Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Говорухи В.І., Гусака М.Б., Маловацького О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Комкова В.К. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Оніщенка Руслана Леонідовича стосовно судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Шульги Оксани Миколаївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 31 жовтня 2017 року за вхідним № О-6759/0/7-17 надійшла скарга Оніщенка Р.Л. стосовно судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Шульги О.М.
У скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, яка під час ухвалення рішень у справі № 279/2442/17 незаконно, на думку скаржника, відмовила йому в доступі до правосуддя.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюється за правилами та у строки, встановлені главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Дисциплінарне провадження щодо суддів включає попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»). Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Комкову В.К.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Комков В.К. вніс пропозицію про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Шульги О.М.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Комкова В.К., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Шульги О.М. з огляду на таке.
4 липня 2017 року суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Шульга О.М. у справі № 279/2442/17 постановила ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_1 до ЮРИДИЧА ОСОБА_1 про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, видачу трудової книжки і зобов’язання видати трудову книжку залишила без руху; надала позивачеві п’ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Таке рішення суддя мотивувала тим, що позовна заява не відповідає вимогам статті 119 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), відповідно до якої позовна заява повинна містити: ціну позову щодо вимог майнового характеру, оскільки від цього залежить визначення суми судового збору; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину. На думку судді, позовна заява не відповідає вказаним вимогам закону, оскільки не містить ціни позову, розміру заборгованості невиплаченої заробітної плати, періоду, за який заборгованість утворилась. Також позивач, заявляючи вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі за час затримки розрахунку, не навів розрахунок та не обґрунтував вказану вимогу даними про свій середньомісячний заробіток.
19 липня 2017 року позивач подав заяву на ім’я судді про усунення недоліків позовної заяви.
20 липня 2017 року суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Шульга О.М. у справі № 279/2442/17 постановила ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_1 до ЮРИДИЧНА ОСОБА_1 про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, видачу трудової книжки і зобов’язання видати трудову книжку повернула позивачеві.
Таке рішення суддя мотивувала тим, що заява про усунення недоліків за формою та змістом не відповідає вимогам статті 119 ЦПК України та не усуває недоліків, які зазначені в ухвалі від 4 липня 2017 року; роз’яснила право повторного звернення до суду при усуненні обставин, що стали підставою для повернення позовної заяви.
23 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області у справі № 279/2442/17 постановила ухвалу, якою скасувала ухвалу суду першої інстанції від 4 липня 2017 року і повернула матеріали справи до того самого суду для вирішення питання про відкриття провадження.
Таке рішення апеляційний суд мотивував тим, що суддя місцевого суду при постановленні ухвали від 20 липня 2017 року не врахувала, що позивач у заяві від 19 липня 2017 року вказав орієнтовну ціну позову внаслідок відсутності у нього довідок від відповідача; не взяла до уваги клопотання в заяві про зобов’язання відповідача надати документи відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України; не врахувала можливість визначення розміру судового збору попередньо судом відповідно до положень частини другої статті 80 ЦПК України в разі неможливості встановити точну ціну позову на момент пред’явлення позову.
Автор дисциплінарної скарги вважає, що суддя Шульга О.М. незаконно відмовила йому в доступі до правосуддя внаслідок того, що ухвалою від 4 липня 2017 року залишила його позовну заяву без руху, ухвалою від 20 липня 2017 року повернула позовну заяву і цю ухвалу скасовано апеляційним судом 23 серпня 2017 року.
Згідно з резолютивною частиною згаданої вище ухвали від 23 серпня 2017 року апеляційний суд скасував не ухвалу судді місцевого суду від 20 липня 2017 року про повернення позовної заяви, а ухвалу від 4 липня 2017 року про залишення позовної заяви без руху, яка оскарженню не підлягає.
Суддя Шульга О.М. надала письмові пояснення до Вищої ради правосуддя, в яких заперечує незаконну відмову позивачеві в доступі до правосуддя, оскільки позовна заява ОСОБА_1 не відповідала вимогам закону і у встановлений строк недоліки позовної заяви позивачем усунуті не були, а суд не уповноважений замість сторони у справі визначати обсяг її порушеного права. У позовній заяві позивач не вказав ні розміру заробітної плати, що йому був достовірно відомий, ні розміру середнього заробітку. Ухвала про повернення позовної заяви була скасована апеляційним судом і 12 вересня 2017 року у справі було відкрито провадження, судовий розгляд призначений на 6 жовтня 2017 року. У вказаний день судовий розгляд не відбувся за клопотанням сторони відповідача і був призначений на 2 листопада 2017 року. У цей день представник відповідача заявив клопотання про надання можливості подати заперечення та докази стосовно пред’явлених вимог, судовий розгляд був призначений на 16 листопада 2017 року. У судовому засіданні 16 листопада 2017 року було встановлено, що справа не підсудна Коростенському міськрайонному суду Житомирської області, оскільки ні позивач, ні відповідач не зареєстровані на території міста Коростеня або Коростенського району. Цю інформацію приховав позивач з метою штучно змінити територіальну підсудність, що призвело до збільшення строків розгляду справи. Ухвалою від 16 листопада 2017 року, з урахуванням думки позивача, справу передано за підсудністю до Радомишльського районного суду Житомирської області.
Голова Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надав Вищій раді правосуддя позитивну характеристику судді Шульги О.М. і копію наказу, за яким судді Шульзі О.М. була надана частина щорічної основної оплачуваної відпустки із 7 серпня до 8 вересня 2017 року.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Аргументи скаржника стосовно оцінки доказів, якими керувалась суддя при ухваленні рішень, не можуть бути предметом розгляду Вищої ради правосуддя, адже відповідно до статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» це не належить до її повноважень.
Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не вправі встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
За таких обставин, враховуючи зміст скарги, пояснення судді, ухвалені нею рішення, ухвалу апеляційного суду, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суть дисциплінарної скарги ОСОБА_1 зводиться лише до незгоди з ухвалами судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Шульги О.М. у справі № 279/2442/17: від 4 липня 2017 року про залишення позовної заяви без руху і від 20 липня 2017 року про повернення позовної заяви, а зазначені у скарзі обставини не можуть бути підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді.
Пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені вище обставини, керуючись статтями 45, 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Шульги Оксани Миколаївни.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
В.І. Говоруха
М.Б. Гусак
О.В. Маловацький
