Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С., Розваляєвої Т.С., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. за результатами розгляду дисциплінарної скарги адвоката Бондаренка Ігоря Валерійовича на дії судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Майданнікова Олексія Івановича,
встановила:
22 грудня 2020 року за вхідним № Б-6591/2/7-20 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга адвоката Бондаренка І.В. на дії судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Майданнікова О.І. під час розгляду справи № 405/6567/20.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 22 грудня 2020 року № Б-6591/2/7-20 вказану скаргу передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В.
Скаржник зазначив, що суддя Майданніков О.І., постановивши ухвалу від 22 жовтня 2020 року про часткове задоволення клопотання слідчого про надання дозволу на проведення обшуку, допустив порушення прав людини і основоположних свобод. Вказав, що у цій ухвалі від 22 жовтня 2020 року суддею Майданніковим О.І. не зазначено мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору. Крім того, скаржник повідомив, що за результатами проведеного на підставі ухвали суду від 22 жовтня 2020 року обшуку, предмети та документи перелічені у цій ухвалі, відшукані не були.
З огляду на викладене у дисциплінарній скарзі висловлено прохання про притягнення судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Майданнікова О.І. до дисциплінарної відповідальності.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацький О.В. вніс пропозицію відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Майданнікова О.І.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Маловацького О.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Майданнікова О.І. з огляду на таке.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Під час попередньої перевірки судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Майданнікову О.І. було запропоновано надати пояснення з наданням підтверджуючих документів (за наявності), у голови Ленінського районного суду міста Кіровограда Льон С.В. витребувано характеристику судді Майданнікова О.І., а також належним чином завірені копії матеріалів справи № 405/6567/20.
Як вбачається з наданої Ленінським районним судом міста Кіровограда характеристики, суддя Майданніков О.І. Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 193/2012 призначений на посаду судді Пролетарського районного суду міста Донецька строком на п’ять років, Указом Президента України від 14 лютого 2015 року № 83/2015 переведений на роботу на посаді судді Ленінського районного суду міста Кіровограда, Указом Президента України від 17 травня 2019 року № 239/2019 призначений на посаду судді безстроково. За період роботи на посаді судді зарекомендував себе грамотним фахівцем. При здійсненні правосуддя забезпечує всебічний та об’єктивний розгляд справ різних категорій. Постійно підвищує свій професійний та фаховий рівень шляхом проходження навчання в Національній школі суддів України, самостійного вивчення законодавства та судової практики по окремим категоріям справ. Є суддею-спікером Ленінського районного суду міста Кіровограда. За час роботи на посаді судді до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Попередньою перевіркою встановлено таке.
22 жовтня 2020 року до Ленінського районного суду міста Кіровограда надійшло клопотання слідчого з ОВС другого ВРКП СУ ГУ ДФС у Кіровоградській області Мироненка Є.О., погоджене начальником відділу Кіровоградської обласної прокуратури Підлубним Я. про надання дозволу на проведення обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА1, яке на праві власності належить ОСОБА1.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 22 жовтня 2020 року клопотання (справа № 405/6567/20) передано слідчому судді Майданнікову О.І.
Того самого дня ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Майданнікова О.І. клопотання слідчого про надання дозволу на проведення обшуку задоволено частково. Надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння, яке на праві власності належить ОСОБА1 з метою виявлення, вилучення: печаток, штампів, факсиміле та документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Маслозавод південна олія», ТОВ «Агромакс-люкс», ТОВ «Ароса пром», ТОВ «Промислова група «Схід ресурс» за період з травня 2019 року по червень 2019 року, ТОВ «Маслозавод південна олія», ТОВ «Долинський комбікормовий завод», ТОВ «Інтера 2018» та ТОВ «ТГ Колос» за період з липня 2019 року по вересень 2019 року, а саме: бухгалтерського, податкового обліку і податкової, статистичної, фінансової звітності вказаних підприємств щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), як на паперових так і на магнітних носіях інформації (накопичувачі (НОО та/чи SSD диски), флеш-картах, дисках, зовнішніх жорстких дисках), документів щодо формування та сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість, у тому числі документів бухгалтерського обліку, первинних документів бухгалтерського та податкового обліку (договорів з додатками та специфікаціями, податкових накладних, видаткових накладних, актів прийому передачі (виконання робіт), контрактів, договорів комісії, вантажні митні декларації зі всіма додатками, договорів доручення, довіреностей на отримання товару (журналів видачі довіреностей), вантажно-супровідних документів, рахунків, листів, платіжних документів, які підтверджують списання з рахунків коштів чи отримання коштів на рахунки, касових документів при сплаті у готівковій формі (касових книг, видаткових та прибуткових касових ордерів, квитанцій, авансових звітів), документів підтверджуючих походження, якість та технічний контроль придбаної чи вирощеної продукції, внутрішніх документів по переміщенню і приймання (передачі) товарно-матеріальних цінностей, документів по переміщенню (надходженню, видачі) товарно-матеріальних цінностей по складам підприємства (складські книги, складські картки), реєстр руху автотранспорту (в’їзду – виїзду на територію підприємства, орендованого складу, журнал в’їзду, виїзду транспортних засобів, з обов’язковим зазначенням тоннажу, державних номерів автотранспорту), протоколів погодження ціни, реєстри виданих (отриманих) податкових накладних, документи, в яких зафіксовані та відображені дані про виплату заробітної плати, та реальні обсяги придбаної та реалізованої продукції, сертифікати про походження товарно-матеріальних цінностей та сертифікати якості, банківські виписки, які підтверджують проведені розрахунки, наряди на відвантаження (переоформлення) товарно-матеріальних цінностей, документів щодо сплати грошових коштів за зберігання товарно-матеріальних цінностей на терміналах, документів, які оформлювалися при розміщенні товару у режимі експорту (імпорту); мобільних телефонів. У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.
