Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Худика М.П., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Олійник А.С., розглянувши матеріали дисциплінарної справи, відкритої за дисциплінарною скаргою Міністерства оборони України стосовно судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Баранник Наталії Петрівни та доданих до них матеріалів,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 15 серпня 2017 року за вхідним № 781/0/13-17 надійшла дисциплінарна скарга Міністерства оборони України на дії судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Баранник Наталії Петрівни.
Скаржник посилається на те, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2017 року (суддя Баранник Н.П.) апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрейд» (далі – ТОВ «Газтрейд») до державного підприємства «Прозорро», третя особа – Міністерство оборони України, про визнання незаконною процедури електронної закупівлі залишено без розгляду у зв’язку з пропуском дводенного строку, визначеного частиною шостою статті 183-7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України). Ухвалою Вищого адміністративного суду України (далі – ВАС України) від 13 липня 2017 року касаційну скаргу Міністерства оборони України задоволено, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2017 року скасовано, справу направлено до апеляційного суду для продовження розгляду. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2017 року (суддя Баранник Н.П.) апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року залишено без розгляду у зв’язку з пропуском дводенного строку, визначеного частиною шостою статті 183-7 КАС України.
На думку скаржника, суддя Баранник Н.П. під час розгляду апеляційної скарги Міністерства оборони України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року допустила грубі порушення вимог частини другої статті 27, частини третьої статті 28, частини п’ятої статті 227 КАС України, не врахувала висновки ВАС України, викладені в ухвалі від 13 липня 2017 року, повторно розглянула справу після скасування постановленої нею ухвали та залишила апеляційну скаргу без розгляду з тих же підстав.
З огляду на викладене скаржник просить притягнути суддю Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Баранник Н.П. до дисциплінарної відповідальності.
Протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 15 серпня 2017 року члена Вищої ради правосуддя Олійник А.С. визначено доповідачем у цій справі.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 жовтня 2017 року № 3321/3дп/15-17 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Баранник Н.П.
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Баранник Н.П. про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя була повідомлена своєчасно та належним чином шляхом направлення їй повідомлення на адресу суду та розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
8, 11, 13 грудня 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшли заяви судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Баранник Н.П., в яких вона повідомляла про неможливість взяти участь у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя у зв’язку із зайнятістю у судових справах, просила проводити засідання палати без її участі та врахувати надані нею письмові пояснення.
Заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Олійник А.С., вивчивши матеріали дисциплінарної справи, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ТОВ «Газтрейд» до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, військової частини А2110, військової частини А3476, військової частини А1361, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – державне підприємство «Прозорро», про зобов’язання вчинити певні дії та призначено справу до розгляду на 25 березня 2017 року. Відкриваючи провадження у справі та призначаючи справу до розгляду у дводенний строк, суд першої інстанції керувався вимогами статті 183-7 КАС України, яка регулює особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року провадження у справі зупинено до 27 березня 2017 року з метою дотримання строків розгляду справи та для належного повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року провадження у справі поновлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року Міністерство оборони України залучено до участі у справі як третю особу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року залишено без розгляду адміністративний позов у частині позовних вимог ТОВ «Газтрейд» до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, військової частини А2110, військової частини А3476, військової частини А1361.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року адміністративний позов ТОВ «Газтрейд» до державного підприємства «Прозорро», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Міністерство оборони України, про зобов’язання вчинити дії задоволено. Визнано незаконною процедуру електронної закупівлі за переговорною процедурою: «Нафта і дистиляти (09130000-9) (бензин, авіаційний гас) Petroleum and distillates (09130000-9) (Petrol, Aviation kerosene)» номер UA-2017-02-27-001567-a у зв’язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель. Визнано незаконною процедуру електронної закупівлі за переговорною процедурою: «Нафта і дистиляти (09130000-9) (авіаційний гас) Petroleum and distillates (09130000-9) (Aviation kerosene)» номер UA-2017-02-27-001713-a у зв’язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2017 року (суддя Баранник Н.П.) апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року залишено без розгляду.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що вказана справа розглядається в порядку, визначеному статтею 183-7 КАС України, якою передбачено особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони. Судове рішення у справі проголошено судом 27 березня 2017 року, а апеляційну скаргу подано 10 квітня 2017 року, тобто з пропуском дводенного строку, визначеного частиною шостою статті 183-7 КАС України.
