Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Вишгородського районного суду Київської області Войнаренко Людмили Федорівни на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 травня 2017 року № 1037/3дп/15-17,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 8 червня 2017 року за вхідним № 1104/0/6-17 надійшла скарга судді Вишгородського районного суду Київської області Войнаренко Л.Ф. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 травня 2017 року № 1037/1дп/15-17 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 8 червня 2017 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Беляневича В.Е.
Скарга судді Вишгородського районного суду Київської області Войнаренко Л.Ф. подана з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
За результатами перевірки член Вищої ради правосуддя Беляневич В.Е. дійшов висновку про необгрунтованість скарги судді Вишгородського районного суду Київської області Войнаренко Л.Ф. та відсутність підстав для скасування рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 травня 2017 року № 1037/1дп/15-17 (висновок від 14 серпня 2017 року).
Суддю Войнаренко Л.Ф., голову громадської спілки «Українська спілка Автомайдан» Михайловського Андрія Вікторовича, Берка Степана Тарасовича, повідомлено про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
5 жовтня 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшли доповнення до скарги судді Войнаренко Л.Ф., у яких зазначено про відсутність умислу в діях судді та необґрунтованість оскаржуваного рішення.
У засідання Вищої ради правосуддя прибула представник судді Вишгородського районного суду Київської області Войнаренко Л.Ф. – Усманова Є.І.
Представник судді Войнаренко Л.Ф. під час засідання Вищої ради правосуддя надала пояснення, яким підтримала доводи скарги, та просила скасувати рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 травня 2017 року № 1037/1дп/15-17 про притягнення судді Войнаренко Л.Ф. до дисциплінарної відповідальності.
Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Беляневича В.Е., представника судді Войнаренко Л.Ф., дійшла висновку, що скарга судді Войнаренко Л.Ф. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 травня 2017 року № 1037/1дп/15-17 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 травня 2017 року № 1037/3дп/15-17 притягнуто до дисциплінарної відповідальності суддю Вишгородського районного суду Київської області Войнаренко Л.Ф. та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.
Підставою притягнення судді Войнаренко Л.Ф. до дисциплінарної відповідальності стали встановлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя факти істотного порушення нею норм процесуального права та принципу верховенства права під час розгляду справ про притягнення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
Зокрема, Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що суддею Вишгородського районного суду Київської області Войнаренко Л.Ф. не було належним чином вчинено дій, які сприяють виконанню завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме: не дотримано вимог щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності із законом; суддя Войнаренко Л.Ф. дійшла висновку про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без урахування презумпції невинуватості, яка відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху у вигляді, зокрема, обмеження права керування транспортними засобами; під час розгляду вказаних справ суддя визнала зазначених осіб винними у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 1222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та застосувала до них адміністративне стягнення, не маючи безспірних доказів, які б підтверджували їхню вину; постановлені рішення у вказаних справах суддею належно не мотивовані.
Таким чином, встановлені за результатами розгляду дисциплінарної справи обставини стали підставою для висновку про те, що суддею Войнаренко Л.Ф. під час розгляду справ про притягнення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності допущено істотні порушення принципу верховенства права під час здійснення правосуддя, тобто допущено істотні порушення норм процесуального права.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що згідно із законодавством про дисциплінарну відповідальність суддів, яке діяло на час розгляду суддею Войнаренко Л.Ф. справ про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, склад дисциплінарного проступку охоплювався частиною другою статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (у редакції, чинній на час ухвалення постанов), а саме порушенням суддею присяги визнавалося, зокрема, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів.
Допущені суддею істотні порушення норм процесуального права, що є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, були кваліфіковані Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя за підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» та визначені як істотний дисциплінарний проступок, що є несумісним зі статусом судді. Із зазначених підстав Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила притягнути Войнаренко Л.Ф. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення її з посади судді.
Стверджуючи про необґрунтованість оскаржуваного рішення та непропорційність застосованого дисциплінарного стягнення, суддя Войнаренко Л.Ф. посилалась на таке:
під час розгляду нею справ суду не надавалися докази того, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були учасниками акцій протесту;
вважає, що не могла застосувати більш м’яке покарання, оскільки самі постанови у справах свідчать про застосування різних покарань;
Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено фактів неналежного ставлення її до службових обов’язків та умисного порушення норм права;
з моменту вчинення нею проступків до часу відкриття дисциплінарної справи закінчився термін для притягнення її до дисциплінарної відповідальності;
не погоджується з висновком про те, що нею необ’єктивно та несправедливо здійснено правосуддя, що має наслідком підрив суспільної довіри до суду;
при прийнятті рішення не враховано її характеристики як судді;
не відображено мотивів прийняття рішення щодо призначення найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.
Стосовно доводів скарги Войнаренко Л.Ф. Вища рада правосуддя виходить із такого.
