Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Бойка А.М., Нежури В.А. та залученого з Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Гусака М.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицької Н.О. за результатами попередньої перевірки заяв Ульяновської Т.Я. та прокурора Подільського району міста Києва Нечипоренка С.І. стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Швиденко Вікторії Анатоліївни та доданих до них матеріалів,
встановила:
до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції надійшли заяви Ульяновської Т.Я. від 8 грудня 2014 року (вхідний № У-3277/0/7-14) та прокурора Подільського району міста Києва Нечипоренка С.І. від 12 грудня 2014 року (вхідний № 2942/0/8-14) про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Швиденко В.А. відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Автори заяв зазначили, що суддя Швиденко В.А. 14 та 18 лютого 2014 року прийняла постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які були учасниками масових акцій протесту в період із 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на підставі статті 1222 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу. У зв’язку з цим вказана суддя підлягає перевірці відповідно до пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Згідно з частиною п’ятою статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» заяви, щодо яких Тимчасова спеціальна комісія не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, передаються до Вищої ради юстиції для продовження їх розгляду за загальною процедурою. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції від 18 травня 2016 року вказані заяви передані члену Вищої ради юстиції Волковицькій Н.О. для проведення перевірки.
На підставі висновку та матеріалів перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Волковицькою Н.О., 19 липня 2016 року Дисциплінарна секція Вищої ради юстиції дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти ухвалу про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Швиденко В.А.
Згідно з пунктом 33 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» заяви, які передані Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції Вищій раді юстиції відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя розглядають у порядку та строки, встановлені законом для здійснення дисциплінарного провадження. За результатами розгляду таких заяв застосовуються дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.
Розглянувши висновок доповідача та додані до нього матеріали, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
У своїх заявах до ТСК Ульяновська Т.Я. та прокурор Подільського району міста Києва Нечипоренко С.І. просять провести перевірку дій судді Швиденко В.А. у зв’язку з прийняттям нею постанов про накладення адміністративного стягнення (постанови від 14 лютого 2014 року у справах № 758/888/14-п та № 758/892/14-п, від 18 лютого 2014 року у справі № 758/646/14-п) на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період із 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів таких рішень: про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період із 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі статті 1222 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період із 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом.
Так, у справах № 758/888/14-п, № 758/892/14-п та № 758/646/14-п суддя Швиденко В.А. 14 та 18 лютого 2014 року прийняла постанови про визнання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідно винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1222 КУпАП, та накладення на них адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком від трьох до чотирьох місяців.
Зміст постанов суду зводиться до посилання у кожній справі на рапорт, з якого вбачається, що 29 грудня 2013 року автомобіль не виконав вимогу інспектора ДПС про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив пункт 2.4 ПДР України, та протокол про адміністративне правопорушення, складений на підставі цього рапорту.
Крім того, у постановах зазначено, що при накладенні стягнення суд враховував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Однак жодних фактичних обставин, встановлених судом із цього приводу, не вказано.
28 лютого 2014 року заступник прокурора Подільського району міста Києва М.Старчук звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотаннями про звільнення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності на підставі статті 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що вказані особи були учасниками масових акцій протесту, а тому підлягають звільненню від адміністративної відповідальності за статтею 1222 КУпАП.
Постановами Подільського районного суду міста Києва 28 лютого 2014 року (суддя Швиденко В.А.) відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності за статтею 1222 КУпАП.
Отже, із матеріалів перевірки вбачається, що скарги на дії судді стосуються неналежного виконання нею обов’язків під час розгляду адміністративних справ.
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя враховано, що згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов’язки органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час розгляду вказаних справ суддя Швиденко В.А. зазначених вимог закону не виконала.
Таким чином, із матеріалів перевірки вбачається, що суддею Подільського районного суду міста Києва Швиденко В.А. під час розгляду зазначених справ не дотримано вимог щодо всебічного, повного та об’єктивного з’ясування обставин справ і вирішення їх у відповідності із законом, що викликає сумнів у її об’єктивності та неупередженості.
Притягнення вказаних осіб до адміністративної відповідальності без належного обґрунтування, невмотивоване застосування до них адміністративного стягнення порушують їхнє право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод, з огляду на що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Швиденко В.А.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Швиденко Вікторії Анатоліївни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
В.А. Нежура
Член Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