Ухвалою ВАС України від 13 липня 2017 року касаційну скаргу Міністерства оборони України задоволено. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2017 року скасовано, справу направлено до апеляційного суду для продовження розгляду.
Суд касаційної інстанції виходив із того, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про залишення апеляційної скарги без розгляду на підставі частин шостої та восьмої статті 183-7 КАС України. Залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, апеляційний суд не встановив наявність необхідних підстав для розгляду справи у такому провадженні та застосування строків, передбачених частиною шостою статті 183-7 КАС України, з наслідками, визначеними частиною восьмою цієї статті. Апеляційний суд не звернув увагу на те, що судом першої інстанції справу було розглянуто у загальному порядку, визначеному главою 3 КАС України, без дотримання строків, встановлених частиною четвертою статті 183-7 КАС України. Предметом спору було визнання незаконними процедур електронної закупівлі за переговорною процедурою, тоді як за змістом частини першої статті 183-7 КАС України обов’язковою умовою для розгляду справи у провадженні, передбаченому цією статтею, є оскарження рішення, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», який є відповідачем у такому спорі.
За результатами повторного розгляду справи ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2017 року (суддя Баранник Н.П.) апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року залишено без розгляду на підставі частин шостої та восьмої статті 183-7 КАС України.
Ухвалою ВАС України від 20 вересня 2017 року касаційну скаргу Міністерства оборони України задоволено частково, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2017 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року (суддя Малиш Н.І.) апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у позові.
У письмових поясненнях від 25 вересня 2017 року, наданих на запит члена Вищої ради правосуддя Олійник А.С., суддя Баранник Н.П. зазначила, що суд першої інстанції ухвалою від 22 березня 2017 року відкрив провадження у справі відповідно до вимог статті 183-7 КАС України та призначив справу до розгляду у дводенний строк, як це передбачено частиною четвертою цієї статті. Таким чином, справа розглядалася та вирішувалася судом першої інстанції відповідно до глави 6 та за правилами статті 183-7 КАС України. Правовідносини між сторонами врегульовано Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони». Нормами цього Закону обґрунтовано позовні вимоги позивача, посилання на нього містяться в запереченнях відповідачів у справі, його нормами керувався і суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі.
Суддя Баранник Н.П. також зазначала, що зміна судом першої інстанції під час розгляду справи суб’єктного складу сторін, не змінює предмета спору, позивач оскаржує процедури електронних закупівель, ініційовані Департаментом державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України за переговорними процедурами «Нафта і дистиляти (09130000-9) (бензин, авіаційний гас) Petroleum and distillates (09130000-9) (Petrol, Aviation kerosene)» номер UA-2017-02-27-001567-a та «Нафта і дистиляти (09130000-9) (авіаційний гас) Petroleum and distillаtes (09130000-9) (Aviation kerosene)» номер UA-2017-02-27-001713-a, проведення яких урегульовано нормами Закону.
Такі правовідносини мають розглядатися та вирішуватися за правилами статті 183-7 КАС України. Нормами цієї статті визначено порядок та строки апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, прийнятого за результатами розгляду такого спору. Відповідно до частини шостої статті 183-7 КАС України судові рішення за результатами розгляду таких справ можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк із дня їх проголошення. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина восьма статті 183-7 КАС України). Рішення у справі проголошено судом 27 березня 2017 року, а апеляційну скаргу Міністерством оборони України було подано 10 квітня 2017 року, тобто з пропуском дводенного строку, визначеного частиною шостою статті 183-7 КАС України.
На думку судді Баранник Н.П., її дії відповідали вимогам КАС України. Після скасування ВАС України ухвали про залишення апеляційної скарги без розгляду справу було повернуто їй як головуючому судді для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.
Касаційний суд як на підставу скасування судового рішення посилався на невстановлення наявності необхідних підстав для розгляду справи у порядку, передбаченому статтею 183-7 КАС України, зокрема на те, що суд першої інстанції розглядав справу у загальному порядку, передбаченому главою 3 КАС України, без дотримання строків, визначених частиною четвертою статті 183-7 КАС України. Постановляючи вдруге ухвалу про залишення апеляційної скарги без розгляду, вона взяла до уваги вимоги КАС України, Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», ухвалу суду першої інстанції, якою провадження у справі відкрито відповідно до вимог статті 183-7 КАС України та призначено справу до розгляду у дводенний строк, як це передбачено частиною четвертою статті 183-7 КАС України, ухвалення судом першої інстанції судового рішення у скорочені терміни, а також ухвалу про зупинення провадження у справі.