У скарзі суддя зазначила, що під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були учасниками акцій протесту, суду надано не було.
Такі доводи судді Войнаренко Л.Ф. спростовуються тим, що у рапортах від 1 січня 2014 року, що містяться в адміністративних матеріалах стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зазначено, що з міста Києва рухалась колона автомобілів із символікою Євромайдану.
Стосовно тверджень вказаної судді щодо застосування різних видів покарань у справах про притягнення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та неможливості застосування більш м’якого покарання слід зазначити, що санкція статті 1222 КУпАП передбачає можливість застосування, крім позбавлення права керування транспортним засобом, накладення штрафу на правопорушника. Проте суддею Войнаренко Л.Ф. у своїх судових рішеннях не зазначено та невмотивовано підстави обрання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виду покарання саме у вигляді позбавлення права керування, а також того, чому суд дійшов висновку про те, що інший вид адміністративного стягнення не може бути застосований до зазначених правопорушників.
Щодо посилання у скарзі на закінчення строку для притягнення судді Войнаренко Л.Ф. до дисциплінарної відповідальності слід зазначити таке.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходила з того, що хоча на час порушення суддею Войнаренко Л.Ф. присяги судді строк для притягнення до відповідальності за такі дії законом передбачений не був, такий строк було запроваджено в подальшому із прийняттям Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд». Згідно із частиною четвертою статті 96 Закону України від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») дисциплінарне стягнення до судді могло бути застосоване не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
Правила частини одинадцятої статті 109 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими передбачено, що при обчисленні строку давності не враховується час здійснення дисциплінарного провадження, не можуть бути застосовані під час вирішення питання про притягнення до відповідальності судді Войнаренко Л.Ф. з огляду на вимоги статті 58 Конституції України як такі, що погіршують становище особи, яка притягається до відповідальності.
Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час винесення рішення врахувала строк перебування судді у відпустці та її відсутності на робочому місці у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Таким чином, на час розгляду дисциплінарної справи строк давності притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановлений законом, не закінчився.
Щодо доводів судді Войнаренко Л.Ф. стосовно того, що Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено фактів неналежного ставлення її до службових обов’язків та умисного порушення норм права, не враховано її характеристики як судді при прийнятті рішення, а також незгоди судді з висновком про те, що нею необ’єктивно та несправедливо здійснено правосуддя, що має наслідком підрив суспільної довіри до суду, слід зазначити таке.
Під час обрання виду дисциплінарного стягнення Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя враховано встановлені під час перевірки обставини, а також обставини, що підлягають врахуванню відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особу судді, ступінь її вини, а також те, що суддею Войнаренко Л.Ф. вчинено істотний дисциплінарний проступок, та застосовано до неї дисциплінарне стягнення з урахуванням принципу пропорційності.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що, зважаючи на характер правопорушень, допущених суддею Войнаренко Л.Ф., які свідчать про необ’єктивне та несправедливе здійснення нею правосуддя, а також на наслідки, які настали за результатами вчинених діянь – підрив суспільної довіри до суду, враховуючи дані про особу судді Войнаренко Л.Ф., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення її з посади, незважаючи на позитивну характеристику судді, є пропорційним вчиненому та виправданим з урахуванням часу, що минув із моменту прийняття нею рішень.
За змістом пунктів 1, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який із таких фактів: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
Третя Дисциплінарна палата дійшла обґрунтованого висновку, що редакційні зміни в описі неправомірних дій судді, які є підставою для звільнення її з посади, не призвели до пом’якшення відповідальності за такі діяння, а всі досліджені редакції опису таких діянь повністю охоплюють дії, вчинені суддею Войнаренко Л.Ф.
Відповідальність за дії, вчинені суддею Войнаренко Л.Ф., не скасовано та не пом’якшено, а отже, суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за дії, які чинною редакцією Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікуються як істотний дисциплінарний проступок.
Дослідивши матеріали дисциплінарного провадження та розглянувши скаргу судді Войнаренко Л.Ф., Вища рада правосуддя встановила, що допущені суддею порушення законодавства є істотним дисциплінарним проступком, і, як наслідок, – підставою для внесення подання про звільнення судді із займаної посади.
З огляду на викладене, за результатами розгляду скарги судді Вишгородського районного суду Київської області Войнаренко Л.Ф. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 травня 2017 року № 1037/3дп/15-17 та на підставі пункту 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя дійшла висновку, що вказане рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 травня 2017 року № 1037/3дп/15-17 про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області Войнаренко Людмили Федорівни до дисциплінарної відповідальності.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
Члени Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
В.Е. Беляневич
А.М. Бойко
Н.О. Волковицька
М.Б. Гусак
В.К. Комков
А.О. Лесько
Т.М. Малашенкова
О.В. Маловацький
В.А. Нежура
В.В. Шапран
