проставлено ознаку відправлення до ЄДРСР.

Таким чином, Вища рада правосуддя погоджується з Третьою Дисциплінарною палатою, що постанову Приморського районного суду міста Одеси від 29 травня 2017 року у справі № 522/2865/17 було внесено до Реєстру 30 червня 2017 року.

Суддя Попревич В.М. зазначає у скарзі, що в його діях відсутня вина щодо несвоєчасного надання копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР, оскільки відповідно до наказу керівника апарату Приморського районного суду міста Одеси Особа_2 від 29 грудня 2016 року № 163/а обов’язки з технічного направлення до реєстру електронних копій судових рішень, ухвалених під головуванням суддів, покладено на відповідних помічників суддів. Зазначена обставина підтверджується листом Приморського районного суду міста Одеси від 29 серпня 2017 року № С-01, до якого долучено копію наказу.

Пунктом 10 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740, передбачено, що надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень здійснює суддя або відповідальна особа апарату суду, визначена наказом голови суду. Копія відповідного наказу із зазначенням прізвища, імені, по батькові та контактного телефону відповідальної особи, її електронної адреси надсилається адміністраторові Реєстру.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, а також з матеріалів дисциплінарного провадження (лист державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 20 вересня 2017 року № 3564/17-вих), наказ керівника апарату Приморського районного суду міста Одеси від 29 грудня 2016 року № 163/а до підприємства як адміністратора реєстру не надсилався, натомість до підприємства надсилалися накази від 5 серпня 2016 року № 29/с, 4 січня 2017 року № 1/а, 4 квітня 2017 року № 8/с, 25 липня 2017 року № 134/а, що уповноважували окремих працівників апарату суду (по одному у кожному наказі) на внесення судових рішень до Реєстру.

Вища рада правосуддя погоджується з висновком Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що у встановленому порядку здійснення відправки судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень на «відповідальну особу апарату суду» не покладалося, у зв’язку з чим відповідальним за відправку судових рішень, у тому числі й постанови у справі про адміністративні правопорушення № 522/2865/17 стосовно Особа_1 за статтею 130 КУпАП, був суддя Попревич В.М.

Виходячи з викладеного, Вища рада правосуддя не бере до уваги доводи судді Попревича В.М., що здійснення відправки судових рішень до Реєстру покладено на його помічника – Особа_3.

З рішення вбачається та підтверджується матеріалами дисциплінарного провадження, що відсутні обставини, які свідчать про умисність дій судді Попревича В.М. щодо несвоєчасної відправки копії судового рішення для внесення до ЄДРСР. Водночас Третя Дисциплінарна палата дійшла висновку, що суддею Попревичем В.М. вчинено дисциплінарний проступок внаслідок недбалості, а така недбалість є грубою, оскільки розглянута суддею Попревичем В.М. справа викликала значний суспільний резонанс, а отже, вчасне оприлюднення винесеного за результатами її розгляду рішення становило особливий суспільний інтерес.

Проте Вища рада правосуддя вважає, що наявність суспільного резонансу не є обставиною, яка впливає на характер дисциплінарного проступку та вид дисциплінарного стягнення, яке може застосовуватись до судді. В матеріалах дисциплінарного провадження відсутні матеріали, які б свідчили, що несвоєчасне надання суддею Попревичем В.М. копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР є умисною дією, а тому Вища рада правосуддя дійшла висновку, що вчинений цим суддею дисциплінарний проступок є малозначним.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Таким чином, дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця не є співрозмірним та пропорційним вчиненому суддею Попревичем В.М. дисциплінарному проступку.

Пунктом четвертим частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 жовтня 2017 року № 3112/3дп/15-17 про притягнення судді Приморського районного суду міста Одеси Попревича Віктора Михайловича до дисциплінарної відповідальності змінити, притягнути суддю Приморського районного суду міста Одеси Попревича Віктора Михайловича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.