З тексту ухвали суду від 22 жовтня 2020 року вбачається, що задовольняючи частково клопотання слідчого, суддя Майданніков О.І. врахував, що слідчим управлінням ГУ ДФС у Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 3 червня 2020 року стосовно службових осіб ТОВ «Маслозавод південна олія», за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою 212, частиною третьою статті 212 КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Маслозавод південна олія» шляхом відображення у бухгалтерському обліку та у податковій звітності безтоварних фінансово-господарських операцій, проведених з ТОВ «Агромакс-Люкс» та ТОВ «Промислова група «Схід ресурс» за травень-червень 2019 року умисно ухилилися від сплати податку на додану вартість, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів у великих розмірах.
Як зазначено суддею у тексті ухвали суду від 22 жовтня 2020 року, відповідно до матеріалів кримінального провадження директор ТОВ «Маслозавод південна олія» за попередньою змовою з групою осіб шляхом відображення в бухгалтерському обліку та в податковій звітності безтоварних фінансово-господарських операцій, проведених з ТОВ «Долинський комбікормовий завод», ТОВ «Інтера 2018», ТОВ «ТГ Колос» протягом липня-вересня 2019 року умисно ухилилися від сплати податку на додану вартість, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах.
Слідчий суддя Майданніков О.І. взяв до уваги інформацію про те, що під час досудового слідства було допитано свідка, який вказав, що ТОВ «Долинський комбікормовий завод» здійснювали безтоварні операції з ТОВ «Маслозавод південна олія», в тому числі і олії соняшникової, який (товар) в подальшому експортувався на підставі договору комісії підприємством ТОВ «Крайтерс» та іншими суб’єктами господарювання, які підконтрольні ОСОБА2 - підприємствам нерезидентам. До вчинення вказаних дій причетні: ОСОБА3, яка виконувала функції бухгалтера у ОСОБА2; ОСОБА4 , який являвся засновником, у тому числі і ТОВ «Крайтерс». Крім того, речі та документи, які мають значення перебувають за місцем проживання ОСОБА2, в офісному приміщенні, яке відвідують фігуранти кримінального правопорушення, а саме – ОСОБА2 та ОСОБА3. Окрім цього, на досудовому слідстві перевіряються обставини можливого ухилення ТОВ «Маслозавод південна олія» від сплати податків під час господарських відносин ТОВ «Агромакс-люкс», ТОВ «Ароса Пром», ТОВ «ПГ «Схід Ресурс» за період з травня 2019 по червень 2019 року, а між ТОВ «Долинський комбікормовий завод», ТОВ «Інтера 2018» та ТОВ «ТГ Колос» за період з липня 2019 по вересень 2019 року, тому надання дозволу на проведення обшуку та відшукання документів потрібно надати саме за вказані періоди.
Також, як зазначено в ухвалі, на досудовому слідстві допитано іншого свідка, який вказав, що деякий час на нього було зареєстровано підприємство ТОВ «Долинський комбікормовий завод», вказану дію (реєстрацію на нього підприємства) він здійснив на прохання особи на ім’я Олексій. Підписання документів здійснювалось в тому числі і в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА2, який знаходиться будівлі розважального комплексу «Вельвет». Підписання документів здійснювалось за вказівкою ОСОБА2. Жодного відношення до діяльності ТОВ «Долинський комбікормовий завод» він не мав. Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 липня 2020 року № ____, право власності на об’єкт нерухомості зареєстровано за ОСОБА1.
Як встановлено органом досудового слідства, що домоволодіння, яке на праві власності належить ОСОБА1, має доказове значення для досудового розслідування. За вказаних обставин слідчий суддя вважав за необхідне надати дозвіл на проведення обшуку домоволодіння, яке на праві власності належить ОСОБА1, з метою виявлення, вилучення речей та документів.
