Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Говорухи В.І., Гусака М.Б., Маловацького О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Комкова В.К. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України стосовно судді (голови) Дніпровського районного суду міста Херсона (нині суддя Новотроїцького районного суду Херсонської області) Решетова Вадима Валентиновича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 20 грудня 2017 року надійшла надіслана Вищою кваліфікаційною комісією суддів України і зареєстрована за єдиним унікальним № 3298/0/20-17 скарга військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України стосовно судді (голови) Дніпровського районного суду міста Херсона (нині суддя Новотроїцького районного суду Херсонської області) Решетова В.В.
У скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності голови суду Решетова В.В. за умисне безпідставне затягування та невжиття заходів щодо розгляду справи № 666/154/16-к протягом строку, встановленого законом.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюється за правилами та у строки, встановлені главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Дисциплінарне провадження щодо суддів включає попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Комкову В.К.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Комков В.К. вніс пропозицію про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді (голови) Дніпровського районного суду міста Херсона (нині суддя Новотроїцького районного суду Херсонської області) Решетова В.В.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Комкова В.К., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді (голови) Дніпровського районного суду міста Херсона (нині суддя Новотроїцького районного суду Херсонської області) Решетова В.В. з огляду на таке.
19 січня 2016 року до Дніпровського районного суду міста Херсона з військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України надійшов обвинувальний акт за частиною першою статті 115 КК України стосовно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно із протоколом щодо неможливості автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2016 року призначення не відбулось внаслідок нестачі потрібної кількості суддів для розподілу справи.
20 січня 2016 року голова суду Решетов В.В., керуючись статтею 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), звернувся до апеляційного суду Херсонської області з поданням, в якому повідомив про неможливість автоматичного розподілу судової справи між суддями внаслідок нестачі потрібної кількості суддів кримінальної спеціалізації для розподілу справи і просив направити кримінальне провадження на розгляд до іншого суду.
Подання до апеляційного суду мотивовано тим, що за рішенням зборів суддів Дніпровського районного суду міста Херсона від 16 вересня 2015 року № 33 чотирьом суддям визначено спеціалізацію з розгляду кримінальних справ, проваджень, матеріалів в порядку КПК України і справ в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, шести суддям – спеціалізацію з розгляду цивільних і інших справ в порядку Цивільного процесуального кодексу України і матеріалів в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення, трьох суддів визначено слідчими суддями. Оскільки із чотирьох суддів кримінальної спеціалізації одна суддя перебуває у відпустці, а друга – у відрядженні, утворити колегію із трьох суддів для розгляду отриманого кримінального провадження неможливо.
21 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області не знайшла підстав для передачі кримінального провадження на розгляд іншому суду і постановила ухвалу, якою відмовила у задоволенні подання голови суду першої інстанції, а ініціювання подання розцінила як уникнення здійснення правосуддя.
Колегія суддів апеляційної інстанції своє рішення мотивувала тим, що згідно зі штатним розписом у Дніпровському районному суді міста Херсона працює 13 суддів; лише 3 судді із числа повноважних суддів на час внесення подання не могли здійснювати судочинство у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок відпустки, відрядження, ухвалення рішень як слідчим суддею; в районному суді достатньо інших працюючих суддів, які можуть брати участь в судовому розгляді цього кримінального провадження; послалась при цьому на пункт 2.3.21 Положення про автоматизовану систему документообігу суду в редакції рішення Ради суддів України від 2 квітня 2015 року № 25, згідно з яким автоматизований розподіл судових справ між усіма суддями здійснюється в судах, в яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе.
21 січня 2016 року голова суду Решетов В.В. зібрав збори суддів районного суду, які вирішили в автоматизованій системі документообігу суду Д-3 відкрити доступ до списку суддів цивільної спеціалізації для визначення складу суду у справі № 666/154/16-к.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2016 року було визначено головуючого суддю і двох членів колегії для розгляду справи № 666/154/16-к.
22 січня 2016 року головуючий суддя призначив підготовче судове засідання у цій справі на 10 годину того самого дня і суд за результатами підготовчого судового засідання призначив судовий розгляд справи та продовжив строк тримання обвинуваченого під вартою, який закінчувався 22 січня 2016 року.
Автор дисциплінарної скарги вважає, що голова суду Решетов В.В. не вжив заходів щодо визначення колегії суддів для розгляду обвинувального акта із числа всіх суддів районного суду, в поданні до апеляційного суду вийшов за межі визначеного частиною першою статті 34 КПК України переліку підстав для передачі справи до іншого суду, і це могло мати наслідком звільнення обвинуваченого з-під варти в разі несвоєчасного проведення підготовчого судового засідання, оскільки строк тримання обвинуваченого під вартою закінчувався 22 січня 2016 року.
Суддя (голова суду) Решетов В.В. в поясненнях до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України виклав перебіг розгляду питання щодо визначення колегії суддів для розгляду обвинувального акта у справі № 666/154/16-к і мотиви своїх дій упродовж 19–22 січня 2016 року, які відповідають змісту наведеного вище подання до апеляційного суду.
До пояснень долучено копії відповідних документів.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Аргументи скаржника стосовно оцінки доказів, якими керувався суддя при ухваленні рішень, не можуть бути предметом розгляду Вищої ради правосуддя, адже відповідно до статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» це не належить до її повноважень.
Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не вправі встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
За таких обставин, враховуючи зміст скарги, пояснення судді, матеріали судової справи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суть дисциплінарної скарги військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України зводиться лише до незгоди з поданням в порядку статті 34 КПК України від 20 січня 2016 року голови Дніпровського районного суду міста Херсона Решетова В.В., а зазначені у скарзі обставини не можуть бути підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді (голови суду) Решетова В.В.
Указом Президента України від 1 серпня 2016 року № 320/2016 суддя Решетов В.В. переведений на роботу на посаді судді Новотроїцького районного суду Херсонської області.
Пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені вище обставини, керуючись статтями 45, 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді (голови) Дніпровського районного суду міста Херсона (нині суддя Новотроїцького районного суду Херсонської області) Решетова Вадима Валентиновича.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні Першої
Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
В.І. Говоруха
М.Б. Гусак
О.В. Маловацький
