Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Святошинського районного суду міста Києва Біди Михайла Антоновича на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 31 липня 2017 року № 2276/2дп/15-17 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 29 серпня 2017 року надійшла скарга судді Святошинського районного суду міста Києва Біди М.А. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Друга Дисциплінарна палата) від 31 липня 2017 року № 2276/2дп/15-17 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення з посади судді.
У скарзі суддя просить скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати від 31 липня 2017 року № 2276/2дп/15-17 та припинити дисциплінарне провадження щодо нього.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 29 серпня 2017 року скаргу судді Біди М.А. передано для проведення перевірки члену Вищої ради правосуддя Мірошниченку А.М.
Скаргу подано з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
За результатами перевірки член Вищої ради правосуддя Мірошниченко А.М. дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для скасування рішення Другої Дисциплінарної палати від 31 липня 2017 року № 2276/2дп/15-17 (висновок від 3 жовтня 2017 року).
У засідання Вищої ради правосуддя прибули суддя Біда М.А. та його адвокат Гузир В.П., які підтримали доводи скарги.
Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Мірошниченка А.М., суддю та його адвоката, дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
До Вищої ради юстиції з Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК) надійшла заява заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. (вх. № 2908/0/8-14 від 8 грудня 2014 року) про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Святошинського районного суду міста Києва Біди М.А. відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
У своїй заяві заступник Генерального прокурора України Бачун О.В. зазначив, що суддя Біда М.А. у справах № 759/2803/14-к та № 759/2806/14-к обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», через їх участь у таких акціях. У зв’язку із цим стосовно судді необхідно провести перевірку відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 цього Закону.
Також Бачун О.В. вказав, що в ухвалах слідчого судді Біди М.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цих справах відсутнє обґрунтування виняткової необхідності застосування тримання під вартою як запобіжного заходу.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати від 27 лютого 2017 року № 349/2дп/15-17 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Святошинського районного суду міста Києва Біди М.А.
Рішенням Другої Дисциплінарної палати від 31 липня 2017 року № 2276/2дп/15-17 суддю Святошинського районного суду міста Києва Біду М.А. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення його з посади судді.
При цьому Друга Дисциплінарна палата виходила з того, що суддя Святошинського районного суду міста Києва Біда М.А. під час постановлення ухвал суду від 19 лютого 2014 року у справах № 759/2803/14-к, № 759/2806/14-к порушив гарантовані статтею 29 Конституції України та статтями 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на свободу та особисту недоторканність і право на справедливий судовий розгляд.
Враховуючи наведене, Друга Дисциплінарна палата дійшла висновку, що суддею Святошинського районного суду міста Києва Бідою М.А. вчинено дії, які охоплювалися порушення присяги у розумінні частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (у редакції, що діяла на момент постановлення зазначених ухвал), а саме вчинено дії, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів. Вказані дії на цей час охоплюються ознаками складу істотного дисциплінарного проступку.
Також Друга Дисциплінарна палата виходила із того, що порушення закону, допущені суддею Бідою М.А., є очевидними і грубими, дисциплінарний проступок є істотним, а його наслідки негативно вплинули як на права окремих осіб, так і на ступінь довіри суспільства до судової влади в цілому.
Беручи до уваги тяжкість проступку та його наслідки, Друга Дисциплінарна палата дійшла висновку, що позитивна характеристика судді, тривалий час роботи на посаді судді та відсутність дисциплінарних стягнень не можуть бути підставою застосування більш м’якого виду дисциплінарного стягнення ніж внесення подання про звільнення судді з посади і не буде пропорційним характеру вчиненого проступку.
