Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маловацького О.В., членів Говорухи В.І., Гусака М.Б., Комкова В.К., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Подороги Леоніда Вікторовича стосовно судді Городищенського районного суду Черкаської області Савенко Оксани Миколаївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 3 січня 2018 року надійшла дисциплінарна скарга Подороги Л.В. від 30 грудня 2017 року (єдиний унікальний номер П-66/1/7-18) на дії судді Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М. під час розгляду цивільної справи № 2-1092/10.
Автор скарги вважає, що суддею допущено порушення правил відводу та безпідставно відмовлено сторонам процесу у доступі до правосуддя щодо розгляду по суті заявлених позовних вимог, а тому просив притягнути суддю Савенко О.М. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 3 січня 2018 року дисциплінарну скаргу Подороги Л.В. передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М. з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
У дисциплінарній скарзі Подорога Л.В. зазначає, що суддею Савенко О.М. допущено незаконну відмову у доступі до правосуддя (незаконна відмова у розгляді по суті позовних вимог), порушено правила щодо відводу під час розгляду цивільної справи № 2-1092/10.
Під час попередної перевірки встановлено, що 5 жовтня 2016 року у зв’язку з неможливістю утворити склад суду із Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області до Городищенського районного суду Черкаської області надійшла цивільна справа № 2-1092/10 за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі – ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями цивільна справа № 2-1092/10 передана судді Савенко О.М.
Ухвалою суду від 1 листопада 2016 року прийнято цивільну справу до провадження та призначено до розгляду на 10 листопада 2016 року.
Відповідно до журналу судового засідання від 10 листопада 2016 року у зв’язку з неявкою представників сторін розгляд цивільної справи відкладено на 12 грудня 2016 року.
23 листопада 2016 року від представника відповідача за первісним позовом надійшла заява про проведення судового засідання у цій цивільній справі в режимі відеоконференції із Солом’янським районним судом міста Києва.
Відповідно до довідок секретаря судових засідань розгляд справи 12 грудня 2016 року відкладено у зв’язку з неявкою сторін, а 24 січня 2017 року – у зв’язку з наданням судді Савенко О.М. 1 дня відпочинку як компенсації за роботу у вихідний день (наказ від 7 січня 2017 року № 4-в).
Ухвалою суду від 15 лютого 2017 року клопотання представника відповідача за первісним позовом задоволено та ухвалено проводити судовий розгляд цивільної справи № 2-1092/10 в режимі відеоконференції із Солом’янським районним судом міста Києва.
Надалі розгляд справи неодноразово відкладався з різних причини: неявка сторін, неявка представників позивача за первісним позовом та третьої особи за зустрічним позовом, перебування судді у відрядженні, відпустці, зайнятість судді в кримінальному процесі.
12 грудня 2017 року до суду від представника позивача за первісним позовом ПАТ КБ «Приватбанк» надійшла заява про відвід судді Савенко О.М.
Ухвалою суду від 13 грудня 2017 року заяву представника ПАТ КБ «Приватбанк» про відвід головуючого судді Савенко О.М. задоволено та цивільну справу передано для визначення іншого судді у порядку, встановленому статтею 11-1 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).
Звертаючись із дисциплінарною скаргою Подорога Л.В. вказує, що суддею Савенко О.М. порушено правила відводу під час розгляду вказаної вище заяви представника позивача за первісним позовом, що є підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Згідно із частиною першою статті 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання;
2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;
4) є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді;
5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.
Правила розгляду заяв про відвід (самовідвід) визначені, зокрема, статтями 23, 24 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 23 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
Статтею 24 ЦПК України визначено, що у разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.
Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.
Відповідно до копій матеріалів цивільної справи убачається, що заява представником позивача за первісним позовом щодо відводу головуючого судді Савенко О.М. подана до початку розгляду справи по суті, прийнята судом до розгляду та вирішена у першому судовому засіданні, на яке було відкладено розгляд цивільної справи.
За результатами розгляду заяви суддя Савенко О.М. дійшла висновку про необхідність задоволення вказаної заяви та зазначила мотиви прийнятого нею рішення.
Автором скарги не зазначено конкретних доводів, доказів, які вказують на порушення суддею правил щодо відводу, доказів порушення приписів норм процесуального права, зокрема статей 23, 24 ЦПК України.
Подорогою Л.В. не зазначено доказів, які дають можливість зробити беззастережний висновок про наявність в діях судді Савенко О.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також не доведено наявність будь-яких негативних наслідків для учасників процесу, спричинених прийнятою 13 грудня 2017 року ухвалою.
Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією економічної та соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
З огляду на зазначене у дисциплінарній скарзі доводи, викладені в ній, зводяться до незгоди із судовим рішенням – ухвалою суду від 13 грудня 2017 року.
Вища рада правосуддя діє в межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності і обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23–25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятою Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року), закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Незгода автора скарги із постановленим суддею першої інстанції процесуальним актом не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Стосовно іншої, викладеної у дисциплінарній скарзі підстави дисциплінарної відповідальності судді Савенко О.М. необхідно зазначити, що скаржником Подорогою Л.В. не надано фактичних даних (доказів, свідчень) на підтвердження вчинення суддею дій, що полягають у незаконній відмові у доступі до правосуддя.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) від 19 червня 2001 року) пункт 1 статті 6 гарантує кожному право подавати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав та обов’язків. Таким чином, це положення, яке містить у собі «право на суд», з якого випливає право доступу до суду, тобто право порушувати провадження у суді в цивільних справах, становить лише один аспект; однак це є той аспект, який дійсно робить можливим використання подальших гарантій, закладених у пункті 1 статті 6. Такі характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено.
Згідно із рішенням Конституційного суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Постановлення ухвали про задоволення заяви про відвід головуючого судді у цивільній справі в цьому випадку не може розцінюватись як відмова у доступі до правосуддя учасникам судового процесу, цивільна справа відповідно до приписів ЦПК України була передана для визначення іншого складу суду.
Відповідно до пункту 6 статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
Оскільки підстав для притягнення судді Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М. до дисциплінарної відповідальності не встановлено, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаного судді має бути відмовлено.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені обставини, керуючись пунктом 6 статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Городищенського районного суду Черкаської області Савенко Оксани Миколаївни.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
О.В. Маловацький
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
В.І. Говоруха
М.Б. Гусак
В.К. Комков
