Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Говорухи В.І., Гусака М.Б., Комкова В.К., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Протопопова Олега Івановича щодо дисциплінарного проступку суддів Токмацького районного суду Запорізької області Андрущенка Олександра Юрійовича та Погрібної Ольги Миколаївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 13 лютого 2017 року надійшли дисциплінарні скарги Протопопова О.І. щодо дисциплінарного проступку суддів Токмацького районного суду Запорізької області Андрущенка О.Ю. та Погрібної О.М.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя вказані дисциплінарні скарги передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В. (протоколи автоматизованого розподілу матеріалу від 13 лютого 2017 року №№ П-769/0/7-17 та П-769/1/7-17).
У скаргах зазначено, що суддями Токмацького районного суду Запорізької області Андрущенком О.Ю. та Погрібною О.М. було порушено правила самовідводу під час розгляду справи № 328/2629/16-ц, що, на думку скаржника, є підставою для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Протопопова О.І. член Першої Дисциплінарної палати Маловацький О.В. запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно суддів Токмацького районного суду Запорізької області Андрущенка О.Ю. та Погрібної О.М.
Здійснивши попередню перевірку дисциплінарних скарг, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Маловацького О.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Токмацького районного суду Запорізької області Андрущенка О.Ю. та Погрібної О.М. з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
У скарзі стосовно судді Андрущенка О.Ю. Протопопов О.І. вказав, що справа № 328/2629/16-ц перебувала у провадженні судді з липня 2016 року по січень 2017 року. При цьому обставини, які стали підставою для самовідводу судді, були відомі йому з моменту прийняття справи до провадження (відповідач є близьким родичем голови суду), однак самовідвід заявлено через досить тривалий проміжок часу. Також зауважив, що підставами самовідводу було те, що відповідач є тещею голови суду, що перешкоджає об’єктивному розгляду справи. Скаржник вважає, що зазначені обставини вказують на наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку.
У скарзі на дії судді Погрібної О.М. Протопопов О.І. вказав, що, отримавши до свого провадження справу № 328/2629/16-ц, суддя призначила її до розгляду і в першому судовому засіданні, яке провела за відсутності скаржника, протиправно задовольнила самовідвід, пославшись на родинні зв’язки голови суду із відповідачем у справі.
Суддям Токмацького районного суду Запорізької області Андрущенку О.Ю. та Погрібній О.М. було запропоновано надати пояснення.
У наданих до Вищої ради правосуддя поясненнях суддя Андрущенко О.Ю. зазначив, що в його провадженні перебувала цивільна справа № 328/2629/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – державний нотаріус Токмацької державної нотаріальної контори ОСОБА_3, про визнання договору міни квартири на 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки недійсним. Вказав, що на час звернення позивача до суду останньому та його представникам було відомо, що відповідач є тещею голови Токмацького районного суду Запорізької області Курдюкова В.М. та що про ці обставини зазначалося у позові. Ним відповідно до статті 166 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) після оголошення складу суду з’ясовувалось питання про наявність відводів складу суду, однак сторонами та їхніми представниками відводи не заявлялися. Більше того, вказав, що під час розгляду справи, відкриваючи кожне наступне судове засідання та оголошуючи справу, яка слухається, і склад суду, ним з’ясовувалось питання про наявність чи відсутність відводів складу суду, що підтверджується технічним записом судового засідання, копію якого він не має можливості надати з об’єктивних причин (у зв’язку з направленням справи для розгляду до Василівського районного суду Запорізької області).
Суддя Андрущенко О.Ю. вказав, що положення статті 20 ЦПК України містять об’єктивні та суб’єктивні підстави для відводу (самовідводу) судді. У цьому випадку об’єктивних підстав, які б унеможливлювали його участь у розгляді справи, не було. Також вказав, що не мав прямої чи непрямої особистої зацікавленості у результатах розгляду справи. Враховуючи викладене, з огляду на переконання сторін у його неупередженості під час розгляду справи вважав, що на той час були відсутні підстави для заявлення самовідводу, однак у подальшому дізнався про публікацію в мережі Інтернет статті щодо обставин цієї справи, в якій наголошувалось на родинних зв’язках голови суду та відповідача у справі, його особистій зацікавленості в результатах розгляду справи, що свідчить про очевидний результат розгляду справи. Незважаючи на переконаність в особистій неупередженості та об’єктивності під час розгляду справи, а також переконання в цьому сторін та їхніх представників, суд відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів та пункту 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів був зобов’язаний забезпечити переконання в безсторонності процесу та рішенні у справі не тільки сторін у справі, а й сторонніх спостерігачів з урахуванням поширеної в мережі Інтернет статті.
Зазначив, що твердження заявника про затягування розгляду справи не відповідають дійсності, оскільки справа розподілена йому 8 серпня 2016 року та 9 серпня 2016 року прийнята до провадження і призначена до розгляду на 17 серпня 2016 року. У судовому засіданні оголошувались перерви:
17 серпня 2016 року – у зв’язку з неявкою відповідача;
22 вересня 2016 року – у зв’язку з необхідністю виклику свідків;
12 жовтня 2016 року – за клопотанням представника відповідача;
31 жовтня 2016 року – у зв’язку з закінченням робочого часу;
15 листопада 2016 року – у зв’язку з неявкою позивача;
28 листопада 2016 року – у зв’язку з неявкою інших учасників процесу;
9 грудня 2016 року – за клопотанням третьої особи.
