Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Краснощокової Н.С., Розваляєвої Т.С., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Башти Івана Івановича на дії судді Київського окружного адміністративного суду Харченко Світлани Василівни,
встановила:
7 грудня 2020 року за вхідним № Б-6350/0/7-20 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Башти І.І. на дії судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. під час розгляду справи № 320/6191/20.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 7 грудня 2020 року № Б-6350/0/7-20 вказану скаргу передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В.
За результатами попередньої перевірки член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацький О.В. дійшов висновку про відсутність у дисциплінарній скарзі відомостей про наявність у діях судді Харченко С.В. ознак дисциплінарного проступку та запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погоджується із вказаним висновком доповідача з огляду на таке.
У скарзі Башта І.І. просить притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи № 320/6191/20 протягом строку, встановленого законом, тобто через допущення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
ОСОБА1 у дисциплінарній скарзі зазначає наступне.
Представник скаржника звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості.
27 липня 2020 року суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. відкрила провадження у справі № 320/6191/20.
Статтею 258 КАС України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Також скаржник зазначив, що в порушення вищезазначених приписів суддя Харченко С.В. станом на день подання дисциплінарної скарги (7 грудня 2020 року) справу не розглянула.
Крім того, скаржник зазначив, що його представник двічі звертався до судді Харченко С.В. із клопотаннями про прискорення розгляду справи № 320/6191/20, а саме: 6 жовтня 2020 року та 19 жовтня 2020 року, але суддя Харченко С.В. ці клопотання також не розглянула.
На думку скаржника, така бездіяльність судді призводить до затягування строків розгляду справи № 320/6191/20 у визначений законом строк.
Під час попередньої перевірки із суду було витребувано інформацію про перебування судді Харченко С.В. у відпустках і на лікарняних за період з 1 липня 2020 року до моменту надання відповіді на запит, статистичні показники роботи (навантаження) судді Харченко за цей же період у порівнянні з іншими суддями цього суду, а також довідку про рух справи № 320/6191/20.
Попередньою перевіркою встановлено таке.
В провадженні судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. перебуває справа № 320/6191/20 за позовом ОСОБА1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості.
Із наданої судом довідки про рух справи № 320/6191/20 вбачається, що згідно з даними комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вказаний позов зареєстровано з присвоєнням єдиного унікального номеру адміністративної справи № 320/6191/20. За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями Київського окружного адміністративного суду визначено головуючого суддю у справі Харченко С.В.
Ухвалою від 27 липня 2020 року суддя Харченко С.В. відкрила спрощене загальне позовне провадження у справі № 367/9246/19 та призначила позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового розгляду.
Згідно із статтею 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Строки розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження врегульовані статтею 258 КАС України, відповідно до якої, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною першою та другою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
Частиною п’ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За приписами частини восьмої статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Отже, враховуючи положення КАС України, зважаючи на те, що з моменту відкриття провадження у справі № 320/6191/20 (27 липня 2020 року) до моменту звернення скаржника із дисциплінарною скаргою до Вищої ради правосуддя (7 грудня 2020 року) минуло більше 4 місяців, суддею Харченко С.В. було допущено порушення строків розгляду адміністративної справи, визначених нормами процесуального права.
З огляду на вказане перевіркою встановлені обставини, які свідчать про порушення суддею Харченко С.В. строків розгляду справи № 320/6191/20.
Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Отже, обов’язковою умовою для встановлення у діях судді ознак вказаного дисциплінарного проступку, зокрема невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, чи безпідставного її затягування, є встановлення обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку із безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом або умисним вчиненням дій, що мали наслідком затягування строків розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
На запит члена Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. судом було надано інформацію про кількісні та якісні показники роботи судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. за період з 1 липня 2020 року по 21 грудня 2020 року.
Так, згідно вказаної інформації за цей період у провадженні судді Харченко С.В. перебувало 1 023 справи, з яких розглянуто – 176 справ.
Також згідно із наданою судом довідкою щодо перебування судді Харченко С.В. у відпустках та на лікарняних за період з 1 липня 2020 року по 21 грудня 2020 року, встановлено, що з 16 по 17 липня 2020 року – суддя перебувала у відпустці, з 3 по 5 серпня 2020 року – суддя перебувала у відпустці, з 16 по 31 серпня – перебувала у відпустці, з 4 по 13 вересня 2020 року – суддя перебувала у відпустці, з 14 вересня 2020 року по 4 жовтня 2020 року – перебувала на лікарняному.
Враховуючи вказану інформацію, суддею за період з 27 липня 2020 року по 21 грудня 2020 року фактично відпрацьовано 70 робочих днів.
Вища рада правосуддя рішенням від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20 рекомендувала Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухваленні рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Відповідно до вказаних показників середній час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ становить: кримінальні провадження – 547 хв., досудового розслідування (слідчі судді) – 91 хв., адміністративного судочинства – 379 хв., цивільного судочинства – 287 хв., адміністративні правопорушення – 130 хв., окремі процесуальні питання – 99 хв.
Із наданої Київським окружним адміністративним судом довідки вбачається, що за період з 1 липня 2020 року по 21 грудня 2020 року суддя Харченко С.В. розглянула 176 судових справ.
Враховуючи вказані вище показники середньої тривалості розгляду справ та показники роботи судді Харченко С.В., для завершення розгляду із ухваленням рішень у вказаній кількості адміністративних справ, нею могло бути витрачено повних 159 робочих днів, що майже вдвічі перевищує встановлені рішенням Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20 показники середньої тривалості розгляду судових справ для відповідної категорії справ із урахуванням фактично відпрацьованого суддею часу.
Таким чином, наявні підстави для твердження, що з 27 липня 2020 року по 21 грудня 2020 року суддя Харченко С.В. мала значне навантаження, що об’єктивно могло вплинути на строки розгляду справи № 320/6191/20.
За таких обставин відсутні підстави для твердження, що невиконання вимог процесуального законодавства в частині строків розгляду судової справи мало місце через безпідставне невчинення суддею дій, спрямованих на розгляд справи № 320/6191/20у визначені законом строки чи через умисне вчинення дій, спрямованих на затягування строків її розгляду.
Отже, дисциплінарна скарга не містить відомостей про наявність у діях судді Харченко С.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено: є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.
У пункті 25 Київських рекомендацій ОБСЄ щодо незалежності судової системи в країнах Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії (від 23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Керуючись статтями 43–45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Київського окружного адміністративного суду Харченко Світлани Василівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Т.С. Розваляєва