Суддя Біда М.А. вважає, що рішення Другої Дисциплінарної палати від 31 липня 2017 року № 2276/2дп/15-17 є незаконним та необґрунтованим і підлягає скасуванню з огляду на таке:
Друга Дисциплінарна палата повинна була залишити без розгляду заяву заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. на підставіпункту 5 статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя, оскільки він підлягав звільненню з посади судді у відставку не пізніше 20 листопада2014 року, не був звільнений із незалежних від нього обставин, а заява про проведення щодо нього спеціальної перевірки надійшла 8 грудня 2014 року;
заступник Генерального прокурора України Бачун О.В. апеляційних скарг на ухвали слідчого судді не подав, а подав заяви до ТСК поза межами своїх законодавчих і функціональних повноважень;
для притягнення його до дисциплінарної відповідальності слід було застосувати положення Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, яка діяла станом на момент винесення ухвал слідчим суддею, тобто 19 лютого 2014 року, а не Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд»;
Друга Дисциплінарна палата обґрунтовує своє рішення виключно наявними, на її думку, порушеннями суддею норм процесуального права під час розгляду справ. Проте встановлення таких порушень не віднесено до її компетенції. У свою чергу, доказів злочинного наміру або грубої недбалості чи навмисного порушення закону при прийнятті ним як слідчим суддею ухвал про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою Другою Дисциплінарною палатою не наведено;
при прийнятті рішення Другою Дисциплінарною палатою не враховано особу судді.
Відповідно до частини дев’ятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» розгляд скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді здійснюється в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.
За результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право:
1) скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження;
2) скасувати частково рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
3) скасувати повністю або частково рішення Дисциплінарної палати про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
4) змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення;
5) залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.
Не оцінюючи висновків Другої Дисциплінарної палати щодо наявності в діях судді Біди М.А. під час розгляду справ № 759/2803/14-к, № 759/2806/14-к складу істотного дисциплінарного проступку, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що рішення Другої Дисциплінарної палати від 31 липня 2017 року № 2276/2дп/15-17 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності підлягає скасуванню із закриттям провадження в дисциплінарній справі з таких підстав.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент подачі Бідою М.А. заяви про відставку) судді, який обіймає посаду безстроково, гарантується перебування на посаді до досягнення ним шістдесяти п’яти років, за винятком випадків звільнення судді з посади або відставки судді відповідно до цього Закону.
19 листопада 2014 року Біді М.А. виповнилося шістдесят п’ять років.
За змістом статті 102 цього Закону якщо суддю з будь-яких причин не звільнено з посади, він не може здійснювати свої повноваження зі здійснення правосуддя з наступного дня після досягнення шістдесяти п’яти років.
3 жовтня 2014 року суддя Біда М.А. у передбаченому зазначеним Законом порядку подав до Вищої ради юстиції заяву про звільнення з посади судді у зв’язку з відставкою.
Відповідно до частин першої та третьої статті 109 Закону «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на час подання Бідою М.А. заяви про відставку, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Заява про відставку подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.
Таким чином, суддя Біда М.А. підлягав звільненню з посади судді у відставку не пізніше 20 листопада 2014 року.
При цьому подання суддею заяви про відставку у цьому конкретному випадку не мало ознак уникнення дисциплінарної відповідальності, оскільки спричинене сукупністю юридичних фактів: досягненням суддею шістдесяти п’яти років, що перешкоджало подальшому перебуванню на посаді судді, та наявністю права бути звільненим у відставку.
На підставі пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» з дня набрання чинності цим Законом (11 квітня 2014 року) повноваження членів Вищої ради юстиції, крім тих, які перебувають у цьому органі за посадою, було припинено. Новий повноважний склад Вищої ради юстиції сформовано 4 червня 2015 року.
Таким чином, недотримання стосовно судді Біди М.А. приписів статті 109 Закону «Про судоустрій і статус суддів» у чинній на час подання ним заяви про відставку редакції, відповідно до якої розгляд такої заяви Вищою радою юстиції не повинен був перевищувати одного місяця, обумовлений припиненням повноважень більшості членів цього конституційного органу в період з 11 квітня 2014 року по 4 червня 2015 року.
Законом України від 8 квітня 2014 року № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» визначено правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Для реалізації цього Закону було утворено ТСК. Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» перевірка суддів проводиться протягом одного року з дня формування складу ТСК, що утворюється у порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, а заяви про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів) згідно зі статтею 3 цього Закону подаються юридичними або фізичними особами у письмовій формі до ТСК протягом шести місяців з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення про її утворення. Відповідне повідомлення опубліковано у газеті «Голос України» № 111 (5861) 12 червня 2014 року.