При цьому суддя Андрущенко О.Ю. вказав, що дати та час наступних судових засідань погоджувалися з учасниками процесу, зважаючи на зайнятість представників сторін в інших судових засіданнях. Також з урахуванням думки учасників судового розгляду судом встановлено обсяг доказів, які необхідно дослідити для повного з’ясування обставин справи, зокрема допит численних свідків сторін.
Суддя наполягає на тому, що жодним чином не є залежним від голови суду Курдюкова В.М., як зазначається у скарзі, а посилання на справи №№ 328/4250/15, 328/4716/15, 328/3817/15, 328/3531/15, 328/3629/15, 328/3613/15, 328/3525/15 як на підтвердження такої залежності є надуманими, оскільки вказані справи стосувались скарг ОСОБА_4 щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене кримінальне правопорушення Курдюковим В.М., який є суддею Токмацького районного суду Запорізької області. Вважає, що в його діях як судді відсутні будь-які порушення під час вирішення питання щодо самовідводу, а його дії, навпаки, були спрямовані виключно на забезпечення переконаності суспільства в об’єктивності суду та законності прийнятого рішення у справі. Також вказав, що у зв’язку із переданням справи № 328/2629/16 до іншого суду – Василівського районного суду Запорізької області, не має об’єктивної можливості надати всі підтвердні документи.
На підтвердження своїх доводів суддя Андрущенко О.Ю. надав інформацію із системи документообігу суду щодо руху вказаної справи, підстав оголошення перерв у судовому засіданні та копії ухвал з Єдиного державного реєстру судових рішень, а також текст статті, розміщеної в мережі Інтернет, про яку зазначав у поясненнях.
Суддя Погрібна О.М. у наданих до Вищої ради правосуддя поясненнях зазначила, що в її провадженні перебувала цивільна справа № 328/2629/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, – державний нотаріус Токмацької державної нотаріальної контори ОСОБА_3, про визнання договору міни квартири на 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки недійсним. Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями цивільна справа № 328/2629/16-ц (провадження № 2/328/84/17) після задоволення ухвалою від 24 січня 2017 року заяви про самовідвід судді Андрущенка О.Ю. була розподілена їй. Ухвалою від 25 січня 2017 року цю справу прийнято до провадження судді та призначено до судового розгляду на 1 лютого 2017 року о 08:10. Копії ухвали разом із повістками про виклик у судове засідання були надіслані особам, які беруть участь у справі, в тому числі і ОСОБА_1, що підтверджується супровідним листом від 25 січня 2017 року та повідомленням про вручення поштового відправлення, згідно з яким ОСОБА_1 отримав ухвалу суду та повістку 28 січня 2017 року. Отже, позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання з дотриманням вимог частини четвертої статті 74 ЦПК України. Крім того, представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 проживає з позивачем за однією адресою: Запорізька обл., м. Токмак, вул. ___, __. У скарзі ОСОБА_1 не заперечує, що йому було відомо про дату, час і місце проведення судового засідання, однак ні він, ні його представники – ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_6 в судове засідання, призначене на 1 лютого 2017 року, не прибули, про причини своєї неявки не повідомили.
Як зазначила суддя, відповідно до статті 23 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, суддя зобов’язаний заявити самовідвід. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Питання про відвід (самовідвід) вирішується після відкриття провадження у справі. Це правило діє навіть тоді, коли суддя, котрий одержав справу в порядку черговості, вбачає підстави для самовідводу до порушення провадження у справі. Суддя не має права повернути справу до канцелярії суду з посиланням на самовідвід, оскільки в такому випадку буде порушено порядок розподілу справи. У цьому випадку суддя повинен порушити провадження у справі, а потім вирішувати питання про самовідвід, про що постановляється ухвала. Обов’язок судді заявити вмотивований самовідвід визначено частини першої статті 23 ЦПК України і, на відміну від вирішення заяви про відвід (стаття 24 ЦПК України) у процесуальному законі не визначено процедури подання та вирішення заяви про самовідвід у разі подання такої заяви. Суддя самостійно встановлює підстави для відводу.
Так, суддя Погрібна О.М. вказала, що 1 лютого 2017 року до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами нею було заявлено про самовідвід. Ухвалою від 1 лютого 2017 року цю заяву було задоволено.