Крім того, суддя Баранник Н.П. зазначила, що в її провадженні перебували апеляційні скарги Міністерства оборони України та державного підприємства «Прозорро» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року про забезпечення позову. В апеляційній скарзі Міністерство оборони України посилалося на те, що суд першої інстанції порушив процесуальні норми, а справа має розглядатися в порядку та строки, передбачені статтею 183-7 КАС України.
У письмових поясненнях від 6 листопада 2017 року, наданих на запит члена Вищої ради правосуддя Олійник А.С., суддя Баранник Н.П. зазначила, що постановляючи ухвалу від 12 травня 2017 року про залишення апеляційних скарг Міністерства оборони України та державного підприємства «Прозорро» без розгляду, вона враховувала не лише посилання суду першої інстанції на загальний порядок та строки оскарження судового рішення, а й наявні у справі матеріали: підстави звернення позивача до суду (наведені у позові), ухвалу про відкриття провадження за статтею 183-7 КАС України, відсутність ухвали про заміну сторін, розгляд справи у скорочені строки, відсутність ухвали суду про розгляд справи в загальному порядку, а також доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах щодо допущення судом порушень процесуальних норм, а саме вимог статті 183-7 КАС України, щодо предметної та територіальної підсудності, розгляду справи неповноважним судом – розгляд та вирішення справи одноособово, а не складом колегії суддів. Постановляючи ухвалу від 31 липня 2017 року, вона врахувала висновки і мотиви, за яких судом касаційної інстанції було скасовано ухвалу від 12 травня 2017 року.
Суддя Баранник Н.П. також зазначила, що при ухваленні вказаних судових рішень, нею не було допущено умисної або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя. Судові рішення було ухвалено відповідно до вимог КАС України. В ухвалах викладено її тлумачення норм КАС України, з урахуванням усіх наявних у справі матеріалів, доводів, зазначених в апеляційних скаргах. Вважала, що суддю не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за прийняті мотивовані рішення.
Вирішуючи питання про притягнення судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Баранник Н.П. до дисциплінарної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла такого.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
За приписами частин першої та другої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 13 КАС України).
Відповідно до частини п’ятої статті 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року відповідно до вимог статті 183-7 КАС України відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ТОВ «Газтрейд» до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, військової частини А2110, військової частини А3476, військової частини А1361, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – державне підприємство «Прозорро», про зобов’язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року провадження у справі зупинено до 27 березня 2017 року з метою дотримання строків розгляду справи та для належного повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи. Суд першої інстанції посилався на вимоги частини першої статті 122 КАС України, відповідно до якої адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року провадження у справі поновлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року Міністерство оборони України залучено до участі у справі як третю особу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року залишено без розгляду адміністративний позов в частині позовних вимог ТОВ «Газтрейд» до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, військової частини А2110, військової частини А3476, військової частини А1361.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року адміністративний позов ТОВ «Газтрейд» до державного підприємства «Прозорро», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Міністерство оборони України, про зобов’язання вчинити дії задоволено. У резолютивній частині постанови зазначено, що вона може бути оскаржена до апеляційного суду в порядку та строки, визначені статтею 186 КАС України, а саме протягом десяти днів із дня проголошення постанови.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2017 року (суддя Баранник Н.П.) апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року залишено без розгляду на підставі частин шостої та восьмої статті 183-7 КАС України.
Ухвалою ВАС України від 13 липня 2017 року касаційну скаргу Міністерства оборони України задоволено. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2017 року скасовано, справу направлено до апеляційного суду для продовження розгляду. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що апеляційний суд не встановив наявність необхідних підстав для розгляду справи відповідно до вимог статті 183-7 КАС України, не звернув увагу на те, що справу було розглянуто судом першої інстанції в загальному порядку, передбаченому главою 3 КАС України, порушив норми процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (суддя Баранник Н.П.) від 31 липня 2017 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року залишено без розгляду на підставі частин шостої та восьмої статті 183-7 КАС України.