Задовольняючи частково клопотання слідчого про обшук, слідчий суддя Майданніков О.І. дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що вчинено кримінальне правопорушення, зазначені в клопотанні речі та документи, які планується відшукати, мають значення для кримінального провадження, відомості, які містяться в них, можуть бути доказами під час судового розгляду.
Надаючи оцінку діям судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Майданнікова О.І., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходила з такого.
Обшук і порядок його проведення регламентуються статтями 234 – 236 розділу ІІІ «Досудове розслідування» КПК України.
Згідно із частиною першою статті 234 КПК України метою проведення обшуку є виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Відповідно до частини п’ятої статті 234 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
1) було вчинено кримінальне правопорушення;
2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи;
5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.
Згідно з частиною другою статті 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про:
1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;
2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Системний аналіз наведених норм КПК України дає підстави для висновку, що застосування до ухвал слідчого судді про надання дозволу на обшук положень, які регламентують загальні вимоги щодо судового рішення суду першої інстанції в кримінальному провадженні, можливо з врахуванням особливостей стадії досудового розслідування, яка є відмінною від судового розгляду. Нормами КПК України не передбачено обов’язку слідчого судді вказувати всі обставини кримінального провадження і викладати в ухвалі про надання дозволу на обшук усі відомі і встановлені відомості.
Аналогічного висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду, яка у своїй постанові від 14 червня 2018 року (справа № 11-386сап18) також звернула увагу на те, що вмотивованість ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи повинна бути в межах, які не розкривають таємницю досудового розслідування, зокрема в ній повинні бути наведені аргументи, що переконали суддю у задоволенні чи відхиленні такого клопотання.
За приписами статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вмотивованість – це вимога до суду наводити письмово у рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.
Під час попередньої перевірки встановлено, що слідчий суддя Майданніков О.І. зазначив в ухвалі від 22 жовтня 2020 року про дослідження ним обставин кримінального провадження та навів доводи слідчого про мету та необхідність надання дозволу на проведення обшуку домоволодіння. Крім того, вказана ухвала також містила відомості: про речі та документи, для виявлення яких проводиться обшук; про особу, якій належить житло, які мають бути піддані обшуку; про особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться, а в резолютивній частині зазначеного судового рішення вказана мета проведення обшуку.
Крім того, згідно із частиною другою статті 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали.
Зазначені положення КПК України передбачають максимальний строк дії вказаної ухвали, проте не містять вимог щодо обґрунтування слідчим суддею в ухвалі встановлення саме максимального строку дії судового рішення.
В ухвалі від 22 жовтня 2020 року про надання дозволів на обшук домоволодіння, яке на праві власності належить ОСОБА1, слідчий суддя Майданніков О.І. вказав строк її дії – до 22 листопада 2020 року, тобто виконав вимоги частини другої статті 235 КПК України.
Визначений суддею строк дії ухвали не перевищує граничного строку, передбаченого КПК України, а тому відсутні підстави для висновку про неналежне виконання суддею покладених на нього повноважень щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За приписами статті 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Статтями 13, 233 КПК України передбачено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 234 КПК України у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинне містити відомості про особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться.
Попередньою перевіркою встановлено, що при розгляді такого клопотання з урахування положень статті 2 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю з дотриманням прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, забезпечення законності і обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини під час досудового розслідування.
Як убачається із мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя Майданніков О.І., дослідивши матеріали клопотання, з урахуванням положень статті 234 КПК України, дійшов висновку про наявність підстав для проведення обшуку домоволодіння, яке на праві власності належить ОСОБА1 з метою виявлення та вилучення речей і документів. При цьому слідчий суддя Майданніков О.І. вказав в ухвалі відомості про власника об’єкту нерухомого майна та зазначив, яке доказове значення для досудового розслідування мають виявлені під час обшуку речі та документи.
Такі дії слідчого судді при прийнятті ухвали про часткове задоволення клопотання органу досудового розслідування були зумовлені його правовою позицією, яка була обґрунтована органом досудового розслідування, а тому такі дії судді Майданнікова О.І. не можуть кваліфікуватись як такі, що містять ознаки дисциплінарного проступку.
Вища рада правосуддя діє в межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст.
Дисциплінарний орган Вищої ради правосуддя наділений правом надати оцінку виключно діям слідчого судді під час здійснення функції судового контролю за дотриманням прав і законних інтересів осіб у кримінальному провадженні, а не здійснювати перевірку дотримання ним норм права під час виконання такої функції, у тому числі з питань оцінки доказів у контексті обґрунтованості стороною обвинувачення клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, що здійснюється слідчим суддею за внутрішнім переконанням.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Таким чином, за результатами попередньої перевірки встановлено, що доводи дисциплінарної скарги зводяться лише до незгоди з ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Майданнікова О.І. від 22 жовтня 2020 року.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Майданнікова О.І., оскільки доводи скарги зводяться до незгоди із судовим рішенням.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені обставини, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Майданнікова Олексія Івановича.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Член Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Т.С. Розваляєва