Главою 4 ЦПК України визначено порядок судового розгляду, згідно з яким спочатку головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься, після чого секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників процесу з’явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з’явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі. Після цього, суд встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників. Далі оголошується складу суду і роз’яснюється право відводу (самовідводу). Спочатку вирішується заява про відвід (самовідвід), якщо їх було заявлено, після цього суд роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, розглядає заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, і лише після цього суд може прийняти рішення про відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених статтею 157 ЦПК України у разі першої неявки в судове засідання без поважних причин належним чином повідомленого позивача або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на зазначене суддя Погрібна О.М. вважає, що нею дотримано порядок судового розгляду, відповідно до якого спочатку повинні вирішуватись питання відводів (самовідводів), а лише потім питання щодо необхідності відкладення розгляду справи. Вказала, що нею була оголошена заява про самовідвід та з’ясована думка особи, яка брала участь у справі та прибула у судове засідання, – представника відповідача ОСОБА_7.
Щодо підстав заявлення та задоволення самовідводу суддя повідомила, що зі скарги ОСОБА_1 вбачається, що, на його думку, суддя Погрібна О.М. безпідставно заявила та задовольнила заяву про самовідвід, посилаючись в ухвалі на начебто родинні зв’язки відповідача ОСОБА_2 та голови суду Курдюкова В.М., та вказала, що із зазначених підстав голова суду Курдюков В.М. може впливати на будь-кого із суддів Токмацького районного суду Запорізької області.
Суддя стверджує, що вказані доводи скарги ОСОБА_1 не відповідають дійсності. Обов’язок судді заявити вмотивований самовідвід визначено частиною першою статті 23 ЦПК України. Згідно із заявою судді про самовідвід від 1 лютого 2017 року підставою для самовідводу було розміщення в мережі Інтернет статті щодо обставин цієї цивільної справи, зокрема про родинні відносини відповідача ОСОБА_2 та голови Токмацького районного суду Запорізької області Курдюкова В.М. та очевидність результату розгляду справи. Вказана стаття тривалий час обговорювалась мешканцями міста Токмака та із зазначених підстав набула певного суспільного резонансу. Оскільки обов’язком суду є забезпечення переконання щодо об’єктивності та неупередженості судового розгляду не тільки у сторін у справі, а й у сторонніх спостерігачів, а також з урахуванням того, що у позовній заяві ОСОБА_1 вказував, що відповідач ОСОБА_2 скористалась його «тяжким станом здоров’я», матеріальним становищем та за допомогою своїх рідних, а саме доньки адвоката ОСОБА_8 та зятя – голови Токмацького районного суду Запорізької області Курдюкова В.М., заволоділа його майном шляхом обману та зловживання довірою у шахрайський спосіб. Отже, у позовній заяві позивач не тільки не оспорював того факту, що голова Токмацького районного суду Запорізької області Курдюков В.М. та відповідач ОСОБА_2 є родичами, а навпаки, наголошував на цьому.
Окремо суддя зазначила, що нею жодного разу не висловлювались міркування про те, що голова Токмацького районного суду Запорізької області Курдюков В.М. може впливати на рішення будь-кого із суддів Токмацького районного суду Запорізької області у цій справі і це не було підставою для задоволення самовідводу, як зазначено у скарзі ОСОБА_1. В ухвалі від 1 лютого 2017 року, якою задоволено заяву про самовідвід, було передано зміст статті, розміщеної в мережі Інтернет. Вважає, що у цьому випадку виконала обов’язок щодо заявлення самовідводу з урахуванням приписів, закріплених Бангалорськими принципами поведінки судді, схваленими резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, а також статті 15 Кодексу суддівської етики, зокрема стосовно того, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Вказала, що до розгляду вказаної справи № 328/2629/16-ц (провадження № 2/328/84/17) самовідвід заявили усі судді Токмацького районного суду Запорізької області. Наразі вона перебуває на розгляді у Василівському районному суді Запорізької області. Вважає, що діяла виключно в межах закону, а обставини, зазначені в скарзі ОСОБА_1, не відповідають дійсності.
На підтвердження своїх пояснень суддя Погрібна О.М. додала копію позовної заяви, копію протоколу повторного автоматизованого розподілу справи, копію ухвали про прийняття справи до провадження, копію супровідного листа на ім’я ОСОБА_1, копію повідомлення про вручення поштового відправлення на ім’я ОСОБА_1, копію заяви про самовідвід, копію статті, розміщеної в мережі Інтернет щодо справи № 328/2629/16-ц, копію журналу судового засідання, копію ухвали від 1 лютого 2017 року, копію розписки представника позивача про отримання копії ухвали від 1 лютого 2017 року.
Водночас врахуванню підлягає таке.
Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов’язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.
Ухвалюючи рішення про задоволення самовідводів у розгляді справи № 328/2629/16-ц, судді Токмацького районного суду Запорізької області Андрущенко О.Ю. та Погрібна О.М. не вказали обставин, які унеможливлювали ухвалення ними об’єктивного рішення у справі.
Відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав порушення правил щодо відводу (самовідводу).
З огляду на зазначене за результатами попередньої перевірки встановлено обставини, що можуть свідчити про вчинення суддями Токмацького районного суду Запорізької області Андрущенком О.Ю. та Погрібною О.М. дисциплінарного проступку і бути підставою для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтями 43–46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно суддів Токмацького районного суду Запорізької області Андрущенка Олександра Юрійовича та Погрібної Ольги Миколаївни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
В.І. Говоруха
М.Б. Гусак
В.К. Комков