Ухвалою ВАС України від 20 вересня 2017 року касаційну скаргу Міністерства оборони України задоволено частково, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2017 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Суд касаційної інстанції виходив із того, що з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, незважаючи на те, що відкрив провадження у цій справі за особливостями, передбаченими статтею 183-7 КАС України, розглянув справу за загальними правилами, встановленими КАС України, оскільки позивач змінив позовні вимоги та заявив нові вимоги, які не можуть розглядатися відповідно до статті 183-7 КАС України. Таке визначення процедури розгляду справи судом першої інстанції є правильним і підтверджується відповідними процесуальними діями суду під час розгляду справи та випливає із ухваленої судом постанови за результатами розгляду справи. За таких обставин і правового регулювання висновок судді апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без розгляду у зв’язку з пропуском дводенного строку на оскарження в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки такий строк не може застосовуватися до справ з предметом спору, що є в цій справі. Тобто висновок судді апеляційного суду зроблено з порушенням норм процесуального права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини правило встановлення обмежень доступу до суду у зв’язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи (справа «Ільхан проти Туреччини», 2000 рік).
У справі «Белле проти Франції» (1995 рік) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов’язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. Обмеження права доступу, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги, мають застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосовуваними засобами та поставленою метою (справа «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі», 2005 рік).
За результатами розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Баранник Н.П. не звернула увагу на те, що справу за адміністративним позовом ТОВ «Газтрейд» до державного підприємства «Прозорро», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Міністерство оборони України, про зобов’язання вчинити дії було розглянуто у загальному порядку відповідно до вимог глави 3 КАС України. Суд першої інстанції зазначив про право оскарження рішення суду в порядку та строки, передбачені статтею 186 КАС України, тобто протягом десяти днів. Крім того, суддя Баранник Н.П. не врахувала мотиви скасування ухвали апеляційного суду, викладені в ухвалі ВАС України від 13 липня 2017 року, і повторно залишила апеляційну скаргу Міністерства оборони України без розгляду у зв’язку з пропущенням строку на апеляційне оскарження, чим порушила норми процесуального права.
За таких обставин, коли суд першої інстанції розглянув справу у загальному порядку, зазначив про оскарження постанови протягом десяти днів, суд касаційної інстанції скасував ухвалу апеляційного суду та вказав, що застосування апеляційним судом положень частин шостої та восьмої статті 183-7 КАС України щодо дводенного строку на апеляційне оскарження є помилковим, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що було порушено «право на суд» Міністерства оборони України. Такі дії судді Баранник Н.П. не відповідають принципу верховенства права, який відповідно до статті 7 КАС України є принципом адміністративного судочинства.
Крім того, суддя Баранник Н.П. після скасування ВАС України ухвали від 12 травня 2017 року не врахувала висновки і мотиви касаційного суду, ухвалила аналогічне судове рішення від 31 липня 2017 року. Отже, такі дії судді Баранник Н.П. не відповідають вимогам статті 227 КАС України.
Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисної або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя (у тому числі незаконної відмови в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
На думку Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини свідчать про вчинення суддею Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Баранник Н.П. дисциплінарного проступку і є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Баранник Н.П., постановивши ухвалу від 12 травня 2017 року про залишення апеляційної скарги Міністерства оборони України у зв’язку з пропущенням строку на апеляційне оскарження, допустила судову помилку. Проте постановлення суддею Баранник Н.П. ухвали від 31 липня 2017 року про залишення апеляційної скарги Міністерства оборони України без розгляду з тих же підстав, без урахування висновків ВАС України свідчить про вчинення нею дисциплінарного проступку.
При цьому Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено фактів вчинення суддею Баранник Н.П. істотного дисциплінарного проступку або грубого чи систематичного нехтування обов’язками.
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
З огляду на характер допущеного суддею Баранник Н.П. дисциплінарного проступку, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому проступку та виправданим.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109, 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49–50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.22, 12.23, 12.36, 12.37, 12.39 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Баранник Наталію Петрівну до дисциплінарної відповідальності.
Застосувати до судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Баранник Наталії Петрівни дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів із дня його ухвалення.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
А.М. Мірошниченко
А.А. Овсієнко
М.П. Худик