8 грудня 2014 року, після спливу місячного строку, протягом якого Біда М.А. підлягав звільненню у відставку відповідно до поданої ним заяви та у зв’язку з досягненням ним віку шістдесяти п’яти років, до ТСК надійшла заява заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Святошинського районного суду міста Києва Біди М.А. відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Згідно із частиною чотирнадцятою статті 4 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» діяльність ТСК припиняється після закінчення строку, визначеного у статті 2 цього Закону, тобто 12 червня 2015 року.
Проте до закінчення своїх повноважень ТСК не прийняла рішення за заявою заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. стосовно судді Біди М.А. та передала її до Вищої ради юстиції тільки 4 лютого 2016 року (вхідний № 384/0/8-16).
Таким чином, на час, коли у Вищої ради юстиції виник обов’язок щодо розгляду заяви судді Біди М.А. про відставку, у її провадженні не перебувала заява, яка могла стати підставою для відкриття дисциплінарної справи та наслідком якої могло бути звільнення судді з посади з підстави, визначеної пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
30 вересня 2016 року набрали чинності Закони України від 2 червня 2016 року № 140-VІІІ та № 1402-VІІІ «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» і Закон України «Про судоустрій і статус суддів» відповідно.
За змістом пункту 33 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» заяви, передані ТСК Вищій раді юстиції відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя розглядають у порядку та строки, встановлені законом для здійснення дисциплінарного провадження.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати від 27 лютого 2017 року № 349/2дп/15-17 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Святошинського районного суду міста Києва Біди М.А.
Водночас відповідно до пункту 14 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», який набрав чинності з 5 січня 2017 року, у разі якщо суддю з будь-яких причин не звільнено з посади у зв’язку з досягненням шістдесяти п’яти років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», його повноваження припиняються з 30 вересня 2016 року, крім випадку, якщо до 30 вересня 2016 року у встановленому законом порядку суддею було подано заяву про відставку. У разі якщо суддею було подано заяву про відставку, Вища рада правосуддя розглядає таку заяву в порядку, визначеному цим Законом, та ухвалює одне з таких рішень:
рішення про звільнення судді з посадиузв’язку з поданням заяви про відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України;
рішення про відмову у звільненні судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку, якщо суддя не має стажу роботи на посаді судді, необхідного для виходу у відставку відповідно до вимог законодавства, яке діяло на день подання суддею заяви про відставку. У такому випадку повноваження судді припиняються з 30 вересня 2016 року.
Зазначене узгоджується зі змістом статті 145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої відставка судді припиняється у разі:
повторного призначення його на посаду;
набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення умисного злочину;
припинення його громадянства або набуття ним громадянства іншої держави;
визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Таким чином, для особи, яка досягла граничного віку перебування на посаді судді (шістдесят п’ять років) та має необхідний стаж роботи для задоволення заяви про відставку, право на відставку не може залежати від результатів розгляду дисциплінарної справи, відкритої після досягнення граничного віку перебування на посаді судді, оскільки таке право може бути припинено тільки внаслідок вчинення такою особою умисного злочину, встановленого обвинувальним вироком, який набрав законної сили.
Частиною десятою статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження.
Відповідно до пункту 13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарги Вища рада правосуддя ухвалює рішення відповідно до частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
На підставі викладеного Вища рада правосуддя дійшла висновку, що рішення Другої Дисциплінарної палати від 31 липня 2017 року № 2276/2дп/15-17 підлягає скасуванню, а дисциплінарна справа – закриттю.
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя,
вирішила:
скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 31 липня 2017 року № 2276/2дп/15-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Святошинського районного суду міста Києва Біди Михайла Антоновича та закрити дисциплінарне провадження.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
Члени Вищої ради правосуддя В.Е. Беляневич
П.М. Гречківський
М.Б. Гусак
В.К. Комков
А.О. Лесько
І.Ю. Мамонтова
А.М. Мірошниченко
В.А. Нежура
А.А. Овсієнко
А.С. Олійник
Я.М. Романюк
М.П. Худик
